Публікуємо замітку Андрія Бойди, історика, політолога та патрульного української Вікіпедії, про його досвід участі в конкурсі «(Не)відомі жінки у Вікіпедії» та створення статті про Юлію Опарівську, українську вчительку і тещу Степана Бандери.

Коли «Вікімедіа Україна» оголосила конкурс «(Не)відомі жінки у Вікіпедії» (10 грудня 2024 – 10 січня 2025), я одразу ж зрозумів, що це шанс згадати свої перші кроки в історії. Справа в тім, що коли я був школярем, то у 14 років для районної газети «Голос Покуття» написав конкурсну статтю, де розповів про жахливу історію з вбивством 26 липня 1944 р. на Замішанщині (Південне Закерзоння) Юлії Опарівської — тещі Степана Бандери. Вся та відтворена історія була побудована на спогадах рідних мого прадіда Назара Станчака (1926 – 2002), які походять з села Бонарівка — центрального села етнічної групи українців, яких звали замішанцями. Також, я використав в той час кілька краєзнавчих розвідок, які належали дослідникам Бонарівки — саме там і була похована пані Юлія 27 липня 1944 року

У конкурсі я отримав тоді третє місце. Сам конкурс учнівських робіт (художні і краєзнавчі розвідки або твори) були на героїко-патріотичну тематику. Його організував місцевий нардеп, який вдруге у парламент не пройшов. Однак, завдяки премії і моїй тодішній публікації я знайшов стимул ще більше зануритись у вивчення історії. Правда коли я був студентом-істориком, то згадав про ту важку сторінку в родинній історії лише 6 листопада 2019 р. — тоді я виступав на пленарі Всеукраїнської наукової конференції «Виселення українців з етнічних земель Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини в 1944–1951 рр.: досвіди та уроки». Про п. Юлію я тоді не згадав багато, але і інтерес до замішанців викликав.

І тому коли я побачив можливість взяти участь в конкурсі «(Не)відомі жінки у Вікіпедії», то одна з перших статей була про п. Юлію. Перед тим, у серпні того ж 2024-го р. я з командою франківської філії «Суспільного» їздив у село Станіславівка поблизу Отинії, де ще живуть нащадки замішанців. У випуску, який вийшов на дещо більше як 10 хвилин, я розповів про історію Бонарівки, проблему депортації у пам’яті цих людей і звісно ж не міг не згадати та показати п. Юлію Опарівську.

Так, перегляди репортажу вже зараз мають понад 10 тисяч на Ютуб-каналі франківського «Суспільного». Однак, в грудні 2024 р. я зрозумів, що треба зробити щось більше і конкретне. Люди ж у пошуку матеріалів чи біографії в першу чергу звертають увагу на ввідні дані Вікіпедії. Статті про Юлію Василівну не було і тому упорядковуючи свої старі записи і книги, які є в домашній бібліотеці, за один вечір я відтворив уже той історичний портрет, який ми бачимо на шпальтах української Вікіпедії. Так, можливо я не все описав чи написав. Так, можливо треба було збільшити акцент на трагізмі її долі і на тім, що історія з її могилою, яка може зникнути має привернути увагу громадськості.

Звичайно, що коли я з хлопцями з «Суспільного» робив ще один репортаж, який став фільмом про німецьку колонію Августдорф (яка була розташована на території міста Снятин Івано-Франківської області), мій родич і етнічний замішанець Іван Хом’як також згадав про п. Юлію. Цим самим ми знову підняли проблему, яка на жаль ігнорується науковцями, які поглиблені в темі родини Бандери. Буду вірити, що моя робота в рамках вікіпедійного конкурсу допомогла комусь в пошуках матеріалів для курсової, дипломної, статті, монографії або і повноцінної дисертації. А можливо, когось історія п. Юлії, яка все життя захищала своє українство і була прикладом мужньої жінки, яка сама виховала двох дітей, навіть надихне на гарне художнє українське кіно…