У Вікіпедії триває Європейська весна

З 1 по 30 квітня у Вікіпедії пройде конкурс статей «Європейська весна» — українська частина міжнародного конкурсу CEE Spring. Це конкурс статей, який вікімедійці з Центральної та Східної Європи (ЦСЄ) започаткували ще 2015 року, щоб розповідати про цю частину світу у Вікіпедіях тими мовами, якими говорять у ЦСЄ.

Джерело у Вікісховищі: https://w.wiki/39G2
Читати далі
Оприлюднено в Анонси, Конкурси, Поточні події | Залишити коментар

Знання, потрібні не лише собі, а й іншим. Нагороджуємо найактивніших користувачів «сестринських» вікіпроєктів

Над розвитком і поширенням вільних знань волонтери працюють не лише у Вікіпедії, а й у низці інших вікімедійних проєктів. Найбільшими «сестринськими» вікіпроєктами українською мовою є Вікісловник, Вікіджерела, Вікіцитати, Вікіновини, Вікімандри та Вікіпідручник. І одним із завдань «Вікімедіа Україна» є допомагати спільнотам цих проєктів та заохочувати долучатися до них.

Для цього ми вирішили нагородити волонтерів і волонтерок, які були найбільш активними у «сестринських» вікіпроєктах у 2019 та 2020 роках. Нагородами є пам’ятні сувеніри із символікою вікіпроєктів та сертифікати інтернет-магазинів.

Пам’ятні вікісувеніри. Фото: Анна Хроболова, CC0

Ми орієнтувалися на те, щоб визначити трьох найактивніших користувачів у кожному із цих проєктів українською мовою, хоча у деяких випадках нагородили більше чи менше волонтерів залежно від загальної активності проєкту. Загалом ми відзначили внески 22 людей — 17 за 2019 рік і 15 за 2020 (багатьох людей нагородили за обидва роки). 

Із повним переліком відзначених користувачів і користувачок та обсягом їхніх внесків можна ознайомитися на цій сторінці.

Читати далі
Оприлюднено в Поточні події | Залишити коментар

У Вікіпедії триває акція до Міжнародного дня пам’яток

Оргкоманда «Вікі любить пам’ятки» запрошує наповнювати Вікіпедію інформацією про пам’ятки України, що вже втрачені чи перебувають під загрозою втрати. Акція третій рік поспіль проходить до Міжнародного дня пам’яток і визначних місць.

Міжнародний день пам’яток і визначних місць (International Day For Monuments and Sites) відзначають 18 квітня. Таку дату майже 40 років тому обрала Генеральна Асамблея ЮНЕСКО, щоб привернути увагу до різноманіття культурної спадщини, її вразливості та об’єднати дії заради збереження пам’яток.

Джерело у Вікісховищі: https://w.wiki/N7h

Один зі способів допомогти пам’яткам — збирати інформацію про них на сторінках Вікіпедії. Саме на це і спрямований проєкт «Культурна спадщина України», присвячений пам’яткам, що вже втрачені чи руйнуються. Із 16 до 30 квітня долучитися до проєкту можуть усі охочі, створюючи й поліпшуючи статті в онлайн енциклопедії про такі пам’ятки.

Читати далі
Оприлюднено в Поточні події | Залишити коментар

Право на здорове довкілля. Долучайтеся до кампанії #WikiForHumanRights від Фонду Вікімедіа та ООН

Офіційний старт кампанії відбудеться під час онлайн дискусії сьогодні о 18:00. Приєднатися до дискусії можуть усі охочі.

Jasmina El Bouamraoui та Karabo Poppy Moletsane, CC-0

15 квітня представники Фонду Вікімедіа, Програми ООН з довкілля та Управління Верховного комісара ООН з прав людини (OHCHR) проведуть онлайн дискусію про важливість вільних знань, які знайомлять із правами людини на здорове навколишнє середовище. Долучитися до розмови і ставити запитання можуть усі охочі.

Зустріч розпочнеться о 18:00 за київським часом і триватиме 1,5 години. Мови, якими перекладатимуть дискусію: англійська, французька, арабська, іспанська та китайська.

Подія пройде через Zoom, для участі потрібно зареєструватися.

Серед учасників зустрічі — Спеціальний Доповідач ООН з питань прав людини та довкілля Девід Бойд; Джой Агепонг з Відкритого фонду Західної Африки; та молодіжні чемпіони з прав людини Себастьян Бенфельд (Чилі) та Нікі Беккер (Аргентина).

Ця дискусія є офіційним стартом нової кампанії в межах проєкту #WikiForHumanRights. У 2021 році кампанія приурочена до Дня Землі та закликає волонтерів в усьому світі наповнювати Вікіпедію та інші вікімедійні проєкти знаннями про права людини в контексті безпеки навколишнього середовища, зокрема, розповідати про спільноти, які страждають від зміни клімату, забруднення, втрати біорізноманіття.

Кампанія триватиме з 15 квітня до 15 травня і включатиме низку локальних подій, а також глобальну акцію — WikiForHumanRights Challenge. Долучитися до акції можуть усі охочі, створюючи й доповнюючи статті про права людини й здорове довкілля у будь-якому мовному розділі Вікіпедії. Переможці акції отримають призи.

Запрошуємо підтримати кампанію #WikiForHumanRights та ділитися знаннями про екологічну безпеку і права людини у вікіпроєктах українською мовою. Також долучайтеся до проєктів, присвячених довкіллю, які організовує Вікімедіа Україна. Один із таких проєктів — фотоконкурс «Вікі любить Землю», що пройде в Україні вже влітку.

#WikiForHumanRights — проєкт, який Фонд Вікімедіа і Управління Верховного комісара ООН з прав людини (OHCHR) започаткували у грудні 2019 року, прагнучи зробити права людини доступнішими, зокрема завдяки поширенню інформації про них.

Оприлюднено в Анонси, Поточні події, Публічні заходи | Залишити коментар

Додаткова мотивація і дуже милий проєкт. Як отримати згущівку поштою

«Згущівка поштою» — відзнака, яку щомісяця отримують найбільш активні редактори й редакторки Вікіпедії українською мовою. Нагорода є заохоченням розвивати вікімедійні проєкти українською мовою.

Отримувачці чи отримувачу «Згущівки» організатори нагороди надсилають фізичну банку якісного згущеного молока та пам’ятні вікісувеніри. Також на його/її сторінку обговорення додається віртуальна відзнака.

Вікізгущівка та мішечки з вишитим лого Вікіпедії. Фото: AnnaKhrobolova (WMUA), CC0

У 2020 році було присуджено 70 відзнак і відправлено 44 банки згущівки для 42 вікімедійців (двоє користувачів отримували нагороди двічі). 5 користувачів відмовилися від посилок, 19 користувачів не надали контакти чи не ввімкнули вікіпошту. За січень—березень 2021 року присуджено 23 відзнаки.

Тож за яку активність можна отримати «Згущівку поштою»?

  • Найактивніший новачок — користувачі, які додали найбільше інформації в байтах протягом місяця, та розпочали свою активність не раніше, ніж за два місяці до того. Відзнаку можуть отримати кілька користувачів.
  • Найактивніший досвідчений користувач — користувач, який зробив найбільший внесок (в байтах) протягом місяця і почав редагувати раніше, ніж за два місяці до того.
  • Найактивніший ботовод — власник/власниця найактивнішого бота або автор/авторка найбільшої напівавтоматичної заливки.
  • Найактивніший патрульний — користувач(ка) із найбільшою кількістю виконаних патрулювань за місяць (за винятком автоматичних патрулювань).

Детальніше про принципи визначення переможців можна почитати на сторінці проєкту.

Згущівка, яку розсилали у 2020 році. Фото: VikaIvankiv (WMUA), CC BY-SA 4.0

Зараз «Згущівка» діє лише у Вікіпедії, але організатори відкриті до можливості нагороджувати користувачів інших сестринських вікіпроєктів українською мовою. Для цього потрібна допомога волонтерів, готових перевіряти внесок претендентів. 

Вікіпедисти, нагороджені «Згущівкою» у 2020 році, поділилися такими враженнями про нагороду:

Дякую за додаткову мотивацію продовжувати цю справу.

Подяки та призи будь-якого типу є справді важливим стимулом для вікіпедистів, які усвідомлюють таким чином цінність їхньої праці.  

Це дуже милий проект. Пишаюся такою нагородою:) Дякую вам. 

Низка отримувачів мотивацію активно наповнювати Вікіпедію пояснювали прагненням збільшити кількість знань українською мовою, покращити їхню якість і доступність. Зокрема відповідали так:

Збільшення обігу і доступності інформації українською мовою.

Цікавість до того, що пишу, велике задоволення від роботи:) А ще велика кількість досі не перекладених статей українською (ба більше, про Україну)

Бажання, щоб була можливість прочитати про все на світі українською мовою.

Як виявилося, це чудовий спосіб особистого розвитку!

Хочу, щоб діти обирали читати українську Вікіпедію замість російської.

Більше думок у звіті про «Згущівку поштою» у 2020 році.

Дякуємо всім, хто долучається до розвитку українськомовного розділу Вікіпедії. Редагуйте та отримуйте заслужені солодкі нагороди. 

Починаючи з 2020 року, триває друга ітерація проєкту «Згущівка поштою», перша тривала протягом 2011—2016 років. Про її результати детальніше можна почитати тут.

Читайте також:

Оприлюднено в Поточні події | 1 коментар

Запрошуємо на вебінари до Європейської весни

Дізнайтеся більше про цьогорічну Європейську весну та пройдіть тренінг із редагування Вікіпедії.

13 і 20 квітня у межах конкурсу «Європейська весна» пройдуть вебінари, приєднатися до яких можуть усі охочі. Навчальну частину вебінарів проведуть досвідчені редактори Вікіпедії.

Вебінар 13 квітня пройде у партнерстві з Польським Інститутом у Києві. Під час події ви зможете зокрема дізнатися про спеціальні відзнаки у категорії «Польща».

Реєстрація на вебінар 13 квітня.

Подія у Фейсбуці.

Партнерами вебінару 20 квітня є Чеський центр у Києві. Під час цієї зустрічі будуть детальніше представлені спеціальні відзнаки у категорії «Чехія».

Реєстрація на вебінар 20 квітня.

Подія у Фейсбуці.

Основною частиною обох вебінарів буде тренінг із редагування Вікіпедії, де ви зможете дізнатися головні правила Вікіпедії, розібратися, як створювати й поліпшувати статті. Також тренери й організатори зможуть відповісти на ваші запитання щодо конкурсу «Європейська весна» чи редагування Вікіпедії.

Приєднуйтеся!

Сторінка конкурсу «Європейська весна»: spring.wikimedia.org.ua

Оприлюднено в Конкурси, Поточні події | Залишити коментар

Понад 700 статей у Вікіпедії та 170 у Вікіцитатах: результати WikiGap 2021

З 5 до 21 березня тривала українська частина міжнародної кампанії WikiGap. Кампанія уже четвертий рік поспіль допомагає привернути увагу до гендерної нерівності у Вікіпедії та залучити волонтерів до написання й покращення статей про жінок в онлайн енциклопедії. У 2021 році до української акції приєдналися понад 100 волонтерів і волонтерок. Про статті, над якими вони працювали, та інші підсумки українського WikiGap розповідаємо нижче. 

Джерело у Вікісховищі: https://w.wiki/39k7

Цьогоріч вперше український WikiGap проходив не лише у Вікіпедії, а й сестринському проєкті Вікіцитати. У Вікіпедії за три тижні акції 101 учасниця й учасник створили й доповнили 723 статті. При цьому створити нові статті вдалося 98 дописувачкам і дописувачам. У Вікіцитатах взяли участь 18 користувачів і користувачок, які започаткували й покращили 171 статтю. 

«Цього року для організаторів марафону традиційно важливою була не лише кількість учасників та учасниць, але і якість створених та поліпшених статей. Тому ми нагородимо особливими подарунками основних авторів і авторок статей, що отримають статус “доброї”, а отже будуть визнані спільнотою як зразкові статті. Зараз відбувається обговорення щодо надання такого статусу двом статтям із WikiGap — про явище жіночого герба та про революціонерку 19 століття Теклю Донецьку», — коментує Антон Процюк, координатор програм ГО «Вікімедіа Україна».  

Фокусом WikiGap є біографічні статті, адже лише п’ята частина всіх біографій у Вікіпедії присвячена жінкам. Цього року учасники української акції писали про видатних жінок із різноманітних епох, країн та сфер діяльності — винахідниць, політикинь, спортсменок, мисткинь, правозахисниць. Тепер українською можна почитати про Мері Ріттер Бірд, американську письменницю, активістку за виборче право для жінок, дослідницю ролі жінок в історії; Розалі Фугельберг, першу жінку–стоматологиню у Швеції; Ніну Кемерон Грем, яка першою серед жінок у Великобританії отримала вищу технічну освіту. Є також нові статті про сучасниць, наприклад, Індіру Байрамович, яка протягом останніх двадцяти років виступає за права ромів у Боснії та Герцеговині. 

Серед покращених статей — про українок Надію Суровцову, журналістку, громадську діячку та першу жінку з України, що отримала ступінь доктора філософії, та Марію Капніст, акторку, графиню й праонуку поета Василя Капніста. Обидві жінки були в’язнями таборів ГУЛАГу. Також були доповнені статті про Редкліфф Голл, англійську письменницю, авторку  роману «Криниця самотності», новаторського в лесбійській літературі; Карен Еллеманн, данську політикиню, яка у 2018 році стала першою жінкою, що очолила парламентську групу Венстре. 

Окрім біографій, за час марафону були створені також оглядові статті. До прикладу, про сексуальне насильство проти корінних американок, які у 2,5 рази частіше стають жертвами такого насильства, ніж представниці інших етнічних груп у США. Стаття «Жінки в танцях» є найбільшою за розміром серед усіх статей українського WikiGap 2021. Окремою статтею тепер представлена хронологія жінок в історії фотографії

Завдяки учасникам WikiGap в українських Вікіцитатах тепер є стаття з цитатами з творів української письменниці Дзвінки Матіяш і стаття з висловлюваннями американської художниці Джорджії О’Кіф. Нові висловлювання були додані до статті про Ганну Арендт і статті, присвяченій Патті Сміт. 

Дякуємо усім дописувачкам і дописувачам за активність і цікаві статті. Запрошуємо працювати над ними й надалі, приміром, виправляючи граматичні помилки і де можливо доповнюючи новою інформацією. 

У межах кампанії відбувся також всеукраїнський вебінар. Подія включала тренінг від Віри Моторко, редакторки української Вікіпедії, та лекцію спеціальної гості — Анни Гюльстранд, експертки з диджитал проєктів і розвитку компаній. Нотатки з лекції Анни можна почитати за посиланням

У прямому ефірі до вебінару долучилися 35 учасників. Пропонуємо переглянути його запис нижче: 

Цього року ще є можливість долучитися до кампанії WikiGap, а саме — до міжнародної акції WikiGap Challenge, яка триває до 8 квітня і під час якої можна створювати статті про жінок в усіх мовних розділах Вікіпедії. Деталі участі на сторінці. До кінця квітня створюйте статті про жінок у межах «Європейської весни» — української частини міжнародного конкурсу CEE Spring, присвяченого Центральній і Східній Європі. Поза конкурсними нагодами також запрошуємо наповнювати Вікіпедію знаннями про жінок і разом змінювати інтернет простір на краще. 

Уже незабаром розпочнуться відправки подарунків за найкращі внески у межах українського WikiGap, які Вікімедіа Україна підготувала спільно з партнерами. Уже не один рік поспіль партнерами акції є Посольство Швеції в Україні, Національний Демократичний Інститут (НДІ) та Фонд ООН у галузі народонаселення в Україні.

Марафон WikiGap вперше пройшов у березні 2018 року з ініціативи Міністерства закордонних справ Швеції та некомерційної організації «Вікімедіа Швеція»; Україна бере участь у міжнародній кампанії із першого року проведення. 

Оприлюднено в Вікіпедійне, Конкурси, Поточні події | Залишити коментар

Науковцям — публікації, вікіпедистам — надійні джерела. Вікігранти для наших спільних вільних знань

Користувач Brunei міркує про те, як вікігранти можуть допомогти залучити вчених до створення надійних джерел, якими зможуть послуговуватися вікіпедисти. Долучайтесь до дискусії у коментарях.

Ми багато говоримо про те, що у Вікіпедії є прогалини. Однією з цілей стратегії «Вікімедіа Україна» 2020—2022 є «Розширення, підвищення різноманітності та якості вмісту Вікіпедії», у рамках якої є пункт «Заповнення прогалин». Під час стратегічних сесій багато йшлося про те, що в нас не висвітлена купа тем про Україну — від дрібних сіл до історичних постатей. Чимало з таких тем погано висвітлені в українських джерелах — а в іноземних їх зовсім немає, бо іншомовні автори про такі явища й не знають. Місцеві ентузіасти намагаються писати про провулки міст та локальні фестивалі одразу до Вікіпедії — і стикаються із невідповідністю теми критеріям значущості. Адже у Вікіпедії немає редакції, і до неї не можна писати статті з голови. Лише за надійними авторитетними джерелами. Яких часто нема. Ходіння по цьому колу викликає зневіру у волонтерів-новачків, які ще не встигли розібратися з сутністю вікіпедійних процесів.

На фото: українські науковці повертаються з району досліджень на антарктичну станцію «Академік Вернадський».
Автор світлини: Юрій Шепета, CC BY-SA 4.0

Проблема ця не суто українська. Про неї багато говорили впродовж стратегічного процесу Руху Вікімедіа, зокрема під час Вікіконференції 2017. Глобальна Північ (куди, до речі, потрапляє й Україна) описана значно краще в друкованих та онлайнових надійних джерелах, ніж Глобальний Південь. Більш того, місцеві спільноти мають купу інформації про локальні явища своїми мовами, які, проте, не є опублікованими в надійних джерелах, а значить — не відповідають вимогам Вікіпедії. Як же залучити ці знання до проєктів Вікімедіа? У численних дискусіях я чув: потрібні нові засоби, нові формати, нетрадиційні підходи. А що як вписати до Вікіпедії усну народну творчість? Або зафільмувати неписьменних носіїв африканських чи азійських мов, щоб з їхніх слів писати статті про їхні села, традиції, пращурів. Але чи будуть такі «нові» джерела надійними?

Вікірух нині дуже великий, але при цьому ще досить молодий. Нам хочеться все спробувати, все змінити, тому іноді ми намагаємося «винайти велосипед». Проте він уже давно винайдений. Усе важливе, про що немає сформованих знань, потрібно дослідити. Науковці по всьому світу роблять це щоденно та публікують результати власних досліджень у найбільш надійних джерелах — рецензованих наукових виданнях: наукових журналах, збірниках, монографіях, доповідях. Вони це роблять незалежно від Руху Вікімедіа, але ми можемо залучити їх для досягнення нашої мети, паралельно демонструючи їм наші цінності.

Мовою науки є англійська. У деяких наукових галузях, як-то вивчення біорізноманіття Європи, історія філософії, єгиптологія тощо, домінують німецька та французька мови. Але на цьому й усе. Разом з тим, Фонд Вікімедіа підкреслює, що різноманіття на всіх рівнях є пріоритетом для створення спільного знання в сотнях мовних розділів Вікіпедії. Різноманіття мов, різноманіття спільнот, різноманіття користувачів вікіпроєктів, різноманіття джерел. Тобто ми прагнемо створити не просто багато перекладів з англовікі на 300 інших мов, а хочемо мати представлення думок, поглядів і джерел з різних мовних спільнот, при максимальній різноманітності всередині кожної — щоб отримати найповнішу картину світу для наших спільних вільних знань.

Тоді як наукові спільноти зацікавлені в уніфікації мови спілкування між ученими (не тільки в лінгвістичному сенсі, але й термінології), вікіпедистам цікавіше мати надійні джерела власною мовою. І часто про те, що випадає з уваги наукового мейнстріму. Наприклад, чи властиві українській мові слово «анімешник» та інші жаргонізми фанатів жанру аніме? Або де знайти інформацію про провулки Маріуполя, окрім гугл-карт? В обох цих реальних прикладах могли б допомогти дослідження з публікацією їх результатів. Науковці б отримали свої публікації для звітування, а вікіпедисти — надійні джерела для написання статей. Проте науковці обмежені своїми тематичними планами, а також нестачею фінансування. Не секрет, що в Україні чимало спеціалістів високого класу з соціогуманітарних наук роками отримують лише пів ставки зарплатні за основним місцем роботи, а тому вимушені підпрацьовувати десь ще, відволікаючись від власне наукових досліджень.

Щоб залучити науковців до наших цілей, Фонд Вікімедіа та його регіональні відділення мають інструмент — гранти. Науковці загалом звиклі до грантового фінансування: написання заявок, планування, звітування, дедлайни. Тому збагачувати проєкти Вікімедіа через гранти для них є природнішим шляхом, ніж через віківишколи. Які мають бути критерії отримання подібних грантів і на що потрібні гроші? Звичайно, в результаті має з’явитися вільне надійне джерело. Якщо це окреме видання — монографія, брошура, посібник — то має бути профінансований друк, чи хоча б редактура, коректура й верстка. Якщо це стаття в open access журналі під ліцензією Creative Commons, то за таку публікацію журнали часто вимагають оплати. Для власне публікації необхідно провести дослідження. Ця праця, а також необхідні матеріали мають бути сплачені. Особливо, коли йде мова про експедиції, подорожі, семінари тощо. Між дослідженням і публікацією науковці теж мають щось їсти, бо це може бути тривалий процес і нелегка праця. Передбачаючи обурення волонтерів, варто наголосити: дослідники й дослідниці тут виступають не як волонтери, а як партнери й підрядні працівники, які виконують ту роботу, яку волонтери не хочуть чи не можуть виконати самі. «Що, я маю робити базу даних по всіх топонімах, а лише потім посилатися на неї в статтях Вікіпедії? Мені нема що робити?» — каже один з вікіпедистів українського розділу. Звичайно ні, нехай це зроблять люди, які мають до цього професійний хист.

Усіляких наукових фондів є багато, казатимуть критики. Навіщо перетворювати Фонд Вікімедіа в ще один такий? Справа в тому, що наукові фонди фінансуються бізнесом, державою чи суспільством, а від науковців очікують результату, який поліпшить наше життя в найважливіших його аспектах: переможемо хвороби, винайдемо нові матеріали, розрахуємо оптимальну економічну та соціальну політику. Проте знання навіть про маловідомі об’єкти та явища є самоцінним. Це добре розуміємо ми в Русі Вікімедіа, а також значна кількість науковців з нами солідарна. Тому пріоритетами грантової програми Фонду Вікімедіа мають стати дослідження в тих галузях, на які не спрямований фокус суспільного та наукового мейнстріму.

Окрім власне грантів на дослідження, ми можемо залучати професійні спільноти для дослідження самих прогалин. Систематичний аналіз тематичного охоплення Вікіпедії від спеціалістів дозволить виявити те, що ми, як аматори, не бачимо. Це складна праця, яка теж може оплачуватися через подібні гранти. Інші можливості взаємодії між науковцями й вікіспільнотою обговорювалися під час Вікіконференції-2021. 

Стимулюючи появу нових вільних джерел через вікігранти, ми впливатимемо не тільки на наповнення Вікіпедії, але й на залучення науковців до проєктів Вікімедіа. Вони дізнаватимуться про наші цінності та побачать, що ми маємо багато спільного. Постійна праця в цьому напрямку буде змінювати світ і за межами Вікіпедії. А чи це не те, чого багато з нас прагнуть, дописуючи до Вікіпедії?

Оприлюднено в Особиста думка | 1 коментар

Ukraine Everywhere: Результати Місяця культурної дипломатії України

Із 10 лютого до 10 березня тривав «Місяць культурної дипломатії України» у Вікіпедії. Український інститут спільно із Міністерством закордонних справ та ГО «Вікімедіа Україна» закликали додавати та вдосконалювати статті про українську культуру, щоб об’єктивна інформація про Україну була доступною у різних регіонах світу.

Візуалізація: Український інститут

Кампанія охоплювала акцію в українськомовному розділі та міжнародну акцію, учасники якої могли створювати й покращувати статті іншими мовами. В українській Вікіпедії 45 учасників і учасниць за місяць створили і покращили 217 статей. У міжнародному конкурсі 127 користувачів і користувачок створили й покращили близько 600 різних статей 43 мовами.

Як розповіла Віра Моторко, менеджерка проєкту від Вікімедіа Україна:

В основному долучилися користувачі, які вже редагували Вікіпедію раніше — існує когорта таких легких на підйом людей, яким цікаво писати про інші культури. Це легко очікувати від мовців французькою чи польських сусідів, а коли користувач виділяє свій час на те, щоб на писати окситанською чи каталанською, хай навіть на два абзаци, про щось українське, а не місцеве — це якось особливо радує. І хочеться вірити, що світ відкритий до нас так, як і ми до нього.

Новими мовами створили статті про звичні для нас речі: статті «Многая літа» і «Борщ» тепер можна почитати мовою малаялам (Індія), а статтю про «Розстріляне відродження» — китайською. У багатьох мовних розділах з’явилися статті про бренд України — Ukraine NOW; відомі українські фільми останніх років — Атлантида, Донбас. Серед постатей багато уваги було до Дзиги Вертова, Софії Яблонську.

Дмитро Кулеба, міністр закордонних справ, прокоментував важливість Місяця так:

Завдяки цьому проєкту у Вікіпедії з’явилися сотні нових статей різними мовами про Україну, її культуру, досягнення і потенціал. Люди в усьому світі зможуть дізнатися щось нове про нашу країну. Переконаний, що це спонукатиме багатьох з них згодом відвідати Україну, навчатися у ній чи інвестувати у неї. Ми обов’язково розвиватимемо успіх цього проєкту і надалі.

На думку Володимира Шейка, генерального директора Українського інституту:

Для Українського інституту важливо, щоб культура ставала об’єднавчою силою і допомагала будувати зв’язки України зі світом. У цьому проєкті нам вчергове вдалося це зробити. До Місяця культурної дипломатії України долучилися учасники з десятків країн світу, серед яких — досвідчені дописувачі Вікіпедії, котрі цікавляться Україною, закордонні українці, студенти, викладачі університетів.

Дякуємо усім, хто долучився до Місяця. Запрошуємо й надалі втілювати його заклик — Ukraine Everywhere, і розповідати у Вікіпедії про українські постаті, події і явища, які формували як українську культуру, так і здійснювали внесок для усього світу.

Оприлюднено в Вікіпедійне, Конкурси, Співпрація з державою | 1 коментар

Як покращити конкурси у Вікіпедії: Анонс обговорення

ГО «Вікімедіа Україна» традиційно проводить багато конкурсів статей та
фотографій у Вікіпедії і для Вікіпедії.

Зараз ми започатковуємо обговорення пропозицій, які б дозволили покращити й
удосконалити їхні формати. Запрошуємо усіх зацікавлених долучатися.

Файл:ROM 7140.jpg
Церемонія нагородження фотоконкурсу «Вікі любить Землю» у 2019 році
Фото: Roman Naumov, CC BY-SA 4.0

Долучитися можна двома способами:
1) На відкритий онлайн-дзвінок із командою «Вікімедіа Україна».
Зустріч пройде о 20:00 у вівторок 23 березня.
Долучитися можна за посиланням: https://meet.google.com/sys-iois-vcn
Щоб додати цю подію до свого Google-календаря, перейдіть за цим посиланням:
https://bit.ly/3s0Mf64

2) У обговоренні на сайті «Вікімедіа Україна».
Додати свої коментарі та пропозиції можна на сторінці
https://ua.wikimedia.org/w/index.php?curid=7873
Активна фаза обговорення триває до кінця березня.

До речі, найближчим конкурсом, який ми проведемо, буде
«Європейська весна» у Вікіпедії — вона почнеться 1 квітня. Зараз триває
окреме обговорення щодо покращень до її формату.
Долучайтеся тут: https://uk.wikipedia.org/w/index.php?curid=4145647

Оприлюднено в Поточні події | Залишити коментар