16 вересня 2020 року стаття про столицю України в англомовному розділі Вікіпедії була перейменована із «Kiev» на «Kyiv». Рішення прийняла спільнота волонтерів-редакторів Вікіпедії завдяки тому, що популярність форми «Kyiv» у авторитетних англомовних джерелах значно зросла.
З моменту започаткування статті у 2002 році назва англомовної статті про Київ базувалася на транслітерації російськомовного іменування міста. Пропозиції змінити назву на «Kyiv» почали з’являтися вже незабаром, але не приймались через те, що форма «Kiev» була більш поширена у англомовних джерелах.
Всередині спільноти Вікіпедії багато років тривали численні обговорення перейменувати статтю, однак написання «Kiev» залишалося. Причиною є правила Вікіпедії — онлайн-енциклопедія має відображати варіант іменування, котрий найбільше поширений у авторитетних джерелах.
Утім, за останні роки усе більше урядових та міжнародних організацій, поважних ЗМІ та інтернет-ресурсів почали вживати форму «Kyiv». На це ж була спрямована й кампанія «KyivNotKiev», започаткована Міністерством закордонних справ України. У результаті на український варіант іменування столиці перейшли низка авторитетних англомовних ЗМІ, федеральний уряд США, десятки міжнародних аеропортів та інші структури.
Вікіпедія має цілком виправдану інерцію – вона залежна від тенденцій у т.зв. вторинних джерелах (паперові енциклопедії й довідники, ключові ЗМІ). Завдяки цій залежності в ній в ідеалі не заводяться масово фейки-одноденки. Але прийшлось чекати поки всі перейшли на написання "Kyiv"
Після чергового раунду обговорення, спільнота англійської Вікіпедії вирішила зафіксувати нову норму та перейменувати статтю. В останньому обговоренні, що передувало перейменуванню взяли участь близько 100 активних волонтерів-дописувачів англомовного розділу Вікіпедії. Більшість із них аргументовано висловилися за зміну назви статті.
Англійська Вікіпедія є найбільшим та найпопулярнішим із понад 300 мовних розділів Вікіпедії — найбільшої у світі онлайн-енциклопедії, яка створюється силами волонтерів. За останній рік статтю про Київ у англомовній Вікіпедії переглянули понад 900 тисяч разів, а до її написання загалом долучилися понад 1500 волонтерів-редакторів з різних країн.
З 22 липня по 22 серпня в українській Вікіпедії тривав «Тиждень ентомології» — тематична акція з написання та покращення статей про комах та інших наземних членистоногих. У цьому дописі розповідаємо про підсумки та здобутки Тижня.
Свій внесок у межах акції зробили 16 користувачів Вікіпедії. За 32 дні вдалося створити понад 150 та поліпшити більш ніж 50 статей, з загальним об’ємом доповнення майже в 1 мегабайт. Найбільше статей створив Користувач:Стефанко1982 — 41. Найбільше поліпшував статті Користувач:Brunei — 26. Найбільшу за об’ємом статтю (Систематика комах, 41,5 кілобайтів) написав/переклав Користувач:Lxlalexlxl, йому ж належить найбільший об’єм доданої інформації: понад 370 кілобайтів. Найбільше доповнення до однієї статті зробив Користувач:В. Николов — Жук хлібний, 10,7 кілобайтів.
Учасники та учасниці Тижня писали здебільшого про жуків (бл. 50), метеликів (бл. 40), двокрилих (16), богомолів (22), перетинчастокрилих (12). Трохи уваги дісталося клопам (5), прямокрилим (4), бабкам (6), багатоніжкам (2). Мало писали про волохокрильців, тарганів, скорпіонових мух, сітчастокрилих. Практично не додалося статей про павуків (окрім павутинних бородавок), термітів. Жуки й метелики складають близько двох третин усіх наших статей про комах (але менше половини описаних у природі видів), тому в майбутніх подібних акціях будемо приділяти більше уваги статтям і про інші групи.
Серед започаткованих та поліпшених статей, окрім статей про власне види й групи комах, з’явились статті про ентомологічні заказники (Користувач:MSha), ентомопатогенні гриби (Користувач:Lars vontrier), статті про ентомологів, розділи ентомології, історію цієї цікавої науки. Важливими є також списки різноманітних комах, які містять червоні посилання для створення нових статей про окремі види, роди, родини. Створення таких списків за українськими джерелами дозволяє в майбутньому менше помилятися при обранні назви статті, адже неспеціалісту часто важко правильно підібрати таку назву. Серед таких списків важливим здобутком є Список родин двокрилих, заснований на якісному українському джерелі.
Одним з головних завдань Тижня було ілюстрування статей у Вікіпедії фотографіями комах і павуків, отриманих від учасників та учасниць конкурсів «Вікі любить Землю» та наукового конкурсу WikiScience Contest. Вдалося використати понад 20 світлин. Також було переглянуто, категоризовано та подекуди визначено понад 200 зображень на Вікісховищі. На жаль, деякі користувачі, що створювали статті, не використали пропоновані організаторам зображення з фотоконкурсів та взяли менш якісні ілюстрації з інших розділів Вікіпедії.
Серед статей з ентомології залишається чимало недооформлених та погано категоризованих, зокрема про роди цикадок та совок-п’ядунів, а також жуків-турунів.
Також залишається багато червоних посилань серед комах України, зібраних у охоронних списках. Скажімо, лише про 20 % комах, що охороняються в Києві є статті у Вікіпедії українською. Не набагато краще й у регіонах, зокрема в Львівській чи Сумській області. Краща ситуація з 226 видами комах, що занесено до Червоної книги, проте частина з цих статей є копіями з Червоної книги України та потребують додаткових джерел та інформації.
Попри те, що за умовами місячника сувеніри передбачались за дві нові неперекладені, оригінальні статті, більшість користувачів бралися перекладати з англійської чи російської вікіпедій. Через це у статтях траплялось чимало помилок перекладу, особливо серед термінів. Також з цієї причини в статтях бракує європейської та східноєвропейської специфіки, не завжди учасники знаходили українські назви, а додавали переклади-кальки. Зокрема в українській мові немає слова «стрекоза» (правильно «бабка»), але стаття з такою назвою була створена шляхом перекладу. Закликаємо користувачів продовжувати працювати над такими статтями, зокрема, виправляючи помилки перекладу, адже вдосконалення Вікіпедії — безперервний та цікавий процес.
Дякуємо усім, хто долучилися до акції! Продовжуйте покращувати українську Вікіпедію — ще багато статей на різні теми чекають своїх волонтерів-авторів.
Вночі 15 вересня 2020 року українська Вікіпедія піднялася на одну сходинку вище за кількістю статей, обійшовши португальську, та посіла 17 місце серед 303 мовних розділів.
Обійти португальський розділ за кількістю вдалося після появи статті Ігнатович Єлизавета Олександрівна, що стала статтею № 1 043 448. Станом на 10:00 15.09.2020 в українській Вікіпедії вже було 1 043 469 статей, у португальській — 1 043 405.
Переможну статтю створив Ігор Заставенко. Ігор у Вікіпедії уже майже 15 років, за цей час створив понад 7 тисяч статей і зробив понад 100 тисяч редагувань. Серед основних інтересів — статті про населені пункти України, видатних діячів XX століття, військовиків тощо. Ігор закінчив Київське вище інженерне радіотехнічне училище протиповітряної оборони. Зараз мешкає у Києві, працює приватним підприємцем. Він також є членом ГО «Вікімедіа Україна».
«Дописую до Вікіпедії українською мовою, бо це рідна для мене мова. І думаю, що українці так і мають робити. Для мене це є хоббі, тут нема ні політичної цензури, нема “водички”. Мені такий стиль викладу матеріалу імпонує», — розповідає вікіпедист.
Мільйона статей українська Вікіпедія досягла 23 березня цього року. Відтоді, за п’ять із половиною місяців дописувачі-волонтери створили ще понад 43 тисячі статей. Далі наведемо основні факти про обидві онлайн-енциклопедії.
Португальська Вікіпедія була створена на три роки раніше, ніж українська — у червні 2001 року. Загалом у португальській Вікіпедії зробили хоча б одне редагування понад 580 тисяч користувачів (проти 122 тисяч в українській), з них були активними останнього місяця близько 6 тисяч (2,8 тисяч в українській). Натомість, обидві Вікіпедії мають приблизно рівну кількість активних дописувачів (мають понад 100 редагувань): від 250 до 300 на місяць, при тому, що носіїв португальської вшестеро більше, ніж української.
Через 8 років з моменту створення португальська Вікіпедія досягла півмільйона статей, а у 2018 році була написана мільйонна стаття. В українському мовному розділі ці дві віхи припадають на 2014 рік і березень цього року відповідно. З початку 2020 року португальський мовний розділ переглянули понад 3,5 млрд разів, проти близько 950 млн переглядів для української Вікіпедії.
В українській Вікіпедії понад 6,5 тисяч статей тематично стосуються Португалії, 5,2 тисячі — Бразилії, та ще майже 1,8 тисячі про інші португаломовні країни. У Вікіпедії португальською мовою близько 2,2 тисяч статей, дотичних до України. Найпопулярніша стаття про Україну в португальській Вікіпедії — про бразильську письменницю родом з Поділля Кларису Ліспектор.
«Вікіпедію створюють волонтери. Стати дописувачем і допомагати поширювати вільні знання українською мовою може кожен охочий. Акції і проєкти, які проводить громадська організація «Вікімедіа Україна», покликані залучати нових авторів та мотивувати тих, що вже входять до вікіспільноти», — пояснює Анна Хроболова, менеджерка проєктів «Вікімедіа Україна».
На позицію вище від української Вікіпедії розташувалася арабська, маючи на понад 20 тисяч статей більше. Найбільшою залишається англійська Вікіпедія із понад 6,1 мільйона статей.
Проблема відсутності «свободи панорами» в Україні вже довго стоїть на заваді розповсюдженню вільних знань та обміну інформацією. Нагадаємо, що «свобода панорами» передбачає право фотографувати та знімати на відео сучасні твори архітектури, скульптури та образотворчого мистецтва, що розташовані у громадських місцях. Волонтери-дописувачі Вікіпедії та члени ГО «Вікімедіа Україна» вже понад п’ять років займаються адвокацією впровадження «свободи панорами» в українське законодавство про авторське право. Однією з головних віх у цій роботі була розробка законопроєкту №1043, який не був прийнятий через дострокові вибори до Верховної Ради у 2019 році.
Від визнання «свободи панорами» в законодавстві України виграє широке коло українців — від пересічних фотоаматорів (бо навіть просте фото з пам’ятником, опубліковане в мережі, може вважатися порушенням закону) до художніх фотографів та кінематографістів, які отримають змогу без перешкод знімати фільми про сучасні архітектуру та мистецтво.
Це також важливо для розвитку освітніх проєктів, зокрема і на вільних ліцензіях, таких як Вікіпедія. Ліцензія, під якою розміщується контент на платформі Вікіпедії, дозволяє третім сторонам використовувати інформацію з платформи в тому числі з комерційною метою. Тож для того, аби мати можливість законно розміщувати фото будівель та споруд у Вікіпедії, «свобода панорами» має розповсюджуватись і на створення відео- та фотозображень творів архітектури, скульптури та образотворчого мистецтва з комерційною метою.
На сьогодні намагання впровадити положення про «свободу панорами» та сирітські твори зосереджені навколо проєкту Закону «Про авторське право та суміжні права» від Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України. Цей проєкт з’явився на сайті міністерства 10 березня, багато в чому завдяки співпраці представників ГО «Вікімедіа Україна» з парламентарями у січні та лютому цього року. Розглянемо, які зміни запропонували у міністерстві та як вони вплинуть на регулювання «свободи панорами».
Згідно з пунктом 10 частини 1 статті 22 законопроєкту:
1. Без дозволу суб’єкта авторського права та безоплатно, але із зазначенням імені автора і джерела запозичення, допускається:
(…)
10) створення зображень творів архітектури та образотворчого мистецтва, що постійно розташовані у доступних для громадськості місцях, і використання таких зображень, якщо таке використання не завдає шкоди нормальному використанню твору і не обмежує законні інтереси суб’єктів авторського права;
З одного боку, Мінекономрозвитку зробили те, що автори попередніх пропозицій змін до законодавства робити не хотіли — не стали обмежувати «свободу панорами» некомерційним вжитком творів. З цією проблемою ми зіткнулись під час роботи над попереднім законопроєктом №7539, де в останній ітерації згадувалося про суто некомерційне використання зображень, на які розповсюджується «свобода панорами».
З іншого боку, текст нового законопроєкту містить визначення, у яких людям без юридичної освіти зорієнтуватися складно. Так неоднозначним, а значить потенційно проблемним, є визначення поняття «зображення» — вкрай важливого для тлумачення цього документу. Визначення самого терміну «зображення» у проєкті відсутнє. Його можна лише непрямо віднайти на основі визначень у статті 1 законопроєкту. Слово «зображення» — це єдине, що об’єднує дефініції понять відеограма, фотографічний твір та аудіовізуальний твір.
Проблемною також є фраза «якщо таке використання не завдає шкоди нормальному використанню твору і не обмежує законні інтереси суб’єктів авторського права». Вона майже повністю дублює умову, встановлену ч. 5 ст. 13 законопроєкту для всіх винятків і обмежень, однак відсутня важлива вказівка на те, що обмеження законних інтересів суб’єктів авторського права не має бути безпідставним. Законні обмеження та винятки у сфері авторського права є необхідними, проте ця норма не містить конкретизації щодо того, які саме обмеження заборонені цим положенням.
Тож авторам законопроєкту варто було б конкретизувати, що лише безпідставні обмеження авторських прав не є допустимими за використання твору.
Попри недоліки, законопроєкт від Мінекономіки сприяє досягненню нашої головної мети — появі «свободи панорами» в українському законодавстві, при чому без обмежень щодо некомерційного використання зображень. Сподіваємося, що депутати підтримають цей документ, внісши до нього попередньо низку виправлень для уникнення різночитань, щоб можливостей для поширення вільних знань в Україні стало ще більше.
Автор: Павло Костін, менеджер з адвокації ГО «Вікімедіа Україна»
Стартувала українська частина найбільшого у світі міжнародного фотоконкурсу об’єктів культурної спадщини «Вікі любить пам’ятки». Протягом вересня всі охочі зможуть подати фото об’єктів культурної спадщини з усіх регіонів України та позмагатися за призи в кількох номінаціях.
В Україні конкурс відбувається вдев’яте. За попередні роки було завантажено майже 280 тисяч світлин, на яких зображено близько 35 тисяч об’єктів. Загалом конкурсні списки складають понад 89 тисяч пам’яток, тобто більше половини об’єктів ще не мають своїх світлин у Вікісховищі, звідки вони можуть бути використані для ілюстрування статей у Вікіпедії та інших проєктів.
Участь у конкурсі можуть взяти всі охочі. Фотографії нерухомої спадщини можуть бути зроблені будь-коли, головне, щоб це були власні роботи.
«Кількісна» та «якісна» є основними номінаціями фотозмагання. У першій будуть відзначені автори найбільшої кількості сфотографованих пам’яток культури — топ-10 в Україні та для кожного регіону. Окремо організатори відзначать 10 найактивніших новачків — учасників, які беруть участь у конкурсі вперше. У другій переможцями стануть автори найкращих фотографій конкурсу — топ-10 в Україні та для кожного регіону. Ті фото, що стануть найкращими в Україні, позмагаються на міжнародному етапі конкурсу.
Оргкомітет конкурсу заохочує учасників приділити більше уваги пам’яткам, що ще не були представлені на конкурсі або представлені не достатньо. Знімки таких об’єктів також отримають додаткові бали в межах «кількісної» номінації.
Спеціальними номінаціями цьогорічного «Вікі любить пам’ятки» є такі:
«Млини» — для фото пам’яток українських млинів різних типів та різного ступеня збереженості.
«Via Regia Ukraine» — для світлин усіх пам’яток одинадцяти міст п’яти областей України, через які пролягає Via Regia — «Королівський шлях» — в Україні (Дубно, Рівне, Острог, Львів, Броди, Городок (Львівська область), Луцьк, Володимир-Волинський, Радомишль, Житомир та Київ).
«Відео» — для відеороликів нерухомої культурної спадщини, знятих у тому числі з дронів. Як і фотографії, відео можна вантажити безпосередньо зі списків пам’яток.
«Єврейська спадщина» — присвячена світлинам пам’яток нерухомої культурної спадщини єврейського народу з території України.
Переможці основних та спеціальних номінацій отримають цінні призи.
Спробуйте позмагатися за них і ви!
Головна сторінка «Вікі любить пам’ятки» в Україні: http://wlm.photo
Провести конкурс цього року зголосилися вже 40 країн. Більшість із них прийматиме роботи у вересні, частина — у жовтні й листопаді. До цих змагань ви теж можете долучитися й завантажити фото пам’яток із відповідної країни. Детальніше про конкурс у світі дізнавайтеся за цим посиланням.
У 2020 році ми відновили проєкт «Згущівка поштою». Це щомісячна нагорода для найактивніших користувачів україномовних вікіпроектів. З початку року її отримали 36 користувачів.
Автор: VikaIvankiv (WMUA) / CC BY-SA 4.0
Банка якісного згущеного молока і сувенір з логотипом Вікіпедії вирушають до отримувачів нагороди поштою, а на їхні сторінки обговорення додається віртуальна відзнака.
Є три номінації, у яких оргкомітет проєкту визначає найактивніших користувачів:
— Найактивніший новачок — користувачі, які додали найбільше інформації в байтах протягом місяця, та розпочали свою активність не раніше, ніж за два місяці до того. Відзнаку можуть отримати кілька користувачів.
— Найактивніший досвідчений користувач — користувач, який зробив найбільший внесок (в байтах) протягом місяця і почав редагувати раніше, ніж за два місяці до того.
Ми розпитали отримувачів «Згущівки поштою» про мотивацію наповнювати Вікіпедію. Серед відповідей: просвіта, прагнення розвивати українськомовний інформаційний простір, ділитися своїми знаннями й отримувати нові.
«Цікавість до того, що пишу, велике задоволення від роботи 🙂 А ще велика кількість досі не перекладених статей українською (ба більше, про Україну)», — пояснив найактивніший новачок травня Олексій Боровіков.
Дізнатися більше про проєкт у 2020 році можна за цим посиланням.
Громадська організація «Вікімедіа Україна» оголошує конкурс на вакансію менеджера проєктів.
Позиція є тимчасовою, контракт триває до кінця 2020 року.
Для того, щоб податися на конкурс, потрібно заповнити формудо 17 серпня включно. Детальні умови вакансії — нижче. Із запитаннями пишіть на info@wikimedia.org.ua
Учасники та учасниці Вікіконференції — найбільш значимої офлайн-події вікіспільноти в Україні, Харків, 2019.
забезпечувати підготовку фінального описового звіту по річному гранту, зокрема шляхом підготовки щомісячних звітів про діяльність Організації;
підтримувати зв’язки з волонтерами, відповідальними за конкретні напрямки діяльності й отримувати від них актуальну інформацію щодо поточного стану проєктів;
сприяти налагодженню контактів між волонтерами, які працюють над дотичними напрямками діяльності;
працювати із комунікаційним менеджером для забезпечення медіадіяльності Організації та підтримування контактів із партнерами;
у співпраці з офіс-менеджером координувати замовлення сувенірної продукції й обладнання, організацію підготовки друкованої продукції Організації тощо; координувати роботу офіс-менеджера;
у співпраці з менеджерами заходів координувати проведення публічних заходів Організації (церемонії нагородження, конференції, прес-конференції тощо).
виконувати інші завдання, що можуть виникати в ході роботи.
Вимоги до кандидатів
Обов’язкові:
Досвід координації проєктів.
Вільне володіння англійською мовою (принаймні на рівні upper intermediate / B2), а також грамотне володіння українською мовою.
Досвід участі у Вікіпедії та знання основних принципів Вікіпедії та інших проєктів Фонду Вікімедіа.
Проживання у Києві або найближчих передмістях
Не обов’язкові, але будуть перевагою:
Досвід роботи (оплачуваної зайнятості або волонтерської діяльності) у сфері комунікацій, PR, журналістики або суміжних.
Умови роботи
Зайнятість: в середньому 2—4 години на день (40—80 годин на місяць).
Регулярна оплата роботи згідно з річним грантом.
Місце роботи — Київ (частково офіс «Вікімедіа Україна» у центрі Києва, частково віддалено), можливі поїздки на зустрічі та заходи в межах України.
З 15 червня до 15 липня в українській Вікіпедії тривав «Місячник журналістики». Його учасники й учасниці створювали й покращували створені раніше статті на теми журналістики й медіаграмотності. Під час акції також відбулася серія онлайн-подій від журналістів для вікіпедистів і навпаки, які спільно проводили громадські організації «Детектор медіа» та «Вікімедіа Україна». Розповідаємо детальніше про результати Місячника.
Які статті створили й покращили учасники Місячника?
Загалом участь у проєкті взяли 15 користувачів і користувачок, створивши 208 нових статей і покращивши 27 створених раніше. Найактивнішими авторами стали Lxlalexlxl, Мандрівниця, Андрій Гриценко, Ольга Лобода та Олексій Кучер. Усі вони отримають сувеніри від організаторів. Окрему відзнаку отримає Fed4ev за якісні оригінальні статті.
Марія Ресса, співзасновниця онлайн-видання Rappler, колишня журналістка-розслідувачка CNN, яку в червні цього року суд на Філіппінах засудив до шести років позбавлення волі за наклеп. Оскільки Ресса є послідовним критиком президента Філіппін, міжнародна журналістська спільнота вважає переслідування політично вмотивованим.
Завдяки внеску Fed4ev’а тепер можна почитати детальні біографії Марії Ресси, однієї з найвідоміших сучасних філіппінських журналісток-розслідувачок, яка зазнає переслідувань від влади, і Хірано Такаші, японського дипломата й фотографа, який з 2008 року працює в Україні, зокрема з 2018 року як редактор япономовної версії сайту «Укрінформ».
Серед інших розлогих біографій: стаття від Андрія Гриценка про Сергія Брильова, теперішнього заступника генерального директора телеканалу «Росія»; від користувача Lxlalexlxl — про Кемпбелла Діксона, австралійського та британського журналіста, який працював у першій половині ХХ століття; від Мандрівниці — про Маріано Хосе де Ларра, іспанського письменника й журналіста першої половини ХІХ століття.
Про Hürriyet Daily News, найстарішу й другу за величиною англомовну газету Туреччини; The Canberra Times, щоденну лівоцентристську газету австралійської столиці; The Press — теж щоденну, що виходить у новозеландському місті Крайстчерч; російську пропагандистську інформаційну агенцію Sputnik тепер також можна почитати в українській Вікіпедії. Це лише кілька прикладів статей про ЗМІ, які створили й започаткували учасники Місячника. Окрему статтю, що розкриває поняття незалежності ЗМІ, переклала Ольга Лобода.
З 1 по 30 вересня відбудеться українська частина найбільшого у світі міжнародного фотоконкурсу об’єктів культурної спадщини «Вікі любить пам’ятки». Метою проєкту є зібрати світлини всіх пам’яток культурної спадщини світу для ілюстрування статей у Вікіпедії. Цього року вже понад 20 країн світу заявили своє бажання провести конкурс.
В Україні конкурс пройде вже дев’ятий рік поспіль. Конкурсний список складається з понад 89 тисяч пам’яток історико-культурної спадщини з усіх областей України, в тому числі Криму. За попередні роки понад 2700 учасників завантажили понад 280 тисяч світлин майже 35 тисяч об’єктів культурної спадщини – культових споруд, будинків, палаців. Проте більша частина культурної спадщини України все ще не має своїх світлин у Вікіпедії. Конкурс має на меті це виправити.
Запрошуємо всіх долучатися до конкурсу, завантажувати фотографії, показати унікальність історико-культурних об’єктів свого краю та привернути увагу до стану їхнього збереження.
Участь у конкурсі можуть узяти всі охочі. Для цього протягом вересня слід завантажувати на Вікісховище світлини власного авторства із конкурсних списків. Фотографії можуть бути зроблені в будь-який період часу; головне, щоб це були власні роботи. Також можна вантажити відеоматеріали, де зображені пам’ятки.
Переможці конкурсу отримають цінні призи. Призовий фонд буде розподілено між авторами найкращих фотографій конкурсу загалом, авторами найкращих фото кожного регіону, учасниками, які сфотографували найбільшу кількість пам’яток в Україні та кожному регіоні, та переможцями спецномінацій. Окремою номінацією відзначатимуться автори, що вперше беруть участь у конкурсі.
Десять найкращих світлин культурної спадщини України змагатимуться на міжнародному рівні.
З пропозиціями щодо співпраці та питаннями звертайтеся до організаційного комітету конкурсу: wlm@wikimedia.org.ua
Для довідки: «Вікі любить пам’ятки» (Wiki Loves Monuments) — міжнародний конкурс фотографій пам’яток культурної спадщини для ілюстрування Вікіпедії, який був започаткований у 2010 році в Нідерландах. Конкурс був визнаний Книгою рекордів Гіннеса найбільшим фотоконкурсом у світі. Всього за час проведення конкурсу було завантажено понад 2,4 млн фотографій.
Під час акції «Тиждень птахів», яка нещодавно тривала у Вікіпедії, Микола Сварник написав і покращив 22 статті на орнітологічну тематику, ставши другим найактивніший учасником. Автор — вікіпедист, фотограф та член журі й оргкомітетів фотоконкурсів «Вікі любить Землю» та «Вікі любить пам’ятки» минулих років — розповів нам, що птахи дають йому натхнення, а можливість поділитися знаннями про них у Вікіпедії є мотивацією ретельніше підходити до свого захоплення пернатими й способом долучитися до захисту природи.
Про це, а також про щастя зустрічі з новими видами, вдосконалення майстерності фотографування птахів, брак наукових джерел українською і поради для тих, хто хоче приєднатися до спільноти птахолюбів в України — у прямій мові Миколи.
Я майже нічого не знав про птахів, хоча й мав базову лісівничу освіту. Цікавитися ними я почав після переїзду до Канади. Спершу розрізняв два-три види, лише фіксуючи в голові: «О, червоний — це видно кардинал». Багато груп — качки, чайки, горобці — зливались між собою. Часто бачив «просто якусь пташку». Орел чи, може, канюк, чи яструб, чи сокіл сів на дах сусіднього будинку, хто ж саме? Згодом почав фотографувати птахів, а подарована дружиною книжка підказала перші назви. Українських відповідників майже зовсім не було, вчив латинку і називав відповідно.
Болотянка мала (Wilsonia pusilla) у парку Полковника Семюела Сміта в Торонто. Автор фото: Mykola Swarnyk, CC BY-SA 3.0
На наступному етапі почав більше спостерігати за поведінкою. Чому цей пернатий батько годує дитинча, ледь не більше від нього самого? Чому це вся пташина дрібнота раптом почала галасувати і злетілась до одного дерева? Чому саме в цьому місці пташка не тікає, а навпаки, нападає і намагається прогнати людину? Почав більше читати, розрізняти залицяння, гніздову поведінку, помічати ієрархію в зграях. І це насправді цікавіше аніж просто вміти відрізнити одну пташку від другої. Довідався про гніздовий паразитизм — це було одним із найбільших відкриттів три роки тому. Про одного з таких птахів-паразитів — вашера буроголового, я написав статтю у Вікіпедії.
