Щороку в Україні проходить міжнародний Конкурс наукових зображень.

Його мета — популяризувати науку та зібрати світлини для ілюстрування статей у Вікіпедії. Українська частина конкурсу тривала з листопада по грудень 2024 року. В Україні її проводить громадська організація «Вікімедіа Україна».

У 2024 році до неї долучилося 72 учасники та учасниці, які завантажили 470  наукових зображень. Роботи змагалися у п’яти номінаціях: «Мікроскопія», «Живі організми», «Люди в науці» та «Нефотографічні зображення» та «Загальна категорія». Окремо в конкурсі 2024 року провели також спеціальну номінацію «Наслідки війни».

До журі цього року увійшли як науков(и)ці, які вже мають великий досвід оцінювання минулих років, так і нові люди:

• Леонід Бабенко, археолог, Харківський історичний музей імені М.Ф. Сумцова
• Юрій Бенгус, ботанік, Харківський національний педагогічний університет імені Григорія Сковороди
• Вікторія Березовська, ботанікиня, Інститут ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України та Інститут морської біології НАН України
• Петро Катеринич, доктор філософії, журналіст, викладач кафедри кіно- і телемистецтва КНУ імені Тараса Шевченка
• Ксена Лонгрін (Бондаренко), паразитологиня/нейробіологиня, Единбурзький університет (Шотландія)
• Наталя Хамайко, археологиня, Інститут археології НАН України та Інститут історії та культури Східної Європи асоціації Ляйбніца
• Максим Ціж, старший науковий співробітник, Астрономічна обсерваторія ЛНУ ім. І. Франка; дослідник факультету фізики та астрономії Болонського університету

«Мені дуже сподобались різноманітні наукові перспективи, представлені в цьогорічному конкурсі, особливо захоплива робота в галузі тканинної інженерії та імплантів, яка має надзвичайну актуальність у воєнний час. 

Однак моєю абсолютною фавориткою стала фотографія вагіни самиці щура в стадії еструсу, зроблена за допомогою трихромного фарбування за Массоном-Голднером. Цей знімок є унікально цінним для проєктів Вікімедіа, він має чудово написаний підпис, зрозумілий непрофесійному читачеві. Усі анатомічні структури на зображенні чіткі та різкі, чудово доповнені ідеальною експозицією та корекцією кольору.

Дуже радує, що з кожним роком дедалі більше учасників усвідомлюють і приймають особливості наукового фотоконкурсу, зосереджуючись не тільки на естетиці й оригінальності, а й на точності, чіткості й зрозумілості наукових описів», — прокоментувала Ксена Лонгрін (Бондаренко), членкиня журі конкурсу, паразитологиня/нейробіологиня, Единбурзький університет (Шотландія).

Отже, найкращими зображеннями конкурсу стали:

Мікроскопія

«Мікроскопія» присвячена світлинам, зробленим за допомогою різних мікроскопів, що показують деталі об’єктів на мікро- або нано- рівнях, такі як клітини, тканини чи матеріали, які неможливо побачити неозброєним оком. У категорії 2024 року відзначили журі відзначили знімки трьох авторок:

Перше місце

Перше місце у номінації посіла мікрофотографія піхви самки щура на стадії еструсу (овуляції). Авторка — Анастасія Шевчук.

На цю стадію вказує зроговіння (жовто-оранжеве) багатошарового плоского незроговілого епітелію (червоний). Сполучна тканина забарвлена у синьо-зелений колір. Зрізи тканини зафарбовані трихромом Масона з використанням реагентів «Masson-Goldner Trichrome Staining Kit». Збільшення 260х. Мікрофотографія зроблена в Інституті експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України.Автори

Друге місце 

На другому місці імунофлуоресцентне зображення суцільно забарвленого сідничного нерва щура в зоні імплантації силіконової трубки через 20 тижнів після операції отримане методом конфокальної мікроскопії. Авторка — Валерія Устименко.

Третє місце

На третьому місці серія з трьох мікрофотографій авторства Наталії Стасюк:

Перше фото — СЕМ зображення нанокубів CoCu, які виявляють каталітичні властивості щодо розкладу N-метилгідантоїну. Наночастинки отримані методом хімічного відновлення із неорганічних солей за використання відновника натрій боргідриду. Отримані наночастинки було використано для створення амперометричного біосенсора для аналізу креатиніну в біологічних рідинах.

Другий знімок — СЕМ зображення нанозірок CdAu, які виявляють міметичні властивості штучної нітратредуктази. Наночастинки отримані методом хімічного відновлення із неорганічних солей за використання відновника натрій боргідриду. Отримані наночастинки було використано для створення амперометричного біосенсора для аналізу тринітротолуолу у грунті.

Третє фото — СЕМ зображення наноквіток CdCu, які виявляють міметичні властивості штучної нітратредуктази. Наночастинки отримані методом хімічного відновлення із неорганічних солей за використання відновника аскорбінової кислоти. Отримані наночастинки було використано для створення амперометричного біосенсора для аналізу гексогену у грунті.

Живі організми

Категорія «Живі організми» присвячена живим істотам — від кліщів, лишаю та грибів до бджіл, птахів, змій тощо. Сюди входять і фото дуже малих створінь, які важко побачити оком. Журі відзначило 5 переможців:

Перше місце 

Перше місце у категорії посіло фото рідкісного гриба Phellinidium pouzarii. Авторка — Аліса Атаманчук. 

Цей вид трапляється у гірських пралісах Центральної та Східної Європи на деревині ялиці на висоті 710–1100 м над рівнем моря та має диз’юнктивний ареал. Гриб включений до червоних списків Австрії (EN), Німеччини (Extrem selten), Словаччини (VU) та Чехії (CR), а також до Червоної книги грибів Хорватії (CR). На сьогодні у світі відомо лише 15 місцезрозстань цього гриба. Одне з них — природний заповідник «Горгани» (Україна), де було зроблено дане фото знахідки цього виду на поперечному зрізі вітровального стовбура Abies alba діаметром 50 см.

Друге місце 

На другому місці — Cymindis (Tarsostinus) medvedevi у Чорноморському біосферному заповіднику. Автор — Юрій Москаленко.

Cymindis (Tarsostinus) medvedevi — ендемік піщаних степів пониззя Дніпра, один із найрідкісніших і найменш вивчених видів турунів фауни України. Мешкає у цілинних піщаних степах; тяжіє до ділянок степу вкритого лишайниковим покривом. Охороняється на аренних ділянках Чорноморського біосферного заповідника. 

«Є підстави вважати, що за час окупації регіону російськими окупаційними військами популяція цього виду дуже постраждала через масштабні пожежі на Олешських пісках загалом, та на аренних ділянках Чорноморського біосферного заповідника зокрема», — зазначає автор у описі світлини. 

Фото зроблено на Івано-Рибальчанській ділянці Чорноморського біосферного заповідника.

Третє місце

Третє місце посіло фото хижого кліща Amblyseius (Neoseiulus) californicus. Автор — Андрій Дохторук.

Amblyseius (Neoseiulus) californicus — хижий кліщ, якого застосовують в біологічному контролі павутинних кліщів.

На фото наглядний приклад процесу біологічного контролю павутинних кліщів (шкідників) за допомогою кліщів-фітосеїд Амблісейус каліфорнікус (хижаків). Це природний процес полювання, до якого резистентність у шкідника не виникне ніколи, на відміну від пестицидів.

Застосування ентомофагів у агропромисловому секторі грає колосальну роль у біологічному контролі шкідників. Це допомагає зберігати та підвищувати врожайність культур та зменшує пестицидне навантаження на навколишнє середовище.

Четверте місце 

Четверте місце посіла світлина антарктичної морської зірки Лабідіастер кільчастий, зроблена з акваторії станції Академіка Вернадського, острів Галіндез, протока Пенола, на глибині близько 40 метрів. Автор фото — Андрій Утєвський.

Лабідіастер є дуже активним хижаком, який полює на всіх доступних бентосних безхребетних і навіть на своїх родичів — офіур та інших морських зірок. Іноді засмоктує донні відкладення, що містять велику кількість органіки. Зустрічається в районі острова Південна Георгія, Південних Оркнейських островів, Південних Сандвічевих островів, острова Кергелен та вздовж Антарктичного півострова на глибинах від 15 до 400 метрів і більше.  

П’яте місце

П’яте місце у категорії посіла світлина процесу дефекації пінгвіна дженту. Автор — Олександр Богомаз.

Гуано пінгвінів дженту (Pygoscelis papua) має суттєвий вплив на наземні екосистеми, де ці пінгвіни формують великі колонії. Гуано багате на азотні й фосфорні сполуки, що робить його потужним добривом. Воно стимулює ріст наземних рослин, таких як мохи, лишайники і водорості, які адаптовані до холодного клімату. Скупчення гуано створює органічний шар, збагачений поживними речовинами, що сприяє формуванню продуктивнішого субстрату. Збагачені гуано території приваблюють різноманітні організми, які розвиваються завдяки доступності органічного матеріалу. Втім, гуано може збільшувати кислотність ґрунту через вивільнення аміаку й інших азотних сполук. Це може обмежувати ріст рослин. У випадку дуже великих колоній гуано може перенасичувати ґрунт поживними речовинами, що призводить до деградації деяких видів рослин.

Люди в науці

Категорія «Люди в науці» присвячена світлинам науковців(-иць) у процесі дослідження, експерименту, експедиції чи розкопок. У категорії 2024 року журі відзначило дві світлини одного переможця:

Перше місце

Перше місце посіла серія з двох фото з науковцем-біологом Сергієм Єрмоленком, учасником 29 Української антарктичної експедиції, під час роботи. Автор світлин — Олександр Богомаз.

На першому та другому фото біолог відбирає проби води з прісних озер на островах Уругвай та Ірізар (архіпелаг «Аргентинські острови») відповідно для визначення гідрохімічних показників озер та вимірює концентрацію розчиненого в воді кисню та температури. Дослідження, що проводяться Сергієм Єрмоленком, дозволяють отримати нові дані щодо прісноводних безхребетних в районі Аргентинських островів: відомості про просторовий розподіл, біорізноманіття та структуру угруповань прісноводного зоопланктону та окремих його компонентів, а також про індивідуальні морфологічні та генетичні особливості окремих видів досліджуваних популяцій.

Нефотографічні зображення

«Нефотографічні зображення» — категорія, яка включає у себе всі зображення, які не створені фотоапаратом чи мікроскопом. У цій номінації журі визначило трьох переможців:

Перше місце

Перше місце у категорії посіло анімоване зображення «Близька до Прямолінійної Гало-Орбіта 9:2 у системі Земля-Місяць». Автор — користувач belch84.

На анімованому зображенні показана NRHO 9:2-орбіта (зелений колір – орбіта космічного корабля, жовтий – орбіта Місяця). Ця орбіта є квазіперіодичною (тут зображений один майже-період), а цифри в її назві означають, що 9 обертів космічного корабля навколо Місяця відбуваються за час, протягом якого Місяць здійснює 2 оберти навколо Землі.

Крім того, у вікнах, що випадають, показані:

1. Зовнішній вигляд орбіти, який вона б мала, якби можна було зупинити рух та розглянути орбіту з усіх боків, наближаючи та віддаляючи її (тут показано два майже-періоди)
2. Зовнішній вигляд орбіти в системі координат, в якій Місяць нерухомий (наприклад, для спостерігача, який переміщується слідом за рухом Місяця по поверхні Землі). Це зображення дозволяє зрозуміти, чому Гало-орбіти так називаються: вони нагадують місячне гало — вторинне світіння, що виникає навколо Місяця за певних атмосферних умов

Друге місце

На другому місці — знімок з супутника Sentinel-2 за 9 квітня 2022 року, на якому видно масштаби поширення пожежі на території Чорноморського біосферного заповідника НАН України. Авторка — Ольга Томченко на основі даних Copernicus Sentinel.

Космічне зображення відображає масштаби поширення пожежі на території Чорноморського біосферного заповідника НАН України, отримане з супутника Sentinel-2 за 9 квітня 2022 року. Знімок отримано з веб-інструменту з відкритим кодом для перегляду, візуалізації та аналізу супутникових зображень EO-browser створеного в рамках проекту Copernicus. Знімок синтезований у «штучних кольорах», де кольорам зображення поставлені у відповідність наступні спектральні канали супутникового зображення із різних частин електромагнітного спектру: 1 – SWIR Band (1610 нм), 2 – NIR Band (842 нм), 3 – Red Band (665 нм), де згарища ідентифікуються за темно коричневим кольором, відкритий вогонь червоний і дим білий

Третє місце

Третє місце посіло зображення карти локалізації пожеж за даними FIRMS накладена на типи земного покриву ESA WorldCover, за період з березня 2022 по березень 2023. Авторка — Ольга Томченко.

Дані про локалізацію пожеж отримано за допомогою сервісу FIRMS (Fire Information for Resource Management System) розробленого в університеті штату Меріленд та за підтримки національного агентства США з аеронавтики та дослідження космічного простору (NASA). Ця система дозволяє отримати дані про пожежі, виявлені за допомогою сенсорів MODIS і VIIRS, ці супутники проходять над кожною точкою поверхні Землі двічі на добу, та їхні інфрачервоні датчики здатні помітити джерела тепла на ділянці розміром приблизно 400 на 400 метрів. В результаті аналізу поширення пожеж на території України в період повномаштабного російського вторгнення, за типами земельного покриву встановлено, що найбільше пожеж у березні 2022—2023 років відбувалося на ріллі, пасовищах та лісах, що становить більше 80% від загальної кількості пожеж.

Спецномінація «Наслідки війни»

Другий рік поспіль у межах Конкурсу наукових зображень пройшла спецномінація «Наслідки війни», присвячена фото, які демонструють як постраждав світ науки — від будівель наукових установ до науковців та обладнання — через російську військову агресію проти України. 

У спецномінації журі відзначило серію з чотирьох фото Національного університету «Чернігівська політехніка», вперше пошкодженого в результаті обстрілів лютого—березня 2022 року. Автор — Сергій Тарабара.

Загальна категорія

Друге місце

Перше місце у цій категорії цього року не присуджується. Друге місце розділили дві фотографії — Комета 12p Pons-Brooks та веселка, яка з’явилася на тлі снігопаду у Антарктиці.

Комета 12p Pons-Brooks після проходження нею перигелію — фото Сергія Хоменка. Знімок отримано 9 березня 2024 року в місті Бережани Тернопільської області в період, коли комета вже пройшла перигелій і набула яскравості.

Як зазначив автор у описі світлини: «Найбільша складність полягала в тому, що в даному географічному регіоні в березні дуже великі проблеми з прозорістю і безхмарністю неба, особливо на ділянках біля західної частини горизонту в напрямку Карпат. До того ж відносна близкість на небі до Сонця дуже обмежувала тривалість видимості комети після його заходу. Тому дуже пощастило вполювати цей небесний об’єкт за таких погодних умов».

Веселка, яка з’явилася на тлі снігопаду в Антарктиці — авторка Анна Соіна.

На фото зафіксоване унікальне явище веселки під час снігопаду, яке виникає внаслідок рідкісного збігу погодних умов, коли у повітрі одночасно присутні краплі рідкої води (для утворення веселки) та кристалики льоду (що формують сніг). Сонячне світло, проходячи через краплі води, заломлюється, розщеплюється на спектральні кольори й утворює дугу веселки, у той час як сніжинки м’яко розсіюють це світло.

Третє місце 

Третє місце посів знімок «Біогліфи Кривого Рогу», автор — Олександр Водолазський. 

Як пояснює у описі автор світлини: «Вивчення морфології біогліфів та умов їх залягання дає змогу, як на мене, виділити їх в окремий іхнорід. Його опис наводиться нижче. Біогліфи з’явилися за тих часів, коли залізисті кварцити вже являли собою скельну гірську породу, але залягали ще горизонтально. Таким чином, валики проявилися до моменту саксаганського тектоногенезу, після якого пласти залізистих кварцитів набули крутопохилого залягання. Виявлені біогліфи утворилися після формування товщі саксаганських залізистих кварцитів, до виникнення саксаганського тектоногенезу і до відкладень порід гданцівської свити, тобто приблизно 2.0 мільярди років тому. Вони є другою знахідкою, яка доводить наявність життя багатоклітинних на планеті Земля в ті давні часи. До виявлення саксаганських біогліфів, тільки біогліфи, знайдені у 2010 році в породах, вік яких дорівнював близько 2.1 мільярдів років (Франсвільська (Francevillian) формація, Габон, Африка), були доказом існування багатоклітинних на планеті Земля в давні часи. Вік і поширення. Палеопротерозой Криворізького залізорудного басейну».

Спеціальна відзнака журі

Журі окремо відзначило роботу із зображенням єврейського кладовища у Чернівцях за історичну цінність. Авторка — Євгенія Яніш.

Зйомка проведена 24 серпня 2023 року на території кладовища, яке з 1995 року входить до історично-культурного заповідника «Кладовище на Зеленій вулиці», відповідно до рішення Чернівецької міської ради. На кадрі видно кілька рядів єврейських мацев (надгробків), які похилилися у різні боки. На всіх видимих мацевах надписи івритом та на частині — німецькою. 

«На жаль, стан багатьох надгробків є аварійним. І дуже важливою є фотофіксація з метою збереження історичної інформації. На сьогодні єврейське кладовище Чернівців є одним з найбільших старих єврейських кладовищ у Центральній та Східній Європі, що охороняються», — додає Євгенія Яніш, авторка світлини.
«Традиційно для єврейських поховань — мацеви містять імена, дати народження та смерті, інколи професію, орнаменти можуть вказувати на походження чи діяльність похованих. Наприклад, на фото на мацеві на першому плані зображено “Зірку Давида” на одній половині, а на другій — підсвічник, менору. Це подвійне поховання, під зіркою — текст про чоловіка, який помер 1905 року. Під менорою — текст про його дружину. Єдиний релігійний ритуал, який роблять жінки в юдаїзмі це запалювання шабатної свічки, тому зображення менори часто зустрічається саме на могилах жінок. На іншій подвійній мацеві на другому плані можемо бачити вже більше символів — менора справа над текстом про дружину, а над текстом про чоловіка є шафа з сувоями Тори, бо він — рабин. У текстах написано, що вони померли молодими, 1903 року. Над цими двома символами є зображення корони, але це не традиційний головний убір, як можна подумати з першого погляду. Ця своєрідна “корона” — це традиційна прикраса для футлярів з сувоями Тори. Зображення птаха на мацеві позаду цієї подвійної не є типовим, але, на жаль, ракурс не дозволяє побачити більше інформації про походження чи професію, єдине, що можу сказати, що це поховання жінки» — прокоментував відзначене фото Асаф Бартов, вікіпедист із розділу Вікіпедії івритом.