Як працює Вікіпедія? Як вивчити її основні правила та навчитися створювати власні статті?
Ми давно готували онлайн-курс «Вікіпедія для початківців» — і зараз нарешті запускаємо пілотну версію. Запрошуємо усіх охочих пройти його і розповісти нам, як його варто покращити.
Курс розміщений на платформі WikiLearn. Він поєднує наші відеоуроки, текстові матеріали, тести і практичні завдання.
Хочете полякати себе на ніч? Почитайте в українській Вікіпедії про міфи про отруєні цукерки.
Це — один з матеріалів, який з’явився у Вікіпедії завдяки практиці фольклористів КНУ імені Тараса Шевченка.
У другому семестрі 2024/2025 навчального року студенти та студентки магістратури кафедри фольклористики Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка пройшли практику зі створення статей у Вікіпедії. Загалом до неї долучилися 6 людей, які опрацювали 10 статей.
Кілька місяців тому в Україні вперше за добу незалежності реабілітували січового стрільця з Івано-Франківщини. Відновлення пам’яті про Юліана Гоїва стало тривалим процесом, який об’єднує наукові дослідження, медійну активність — і висвітлення у Вікіпедії. Більше про це розповідає у замітці для блогу «Вікімедіа Україна» історик, політолог та патрульний української Вікіпедії Андрій Бойда, який очолив цей процес.
Як культурні установи та Вікіпедія можуть краще працювати разом? Ми досліджували це в межах пілотного проєкту Open GLAM in Ukraine, який тривав з січня до червня 2025 року і був втілений у партнерстві з Вікімедіа Швеція, Державним архівом Швеції та за підтримки Шведського інституту.
Найбільшою частиною проєкту стало опитування закладів GLAM (бібліотеки, музеї, галереї та архіви), яке заповнили понад 500 закладів у лютому-березні. Дякуємо усім, хто долучився до реалізації проєкту та всім установам, які пройшли опитування!
Вікіпедія створюється спільнотою волонтерів, які намагаються побудувати якомога більш достовірну енциклопедію. Ця ціль кардинально протилежна завданням російського режиму, який з початку війни проти України посилив пропаганду та контроль над інформацією.
У 2023 році в Росії запустили «Рувікі», клон російськомовної Вікіпедії, який переписаний відповідно до ідеологічних стандартів російського режиму.
Технічні інструменти Вікіпедії часто здаються складними, незрозумілими і тільки для тих, хто «з технічними навичками». Але ми довели, що кожна може відчути впевненість і стати ще сильнішою як вікіредакторка.
📅 З травня по червень ми провели курс технічних навичок для жінок — серію із шести вебінарів та домашніх завдань, які допомогли поглибити знання та зрозуміти «як все працює» зсередини.
👩🏫 Нашою лекторкою була Віра Моторко — досвідчена вікіпедистка й адміністраторка українського розділу, яка ділилася знаннями та відповідала на всі питання.
Запрошуємо вас на невимушену літню зустріч для всіх, хто використовує чи хоче використовувати Вікіпедію у своїй освітній діяльності!
Ця подія створена для того, щоб ми могли познайомитися, обговорити наш досвід та обмінятися ідеями у теплій, дружній атмосфері.
Ми не плануємо формальних презентацій чи виступів — лише живе спілкування. Це чудова нагода поділитися своїми думками, успіхами або викликами у роботі з Вікіпедією та надихнутися досвідом колег.
📅 Коли: 29 липня о 19:00
📝Щоб приєднатися, обовʼязково заповніть форму: https://forms.gle/91gRkkbXXNcs8wrS6
Чекаємо на кожного і кожну — нехай ця зустріч стане початком нових ідей та спільних проєктів!
Картографічний сервіс OpenStreetMap є важливим ресурсом для розвитку вільних знань, зокрема для Вікіпедії, бо надає відкриті карти, які можна вільно використовувати для ілюстрації статей і створення контексту для географічної інформації.
Як влаштований проєкт OpenStreetMap? Про це поговоримо на вебінарі для вікіспільноти у неділю 27 липня о 12:00.
План вебінару:
Вебінар проведе учасник міжнародного проєкту OpenStreetMap з 17-річним досвідом Андрій Головін.
Запрошуємо до участі вікімедійців та всіх охочих! Цей вебінар є продовженням у серії подій про мапи; запис попередньої події «Мапи у вікіпроєктах та в житті» можна переглянути за посиланням.
Маєте запитання чи потребуєте додаткової інформації? Пишіть на edu@wikimedia.org.ua
Нещодавно у рамках проєкту «Вікіпедія у фокусі наукових досліджень» ми шукали дослідників(-ць) Вікіпедії та вікіпроєктів, що хочуть поділитися результатами своїх розвідок на конференції, яку ми проведемо у листопаді 2025 року.
Незабаром розповімо більше новин про цю конференцію. Однак паралельно ми також плануємо розширити масштаб і спільно з Wikimedia Polska організувати міжнародну конференцію Wikimedia & Open Knowledge наступного року. Подія буде присвячена дослідженням і співпраці дослідників та спільноти у регіоні Центральної та Східної Європи. Захід об’єднає дослідників, які вивчають і використовують проєкти Вікімедіа (зокрема Вікідані та Вікіпедію), із ширшою вікіспільнотою.
Анатолій Луцюк — один із найдосвідченіших редакторів та адміністраторів української Вікіпедії. Недавно він відзначив 20 років у проєкті.
Анатолій — науковець-хімік, який переїхав з Донецька до Одеси після початку російської агресії. За два десятиліття він став свідком еволюції української Вікіпедії від невеликого проєкту з 10 тисячами статей до масштабної енциклопедії.
Ми поговорили з Анатолієм про перші роки української Вікіпедії, коли не було навіть вандалізму, про донецьку вікіспільноту, виклики адміністрування та сучасні проблеми проєкту. Також дізналися, що мотивує його вже 20 років волонтерити для Вікіпедії та які поради він має для новачків.
(Інтерв’ю було відредаговано для стислості та ясності)
Розкажіть про себе у «реальному житті» — де живете, чим займаєтеся?
Сорок років прожив у Донецьку та Донецькій області. Останні майже 11 років живу в Одесі, куди переїхав після початку російської війни в Україні.
За освітою я хімік — закінчив Донецький університет. Все життя працюю за фахом як науковець, співробітник Наукового інституту. Працював у Донецьку, а після переїзду продовжую наукову діяльність в Одесі.
Вікі любить Землю Вікі любить пам’ятки Блог Wikimedia Foundation
Вікімедіа Україна 