Редакція сайту «Читомо» вирішила розібратися, як представлена книжкова тематика в українській Вікіпедії. Зокрема, з’ясовували, кого із українських та іноземних авторів, а також які українські видавництва найчастіше шукають в онлайн-енциклопедії. Допомагав їм у цьому адміністратор української Вікіпедії і заступник голови Правління ГО «Вікімедіа Україна» Микола Козленко. Пропонуємо короткий огляд матеріалу з візуалізаціями, які підготували в «Читомо».

Відразу зазначимо, що назвати точну кількість статей у Вікіпедії чи то з літератури, чи з будь-якої іншої теми неможливо, оскільки спиратися можна лише на категорії, які за правилами мають додаватися до статей. Тут можуть бути неточності. Наприклад, якщо людина, що створила статтю, не заніесла її у категорію «Українські письменники» чи помилилася з визначенням, то така стаття не потрапить у статистичний аналіз (хоча з часом інші редактори Вікіпедії можуть виправити це і додати коректну категорію). З іншого боку, статті відносяться до багатьох категорій водночас, тому в перелік потрапляють ті, для кого письменництво не є (або не було) основною сферою професійної діяльності (скажімо, якщо це відомий співак, який написав одну-дві книжки, його, ймовірно, занесуть як до категорії співаків, так і до категорії письменників).

З урахуванням цього на початок травня 2020 року українська Вікіпедія налічувала 5 тис. 403 статті* про українських письменників. З них українські письменники-сучасники (живі або ті, які померли у 21-му столітті) — 3 тис. 259 (2 тис. 419 — живі, 840 — померли). Іноземних письменників — 15 тис. 299. Серед них сучасних — 6 тис. 886 (5 тис. 125 живих та 1 тис. 761, які померлі у 21-му ст.).

Як бачимо, серед українських письменників представлені передусім сучасники, а серед іноземних — здебільшого класики. Пояснити це можна тим, що про сучасних українських письменників, які друкуються українською та про яких пишуть україномовні видання, статті з’являються оперативно, а з іноземних до нас доходять лише найвідоміші. 

*Статистика відвідуваності представлена за 2019 рік, без урахування переглядів пошуковими машинами.

Українські автори-класики

Українські сучасні автори

Цей перелік якраз і демонструє описану вище ситуацію, коли в категорію віднесені статті про діячів, які не асоціюються передовсім із літературою. Саме тому тут — телеведуча Ольга Фреймут, співак і шоумен Андрій Кузьменко (Кузьма-Скрябін), журналіст Дмитро Гордон, режисер та політв’язень Олег Сенцов.

Закордонні автори-класики

Закордонні сучасні автори

Серед іноземних письменників-сучасників теж частина — письменники за сумісництвом. Серед них чинний та колишній президенти США Дональд Трамп і Барак Обама, фізик-теоретик Стівен Гокінг, музикантка LP і порноакторка Саша Грей.

«Як бачимо, переважно до переліку найпопулярніших письменників в українській Вікіпедії входить дві категорії — ті, що внесені до навчальних програм освітніх закладів та персони, які перебувають у фокусі уваги громадськості (через публічну діяльність, вихід нових книг, появу новин про них у ЗМІ тощо)», — коментує Микола Козленко.

Українські видавництва

Загалом українська Вікіпедія містить близько 50 тисяч статей на тему «Література», у тому числі статті як про письменників, твори, книжки, так і статті з літературознавства, про персонажів, літературні об’єднання, премії тощо.

Категорія «Культура» налічує близько 200—250 тисяч, що орієнтовно складає 20—25% енциклопедії. Проте мова йде про культуру в широкому сенсі, включаючи архітектуру, народні звичаї, кінематограф, спорт тощо, а також усіх пов’язаних із цими сферами діячів.

Микола Козленко нагадує, що у Вікіпедії описана далеко не вся література, тож кожен охочий може створити статтю про письменника чи літературний твір, якщо вони є достатньо відомими і про них є інформація у ЗМІ.

«Крім того, енциклопедія постійно допрацьовується, тож якщо ви бачите коротку чи застарілу статтю на цікаву вам тему, ви можете її покращити. Важливо розуміти, що стаття у Вікіпедії не може бути написана у вигляді власної рецензії або своїх вражень від прочитаної книги чи творчості автора. Зокрема, слід опиратися на вже опубліковану інформацію у авторитетних джерелах, уникати плагіату та дотримуватися нейтральної точки зору», — наголошує Микола.