Анатолій Луцюк — один із найдосвідченіших редакторів та адміністраторів української Вікіпедії. Недавно він відзначив 20 років у проєкті.
Анатолій — науковець-хімік, який переїхав з Донецька до Одеси після початку російської агресії. За два десятиліття він став свідком еволюції української Вікіпедії від невеликого проєкту з 10 тисячами статей до масштабної енциклопедії.
Ми поговорили з Анатолієм про перші роки української Вікіпедії, коли не було навіть вандалізму, про донецьку вікіспільноту, виклики адміністрування та сучасні проблеми проєкту. Також дізналися, що мотивує його вже 20 років волонтерити для Вікіпедії та які поради він має для новачків.
(Інтерв’ю було відредаговано для стислості та ясності)
Розкажіть про себе у «реальному житті» — де живете, чим займаєтеся?
Сорок років прожив у Донецьку та Донецькій області. Останні майже 11 років живу в Одесі, куди переїхав після початку російської війни в Україні.
За освітою я хімік — закінчив Донецький університет. Все життя працюю за фахом як науковець, співробітник Наукового інституту. Працював у Донецьку, а після переїзду продовжую наукову діяльність в Одесі.

Ви є одним із найдосвідченіших редакторів та адміністраторів української Вікіпедії, недавно відзначили 20-річчя у Вікіпедії. Розкажіть про свої перші роки у Вікіпедії, якою вона тоді була?
Як і більшість людей тоді, потрапив випадково у Вікіпедію. Тоді наявність кирилиці в командній стрічці була незвичною річчю. Спочатку навіть щось редагував незареєстрованим, а потім зареєструвався. Це було 20 років тому — я не застав найпершого року української Вікіпедії.
Коли я прийшов, уже було як мінімум три адміністратори і десь 10 тисяч статей. Основним адміністратором був користувач Gutsul — програміст, який працював у Німеччині. Тоді заливали статті переважно з Енциклопедії українознавства.
Мене дуже мотивувало те, що були створені заготовки про всі райони, і були «червоні посилання» про населені пункти, які спонукали до написання статей. Люди приходили і писали про свої міста та села. Також побачив, що мало статей про біографії письменників. У мене була збірочка біографій, тож почав писати про них. Правда, спочатку просто копіював тексти, поки не зрозумів, що так робити не можна.
Перші два роки Вікіпедія розвивалася досить повільно. Цікаво, що вандалізму взагалі не було. Українська Вікіпедія була просто нецікава навіть вандалам, хоча в англійській та російській вони вже активно діяли.
У 2007 році відбулося суттєве зростання через поширення комп’ютерів та інтернету. Після 2007-го такого істотного скачка росту вже не було — пішов стабільний розвиток.
У Донецьку виникла невелика, але активна спільнота. Наше товариство збиралося регулярно — близько п’яти постійних користувачів. А загалом активних вікіпедистів у регіоні було десь 15-20.
Розкажіть більше про свій внесок та фокус. На чому ви здебільшого концентруєтеся у Вікіпедії, зокрема як адміністратор та бюрократ?
Хоча я хімік, довгий час взагалі не брався за хімічні статті. Сприймав Вікіпедію як можливість дати структуровану інформацію з різних галузей. Коли намагався писати про хімію, розумів, що на мене покладається більша відповідальність.
Зрештою написав багато про хімічні журнали — коли щось шукав по роботі, думав, що треба заповнити прогалину в українській Вікіпедії. Також недавно взяв участь у конкурсі «Вікіпедія для школи».
Мені приносить задоволення виправляти помилки, впорядковувати щось і писати статті. Я не великий прихильник писати об’ємні статті, хоча маю кілька «добрих» статей. Наприклад, написав про українську пісню [«Ой верше мій, верше»] — там було опрацьовано близько 100 джерел. Потім бачив, що мої статті використовувалася навіть у наукових роботах та YouTube-роликах.
Як бюрократ, маю лише кілька додаткових повноважень — надавати права адміністратора та проводити вибори Арбітражного комітету. Це більше технічна роль. Порівняно з адміністратором бюрократ не має якихось додаткових прав.
Адміністратор справді має певні права — наприклад, блокувати користувачів, захищати статті. Колись у нас навіть висіло гасло з перекресленою поліцейською кепкою — «адміністратор — це не поліцейський, а прибиральник». Це в реальності не зовсім так, але показує певні пріоритети.
В українській Вікіпедії зараз близько 40-50 адміністраторів, стабільно активних — близько 20, а тих, хто регулярно відповідає на запити — близько 10. Я до них себе не відношу, в мене немає такої гіперактивності, як раніше.
Основні проблеми — це війни редагувань та замовні статті. Війна редагувань — коли користувачі відкочують статтю до своїх версій. Це дуже погана річ з психологічної точки зору, часто стає початком конфліктів, бо завжди неприємно коли твою працю хтось витирає.
З’явилися компанії, які пишуть замовні статті, незважаючи на відсутність значущості, або займаються чорним піаром — накидають компромат на сторінки політиків і пропонують послуги захисту. За останні 7-10 років Вікіпедія набула більшої ваги, тому такі замовні статті з’являються у великих кількостях.
Що вас мотивувало і продовжує мотивувати волонтерити для Вікіпедії?
Що спонукало прийти — бажання щось виправити, додати, поділитися своїми знаннями. Потім це стало звичкою.
У мене є така риса характеру — не люблю різкі відхилення від нейтральності. Свого часу навіть втручався в російську Вікіпедію — до блокування не дійшло, але були різні війни редагувань. Намагався привести статті про Україну до нейтрального вигляду. Те ж саме було з англійською Вікіпедією. Потім перестав активно редагувати іншомовні розділи. Але залишається головна мотивація — приводити статті до нормального вигляду.
Що можете порадити новачкам або людям, які лише роздумують про те, щоб долучитися Вікіпедії?
Знайти свою нішу у Вікіпедії, добре вивчити правила і не демотивуватися, якщо хтось вас неприязно зустріне чи засумнівається у ваших намірах. Долучайтеся до проєктів та конкурсів, які проходять регулярно, або просто починайте щось робити — зрозумієте самі або хтось підкаже.