Цього тижня засновник Вікіпедії Джиммі Вейлз оголосив переможців щорічної міжнародної нагороди «Вікімедієць року». Серед них відзначили Віру Моторко, українську вікімедійку та адміністраторку української Вікіпедії.
Ми поговорили з Вірою про її внесок до Вікіпедії та вікіпроєктів, як вона долучилася і що мотивує її продовжувати волонтерити — та про цікаві історії з її вікімедійного досвіду.

Чим Віра займається у Вікіпедії і яким внеском пишається
«Одна з речей, які я роблю і якими пишаюся — Техновини. Кожного тижня простою мовою укладають техновини від розробників: про нові інструменти, про те, що має змінитися, де були проблеми і як їх вирішили тощо. Цей проєкт функціонує з 2013 року. Я їх перекладаю українською мовою відтоді і практично кожного тижня».
«У Вікіпедії створюю статті, коли підвертається під руку щось цікаве з того, що знаходжу в інтернеті. Можу перекласти статтю з англійської на українську. Наприклад, у 2019 році я створила статтю в українській Вікіпедії про Джеймса Девіда Венса (американського політика та потенційного віце-президента Трампа). Нещодавно, після того як Венса Трамп призначив як свого кандидата у віце-президенти, мені написав один користувач і привітав з тим, що я поцілила цією статтею в яблучко».
«У мене є обліковий запис бота, використовую АвтоВікіБраузер. Він дає мені змогу вдавати, що я вмію програмувати насправді цього не роблячи. Є стандартні речі, які я роблю. Наприклад, прибираю токени, які Фейсбук доліплює до посилань. Для Фейсбуку це спосіб відстежувати, звідки люди переходять на посилання. Це невидима для читачів штука, але з точки зору Вікіпедії це сміття у коді, яке треба поприбирати».
«У плані вікіпедійних речей, які непрямо стосуються статей, мене радує той факт, що в українській Вікіпедії дуже рано з’явилися функції зростання (growth features). Це домашня сторінка новачка, панель наставника і весь процес наставництва: новачку автоматично присвоюється досвідчений користувач зі списку людей, які записалися, кому можна ставити запитання. На своїй домашній сторінці людина, яка лише прийшла у Вікіпедію, може отримати легенькі завдання, які може виконати.
Я пам’ятаю, що я дізналася про це доволі рано. Було 3-4 пілотні вікі, з якими розробники працювали. Робота ще була на початкових етапах, але перекласти інтерфейс українською можна було — і я його переклала. На Вікіманії 2019 у Стокгольмі до мене підійшов один із розробників, які хотіли б, аби українська Вікіпедія була в наступному пакеті. Він почав розповідати, що це за інструменти такі, а я кажу, що вже знаю, і весь інтерфейс українською вже перекладений. У нього було дуже щире здивування. Це була одна з найприємніших речей, які мені пам’ятаються, бо мені завжди хотілося і хочеться, щоб в українській Вікіпедії було все найкраще, що тільки може бути у вікірусі. Спілкування з новачками завжди просідало в українській Вікіпедії, і от з’являється розширення, яке може допомогти, і це чудово.
Розробники справді включили українську Вікіпедію у наступне коло розширення. Я його в українську Вікіпедію принесла, прорекламувала, люди погодилися, позаписувалися як наставники, і воно пішло-поїхало. Є ті, кому здається, що це може не настільки хороший спосіб залучати новачків, бо вони інколи переборщують зі старанністю, але я все одно вважаю, що на тлі попередніх невдалих початкових внесків це був успішний крок. Ця функція увімкнена за замовчуванням, і добре, що вона існує».
Як долучилася до Вікіпедії та перший внесок
«Я долучилася до Вікіпедії у п’ятницю 13-го [лютого] 2009 року. Я була на першому курсі і виявила, що у Києві можна купити книжки англійською мовою. На книжковому ринку був магазинчик з художньою літературою англійською, і там я купила книжку Дена Брауна. Якраз перед тим виходив “Код да Вінчі”, на який ми в кіно ходили. А тут я знайшла “Ангели та демони”. Нашкрябала зі своєї стипендії, купила собі книжку і прочитала. Тоді я ще жила в гуртожитку, і там не було інтернету, але на факультеті був комп’ютерний зал, в який можна було ходити і щось шукати. Я ходила і читала, про що ж там Ден Браун пише: зокрема про ілюмінатів.
Відкриваю я статтю про ілюмінатів в українській Вікіпедії, яка вже тоді існувала років 5, і дивлюся, а там всього лиш один нещасний абзац про те, хто це такі. Переходиш на російську версію — а там більше тексту. Мені це страшенно не сподобалося, і я переклала статтю з англійської. Озираючись назад я пишаюся тим, що була тоді свідома [щодо того, щоб не перекладати з російської Вікіпедії — прим. ред.]
У результаті я переклала кілька чималих абзаців українською. Типово для новачка — без приміток, посилань, всього, що треба додавати до статей у Вікіпедії, адже мало хто про це думає при створенні першої статті. Потім постворювала кілька сторінок про латинські вислови, які зустрічалися по тексту книжки».
«Потім створювала статті паралельно завданням в університеті. З часом у мене з’явилися ширші зацікавлення, які не обмежуються однією статтею. Десь у 2013 році у мене було захоплення: я створювала статті про герби та прапори районів України. Це шикарна тема, нею ніхто не займався, і мені ніхто не заважав. Герби районів — це не так цікаво, як, скажімо, герби країн. Тому я собі копирсалася в них спокійно. Отак поступово я почала активніше редагувати Вікіпедію. Захопилася цим, побачила, що можна створити не лише одну статтю, а взяти собі цілу тему, як от вийшло з гербами, возитися в ній і не бачити ні від кого ніяких претензій.
При цьому ж я не історик, а географ [за освітою]. У мене у початковому внеску є статті на географічну тематику. Про економіко-географічне положення, наприклад — одна з тих моїх статей, які стабільно мають найбільші перегляди, тому що щороку учням треба дізнаватися, що це таке.
Втім, швидко я помітила що мені важко писати за темою, у якій я розбираюся. Адже там на мене тисне все моє знання про цю тему. Те, що я можу зараз зробити, не є найкращою версією того, що я могла б зробити в принципі. Це перфекціонізм, який мені не заважає в темі, де я тільки-тільки щось вчу… Тому я з самого початку стало зрозуміло, що я буду писати не на географічну тематику, а якісь інші».
«Я давно зрозуміла і якщо розповідаю комусь про Вікіпедію, то завжди це кажу — почати потрібно з чогось, що достатньо цікаве для тебе, щоб створити про це статтю у Вікіпедії, але недостатньо близьке до серця, щоб не зачіпало, якщо десь помилишся і твій текст покромсають і перепишуть. За той час, що ти редагуєш те, що тобі побічно цікаве, є можливість набити руку, можна дізнатися як усе працює, можна помилятися без шкоди для тебе та улюбленої теми, до якої ти йдеш».
Коли і як стала адміністраторкою
«Я стала адміністраторкою з другого разу. У мене була перша номінація, яка була невдала, бо я не поставилася до неї серйозно… І після того я багато років не хотіла бути адміністратором, боячись обов’язків та очікувань. Є певні адмінські обов’язки, які я не хочу на себе брати, і я переживала, що на мене будуть тиснути, щоб я щось таке робила.
А минулого року мені це як рукою зняло — я перестала переживати і подумала, що було б добре, якби адміністраторів було більше ніж є зараз. Зокрема для того, що якщо щось станеться з тими адміністраторами, які є, щоб був хтось, хто може підхопити смолоскип і понести його далі».
«[Зараз] я в основному роблю те, що я б просила зробити адміністраторів колись раніше, а тепер можу сама. Наприклад, я поприбирала багато сторінок у просторі шаблонів: застарілі сторінки, дублікати тощо. У просторі шаблонів важко помітити, якщо хтось з новачків щось помилково створить, якщо ти це не шукаєш напряму. Це сміття [яке мало хто помічає] — я його знайшла і вилучила».
«У нас тут мільйон різних видів роботи» — що допомагає не вигорати у Вікіпедії
«Бути вікімедійкою зручно тим, що у нас тут мільйон різних видів роботи. Якщо тобі один не подобається чи набрид, то можна перемкнутися на щось кардинально інше. Наприклад, є користувачі, яким набридла Вікіпедія, і вони пішли у Вікіджерела: там майже повністю інша спільнота, бо цей проєкт має інший вигляд і фокус; навіть те, що треба знати про вікірозмітку, буде відмінне, тому що у Вікіджерелах свої методи. Я в цьому не бачу ніяких проблем.
Якщо мені набридає створювати статті — я можу піти покопирсатися у шаблонах. Якщо набридли шаблони — можу піти щось перекласти на Мета-вікі про те, хто що цікаве зараз робить, чи якесь есе. Можу перейти у Вікісховище категоризувати фотографії абощо. І так далі.».
Як внесок до Вікіпедії впливає на інформаційний простір українською
«Кілька разів було так, що я створювала статті у Вікіпедії просто аби ця назва чи прізвище були у Вікіпедії [у правильному варіанті написання], тому що я знаю, що на Вікіпедію будуть дивитися [інші джерела, зокрема медіа].
Наприклад, я створила статтю українською про Ґрету Тунберг. Я пам’ятаю, що я створювала її суто тому, що побачила, як у якихось публікаціях її написали «Танберг», ніби це американське прізвище. А я ж бачу, що так не має бути — і розумію, що якщо зараз я не створю статтю, то так її прізвище і піде [в українському інфопросторі].
[Але тут є й зворотня сторона]. Наприклад, існує стаття про Загальний регламент про захист даних, GDPR. Для мене було важливо, щоб вона називалася правильно, адже буде багато намагань перекласти це українською в ЗМІ і може затвердитися неправильний переклад (і це буде погано, бо Вікіпедія дивиться на написання термінів у джерелах інформації, якими користується). Інколи доводиться діяти на випередження. Я тоді доповнила уже наявну статтю новим текстом і назвала її зі словом «постанова» у заголовку — а згодом виявила, що помилилася, і в офіційному перекладі не так. І вийшло, що через мене у деяких публікаціях цей документ називався «постанова» замість «регламенту», перш ніж назва статті Вікіпедії знову змінилася. Тож не завжди все було райдужно».
«У 2022 році Вікіпедія дуже допомогла мені» — Вікіпедія у житті Віри
«З Вікіпедії у мене багато друзів та знайомих. Зокрема людей, які мені найбільше подобаються і найбільше мені допомагають у житті. Участь у русі Вікімедіа — це високий поріг спільних цінностей і ти розумієш, що людина, яка займається таким волонтерством, явно буде ближче [тобі], ніж середньостатистична людина. Починати дружити з вікіпедистом легше. Тому навіть у періоди, коли я не редагую, я все одно спілкуюся з людьми, з якими познайомилася через Вікіпедію.
У 2022 році Вікіпедія дуже допомогла мені. [З початку повномасштабного російського вторгнення] я просто сиділа і трималася за те єдине стабільне, яке нікуди не поділося, яке я знаю, як воно працює, що́ в ньому робити і що я можу тут щось зробити. Я сиділа і просто редагувала Вікіпедію як не в себе…
Були часи, коли я могла редагувати списки марок до третьої години ночі. Були часи, коли Вікіпедія була всім моїм життям, і роботою, і дозвіллям. Часи змінилися, не в останню чергу через те, що я вже не така юна. Я подивилася за об’ємом свого внеску, і поки 2024 найбільш лінивий та нудний рік у моєму житті, бо дуже мало внеску.
Але це тиха гавань, до якої я повсякчас повертаюся».