Миколаївська церква у Святогірську – переможець ВЛП-2013. Автор — Дмитро Балховітін, CC-BY-SA-3.0
Громадська організація «Вікімедіа Україна» проводить в Україні фотоконкурс «Вікі любить пам’ятки» вже втретє. Тож вона має вже чимало інструментів, які полегшують формування списків на підготовчому етапі і роботу журі на підсумковому. Зокрема, оцінювання конкурсних робіт проходило спочатку онлайн: між членами журі випадковим чином розділялися фотографії так, щоб кожне окреме фото бачили принаймні двоє оцінювачів. Обрані в такий спосіб серед тисяч робіт світлини, були об’єктами обговорення на підсумковому засіданні.
Цього року оргкомітет вирішив відмовитися від підсумкового засідання журі. Визначення переможців відбувалося в кілька етапів онлайн. І статистичний інструмент очікувано дав збій. Мене, як члена журі конкурсу попередніх років шокувало, що пам’ятка-переможець минулого року – Святогірська лавра, – представлена в цьогорічній кращій десятці аж двома фотознімками, одне з яких – на третій позиції. А Комплекс споруд Хотинської фортеці XIII–XVIII ст., що замикав трійку лідерів 2012 року, нині у дещо іншому ракурсі опинився на четвертому місці. Викликає подив і наявність на перших двох призових місцях композиційно схожих зображень внутрішніх оздоблень церков. Такі очевидні «ляпи» мали бути виправлені в процесі роботи журі, зокрема, на очному засіданні, але статистична точність виявилася вищою, ніж здоровий глузд. Невже у нашій країні обмежена кількість унікальних пам’яток? Таке враження, що колосальна підготовча робота, в результаті якої кількість конкурсних об’єктів зросла за рік з 50 до 70 тисяч була марною…
Журі 2012 і 2013 року формувалося за принципом рівномірного представництва професійних фотографів, пам’яткознавців та редакторів Вікіпедії. Цього року серед 18 членів журі виявилося лише чотири історики. Це, на мою думку, також сприяло певній обмеженості остаточного вибору. Загальне враження про конкурс виправили хіба що переможці в спеціальних номінаціях, зокрема, неперевершені зразки дерев’яного зодчества.
Звичайно, кількісні показники ВЛП вражають, але організаторам потрібно зважати ще й на національні культурні особливості, щоб кожна світлина в кращій десятці була не просто красивим зображенням, а представляла певний пласт віковічних традицій нашої землі.
Євген Букет,
член журі фотоконкурсу «Вікі любить пам’ятки» 2012 та 2013 років
P.S. Ця публікація не є офіційною позицією ГО “Вікімедіа Україна”
Вікімедіа Україна 
У вас теж минулого року був повтор 2012 — Одеський оперний театр 😛
Журі обирало найкраще фото за якістю. Тож тут важлива в першу чергу якість фотографії, а не пам’ятковість. Так, до сотні потрапило фото Червоногородського замку, проте фотографи йому віддали низькі бали, бо там якість фото не дуже добра. Ми попереджали журі, що Святогірськ уже був минулого року і не варто обирати його ще раз, тим більше кілька фото в топ-10, проте вони сказали, що не треба на них тиснути… Але принаймні автори фотографій різні.
А щодо офлайнового засідання, то минулого року там зібралася ледь половина членів журі, в онлайновому ж режимі їх вдалося зібрати всіх.
ПодобаєтьсяПодобається
Євгене, два дуже важливі моменти:
1) Щодо обмеженості вибору. Візьмемо оцінки історика Ф. У свою десятку він включив три фото Святогірської лаври (на 4, 6 і 8 місцях) та два фото Хотинської фортеці (на 5 і 7 місцях). Ще один історик, Р., поставив фото Святогірської лаври у десятку на 6 і 9 місцях, а третє фото поставив на 11 місце. За таких умов єдиний спосіб уникнути потрапляння світлин Святогірська до числа призерів взагалі – це грубо втрутитися в роботу журі та змінити їх вибір на власний розсуд. Хоч оргкомітет і був би радий дещо змінити у виборі журі, але ми принципово вирішили не втручатися в роботу журі та визнати рішення журі, навіть якщо воно не дуже подобається комусь особисто.
2) Щодо офлайн-засідання. Цього року в нас було понад 47 тисяч фото, і перевірити таку кількість значно складніше, ніж 33 тисячі (прямий розподіл фото на членів журі дає непідйомну кількість у понад 5 тисяч фото на людину, тож потрібен додатковий відбір). Враховуючи жорсткий графік була лише одна прийнятна дата для засідання, і в нас все одно не вийшло б зібрати більшість членів журі. Якби було більше часу або менше фото – було б простіше провести таке засідання.
Загалом такі пости слід публікувати на сайті http://wikilovesmonuments.org.ua/ , а не в блозі організації – сайт конкурсу є майданчиком для постів про конкурс, цей же блог є майданчиком для новин організації.
ПодобаєтьсяПодобається
І щодо складу журі. Ти пишеш, що “Журі 2012 і 2013 року формувалося за принципом рівномірного представництва професійних фотографів, пам’яткознавців та редакторів Вікіпедії”. Цього року з 18 членів журі 6/7 вікіпедистів, 6/7 фотографів (1 людину можна віднести і туди, і туди) та 5 пам’яткознавців. Дисбаланс аж в одного пам’яткознавця – невже це мало б вплинути настільки, щоб про це писати пост?
ПодобаєтьсяПодобається
Миколо, світлин було лише на третину більше, то не така вже й велика різниця. Я всіх деталей не знаю але з досвіду останнього ВЛЗ, думаю, що часу не вистачило через те, що досить багато уваги приділяли розподілу світлин на погані і дуже погані – Round Zero та Round One, які за розміром виявились майже однаковими 19 та 27 тис. На мою думку, це абсолютно марна праця, якщо робити попередній відбір, то потрібно відкидати, принаймні 80% світлин, тоді це значно полегшить подальший відбір.
Щодо місця публікації, то я вважаю, що у блозі повинні бути аналітичні та критичні публікації, не думаю, що блог має бути лише інформаційним органом прес-служби.
ПодобаєтьсяПодобається
По ВЛЗ у нас так само не було засідання журі, при цьому в топ-10 чотири фото з Говерлою. Чому ви тоді не підняли це питання? Чи вважається, що якщо ви були в оргкомітеті, то цей конкурс автоматично вдалий?
Щодо відбору — а як ти пропонуєш швидко перебрати 45 тисяч фото? Скільки фото за день ти зможеш відкинути?
ПодобаєтьсяПодобається
дивна у вас математика. 19 тис і 27 тис то для вас майже однаково (а порівнювати то треба 19 тис і 47 тис.). Тобто, те ,що член журі переглядав не 5 тис. фото, а лише 2 тис. – то марна праця? Звичайно 1 тис – то краще, але зменшити роботу члена журі на 3 тис фото – для вас чомусь абсолютно марна праця, а зменшити роботу члена журі на втричі меншу кількість у 1 тис. то вже не марна.
ПодобаєтьсяПодобається
Різниця в тому, що в 2012 році було 33 тисячі фото кожне фото переглядав лише один член журі, і в середньому вийшло 3 тисячі фото на кожного члена журі, а в 2013 році було 48 тисяч фото (це майже на 50% більше), кожне фото переглядали два члени журі, і в середньому вийшло 2 тисячі фото на члена журі (без відкидання вийшло б 5 тисяч фото – непідйомна кількість). Таке, на мою думку, вартувало витрати часу.
ПодобаєтьсяПодобається
Згоден і підтримую Євгена — фото тих самих об’єктів набиває вже оскому. Додам, що:
– пропорція числа культових об’єктів за конфесіями представлена викривлено;
– члени організації не мають достатньої і детальної інформації щодо кошторису конкурсу — як у частині надходжень, так і в частині видатків.
ПодобаєтьсяПодобається
От чого-чого, а конфесій до уваги не брали при оцінюванні (хоча минулого року була мечеть поруч із православними храмами). Храми стали пам’ятками ще задовго до поділу на конфесії, деякі взагалі можуть не бути зараз релігійними спорудами. Ви ще скажіть за національністю архітектора ділити…
А ви хіба не знаєте, де грантовий звіт подивитись?
ПодобаєтьсяПодобається
Грантовий звіт — то для «вуйка Сема». А для членів організації пропоную публікувати виписки з руху коштів на банківських рахунках.
ПодобаєтьсяПодобається
Які у вас пропозиції щодо того, щоб забезпечити пропорцію культових об’єктів за конфесіями? Ми можемо запровадити спеціальні номінації для храмів певної конфесії, але ви пропонуєте повідомити журі, що серед переможців має бути по 2 церкви УПЦ (КП) та (МП), 1 церква УГКЦ, по 0.5 церков РКЦ та УАПЦ та по 0.25 синагог та мечетей, і поки вони це не оберуть, не відпускати їх? Чи які у вас є пропозиції (реалістичні, щоб їх можна було врахувати на наступний рік)?
ПодобаєтьсяПодобається
Маю честь до цього падіння бути не причетним…
ПодобаєтьсяПодобається
Ех, погані з вас критики. Он Святогірськ Брижниченка переміг у міжнародному конкурсі 😛
ПодобаєтьсяПодобається
Вітання переможцю! До якості світлин якраз претензій не було)))
ПодобаєтьсяПодобається