У квітні завершився щорічний міжнародний конкурс «Вікі любить Рамадан», мета якого — представити у вікіпроєктах традиції святкування Рамадану, ісламську спадщину, звичаї та біографії видатних діячів та діячок, пов’язаних із місяцем Рамадан.
🌍 У 2025 році конкурс проходив у 32 країнах та 26 мовних розділах Вікіпедії, зокрема — в українській та кримськотатарській Вікіпедії, а також у Вікімандрах. У рамках кампанії відбулися онлайн-події й тренінги, спрямовані на залучення нових спільнот та поширення культурного розмаїття.

📈 Результати:
🔸 208 статей у Вікіпедії — створені 18 учасниками й учасницями
🔸 47 нових статей у Вікімандрах — від 8 учасників та учасниць
🔸 4 статті у кримськотатарській Вікіпедії — від 3 учасників та учасниць
🔸 За результатами міжнародної кампанії Україна посідає 3 місце серед всіх країн-учасниць кампанії за кількістю статей.
🔸 Кристувач Krutyvuss (Олександр Желіба) з України посів 5-е місце в міжнародному заліку
У межах кампанії були, наприклад, створені статті про традиції святкування Рамадану у різних країнах, наприклад, у США, Індії, Ірані та Туреччині. Також були створені статті про Саудівський національний одяг для чоловіків та жінок, а також Хайк — традиційний жіночий одяг, який носять в Алжирі, і якій на відміну від традиційного одягу в інших країнах, зазвичай білий. Також були перекладені статті про арабських поетес, наприклад, Аїша бінт Ахмад аль-Куртубія — поетеса X століття, Фадль аль-Кайсі — яка була однією з видатних середньовічних арабських поетес, чиї твори збереглися, Ляйля аль-Ахайлія — відома арабська поетеса Омейядського халіфату, знана своєю поезією, красномовством, сильною особистістю та красою, збереглося майже півсотні її коротких віршів.
Учасник конкурсу Віктор Семенюк розповідає: «Ще з дитинства почав вивчати східні мови, багато подорожував, зокрема відвідав низку країн та регіонів, де поширений іслам. Звісно, що ця тема цікава для мене, тому коли почув про наміри провести конкурс, то одразу захотів долучитися. У планах також є організація заходів із редагування, що присвячені арабським та африканським країнам».
І цей конкурс не залишився без статей про національну їжу, наприклад, Ахні — змішана страва з рису, яка походить від бенгальських мусульман у східному Бангладеш; М’який хічурі — це один із видів рисової страви, яка за консистенцією схожа на кашу. Це традиційна їжа в кухні Сілету, що подається на більшість обідніх столів під час священного місяця Рамадан; Ширін поло, також широко відомий як перський весільний рис — традиційний перський рисовий плов, який зазвичай подають на особливих подіях, таких як весілля. Також у Вікімандрах була створена стаття про близькосхідну кухню, основними інгредієнтами якої є рис, м’ясо, нут, боби, кускус, булгур та багато трав та спецій.
У Вікімандрах були створені статті про подорожі під час Рамадану, Мекку — найсвятіше місто ісламу, куди проводиться хадж, обов’язкове паломництво для всіх мусульман до святого міста, та Медину — друге за священністю місто в ісламі. Тут знаходиться мечеть пророка (Аль-Масджид ан-Набаві), де похований пророк Мухаммед. Також місто відвідують багато паломників після хаджу. А в статті про українські міста в Вікімандрах додані контактні дані та адреси місцевих мечетей та ісламських культурних центрів.
В кримськотатарській Вікіпедії були створені статті про мечеті Баб ер-Робб, Мечеть Ан-Нур (Ділі), Мечеть Лала Мустафи-паші.
Олена Вінсент, менеджерка напряму «Підвищення участі» каже: «Мені було цікаво взяти участь в оцінюванні кампанії “Вікі любить Рамадан”, адже цього року вона вперше проводилася в Україні. Це не просто конкурс — це частина великої міжнародної ініціативи, спрямованої на збереження й популяризацію культурного різноманіття. Дуже цінно бути причетною до проєкту, який показує красу традицій, пов’язаних з Рамаданом, і водночас відкриває Україну як простір для діалогу культур».
Конкурс «Вікі любить Рамадан» показує, як сила спільнот та відкритих знань може зберігати й поширювати культурне розмаїття. Завдяки зусиллям учасників і учасниць ми наблизилися до більш повного й багатогранного відображення ісламської культури. Спільна робота над статтями — це не лише про редагування, а й про взаємну повагу, цікавість до інших традицій і побудову більш інклюзивного інформаційного простору.