Вікімедіа Україна

Запрошуємо долучитися до онлайн-марафону зі створення та поліпшення статей у Вікіпедії, присвячених фольклору та ролі жінок у культурі. Це нагода поповнити Вікіпедію статтями про міфи, легенди, народні вірування, фольклорних персонажок, жіночі образи, практики та традиції з різних культур світу.

Ви можете обирати теми зі списку запропонованих статей, але  не обмежуйтесь ними. Головне — щоб обрані вами теми відповідали тематиці кампанії: поєднували фольклор і гендерний контекст.

Наприклад, можна створити статтю про японських привидів Рокурокубі, скандинавських міфічних істот Селкі, які з’являються у вигляді тюленя, ацтецьких духів Сіуатетеотль, якими ставали жінки, що померли під час пологів, нігерійську Мадам Кой Кой, яка переслідує школярів, що затримались після занять. І звісно можна створювати та покращувати статті про українські казки, міфічних істот, жіночі образи у фольклорі тощо.

Кампанія триватиме до 31 березня включно 

Учасниці й учасники, які створять або суттєво поліпшать принаймні дві статті за усіма правилами Вікіпедії, отримають сувеніри від ГО «Вікімедіа Україна». Також учасниці й учасники матимуть можливість виграти сувеніри від міжнародних організаторів кампанії.

• Детальніше про участь читайте на цій сторінці: https://w.wiki/Hi9F 

У грудні ми святкували ювілейну 1,4-мільйонну статтю української Вікіпедії — нею став матеріал про дослідницький інститут космічних технологій у Туреччині, який започаткував науковець та вікіпедист Олексій Голубов в межах Місяця Азії 2025. Зараз настав час розповісти про повні підсумки Місяця Азії.

Місяць Азії — це частина міжнародної кампанії Wikipedia Asia Month, яку щороку проводить спільнота Вікіпедії. В українській Вікіпедії вона пройшла за підтримки ГО «Вікімедіа Україна» з 25 листопада до 25 грудня минулого року.

Розпочався третій Місячник ілюстрування української природи — традиційна тематична кампанія української частини конкурсу «Вікі любить Землю». Як і минулого року, цьогоріч вона триватиме з 10 лютого до 10 березня 2026 року і проводиться громадською організацією «Вікімедіа Україна».

Місячник ілюстрування української природи — це проєкт, присвячений ілюструванню української Вікіпедії та Вікіданих світлинами, завантаженими за дванадцять років проведення української частини міжнародного фотоконкурсу «Вікі любить Землю».

З 2013 року у межах цього конкурсу учасники та учасниці подали на Вікісховище понад 132 тисяч світлин пам’яток природи України. Багато з них ще не знайшли свого місця на відповідних сторінках Вікіпедії.

У 2022 році конкурс в Україні не проводився через безпекові ризики. Натомість організатори конкурсу вирішили сконцентруватися на тому, аби проілюструвати Вікіпедію світлинами конкурсу і вперше провели Місячник ілюстрування української природи. Результати можете знайти тут.

А минулого, 2025 року, організатори вирішили відновити проведення кампанії і організували Місячник ілюстрування в лютому—березні. 10 учасників та учасниць долучились — вони опрацювали понад 580 статей про об’єкти ПЗФ України, 168 статей серед них було проілюстровано вперше.

Детальніші результати можете знайти тут.

Як долучитися цього року

Долучитися до кампанії можуть усі зареєстровані користувачі та користувачки Вікіпедії. Для цього:

• проілюструйте принаймні одну статтю української Вікіпедії чи один елемент Вікіданих фотографією з конкурсу «Вікі любить Землю»;
• додайте себе у розділ «Учасники та внесок» на сторінці проєкту;
• регулярно додавайте свій внесок у той розділ згідно із системою балів.

У цій кампанії беруть участь лише фотографії з української частини фотоконкурсу «Вікі любить Землю». Поради щодо того, які світлини взяти до ілюстрування та яким статтям не вистачає зображень, читайте на сторінці проєкту.

Також на сторінці проєкту у Вікіпедії ви знайдете покрокові інструкції із того, як додати фото до Вікіпедії та Вікіданих.

Призи для переможців

За результатами кампанії 5 найактивніших учасників та учасниць конкурсу отримають цінні призи від організаторів — сертифікати інтернет-магазинів. Усі учасники й учасниці також зможуть отримати офіційний сертифікат участі, а також сувеніри із символікою Вікіпедії та «Вікі любить Землю».

Активність учасників та учасниць буде визначатися за системою балів, яка детально описана на сторінці проєкту.

Поради з ілюстрування

• Мета ілюстрування — покращити розуміння читачем предмета статті завдяки додаванню зображень людей, речей, діяльності чи концепцій, описаних у статті. Відповідний аспект зображення має бути чітким і центральним. Зображення мають бути значущими і релевантними для контексту теми, а не просто декоративними.
• Не додавайте багато схожих фото одного об’єкта (якщо тільки це не різні ракурси). Також варто підписувати світлини: що саме там зображено, який ракурс, рік фотографування. Важливо, щоб у статтях були не тільки світлини, а був і супровідний текст, щоб статті не перетворювалися на галереї. 
• Використовуйте зображення якнайвищої доступної якості. Низькоякісні зображення — темні чи розмиті; із замалим, прихованим чи неоднозначним предметом; і так далі — не мають використовуватися, за винятком особливої потреби.
• Уважно поміркуйте над тим, які зображення найкраще ілюструють предмет статті. Пам’ятайте, що Вікіпедія — не колекція посилань, зображень чи мультимедійних файлів.

А якщо у вас виникли додаткові запитання — пишіть нам за адресою wle@wikimedia.org.ua.

Вікідані — це вільна база даних, яка підтримує Вікіпедію та інші вікіпроєкти. Оскільки кількість елементів у Вікіданих у кілька разів перевищує число статей у Вікіпедії, створення профілю людини там зазвичай є простішим.

На вебінарі 17 лютого о 18:00 ми поговоримо:

• Навіщо створювати профілі науковців у Вікіданих 
• Як правильно створити елемент Вікіданих про людину
• Особливості створення профілів науковців (наприклад, прив’язка до профілів з наукометричних баз)

Вебінар проведе Вячеслав Мамон, адміністратор української Вікіпедії та член Правління ГО «Вікімедіа Україна».

▪️Дата: 17 лютого

▪️Час: 18:00—19:30

▪️Вхід вільний, обов’язкова попередня реєстрація за посиланням

📑 За бажанням можна буде отримати електронний сертифікат про участь від ГО «Вікімедіа Україна». Для цього треба взяти участь у вебінарі наживо і виконати домашнє завдання після нього.

Якщо залишились питання, пишіть на edu@wikimedia.org.ua

Дивіться також:

• Коротке відео про те, як працюють Вікідані 
• Запис вебінару Вячеслава «Як писати статті про науковців у Вікіпедії»

Назар Коцур — досвідчений редактор вікіпроєктів, відомий під ніком Bicolino34. Раніше він працював над організацією зовнішніх подій для ознайомлення людей із Вікіджерелами та залучення нових користувачів, а також допомагав із проведенням конкурсів «Червень літературний» та «Книжкова Шафа 2025».

З лютого 2026 року Назар долучився до нас як консультант із розвитку Вікіджерел — це експериментальна позиція у команді «Вікімедіа Україна», яка створена для розвитку спільноти Вікіджерел українською мовою (детальніше про неї — за посиланням). У своїй новій ролі Назар допомагатиме організовувати і проводити конкурси у проєкті, а також залучати нових волонтерів та партнерів. 

Детальніше про Назара читайте у нашому бліц-інтерв’ю про його шлях до Вікіджерел та плани.

Вікіпедію називають «останнім найкращим місцем в інтернеті» та «острівцем того, чим колись обіцяв бути інтернет». Водночас вона є регулярною мішенню для інформаційних атак. 

Що про Вікіпедію говорять у Facebook, Telegram, TikTok та на інших майданчиках? Які основні наративи та маніпулятивні тактики показує аналіз великих даних? Хто формує ці меседжі та в яких сегментах вони з’являються найчастіше? Як запуск Grokipedia вплинув на дискурс про Вікіпедію? Як змінилася динаміка інформаційних атак протягом зими? І до чого тут BRICS? 

Про це поговоримо на зустрічі 13 лютого о 17:00, де свій аналіз презентує Іра Рябоштан, старша аналітикиня компанії LetsData. Іра має понад 7 років досвіду в аналізі великих масивів даних та в роботі з політиками соціальних мереж. LetsData — це компанія, яка була створена в 2022 році як відповідь на російські інформаційні загрози, та виявляє загрози інформаційних операцій у понад 50 країнах у режимі реального часу.

Запрошуємо долучатися усіх охочих. Щоб приєднатися, зареєструйтеся за посиланням.

Якщо залишились питання, пишіть на edu@wikimedia.org.ua

До 31 березня в українській Вікіпедії триває фотоконкурс нематеріальної культурної спадщини «Вікі любить фольклор». Його мета — зібрати світлини, відео та аудіо, які документують традиції та звичаї в Україні.

Можливо, у вас є фото з різдвяної зіркової ходи у Одесі? Чи відео приготування особливих для вашого селища обрядових страв? А, може, ваш регіон відрізняється унікальним танцем, який не зустрінеш більше ніде? Тоді це саме те, що ми шукаємо у цьому конкурсі!

Ви можете завантажити знімки процесу приготування автентичної страви, виконання традиційного танцю чи музики певного регіону, обряду, весілля, звичаї святкування важливих у народній культурі дат та подій тощо. Це можуть бути як українські традиції, так і традиції етнічних меншин в Україні (кримських татар, надазовських греків, караїмів, євреїв тощо).

У грудні вікіпедистка Ірина Бучнєва спільно з Центром народної творчості та культурно-освітньої роботи Полтавської області за підтримки ГО «Вікімедіа Україна» відправилася до Котельви для дослідження та спостереження за традицією виготовлення Панянок, традиційних полтавських пряників. Про це вона розповіла у цьому дописі.

На конференції в Полтаві, у жовтні 2025 року я познайомилась з представниками Центру народної творчості та культурно-освітньої роботи (ОЦНТ КОР) Полтавської області, а саме в.о. директора Бєлаковою Оленою та заслуженим майстром народної творчості України, завідувачкою сектору Центру Наталією Свиридюк. Саме тоді й виникла ідея співробітництва. 

У грудні ми разом відправились до Котельви. ОЦНТ КОР проводив експедицію з метою моніторингу здатності обласного елементу НКС «Народна традиція випікання різдвяної обрядової випічки “Панянки” на Котелевщині» щодо процесу виготовлення та охорони. Традиційні обрядові різдвяні пряники роблять тільки раз на рік, саме у період перед Різдвом, тому поїздка була доречною. Моєю метою було зібрати ілюстраційний матеріал під час цієї поїздки, а також познайомитись з роботою комісій НКС Полтавщини.