15 листопада відбулася І Міжнародна науково-практична конференція «Вікіпедія та вікіпроєкти у фокусі досліджень». Захід проходив у змішаному форматі — понад 40 людей зібралися наживо у Києві і ще близько 40 онлайн.

Упродовж восьми годин діяли секції «Міжнародна перспектива», «Методи дослідження Вікіпедії та вікіпроєктів» та «Технічні інновації та інструменти», «Спільнота Вікіпедії та вікіпроєктів», «Освітні технології та педагогіка», «Якість, повнота та достовірність інформації у Вікіпедії та вікіпроєктах», «Історичні дослідження та захист культурної спадщини» і «Вікіпедія в медійній та інформаційній екосистемі». Доповіді велися українською і англійською мовами (з англійської перекладала вікіпедистка Віра Моторко).

Ендрю Люнг з Канади презентував вікіпроєкт «WikiJournal» — відкритий міжнародний фаховий вікімедійний журнал, розміщений на платформі Віківерситету. Це своєрідний місток між Вікіпедією та академічними публікаціями з енциклопедичними мініоглядами, навчальним матеріалом, протоколами, дослідженнями і зображеннями. Вікіжурнал поділений на окремі розділи: Вікіжурнал медицини (медицина і біомедицина; флагман), Вікіжурнал природничих наук (наука математики, інженерія та технології), Вікіжурнал гуманітарних наук (гуманітарні науки, мистецтво та соціальні науки), Вікіжурнал ППП (психологія, психіатрія та поведінкові науки), Вікіжурнал передруків (контент на рецензуванні або на стадії розроблення). Мета проєкту — збільшити залученість академічних матеріалів через співпрацю онлайн, де науковці можуть колективно працювати над висвітленням спільної теми і, у разі потреби, рецензувати один одного чи вносити правки. Якщо у Вікіпедії неможливі оригінальні дослідження, то у Вікіжурналі вони навпаки включені, а зміни перевіряються систематично і наявна відповідальність за авторство.

Про тренди та ресурси у напрямку дослідження Вікіпедії та вікіпроєктів розповідали представниці Фонду Вікімедіа Міріам Реді і Кіннерет Ґордон. На гендерній тематиці зосереджено увагу в матеріалах Манавпріт Каур (про подолання гендерного розриву в технологічних просторах за допомогою людиноорієнтованого дизайну) і Антона Процюка (про стан та шляхи подолання гендерного дисбалансу в біографічних статтях).

Вікіпедист Євген Букет розповів про те, як перші українські Вікіконференції 12—15 років тому перебували на роздоріжжі між науковими і просвітницькими. У свою чергу Роман Хардель прорецензував відображення мобілізаційних процесів у Вікіпедії, а Юлія Кравчук проаналізувала стабільність редагувань української Вікіпедії з 2004 року.

Окремі розвідки стосувалися освітніх технологій і педагогіки в цілому. Доцент Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя Олександр Желіба охарактеризував висвітлення особливостей педагогіки в українській Вікіпедії. 

Український композитор і викладач Київського національного університету культури і мистецтв Андрій Бондаренко дослідив тематичне охоплення, якість і перегляд статей музичної тематики в українській Вікіпедії у формі статистики. 

Про можливості Вікіпедії як тренажера з медіаграмотності і розвитку критичного мислення школярів на уроках мовно-літературної галузі розповідали педагогині Світлана Дячок і Людмила Таболіна. 

Кандидатка фізико-математичних наук і старший науковий співробітник Інституту математики НАПН України Ірина Єгорченко розповіла про математичні статті у Вікіпедії. Наголосила на тому, що у математичній термінології, описі алгоритму розв’язань задач та інших матеріалах допущено значні помилки, що пов’язано з відсутністю якісної літератури українською і проблемою перекладу математичних визначень з іноземних мов.

Доцентка кафедри туризму Національного університету «Львівська політехніка», голова оргкому конференції Мар’яна Сеньків визначила геопросторові чинники розвитку кримськотатарського мовного розділу Вікіпедії через призму аналізу сьогодення та можливостей.

Вячеслав Мамон порівняв представлення міст Харкова і Кракова в українській і польській Вікіпедіях, розповів про напрямки співпраці з польськими вікіпедистами.

У порівняльному контексті створення вікістатей польською і українською висвітлила Галина Качуровська у формі дослідження культурної спадщини Яна Матейка в Україні через призму Вікіпедії.

Значну увагу під час науково-практичної вікіпедійної конференції приділили історичним розвідкам. Леонід Бабенко зосередив фокус свого дослідження на верифікації (достовірності) опису пекторалі з Товстої Могили на шпальтах Вікіпедії; Ігор Срібняк розповів про особливості репрезентації історії функціонування таборів полонених та інтернованих вояків-українців у Європі (1914—1924 рр); Мілана Срібняк висвітлила історичний досвід та майбутні перспективи співпраці спільноти Вікіпедії з архівами України; Вадим Задунайський дослідив експертні середовища істориків і використання в освіті / самоосвіті відповідного контенту Вікіпедії; Андрій Бойда описав кейс історичного біографування на прикладі вікістатті про державного діяча Василя Порайка.

Не оминули дослідники тему війни. Наприклад, Данило Задунайський зосередив увагу на представленні військової історії у Вікіпедії через призму «туману війни», протидії пропаганді і розвитку експертного середовища. Лора Курек з Університету Мічигану (США) дослідила Вікіпедію в часи війни, аналізуючи досвід редакторів англомовної Вікіпедії, котрі працюють над статтями про російсько-українську війну. Віталій Скальський висвітлив неочевидний простір війни у вікістаттях про населені пункти Липецької селищної територіальної громади (Харківська область).

Про інформаційні атаки та зловмисні наративи про Вікіпедію у соцмережах розповіла Ірина Рябоштан, а Олександр Косован проаналізував клон російськомовної Вікіпедії, який започаткував російський режим. 

Насамкінець співорганізаторка конференція Наталія Ластовець закликала брати участь у Конкурсі наукових зображень для Вікіпедії як майданчику для популяризації науки. Висвітлила результати попередніх конкурсів, види фоторобіт, як підписувати світлини і грамотно візуалізувати ними вікістатті.

За результатами конференції вийде Збірник матеріалів конференції з присвоєнням ISBN, де будуть зібрані тези доповідачів І Міжнародної науково-практичної конференції «Вікіпедія та вікіпроєкти у фокусі досліджень».

• Дивіться повний запис сесій конференції за посиланням
• Фото з конференції: https://w.wiki/G8Lp