Вікімедіа Україна

У березні вчетверте відбулася щорічна інформаційна кампанія «Місяць культурної дипломатії України у Вікіпедії», організована Українським інститутом, Міністерством закордонних справ України та ГО «Вікімедіа Україна». Цьогорічна кампанія була присвячена деколонізації української культури, розкривала українську ідентичність визнаних світових митців і демонструвала їхній внесок у розвиток української та світової культур.

«Я вдячний кожному та кожній із понад двох сотень учасників цього проєкту з усіх куточків світу, які на наш заклик створили та покращили понад півтори тисячі статей Вікіпедії щодо України. Це важливий внесок у деколонізацію української культури та протидію російській апропріації, історичним міфам і пропаганді. Вже четвертий рік поспіль ми проводимо Місяць культурної дипломатії України у Вікіпедії і я радий, що кожного року проєкт збільшує свій масштаб. Спільними зусиллями ми захищаємо українську ідентичність від російських спроб її знищити», — заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

У проєкті взяло участь 200 учасників зі всього світу, які покращили 425 наявних та створили 1260 нових статей на платформі. Матеріали створили у 66 мовних розділах сайту, що стало рекордним показником за чотири роки існування проєкту. Учасники додали статтю про Софію Яблонську азербайджанською, бретонською –– про Сергія Корольова, а також покращили англомовні публікації про Сергія Параджанова та Софію Окуневську. «Через велику відстань між двома країнами та з інших причин, багато людей у Китаї не розуміють Україну, особливо після її здобуття незалежності. Перекладені мною статті, зокрема про сучасних українських постатей, допоможуть китайцям краще зрозуміти українську культуру», –– учасник проєкту, користувач Uyiliu2, Китай

У межах проєкту з’явилися статті про «Заповіт» Шевченка французькою, Кам’янець-Подільську фортецю — німецькою, Андріївську церкву — арабською, китайською — про фільм «Земля» і узбецькою — про фільм «Памфір». Також було створено матеріали про Ірину Цілик тамільською, про будинок «Слово» — урду, берберською мовою про Тараса Компаніченка, бретонською — про український гімн, і мовою маніпурі — про Лесю Українку.

«Я люблю український електро-фолк, і хотілося б, щоб більше людей дізналися про цю музику. Мені подобається, як цей унікальний жанр поєднує сучасність і традиційні українські історії та інструменти, такі як сопілка. Українські виконавці фольклорної музики зберігають свою прекрасну культуру живою і сильною. Вони по праву пишаються своєю незалежністю, мені це дуже подобається. Це також можливість гарно провести час: мені сподобалося, тож наступного року я знову візьму участь!» –– учасник проєкту, користувач Dream Indigo, Італія

Чимало уваги учасники приділили українській нематеріальній спадщині. Відтепер у Вікіпедії є матеріали ассамською про українське національне вбрання, есперанто – про Хортицю, а також про історичні постаті та події: грузинською про Івана Мазепу, кантонською –– про Українську Народну Республіку, угорською –– про Анну Ярославну.

«Моє дитинство пройшло в оточенні багатьох українців і слов’ян, і мене завжди цікавила українська культура та історія. З початком повномасштабного вторгнення в Україну «Місяць культурної дипломатії України» став для мене гарною нагодою застосувати свої навички, щоб зробити щось хороше для світу. Сподіваюся, наш внесок заохотить більше людей дізнатися про Україну», –– учасник проєкту, користувач Michaeledits, США

Останні кілька років міжнародна команда працює над Хартією Руху — документом, який визначить ролі та обов’язки всіх членів і організацій Руху Вікімедіа.

У цьому дописі координатор програм «Вікімедіа Україна» Антон Процюк коротко відповідає на п’ять основних питань про Хартію: що це таке, чому вона потрібна і як долучитися до її формування.

📌 Версію цього допису у форматі відеопрезентації (16 хвилин) дивіться за посиланням.

1. Що таке Хартія вікіруху? 

Хартія Руху (англійською Movement Charter) — це в певному сенсі «конституція» міжнародного вікіруху. Вона визначить його урядування, права та обов’язки основних стейкголдерів: дописувачі Вікіпедії, Фонд Вікімедіа, регіональні організації тощо.

Створення Хартії є однією з ініціатив стратегії міжнародного вікіруху на 2030 рік (детальніше про стратегію ми розповідали у цьому дописі).

2. Як виглядає процес її підготовки? 

Написанням Хартії займається міжнародний редакційний комітет (Movement Charter Drafting Committee / MCDC), обраний для цього кілька років тому.

Наразі, після тривалої роботи і кількох раундів обговорень, комітет запропонував оновлену чернетку Хартії.

Протягом квітня 2024 року триває публічне обговорення цієї чернетки. До нього можуть долучитися усі охочі. За результатами обговорення комітет допрацює чернетку та винесе її на голосування серед дописувачів та організацій вікіруху. Голосування пройде влітку цього року.

Зокрема чернетку Хартії обговорювали на міжнародній конференції Wikimedia Summit 19—21 квітня. Детальніші нотатки з конференції читайте за посиланням.

3. Чому потрібна Хартія і що вона змінить? 

Одна з цілей Хартії — кодифікація принципів, які фактично існують, але чітко не прописані. Наприклад, те, що спільноти вікіпроєктів мають редакційний контроль над їх вмістом та що будь-хто може долучитися до вікіпроєктів за умови дотримання правил.

Інша ціль — демократизація влади та впливу в руху Вікімедіа. Хартія має запровадити Глобальну раду (Global Council), нову міжнародну установу, яка репрезентуватиме міжнародний рух. Вона буде одним із двох «найвищих органів управління» разом із Фондом Вікімедіа. (Детальніше про те, чим займається Фонд Вікімедіа, читайте у цьому дописі).

За поточним проєктом (який є предметом обговорень та ще може змінитися), Глобальна рада складатиметься з асамблеї на 100-150 людей та правління на 5-15 людей. До її сфер відповідальності входитимуть стратегічне планування; адміністрування організацій вікіруху (наприклад, визнання афіліатів); розподіл ресурсів; дорадча роль у питаннях технологічного розвитку.

4. Як Хартія вплине на мене?

Якщо ви є дописувачем чи дописувачкою Вікіпедії і  не цікавитеся питаннями глобального урядування — скоріш за все, хартія не матиме практичного впливу на вашу повсякденну роботу.

Але якщо ви цікавитеся організаційним розвитком і тим, як влаштований міжнародний вікірух — зараз чудовий шанс висловитися та долучитися до фіналізації Хартії.

5. Як я можу долучитися до процесу? 

До кінця квітня можна висловлювати свої коментарі та пропозиції до поточної чернетки Хартії на сторінці обговорення на Мета-вікі. Також редакційний комітет регулярно проводить відкриті зустрічі, стежити за ними можна на цій сторінці.

Влітку досвідчені дописувачі Вікіпедії та вікіпроєктів зможуть віддати свій голос за чи проти ратифікації фінального проєкту Хартії. 

Будь-хто може створити статтю у Вікіпедії — але не на будь-яку тему.

У новій відеоінструкції редакторка української Вікіпедії Наталія Ластовець розповідає:

▫️ що таке критерії значущості у Вікіпедії;

▫️ як визначити, чи заслуговує тема на статтю у Вікіпедії;

▫️ чи можна створити статтю про себе / свого друга / свого роботодавця.

22 квітня голова Правління ГО «Вікімедіа Україна» Ілля Корнійко та виконувач обов’язків генерального директора Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого Олег Сербін підписали меморандум про співпрацю.

Національна бібліотека імені Ярослава Мудрого та ГО «Вікімедіа Україна» розпочали співпрацю ще до підписання меморандуму. Наприклад, 6 березня у межах акції «#1Lib1Ref» координатор програм «Вікімедіа Україна» Антон Процюк провів тренінг у бібліотеці імені Ярослава Мудрого для працівників цієї та інших бібліотек. Меморандум у свою чергу фіксує цю співпрацю для майбутнього. Як зазначив сам Олег Сербін, першим кроком стане навчання бібліотечних працівників роботі з Вікіпедією для того, щоб ті мали змоги передавати досвід далі колегам та відвідувачам.

«Багато хто з моїх колег-бібліотекарів уже не перший рік наповнюють статті у Вікіпедії. Цей процес потрібно масштабувати, поглиблювати і підсилювати. Тому ми виступили з пропозицією співпраці на більш професійних рейках, аби це не було зусиллям одного бібліотекаря чи бібліотеки, а щоб ми під спільним знаменником співпраці могли далі рухати цю світлу справу. Багато бібліотек позитивно відгукнулися про цю можливість, адже є достатньо зацікавлених людей, які хочуть, але не знають з чого почати. Я впевнений, що сьогоднішнє засвідчення нашої співпраці стане першим кроком на шляху до більшої колаборації та покращення як Вікіпедії, так і рівня бібліотечно-інформаційних працівників в роботі з онлайн-ресурсами», — розповів Олег Сербін, виконувач обов’язків генерального директора Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого

Меморандум підписали під час прес-конференції у Києві, її запис можна переглянути за посиланням.

«Є ціла парасолька проєктів, які можуть робити вікіспільнота разом з бібліотекарями. Англійською вона називається GLAM (galleries, libraries, archives, museums), а українською переклали як БоГеМА («бібліотеки, галереї, музеї, архіви»). У рамках цих проєктів можна оцифровувати повні тексти авторських творів, на які закінчилося авторське право, зображення, відео, аудіозаписи, покращувати та створювати статті у Вікіпедії, зокрема завдяки інформації, яка знаходиться у бібліотеках. Це взаємовигідна співпраця. Таким чином бібліотека виконує свою місію поширення інформації, а вікіпроєкти отримують цю інформацію у вигляді унікальних медіафайлів, які містяться лише у бібліотеках», — зазначив Ілля Корнійко, голова Правління «Вікімедіа Україна»

До 30 квітня триває акція для бібліотекарів(ок) та всіх, хто любить книги «Кожній книзі свій читач». Її мета — доповнити Вікіпедію якісною інформацією, яка стосується книг, усних оповідань, літературних премій, тощо. Детальніше про умови участі за посиланням.

З 18 квітня по 5 травня запрошуємо всіх охочих долучитись до акції «Культурна спадщина України». Мета кампанії — наповнення Вікіпедії інформацією про пам’ятки культури та історії, що перебувають під загрозою знищення чи вже втрачені.

«“Культурна спадщина України” — це акція, яку ми вперше провели у 2020 році до Міжнародного дня пам’яток, і вона стала щорічною традицією. З початком повномасштабного вторгнення кампанія набула особливого значення — розповісти більше про пам’ятки, які знищила росія, яка однак не зможе знищити нашу пам’ять про них. 

Станом на 8 квітня за даними Міністерства культури та інформаційної політики росія пошкодила чи зруйнувала 1046 пам’яток культурної спадщини України. І, на жаль, ця цифра з кожним днем зростає…

Тож закликаємо усіх охочих долучитися до цієї акції — додавати фото зруйнованих пам’яток, створювати, доповнювати та покращувати статті про нашу культурну спадщину», — прокоментувала Ольга Крезуб, активна дописувачка Вікіпедії, членкиня організаційного комітету конкурсу «Вікі любить пам’ятки».

Якщо ви ще не маєте досвіду редагування Вікіпедії, то радимо почати з сторінки Вікіпедія:Майстер створення статей. Відеоінструкції з роботи у Вікіпедії для новачків доступні за посиланням.

Список рекомендованих до створення та покращення статей дивіться на сторінці проєкту: april.wlm.photo.

Світлини для ілюстрування статей з фотоконкурсу «Вікі любить пам’ятки» можна знайти за посиланням. У 2023 році у межах конкурсу «Вікі любить пам’ятки» була спеціальна номінація«Війна руйнує пам’ятки» — ви можете використати цьогорічні світлини для ілюстрації статей. Результати спецномінації разом із фото дивіться за посиланням. Категорія всіх завантажених світлин тут.

Долучитися до проєкту «Культурна спадщина України» у Вікіпедії можна в такі способи:

• додайте нові об’єкти в перелік пам’яток: пошукайте інформацію про пам’ятки архітектури, історії, які втрачені чи руйнуються у вашому місті/регіоні;
• перевірте, чи є про них стаття у Вікіпедії;
• якщо немає, напишіть про це коментар або доповніть список на сторінці проєкту;
• напишіть або доповніть статтю про таку пам’ятку. Писати можна не лише про архітектурні пам’ятки, а й про пам’ятки історії — будівлі, де відбувалися історичні події;
• спробуйте знайти потрібну ілюстрацію у нашому репозиторії за ключовими словами або пошукайте у власних архівах фото пам’ятки, яке можна додати до статт . 

Учасники та учасниці, які створять чи суттєво доповнять статті у Вікіпедії протягом кампанії отримають сертифікати про участь та сувеніри від організаторів. 

Для цього обов’язково зафіксуйте свій внесок у розділі «Учасники та статті» на сторінці проєкту: Вікіпедія:Проект:Культурна_спадщина_України.

Ольга Крезуб також зауважила про майбутнє кампанії: «Документування нашої культурної спадщини важливе не тільки українською мовою, а й для того, щоб додавати статті у Вікіпедії іншими мовами, потрібно мати якісні статті українською, із вказаними авторитетними джерелами. Також кожен мовний розділ Вікіпедії має власні, дещо відмінні правила, тож публікація статей іноземною мовою потребуватиме підготовки, але досвід проєкту “Місяць культурної дипломатії України” показує, що це можливо і потрібно планувати як наступні кроки».

Уперше з 1 грудня 2023 до 8 лютого 2024 року проходила кампанія «Вікіджерела люблять пам’ятки» з оцифрування документів, що стосуються нерухомої культурної спадщини України. Вона відбулася в українському розділі Вікіджерел — сестринському проєкті Вікіпедії. Представляємо результати кампанії.