Річки, села й музеї: моя вікіекспедиція Кропивниччиною

Вікіекспедиції — це краєзнавчі подорожі, що відбуваються з 2011 року за сприяння та підтримки «Вікімедіа Україна». Їх мета — створення під час подорожей фото-, аудіо-, відеоматеріалів для завантаження у Вікісховище і подальше додавання їх у статті проектів Фонду Вікімедіа, а також написання та покращення статей у Вікіпедії та Вікімандрах про відвідані об’єкти. Попри повномасштабне вторгнення, яке значно зменшило кількість експедицій Україною, ентузіасти та ентузіастки продовжують влаштовувати вікіекспедиції та наповнювати вікіпроєкти матеріалами з поїздок.

5–7 серпня вікіпедистка Ірина Бучнєва подорожувала Кропивниччиною у межах її соло-вікіекспедиції, про що розповіла у цьому дописі.

Маршрут експедиції планувався так, щоб відвідати та відфотографувати населені пункти, природоохоронні об’єкти, річки та інші об’єкти Кропивницького району Кіровоградської області, світлини яких відсутні або малочисельні у Вікісховищі.

У перший день планувалося відвідати два природоохоронні об’єкти на околиці Кропивницького. Маршрут проходив через селище Нове, яке входить до Кропивницької громади, фото якого було відсутнє у Вікісховищі. Вдалось зробити декілька світлин забудови селища.

Трасою Т1201 від селища Нове до села Катеринівка можна було потрапити до гідрологічної пам’ятки природи місцевого значення «Джерельце». Я зробила фото території пам’ятки, заплави річки Грузька (правої притоки Інгул) та рослинність пам’ятки. 

Річка Грузька
Фото: Ірина Бучнєва, СС0

Далі маршрут тривав через село Катеринівка, яке простягнулося по лівому березі річки Грузька. Я сфотографувала вулиці, місцевий парк, будівлі. Цікаво було дізнатися про типове оздоблення зовнішніх стін будинків кахлями. 

Зупинка міжміського автобусу
Фото: Ірина Бучнєва, CC0

Ботанічна пам’ятка природи місцевого значення «Польовий Садок» розташована на околиці Катеринівки, у яру з густою рослинністю. Під час відвідування, я сфотографувала пам’ятку із західної сторони, де висаджено молоді дуби. 

Рослинність пам’ятки природи «Польовий садок». Кропивниччина
Фото: Ірина Бучнєва, СС0

При поверненні до Кропивницького ввечері я відвідала Музей мистецтв Кіровоградської обласної ради та сфотографувала виставкові зали та деякі експонати. 

Трамвай Кропивницького (макет). Музей мистецтв Кіровоградської обласної ради. Трамвайна мережа міста Кропивницький була зруйнована під час Другої світової війни, але радянська влада вирішила не відновлювати її
Фото: Ірина Бучнєва, СС0 
Самопрядка. Виставка у Музеї мистецтв
Фото: Ірина Бучнєва, СС0
Експозиція Музею мистецтв
Фото: Ірина Бучнєва, СС0

На другий день запланувала відвідати пам’ятки природи «Кам’яна балка», яка розташована на території Компаніївського району поблизу села Мар’ївка. Пам’ятка природи охоплює територію довгої балки з останцями кристалічних порід, яка розташована в двох кілометрах від східної околиці села. Від траси пам’ятка розташована далеко, мабуть тому її фото у Вікісховищі відсутні. Я змогла сфотографувати різнотравно–типчакові ценози у північній частині балки, але червонокнижних рослин та виходів кристалічного фундаменту на досліджуваній ділянці не знайшла. 

Кам’яна балка (заповідне урочище). Різнотравно-типчаковий ценоз
Фото: Ірина Бучнєва, СС0
Сухий астрагал шорсткий
Фото: Ірина Бучнєва, СС0
Bothriochloa ischaemum у заповідному урочищу Кам’яна балка (село Мар’ївка, Кропивницький район)
Фото: Ірина Бучнєва, СС0

На третій день планувалось відвідати гирла приток Інгулу, які розташовані в місті Кропивницький. Річка Сугоклія-Кам’янувата, ліва притока Інгулу, протікає на півдні міста та вливається у Інгул на неподалік району селища Гірниче. Гирло розташовано під високим залізним пішохідним мостом. Територія заплави заросла деревами. Вдалось зробити фото Інгул та Сугоклії з мосту (фото у Вікісховищі були відсутні).

Інгул та Сугоклія-Кам’янувата
Фото: Ірина Бучнєва, СС0
Міст через Інгул та Сугоклію-Кам’янувату
Фото: Ірина Бучнєва, СС0

Гирло Біянки, правої притоки Інгулу, розташовано в Подільському районі, за 700 метрів від мосту через річку по Олександрівському шосе. Інгул в цей період мав «зелену» воду, а Біянка в гирлі була чиста. Тому можна було чітко побачити цікаве явище з’єднання двох потоків.  

Місце впадіння Біянки (передній потік) в Інгул (зелений колір води)
Фото: Ірина Бучнєва, СС0

Четвертий день — відвідування витоків та верхів’я Інгулу. Також були зроблені фото в селах Олексіївка, Володимирівка, Родниківка. Ландшафтний заказник Витоки ріки Інгул розташовано на околиці села Бровкове Катеринівської громади. У Вікісховищі було лише одне фото території заказника. Я зробила фото пам’ятного знаку, криниці, рослинності, озера та заплави заказника. 

Верхів’я ріки Інгул — гідрологічна пам’ятка природи місцевого значення в Україні,  розташована на території Кропивницького району, поблизу села Петрове. Пам’ятка знаходиться в балці на лівому березі Інгул. Я зробила фото території пам’ятки, рослинності, а також заплави Інгулу. Зустріти червонокнижних рослин не вдалось.

Рослинність гідрологічної пам’ятки природи місцевого значення «Верхів’я ріки Інгул»
Фото: Ірина Бучнєва, СС0

В останній день я відвідала етнолабораторію проєкту «Баба Єлька», де зробила фото інтер’єрів та експонатів їх виставки, яка має унікальні елементи побуту із сіл Великовіського району Кіровоградської області. 

Вхід в етнолабороторію «Баба Єлька»
Фото: Ірина Бучнєва, СС0
Експонат з Етнолабораторії
Фото: Ірина Бучнєва, СС0
Старовинний рушник з етнолабораторії
Фото: Ірина Бучнєва, СС0

За час перебування у місті я сфотографувала річку Інгул у різних частинах річища. У цей період річка мала межень та на деяких місцях цвітіння води.

Інгул
Фото: Ірина Бучнєва, СС0
Інгул
Фото: Ірина Бучнєва, СС0

Також поки я була у Кропивницькому, зробила кілька фото вулиць та будівель. Наприклад, сфотографувала будівлю Кіровоградського театру ляльок, яка має статус пам’ятки архітектури ХІХ століття.

Двір Кіровоградського обласного академічного театру ляльок
Фото: Ірина Бучнєва, СС0

У результаті експедиції до Вікісховища було завантажено 165 зображень та 4 відеофайли. Проілюстровано 48 статей, що вже були започатковані раніше.

Будь-хто може спробувати свої сили та влаштувати вікіекспедицію — як це зробити читайте на цій сторінці.

Опубліковано у Історія, Вікіекспедиції | Теґи: . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

Залишити коментар