Вікімедіа Україна

«Вікі любить фольклор» — міжнародний фотоконкурс, покликаний документувати народну культуру та нематеріальну культурну спадщину. 

Цьогоріч конкурс проходив з 1 лютого до 31 березня. За цей час 36 учасників та учасниць завантажили до Вікісховища 1901 світлину, що показують український фольклор в усьому його різноманітті. Серед них — народні майстри й майстрині за роботою, традиційні свята та обряди, елементи побуту, ремесла й чимало фотографій української кухні. А в межах спеціальної номінації «Вікі любить Рамадан» до Вікісховища завантажили 37 світлин. Дякуємо всім, хто допомагає документувати традиції та робити їх доступними для людей у всьому світі. А тепер — час знайомитися з переможцями та переможницями!

Найкраща серії робіт — користувачка OlenkaHaiduk:

• Майстер Михайло Пилипчинець за роботою у кузні «Гамора» в селі Лисичово на Закарпатті. Тут досі зберігають традиції ручного кування металу у єдиній діючій водяній кузні України (9.5 бали).

• Майстер Микола Кокіш проводить у Рахові майстер-клас із традиційного вовноткацтва на ручному ткацькому верстаті. Він є носієм традиції вовноткацтва Закарпатської Гуцульщини, що зберігає локальні техніки та знання роботи з вовною (8.75 бали).

• Майстер Федір Новак вручну пряде вовну в селі Богдан на Закарпатті. Це один із традиційних етапів підготовки вовни до ткацтва, що є частиною традицій вовноткацтва Закарпатської Гуцульщини (7.25 бали).

1 місце — Віталій Попков. На фото Дмитро Кудря майстер різьблення по дереву з м. Олександрії, член Національної спілки майстрів народного мистецтва України (8.75 бали).

2 місце — Beyé Shevkiyeva. На фото дівчина з кримськотатарським корінням у селі Орталан знайшла старий будинок, зведений кримськими татарами за традиційною технологією (7.25 бали).

3 місце — Мандрівниця. На фото інтер’єр традиційної української оселі зі старовинними предметами побуту: вишитим рушником, дерев’яними меблями та великою скринею. Особливу увагу привертає рушник із червоними птахами, яким прикрашене вікно. Локація — Полтавський літературно—меморіальний музей Панаса Мирного (6.75 бали).

3 місце — Валентина Нежива. На фото Діти театрально-фольклорного колективу «Промінь» колядують і щедрують під час «Різдвяної феєрії» в Пирогові. У традиційних костюмах, із різдвяною зіркою та обрядовою Козою вони відтворюють українські різдвяні звичаї (6.75 бали).

3 місце — Марися Лебідь. На фото учасники першої Ходи звіздарів у Полтаві з власноруч виготовленими різдвяними восьмикутними зірками. Під час ходи вони виконували традиційні полтавські колядки, щедрівки та давні «гукалки» (6.75 бали).

Переможці спецномінації «Рамадан»

На фото намаз у мечеті «Ар-Рахма» в Києві — першій соборній мечеті столиці, розташованій в районі Татарка. Авторка — Мандрівниця.

На фото дівчина з кримськотатарським корінням у селі Орталан біля старого будинку, якому близько 100 років. Авторка — Beyé Shevkiyeva. 

Переможець номінації «Відео та аудіо»

На відео січкарня — механізоване знаряддя для подрібнення соломи та інших рослинних кормів для худоби. Солому подають у жолоб, де її розминають, а потім ножі ріжуть її на дрібну січку. Автор — Любомир.

Всього до цієї категорії було подано 11 відео. 

Дякуємо нашому журі: Роман Метельський, Сергій Тарабара, Мирослава Липа, Олег Володкевич, Ірина Бойко. А у процесі попереднього відбору фото брали участь Дарина (Rina.sl), Наталія Ластовець і Нестеренко Оля.

Дякуємо всім учасникам і учасницям, які допомагають зберігати й документувати живі традиції, ремесла та культурну спадщину.

Вікіманія — це найбільша міжнародна подія для вікімедійців, яка щороку об’єднує тисячі людей з вікіруху, котрі займаються різними напрямками волонтерства у проєктах Вікімедіа, але об’єднані спільною ідеєю — поширенням вільних знань.

У цьому підсумковому дописі ми зібрали відгуки кількох учасників та учасниць з України, які відвідали Вікіманію, розповімо загально про те, як відзначали 25-річчя Вікіпедії, цікавинки на конференції, корисні посилання та інформацію про Вікіманію 2027.

21-ша Вікіманія пройшла під гаслом «Свобода. Рівність. Надійність» у приміщенні паризького Міста науки та індустрії (Cité des sciences et de l’industrie). Цього року у конференції взяли участь 1250+ людей офлайн з 40+ країн світу та ~2000 — онлайн.

Ханна Кловер з Канади — одна з найвідоміших адміністраторок англомовного розділу Вікіпедії. Два роки тому вона стала міжнародною «вікімедійкою року», коли їй був лише 21 рік.

Матеріали, створені органами влади і місцевого самоврядування, повинні бути максимально доступними — щоб їх можна було не лише переглянути, а й використати в дослідженні, підручнику, чи статті Вікіпедії.

Тому ми у «Вікімедіа Україна» просуваємо вільні ліцензії на сайтах органів влади. Детальніше про це розповідали у попередньому дописі, а сьогодні ділимося результатами роботи з обласними радами.

За нашим аналізом, із 24 обласних рад лише три мали вільну ліцензію для своїх матеріалів: Полтавська, Тернопільська і Харківська. Також її мала Київська міська рада.

До інших облрад ми звернулися листом із проханням дозволити поширення їхніх матеріалів під вільною ліцензією. Донецька і Луганська обласні ради наразі малоактивні, а з інших 19 облрад від 11 ми отримали позитивну відповідь. Тож під вільною ліцензією відтепер поширюються матеріали облрад Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Житомирської, Закарпатської, Київської, Львівської, Херсонської, Чернівецької, Одеської і Чернігівської областей. З кількома іншими облрадами ще уточнюємо деталі, а від трьох ще чекаємо на відповідь.

«Багато органів влади мають у розпорядженні унікальні матеріали про регіон, використання яких обмежується однією новиною на сайті або постом в соцмережі. Цією ініціативою ми хочемо розширити можливість використання значно ширше: у вікіпроєктах всіма існуючими мовами», — коментує Валентин Нефедов, заступник голови Правління, відповідальний за напрям адвокації.

Наприклад, за результатами цієї активності у Вікіпедії з’явилися перші чи значно якісніші фото українських військових, Героїв України Андрія Орлівського і Владислава Стоцького; низки іноземних дипломатів в Україні (посол Литви Інга Станітє-Толочкєнє, посол Сербії Андон Сапунджи тощо); ректора Херсонського державного університету Олександра Співаковського.

У період з 1 по 21 червня в українській Вікіпедії пройшов тематичний тиждень «Вікіарабія українською». Хоч про деякі арабомовні країни раніше вже проводили окремі тематичні заходи, в українському розділі тематика досі залишається помітною прогалиною.

У акції взяли участь 16 учасників, які спільно написали 151 статтю, покращили 12 статей, створили нові шаблони та категорії, а також започаткували 1 статтю у Вікімандрах. Дописувачам вдалося охопити всі країни регіону.

9 серпня відзначався Міжнародний день корінних народів світу. До цієї дати публікуємо допис Мар’яни Сеньків — викладачки «Львівської політехніки» та членкині «Вікімедіа Україна». Мар’яна поділилася особистим досвідом участі у 19-ій сесії Експертного механізму ООН з прав корінних народів (EMRIP), яка відбулася в липні в Женеві. 

13—17 липня 2026 року я взяла участь у роботі 19-ї сесії Експертного механізму ООН з прав корінних народів (Expert Mechanism on the Rights of Indigenous Peoples, EMRIP), яка проходила в Палаці Націй у Женеві (Швейцарія). Для мене ця поїздка була особливою одразу з кількох причин: як дослідниці, яка зараз у Байройтському університеті (Німеччина) працює над темою репрезентації культурної спадщини корінних народів України, як викладачки Національного університету «Львівська політехніка» та як членкині громадської організації «Вікімедіа Україна».

«Швидкість і зручність перемагають точність», — каже Ендрю Лі. Колись це правило працювало на Вікіпедію проти «Британіки». Тепер, вважає він, воно може спрацювати проти самої Вікіпедії.

Ендрю — один із найдосвідченіших вікімедійців у вікірусі. Він редагує Вікіпедію вже 23 роки, є автором першої наукової статті про Вікіпедію і книжки «The Wikipedia Revolution», а ще був першим викладачем у світі, який дав студентам редагування Вікіпедії як завдання, і відвідав кожну Вікіманію із її заснування у 2005 році.

Водночас Ендрю залишається на вістрі змін — він активно експериментує із штучним інтелектом у вікімедійній роботі і ставиться до ШІ менш скептично, ніж велика частина спільноти англійської Вікіпедії. Ми поговорили з ним про особливості англійської Вікіпедії, можливості та ризики ШІ, двадцять років Вікіманій і багато іншого.

Наводимо тут нашу розмову, відредаговану для стислості та ясності.