3—5 травня у Талліні (Естонія) відбулася міжнародна зустріч для технічної спільноти вікіпроєктів Wikimedia Hackathon 2024. У цьому дописі волонтерка української Вікіпедії Дарина (Rina.sl) розповідає про подію та ділиться своїми враженнями.

Для мене Вікіхакатон 2024 — це перша велика міжнародна офлайн Вікіконференція. Мене дуже вразило, наскільки багато людей долучилося з різних країн та континентів. Було дуже цікаво познайомитися з вікімедійцями та волонтерами. Я познайомилася та поспілкувалася за 3 дні конференції з великою кількістю нових людей, зокрема з Франції, Естонії, Німеччини, Італії, США, Туреччини, Ірану, Азербайджану, Танзанії, Греції, Португалії, Ізраїлю та Литви.

Окрім нових знань, кожне особисте спілкування надало мені ще й додаткову мотивацію більше розвиватися у вікіспільноті та робити більше корисного для вікіруху. Мені здається, що саме завдяки офлайн-подіям і живому спілкуванню кожен волонтер може віднайти знову натхнення та поштовх у своїй діяльності, адже інколи буває, що «волонтерський запал» мимоволі потроху згасає і його треба відновлювати. Участь у Хакатоні є дуже важливою для мене, адже я дізналася більше про технічну спільноту вікіруху, а також відкрила для себе багато цікавих сайтів, технологій та програм.

Було дуже приємно зустріти вживу інших учасників з України, адже зараз кожна зустріч — дуже вагома. З Renvoy ми не бачилися з жовтня 2023 року, а з Tohaomg — з 2019 року, моєї першої офлайн-події, а саме Вікіконференції у Харкові. Зустрічі віківолонтерів особливо зворушливі, коли не бачилися п’ять років, але відчуття наче цього часу і не було, бо ми робимо разом спільну справу і маємо одну мету.

Дуже цікаво, що окрім основних сесій та простору для хакінгу були дві великі зали: одна для командних робіт, друга — «зона тиші», де можна було попрацювати… в тиші. 

Організатори «Вікімедіа Естонія» подбали також про соціальні заходи: за розкладом учасники могли долучитися до екскурсій Таллінном та отримати пам’ятні сувеніри. У основній залі був стіл для обміну монеток, стікерів та іграшок для учасників з різних країн та стіл для дегустації солодких смаколиків з усього світу. Такі невеликі приємні бонуси теж допомагають відчути чудову атмосферу вікіруху та почати розмову з новими співрозмовниками.

Я затрималася в Таллінні на ще один день після конференції і встигла відвідати три чудові екскурсії, які проводили вікімедійціі з Естонії: Walking tour to F-Hoone, Walk in the Kadriorg Park, Visit to Patarei Sea Fortress. Було дуже цікаво познайомитися з містом, а також обговорити дуже актуальні й цікаві для мене теми, що стосуються моєї діяльності як проєктної менеджерки «Вікі любить пам’ятки» в Україні: свобода панорами в різних країнах, зокрема в Естонії та Німеччині, проведення фотоконкурсів у цих країнах, залучення нових волонтерів до Вікі руху тощо.

Я дуже вдячна Вікімедіа Україна за можливість поїхати на Вікімедіа Хакатон 2024. Для мене це незабутній та дуже цінний досвід. Я досі під великим враженням і сповнена емоцій.

Читайте також:

• Повний звіт учасників про участь у Wikimedia Hackathon
• Wikimedia Hackathon 2024: Good Projects and Good People!