Андрій Бойда — історик, політолог та вікіпедист — став одним із найпродуктивніших авторів взірцевих статей української Вікіпедії минулого року. У цій замітці Андрій розповідає про те, як він та його колеги систематично працюють над створенням взірцевих статей про українських січових стрільців: що їх мотивує, чого досягли уже та що планують на майбутнє. Це дуже цікавий приклад того, як команда однодумців може об’єднатися для того, щоб покращити висвітлення важливої для них теми у Вікіпедії — сподіваємося, він змотивує і вас.

Часто у мене як вікіпедиста або історика друзі запитують — а які саме статті на історичну тему зараз є найбільш запитувані від суспільства? Завжди кажу, що біографії. Саме через біографії люди ширше розуміють складність і тяглість того чи іншого процесу, битви, акції чи укладення конкретного документа. Фактор конкретної людини завжди може зіграти більше, аніж рішення натовпу. Кожна із біографій — це як частина загального панно, яке при скріпленні в єдине ціле створює для читача правдиву картину про події з нашого минулого.
У 2024-му в моїй області на державному рівні святкувалась 110-та річниця зі створення Легіону Українських січових стрільців (УСС). Правда, окрім банера на урядовій будівлі, конкретної аури святкування не було. Можливо тому, що на це впливає фактор сучасної війни. З іншого боку, мені як науковцю було приємно взяти участь в тематичній конференції у вересні того ж року. Спеціалісти, які зібрались там, показали, що до проблематики січовиків можна ставитись по різному і так само шукати інтерес до неї. Тоді було все, окрім електронних енциклопедій. Саме через відсутність обговорення проблеми якості наповнення таких ресурсів я і долучився до Вікіпедії.
Спершу це були короткі біографічні статті про постатей з Галичини. За мету я не ставив конкретний історичний період, адже мені було цікаво все, що стосується мого краю. Водночас поки тривали усі процеси довкола посмертної реабілітації поручника УСС Юліана Гоїва, яку я ініціював, в біографії січовиків я повторно заглибився більше. Після успішної реабілітації Національною комісією, зйомок сюжету про ці події і віднайдення раніше невідомих документів я вирішив, що варто зайнятись і статтею про Юліана. Свого часу її створив мій друг Даниїл, який активно волонтерив на просторах Вікіпедії весною 2022 року.

Так, він зробив заготовку, яку я періодично наповнював. Правда я розумів, що цього точно не є достатньо. Тому опісля здобуття статті про німецьку колонію Августдорф статусу доброї, я одразу почав активно займатись статтею про Гоїва. Великим стимулом стало те, що до наповнення і корегування статті долучились професіонали.
Окрім активного наповнення текстом, важливо було сформувати усі наявні розділи, додати максимально відомих даних у картку-шаблон «військовик2» з основною військовою інформацією. Так, номінація статті на статус доброї була важка, адже я попередньо не мав таких навиків і досвіду в таких роботах. Тому, коли ця праця була завершена, я одразу ж ініціював для цієї команди однодумців роботу над іншими січовиками. В поле зору нашої команди, яка в залежності від номінації варіюється від 2—3 до 5—6 людей, потрапили ще такі постаті як Осип Букшований, Сень Ґорук, Василь Порайко, Осип Суховерський, Петер фон Гофман, Іван Подюк, Омелян Лисняк. З останніх вибраних в статусі доброї із січового стрілецтва став Кость Слюсарчук.

Фото, суспільне надбання
Окрім того, що про нього вийшла доволі цікава та обширна книга, ми з колегами спробували відтворити цей життєпис мовою різних джерел. Було важливо, щоб в статті, яка тимчасово не має аналога в Енциклопедії сучасної України, нашому колективу вийшло на максимум вивести як кількість даних, так і якість наповнення тексту. Хоча такі аналоги мають майже всі, кого ми висували на добру чи вибрану на тему УСС. Звісно, що частково це проблема, адже читач не має змоги побачити різницю стилів, різні зображення діяча і подивитись стан оновлення даних в публікаціях.
Що стало ж реальним стимулом для цього проєкту? Цілком ймовірно, що і відкриття фотоархіву УСС, який створив і періодично наповнює доктор Василь Лопух. Цей діаспорний діяч зараз робить вкрай непросту роботу із відтворенням пам’яті про січове стрілецтво для всіх бажаючих. Завдяки його архіву вдалось знайти зображення і для наших публікацій. До прикладу, коли користувач Honcharovv13 вирішив вивести на статус доброї про таких січових стрільців як Никифор Гірняк та Олена Степанів, а на статус вибраної — Осипа Назарука, він також використав дані із фотоархіву УСС.

Що ж є важливим у наповненні статей і реконструкції основних даних? По-перше, встановити точні роки житті і смерті. Це важливий момент, який бажано з’ясувати одразу. Якщо немає змоги встановити дату смерті, то слід звернутись до різних точок зору щодо її обставин. Так лише у статті про отамана УСС Омеляна Лисняка було подано одразу 4 точки зору відносно обставин смерті. Так, є рік, але точної дати дня і місяця — немає.
По-друге, встановлення останнього звання в тій чи іншій армії або формуванні, наведення даних про ту чи іншу битву або війну в шаблоні, який має співпадати з інформацією всередині статті. Особливо важливо, що коли наводиться інформація про нагороди, то ми з командою завжди намагаємось знайти по декілька джерел стосовно цього блоку інформації. Чому? Бо в першу чергу — це перевірка даних на достовірність, їх уточнення та систематизація. До прикладу, при виведенні на статус вибраної статті публікації про отамана УГА Осипа Букшованого адміністратор Вікіпедії Вячеслав Мамон зміг знайти інформацію про раніше не відому нагороду діяча за 1917-й рік. Попередньо такі вагомі дані не були показані у жодній науковій чи науково-популярній статті або енциклопедичному гаслі. Такий факт засвідчує, що при опрацюванні будь-якого життєпису завжди буде що додати, перевірити, уточнити або скорегувати.

Звісно, що хтось може сказати, що після тематичного року в моїй області або створення фотоархіву УСС Василем Лопухом ця тема не буде мати великого попиту. І тут я б вкотре не погодився. Як доказ — у грудні 2025-го року публікація окремого номеру Локальної історії про Легіон показав, що вже в січні—лютому 2026-го для патрульних та адмінів додалось чергове якісне джерело. З тієї інформації, якою я володію, зараз готуються до захисту декілька дисертацій і н-нна кількість статей про відомих або маловідомих січових стрільців. Про багатьох з них ще немає ані статті, ані згадки в інших. Тому нам як авторам Вікіпедії важливо, щоб для праці з джерелами їх ставало як більше, так і за якістю краще.
Створення неформального проєкту по УСС показало, що це може бути як стимулом для себе, так і для інших авторів. Професіонали стають згуртованими довкола однієї і спільної мети — зробити українську версію Вікіпедії кращою. Окрім УСС, наш проєкт зміг перекласти з німецької та вивести на рівень вибраної статті публікацію про Петера фон Гофмана — генерала, який мав як хороші, так і згодом погані відносини з українськими легіонерами. Над ким ми будемо працювати далі? Ще важко сказати. Правда точно знаю, що успіхи нашої команди почали визнавати дипломовані історики у Львові, Чернівцях, Івано-Франківську та Києві. Приємно, що ми можемо бути цікаві як їм, так і пересічному читачеві у Вікіпедії.
