Вікімедіа Україна

У вересні ми проводили зустріч із дослідницею з Університету Мічигану Лорою Курек. Вона і співавтори взяли інтерв’ю в тринадцяти досвідчених редакторів і адміністраторів англійської Вікіпедії про їхній досвід роботи над темою російсько-української війни.

Одна із найцікавіших знахідок — «[проінтерв’ювовані] редактори Вікіпедії не вважають деструктивні дії у статтях про російсько-українську війну частиною державної інформаційної операції».

Очевидно, що є багато людей із поганими намірами, які намагаються вплинути на Вікіпедію — зокрема проросійські редактори, які пробують протягнути кремлівські наративи. (І у Вікіпедії є багато інструментів боротьби з ними: правила, автоматичні фільтри, людська перевірка тощо).

Але досвідчені вікіпедисти не бачать ознак масштабної скоординованої кампанії російської держави із впливу на Вікіпедію.

Що цікаво, на думку одного з учасників дослідження, професійні російські пропагандисти намагалися зайти в англійську Вікіпедію після початку російської війни проти України у 2014 році, але не повномасштабного російського вторгнення.

Інші наукові і навколонаукові дослідження, які я бачив, теж не показали ознак скоординованої роботи професійних російських тролів у Вікіпедії. (Звичайно, багато століть російської пропаганди і колоніальної політики все одно мають непрямий вплив на інформаційну екосистему, а отже й на Вікіпедію, але це тема для окремої розмови).

Чому так?

Більш цинічна теорія — російська пропаганда все одно скоординовано впливає на Вікіпедію, але робить це настільки майстерно, що ми цього не бачимо.

Цього не можна відкидати на сто відсотків, але це мені виглядає малоймовірним. У кремлівської пропаганди багато ресурсів, але вони не настільки майстерні, щоб діяти зовсім непомітно. Принаймні щоб діяти непомітно і масштабно одночасно.

Більш імовірною звучить теорія, що для зовнішніх аудиторій російські пропагандисти сфокусувалися на інших платформах, де бар’єри для входу нижчі і впливати простіше: телеграм, тікток і далі. А для внутрішньої аудиторії готують свій прокремлівський клон Вікіпедії, переписаний за російськими ідеологічними стандартами — Рувікі.

Вікіпедія існує 340+ мовами, але якість розділів англійською чи німецькою і розділу, скажімо, мовою інуктитут дуже відрізняється.

Англомовна Вікіпедія традиційно найбільша і найкраща. Україномовна відстає від англійської у більшості тем, але загалом є в топ-20 мов за багатьма різними показниками.

Більші проблеми починаються десь на другій чи третій сотні мовних розділів. П’ять років тому був великий скандал із шотландською Вікіпедією — виявилося, що значну частину статей написав американський підліток, який не знає шотландської мови.

Шотландську Вікіпедію підчистили, але проблема, хоч і не в таких масштабах, залишається і в деяких інших мовних розділах. Про це — велика нова стаття MIT Technology Review.

Заголовок чіткий і промовистий: «як ШІ та Вікіпедія загнали вразливі мови у замкнене коло занепаду» (“how AI and Wikipedia have sent vulnerable languages into a doom spiral”).

Книжкова Шафа 2025 у Вікіджерелах запрошує всіх небайдужих до українського слова та вільних знань долучитися до розвитку української мови!

До 30 листопада 2025 року учасники та учасниці конкурсу можуть стати частиною спільноти, яка популяризує вільний доступ до літератури та знань українською мовою.

Сьогодні, у часи війни, безліч школярів(-ок), студентів(-ок) та загалом людей (особливо старших) не мають можливості зберігати фізичні або вільні копії літератури. Вікіджерела ж повертають з небуття авторів та діляться українськими текстами, які читають понад мільйон людей на місяць. 

У 2026 році Вікіпедія відзначатиме свій 25-й день народження — чверть століття вільних знань для всього світу! Саме до цього ювілею ми готуємо Вікімарафон — всеукраїнську кампанію, яка об’єднує досвідчених і нових редакторів для створення статей.

Кого ми шукаємо до оргкомітету?

• ті, хто готові допомогти з плануванням і комунікаціями
  
• хто хоче долучитися до організації онлайн- та офлайн-заходів
  
• хто має ідеї, як зробити Вікімарафон цікавішим для більшої кількості людей
  

Що «Вікімедіа Україна» обов’язково має зробити наступного року? Як ми можемо покращити нашу роботу?

Зараз триває збір пропозицій до нашого річного плану на 2026 рік. Запрошуємо до обговорення усіх представників вікіспільноти!

До 31 жовтня включно в Україні триває «Вікі любить пам’ятки» — найбільший у світі фотоконкурс об’єктів культурної спадщини для ілюстрування статей у Вікіпедії. За перші два дні Україна вийшла на 14 місце за кількістю завантажень серед майже 50 країн-учасниць.

Мета «Вікі любить пам’ятки» — зібрати під вільною ліцензією фото українських пам’яток — культових споруд, замків, архітектурних ансамблів, історичних будівель. У світі його вперше провели у 2010 році, а в Україні він відбувається безперервно з 2012 року.

Вікіпедію можна використовувати в освіті з користю — не як джерело рефератів, а як платформу для аналізу інформації та створення вмісту. Детальніше про це розповідає Наталія Ластовець, редакторка української Вікіпедії і викладачка Харківського національного університету радіоелектроніки.

У цьому відео ви дізнаєтеся:

• Яка роль Вікіпедії в освіті
• Переваги Вікіпедії та вікіпроєктів у освіті
• Приклади застосування у школі
• Приклади застосування в університеті
• Можливості для освітян

Запрошуємо до перегляду 👇

Вікіманія — це найбільша міжнародна подія для вікімедійців, яка щороку об’єднує тисячі людей з вікіруху, котрі займаються різними напрямками волонтерства у проєктах Вікімедіа, але об’єднані спільною ідеєю — поширенням вільних знань.

Кожна конференція стає платформою для представлення нарізноманітніших проєктів, досвідів локальних груп, можливістю поспілкуватися та обмінятися ідеями з усіх куточків світу.

У цьому підсумковому дописі ми зібрали відгуки кількох учасників та учасниць української делегації, корисні посилання та інформацію про Вікіманію 2026.

Вікіекспедиції — це краєзнавчі подорожі, що відбуваються з 2011 року за сприяння та підтримки «Вікімедіа Україна». Їх мета — створення під час подорожей фото-, аудіо-, відеоматеріалів для завантаження у Вікісховище і подальше додавання їх у статті проектів Фонду Вікімедіа, а також написання та покращення статей у Вікіпедії та Вікімандрах про відвідані об’єкти. Попри повномасштабне вторгнення, яке значно зменшило кількість експедицій Україною, ентузіасти та ентузіастки продовжують влаштовувати вікіекспедиції та наповнювати вікіпроєкти матеріалами з поїздок.

5–7 серпня вікіпедистка Ірина Бучнєва подорожувала Кропивниччиною у межах її соло-вікіекспедиції, про що розповіла у цьому дописі.