Інтерв’ю. «Вікімедійка року» Віра Моторко про Вікіпедію у її житті та внесок до вікіпроєктів

Цього тижня засновник Вікіпедії Джиммі Вейлз оголосив переможців щорічної міжнародної нагороди «Вікімедієць року». Серед них відзначили Віру Моторко, українську вікімедійку та адміністраторку української Вікіпедії. 

Ми поговорили з Вірою про її внесок до Вікіпедії та вікіпроєктів, як вона долучилася і що мотивує її продовжувати волонтерити — та про цікаві історії з її вікімедійного досвіду.

Чим Віра займається у Вікіпедії і яким внеском пишається

«Одна з речей, які я роблю і якими пишаюся — Техновини. Кожного тижня простою мовою укладають техновини від розробників: про нові інструменти, про те, що має змінитися, де були проблеми і як їх вирішили тощо. Цей проєкт функціонує з 2013 року. Я їх перекладаю українською мовою відтоді і практично кожного тижня».

«У Вікіпедії створюю статті, коли підвертається під руку щось цікаве з того, що знаходжу в інтернеті. Можу перекласти статтю з англійської на українську. Наприклад, у 2019 році я створила статтю в українській Вікіпедії про Джеймса Девіда Венса (американського політика та потенційного віце-президента Трампа). Нещодавно, після того як Венса Трамп призначив як свого кандидата у віце-президенти, мені написав один користувач і привітав з тим, що я поцілила цією статтею в яблучко».

«У мене є обліковий запис бота, використовую АвтоВікіБраузер. Він дає мені змогу вдавати, що я вмію програмувати насправді цього не роблячи. Є стандартні речі, які я роблю. Наприклад, прибираю токени, які Фейсбук доліплює до посилань. Для Фейсбуку це спосіб відстежувати, звідки люди переходять на посилання. Це невидима для читачів штука, але з точки зору Вікіпедії це сміття у коді, яке треба поприбирати».

«У плані вікіпедійних речей, які непрямо стосуються статей, мене радує той факт, що в українській Вікіпедії дуже рано з’явилися функції зростання (growth features). Це домашня сторінка новачка, панель наставника і весь процес наставництва: новачку автоматично присвоюється досвідчений користувач зі списку людей, які записалися, кому можна ставити запитання. На своїй домашній сторінці людина, яка лише прийшла у Вікіпедію, може отримати легенькі завдання, які може виконати. 

Я пам’ятаю, що я дізналася про це доволі рано. Було 3-4 пілотні вікі, з якими розробники працювали. Робота ще була на початкових етапах, але перекласти інтерфейс українською можна було — і я його переклала. На Вікіманії 2019 у Стокгольмі до мене підійшов один із розробників, які хотіли б, аби українська Вікіпедія була в наступному пакеті. Він почав розповідати, що це за інструменти такі, а я кажу, що вже знаю, і весь інтерфейс українською вже перекладений. У нього було дуже щире здивування. Це була одна з найприємніших речей, які мені пам’ятаються, бо мені завжди хотілося і хочеться, щоб в українській Вікіпедії було все найкраще, що тільки може бути у вікірусі. Спілкування з новачками завжди просідало в українській Вікіпедії, і от з’являється розширення, яке може допомогти, і це чудово.

Розробники справді включили українську Вікіпедію у наступне коло розширення. Я його в українську Вікіпедію принесла, прорекламувала, люди погодилися, позаписувалися як наставники, і воно пішло-поїхало. Є ті, кому здається, що це може не настільки хороший спосіб залучати новачків, бо вони інколи переборщують зі старанністю, але я все одно вважаю, що на тлі попередніх невдалих початкових внесків це був успішний крок. Ця функція увімкнена за замовчуванням, і добре, що вона існує».

Як долучилася до Вікіпедії та перший внесок

«Я долучилася до Вікіпедії у п’ятницю 13-го [лютого] 2009 року. Я була на першому курсі і виявила, що у Києві можна купити книжки англійською мовою. На книжковому ринку був магазинчик з художньою літературою англійською, і там я купила книжку Дена Брауна. Якраз перед тим виходив “Код да Вінчі”, на який ми в кіно ходили. А тут я знайшла “Ангели та демони”. Нашкрябала зі своєї стипендії, купила собі книжку і прочитала. Тоді я ще жила в гуртожитку, і там не було інтернету, але на факультеті був комп’ютерний зал, в який можна було ходити і щось шукати. Я ходила і читала, про що ж там Ден Браун пише: зокрема про ілюмінатів.

Відкриваю я статтю про ілюмінатів в українській Вікіпедії, яка вже тоді існувала років 5, і дивлюся, а там всього лиш один нещасний абзац про те, хто це такі. Переходиш на російську версію — а там більше тексту. Мені це страшенно не сподобалося, і я переклала статтю з англійської. Озираючись назад я пишаюся тим, що була тоді свідома [щодо того, щоб не перекладати з російської Вікіпедії — прим. ред.]

У результаті я переклала кілька чималих абзаців українською. Типово для новачка — без приміток, посилань, всього, що треба додавати до статей у Вікіпедії, адже мало хто про це думає при створенні першої статті. Потім постворювала кілька сторінок про латинські вислови, які зустрічалися по тексту книжки».

«Потім створювала статті паралельно завданням в університеті. З часом у мене з’явилися ширші зацікавлення, які не обмежуються однією статтею. Десь у 2013 році у мене було захоплення: я створювала статті про герби та прапори районів України. Це шикарна тема, нею ніхто не займався, і мені ніхто не заважав. Герби районів — це не так цікаво, як, скажімо, герби країн. Тому я собі копирсалася в них спокійно. Отак поступово я почала активніше редагувати Вікіпедію. Захопилася цим, побачила, що можна створити не лише одну статтю, а взяти собі цілу тему, як от вийшло з гербами, возитися в ній і не бачити ні від кого ніяких претензій.

При цьому ж я не історик, а географ [за освітою]. У мене у початковому внеску є статті на географічну тематику. Про економіко-географічне положення, наприклад — одна з тих моїх статей, які стабільно мають найбільші перегляди, тому що щороку учням треба дізнаватися, що це таке.

Втім, швидко я помітила що мені важко писати за темою, у якій я розбираюся. Адже там на мене тисне все моє знання про цю тему. Те, що я можу зараз зробити, не є найкращою версією того, що я могла б зробити в принципі. Це перфекціонізм, який мені не заважає в темі, де я тільки-тільки щось вчу… Тому я з самого початку стало зрозуміло, що я буду писати не на географічну тематику, а якісь інші».

«Я давно зрозуміла і якщо розповідаю комусь про Вікіпедію, то завжди це кажу — почати потрібно з чогось, що достатньо цікаве для тебе, щоб створити про це статтю у Вікіпедії, але недостатньо близьке до серця, щоб не зачіпало, якщо десь помилишся і твій текст покромсають і перепишуть. За той час, що ти редагуєш те, що тобі побічно цікаве, є можливість набити руку, можна дізнатися як усе працює, можна помилятися без шкоди для тебе та улюбленої теми, до якої ти йдеш».

Коли і як стала адміністраторкою 

«Я стала адміністраторкою з другого разу. У мене була перша номінація, яка була невдала, бо я не поставилася до неї серйозно… І після того я багато років не хотіла бути адміністратором, боячись обов’язків та очікувань. Є певні адмінські обов’язки, які я не хочу на себе брати, і я переживала, що на мене будуть тиснути, щоб я щось таке робила.

А минулого року мені це як рукою зняло — я перестала переживати і подумала, що було б добре, якби адміністраторів було більше ніж є зараз. Зокрема для того, що якщо щось станеться з тими адміністраторами, які є, щоб був хтось, хто може підхопити смолоскип і понести його далі».

«[Зараз] я в основному роблю те, що я б просила зробити адміністраторів колись раніше, а тепер можу сама. Наприклад, я поприбирала багато сторінок у просторі шаблонів: застарілі сторінки, дублікати тощо. У просторі шаблонів важко помітити, якщо хтось з новачків щось помилково створить, якщо ти це не шукаєш напряму. Це сміття [яке мало хто помічає] — я його знайшла і вилучила».

«У нас тут мільйон різних видів роботи» — що допомагає не вигорати у Вікіпедії

«Бути вікімедійкою зручно тим, що у нас тут мільйон різних видів роботи. Якщо тобі один не подобається чи набрид, то можна перемкнутися на щось кардинально інше. Наприклад, є користувачі, яким набридла Вікіпедія, і вони пішли у Вікіджерела: там майже повністю інша спільнота, бо цей проєкт має інший вигляд і фокус; навіть те, що треба знати про вікірозмітку, буде відмінне, тому що у Вікіджерелах свої методи. Я в цьому не бачу ніяких проблем.

Якщо мені набридає створювати статті — я можу піти покопирсатися у шаблонах. Якщо набридли шаблони — можу піти щось перекласти на Мета-вікі про те, хто що цікаве зараз робить, чи якесь есе. Можу перейти у Вікісховище категоризувати фотографії абощо. І так далі.».

Як внесок до Вікіпедії впливає на інформаційний простір українською

«Кілька разів було так, що я створювала статті у Вікіпедії просто аби ця назва чи прізвище були у Вікіпедії [у правильному варіанті написання], тому що я знаю, що на Вікіпедію будуть дивитися [інші джерела, зокрема медіа].

Наприклад, я створила статтю українською про Ґрету Тунберг. Я пам’ятаю, що я створювала її суто тому, що побачила, як у якихось публікаціях її написали «Танберг», ніби це американське прізвище. А я ж бачу, що так не має бути — і розумію, що якщо зараз я не створю статтю, то так її прізвище і піде [в українському інфопросторі].

[Але тут є й зворотня сторона]. Наприклад, існує стаття про Загальний регламент про захист даних, GDPR. Для мене було важливо, щоб вона називалася правильно, адже буде багато намагань перекласти це українською в ЗМІ і може затвердитися неправильний переклад (і це буде погано, бо Вікіпедія дивиться на написання термінів у джерелах інформації, якими користується). Інколи доводиться діяти на випередження. Я тоді доповнила уже наявну статтю новим текстом і назвала її зі словом «постанова» у заголовку — а згодом виявила, що помилилася, і в офіційному перекладі не так. І вийшло, що через мене у деяких публікаціях цей документ називався «постанова» замість «регламенту», перш ніж назва статті Вікіпедії знову змінилася. Тож не завжди все було райдужно».

«У 2022 році Вікіпедія дуже допомогла мені» — Вікіпедія у житті Віри

«З Вікіпедії у мене багато друзів та знайомих. Зокрема людей, які мені найбільше подобаються і найбільше мені допомагають у житті. Участь у русі Вікімедіа — це високий поріг спільних цінностей і ти розумієш, що людина, яка займається таким волонтерством, явно буде ближче [тобі], ніж середньостатистична людина. Починати дружити з вікіпедистом легше. Тому навіть у періоди, коли я не редагую, я все одно спілкуюся з людьми, з якими познайомилася через Вікіпедію. 

У 2022 році Вікіпедія дуже допомогла мені. [З початку повномасштабного російського вторгнення] я просто сиділа і трималася за те єдине стабільне, яке нікуди не поділося, яке я знаю, як воно працює, що́ в ньому робити і що я можу тут щось зробити. Я сиділа і просто редагувала Вікіпедію як не в себе… 

Були часи, коли я могла редагувати списки марок до третьої години ночі. Були часи, коли Вікіпедія була всім моїм життям, і роботою, і дозвіллям. Часи змінилися, не в останню чергу через те, що я вже не така юна. Я подивилася за об’ємом свого внеску, і поки 2024 найбільш лінивий та нудний рік у моєму житті, бо дуже мало внеску.

Але це тиха гавань, до якої я повсякчас повертаюся».

Опубліковано у Історія, Особистості. Додати до закладок постійне посилання.

Залишити коментар