У жовтні 2013 року українська Вікіпедія дясягнула важливої віхи — вперше число переглянутих з початку місяця сторінок перевищило 100 мільйонів і досягло 106 мільйонів. Це становить три з половиною мільйони сторінок щодня, більше 147 тисяч щогодини, 2 500 за хвилину і 41 сторінку щосекунди.
Джерело для побудови графіка: pageviewsmonthly.xls
За числом статей українська Вікіпедія є 16-ю, а за відвідуваністю займає 21-е місце у світовому рейтингу серед 185 вікіпедій різними мовами.
Серез найпопулярніших Вікіпедій найшвидше у порівнянні з жовтнем минулого року відвідуваність зростала у:
- китайців (+116%)
- тайців (+100%)
- в’єтнамців (+97%)
- індонезійців (+87%)
- персів (+84)
- арабів (+75%)
- португальців (+73%)
- українців (+65%)
Розвитком Вікіпедії опікується спільнота редакторів-волонтерів. Важливу роль відіграє створена в 2009 році громадська організація «Вікімедіа Україна», яка підтримує Вікіпедію організовуючи експедиції, конференції, конкурси, спрямовані на поширення вільних знань.
Так, щойно завершився організований фотоконкурс «Вікі любить пам’ятки», в якому взяло участь понад 50 країн. За числом поданих на конкурс фотографій Україна фактично розділила 2-3 місце з Німеччиною з результатом понад 35 тисяч фотографій (поступившись лише Польщі). В процесі підготовки конкурсу громадськими активістами було складено першу в Україні електронну базу пам’яток, в якій зібрано інформацію про понад 50 тисяч пам’яток. За підсумками фотоконкурсів понад 14 тисяч з них відфотографовано і розміщено для загального доступу.
Державна підтримка такого патріотичного проекту могла би полягати у введенні в Україні права відкритої панорами (право поширювати з будь-якою метою фотографії споруд і скульптур, розміщених «на вулиці»), передачі на умовах вільних ліцензій наукового здобутку, зробленого за державні гроші попередніми поколіннями.
Так прийняття державного рішення про передачу в суспільне надбання або на умовах вільних ліцензій, які використовуються у Вікіпедії, таких наприклад творів, як 26-томна «Історія міст і сіл Української РСР» (1967–1973) спряло би наповненню Вікіпедії краєзнавчими знаннями, а двотомного «Шевченківського словника» (1976–1978) — було би неоціненним кроком для підвищення обізнаності українців знаннями про невмирущу спадщину генального поета і талановитого художника.