25—26 березня пройде онлайн-зустріч Wiki Workshop 2026 — щорічний форум для презентації досліджень про Вікіпедію та вікіпроєкти.
Це найбільша подія року, яка об’єднує дослідників та дослідниць, що вивчають усі аспекти проектів Вікімедіа (їх внутрішні процеси, вплив на світ тощо). Долучитися до конференції можуть усі охочі вікімедійці.
Громадська організація «Вікімедіа Україна» оголошує пошук кандидатів і кандидаток на вакансію логіста/офіс-менеджера на повний робочий день у Києві. Шукаємо людину, яка любить організованість та порядок і знаходить задоволення від методичної системної роботи.
Для того, щоб податися на конкурс, потрібно заповнити форму до 26 березня 2026 року включно.
У межах фотоконкурсу «Вікі любить фольклор» запрошуємо 21 березня о 12:00 на вебінар від фотографки Мирослави Липи, де вона поділиться практичними порадами про те, як фотографувати фольклорні традиції та на що звернути увагу під час зйомки.
Мирослава Липа — журналістка, художниця, фотографка, членкиня Спілки майстрів народного мистецтва України та членкиня журі конкурсу вже три роки.
На вебінарі поговоримо:
як фіксувати традиції та обряди, коли в кадрі є люди;
як правильно знімати дрібні предмети народної культури — пряники, глечики, прикраси, ремісничі вироби;
що, на думку членкині журі, варто фотографувати для цієї кампанії, щоб знімки були особливо цінними для конкурсу.
У межах міжнародного фотоконкурсу «Вікі любить фольклор» ми вже четвертий рік збираємо фотографії, що документують традиції, звичаї, обряди, народний одяг, ремесла, святкування та інші прояви нематеріальної культурної спадщини.
На конкурс можна подавати фото, відео, аудіо, а також взяти участь у спецномінації «Рамадан».
Для українських учасників та учасниць передбачені окремі відзнаки та призи від ГО «Вікімедіа Україна», а найкращі світлини братимуть участь у міжнародному етапі конкурсу.
Не пропустіть можливість отримати практичні поради від професійної фотографки та членкині журі конкурсу — реєструйтеся зараз!
Наскільки Вікіпедія читабельна та доступна для широкої аудиторії? Це питання завжди було важливим, а особливо актуальне зараз, коли Вікіпедія конкурує за увагу із ШІ- та відео-платформами.
Група європейських науковців недавно опублікувала дослідження «An Open Multilingual System for Scoring Readability of Wikipedia». Як підказує назва, вони запропонували відкриту багатомовну систему для оцінювання читабельності Вікіпедії. Для цього автори статті натренували модель на новому багатомовному датасеті з 14 мов, зіставляючи статті Вікіпедії зі спрощеними версіями та дитячими енциклопедіями.
У вівторок 7 квітня о 18:00 (за київським часом)ми проведемо онлайн-зустріч, де Микола Трохимович, дослідник з Університету Помпеу Фабра та один з авторів статті, презентує основні її знахідки.
Зустріч проходить в межах проєкту «Вікіпедія та вікіпроєкти у фокусі наукових досліджень» громадської організації «Вікімедіа Україна». Якщо залишились питання, пишіть на edu@wikimedia.org.ua
Наприкінці 1950-х років Бінка Желязкова була однією з небагатьох жінок-режисерок у світі, які знімали ігрове кіно. Тепер про цю болгарську режисерку і ще про два десятки болгарських та сербських митців можна почитати в українській Вікіпедії завдяки роботі студентів-філологів.
У січні—березні 2026 року студенти та студентки четвертого курсу кафедри слов’янської філології Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка пройшли практику зі створення статей у Вікіпедії.
Загалом до практики долучилися 6 людей, які пройшли курс про Вікіпедію для початківців, а потім опрацювали 30 статей: по п’ять на людину. Три учасниці практики вивчають болгарську мову та літературу, а три учасники й учасниці — сербську мову і літературу. Тож студенти здебільшого перекладали статті із болгарського та сербського мовних розділів.
З 20 листопада до 20 грудня 2025 року в Україні проходив Конкурс наукових зображень, покликаний зібрати світлини та графічні зображення, які документують світ науки для ілюстрування статей у Вікіпедії.
У 2025 році 76 учасників та учасниць подали 744 зображення — найбільше за всі роки починаючи з рекордного 2020-го. Роботи змагалися у п’яти номінаціях: «Мікроскопія», «Живі організми», «Люди в науці» та «Нефотографічні зображення», «Загальна категорія» та спецномінації «Наслідки війни».
Після завершення конкурсу у грудні ми сформували журі, до складу якого увійшли спеціалісти з різних наукових галузей. Вони обрали найкращі світлини та визначили до п’яти переможців у кожній категорії. Конкурсні роботи 2025 року оцінювали:
Юрій Бенгус, ботанік, Харківський національний педагогічний університет імені Григорія Сковороди
Вікторія Березовська, ботанікиня, Інститут ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України та Інститут морської біології НАН України
Петро Катеринич, доктор філософії, журналіст, викладач кафедри кіно- і телемистецтва КНУ імені Тараса Шевченка
Юлія Красиленко, клітинна біологиня, викладачка кафедри біотехнології Університету Палацького в Оломоуці (Чехія)
Наталя Хамайко, археологиня, Інститут археології НАН України та Інститут історії та культури Східної Європи асоціації Ляйбніца
Максим Ціж, старший науковий співробітник, Астрономічна обсерваторія ЛНУ ім. І. Франка; дослідник факультету фізики та астрономії Болонського університету
Конкурс 2025 року є міжнародним — наведені тут переможці та частина інших високо оцінених конкурсних робіт позмагаються за перемогу на міжнародній арені. Результати міжнародного конкурсу очікуються орієнтовно у другій половині—кінці цього року.
Один з основних способів, як Вікіпедія підтримує якість статей — патрулювання.
Як виглядає патрулювання? Хто перевіряє статті Вікіпедії? Як стати патрульним самостійно? Як зробити перші кроки, коли ви вже стали патрульним? Про це розповідає адміністратор української Вікіпедії Антон Процюк.
📍У новому відео:
Що таке патрулювання і навіщо воно
Хто займається патрулюванням; хто такі патрульні (і автопатрульні)
Як стати патрульним
Навіщо потрібно ставати патрульним
Перші кроки для нових патрульних; як відпатрулювати статтю
28 лютого завершився конкурс «Лютий літературний» у Вікіджерелах. Цей захід було присвячено чотирьом авторам-ювілярам, що народилися в лютому: Софії Русовій, Лесі Українці, Левку Боровиковському та Миколі Василенку.
За місяць конкурсу 9 учасників закінчили 5 видань, які містять 396 сторінок, а ще десятки сторінок були вичитані у творах, які за цей час встигли лише частково опрацювати.
Найпопулярнішим автором у конкурсі стала Софія Русова — українська просвітителька та визначна педагогиня. Було повністю завершено її праці: «Позашкільна освіта», «Теорія і практика дошкільного виховання», «Національні відносини в Бельґії» та «Наші визначні жінки». Уже після завершення конкурсу також вичитано «Серед ідеалістів 70-х років». Частково опрацьовано її працю «Дидактика».
Крім цього, уже доступна для читання праця Лесі Українки «До української дитини», а також користувачі опрацювали частини видань «Стародавня історія східних народів» та «Лісова пісня».
Не залишився поза увагою і Микола Василенко. У його праці «Матеріяли до історії українського права» вичитано понад 70 сторінок.
Із повним переліком вичитуваних творів можна ознайомитися за посиланням.
Які тренди визначають інтернет у 2026 році? Один з головних — люди все більше споживають інформацію із соцмереж та ШІ-платформ, а трафік традиційних вебсайтів знижується.
ШІ-революція приносить нові можливості для Вікіпедії, але ще більше ризиків та викликів. Як вікіпроєкти можуть зберегти і примножити свою базу читачів, дописувачів і донорів у цю нову епоху?
Учасники та учасниці конференції Фото: Jason Ekvidi, СС BY-SA 4.0
Про це близько сотня вікімедійців з усього світу говорили на міжнародній зустрічі Wikimedia Futures Lab у Франкфурті 31 січня—1 лютого. До неї долучилися і двоє українців: Валентин Нефедов та Дарина (Rina.sl).
Вікімедіа Україна 