З 1 по 30 квітня 2026 року ГО «Вікімедіа Україна», Український інститут та Міністерство закордонних справ України вже вшосте провели щорічний конкурс статей «Місяць культурної дипломатії України» у Вікіпедії. Ініціатива має на меті розширити та покращити статті про Україну та її культуру різними мовами, зробивши знання про нашу країну доступнішими в усьому світі.
Третій рік поспіль однією з ключових тем проєкту залишається деколонізація української культури. Цього року учасники працювали над темами, пов’язаними з українською культурою, історією, мовою та спадщиною. У межах проєкту з’явилися статті про українських культурних діячів і діячок, важливі історичні події, а також визначні пам’ятки та місця, що допомагають краще зрозуміти Україну та її культуру.
Ділимося фінальними результатами цьогорічної кампанії!
Розширення глобального доступу до знань
Запропоновані теми для учасників конкурсу представлені вісьмома категоріями: кінематограф, музика, театр, література, візуальне мистецтво, архітектура, а також нові цього року категорії — історія, їжа та традиції. Додаткова дев’ята категорія охоплює статті, які наразі існують лише українською мовою, але заслуговують на переклад іншими мовами.
У 2026 році учасники найактивніше перекладали статті про історичні постаті та видатних діячів української культури, українську кухню, сучасний кінематограф і фольклорні традиції України. У результаті було створено понад 1500 нових статей 57 мовами та покращено більш ніж 500 статей.
Найчастіше створювали статті англійською, іспанською, німецькою та бенгальською. Італійська, французька, індонезійська, японська, малаяламсьска, гінді, португальська, китайська, азербайджанська також були серед найпопулярніших мов.
Зокрема, з’явилися статті про Богдана Ступку азербайджанською мовою, про українські народні казки — бенгальською, про пам’ятник Володимиру Великому — грузинською, про паляницю — грецькою мовою, про дідух — одійською мовою, про Пантелеймона Куліша – португальською, про Святослава Вакарчука — румунською, про Любов Панченко — маратхською мовою, про Валуєвський циркуляр — іспанською, а про зелений борщ — японською.
Ще одним нововведенням цьогорічного конкурсу стало розширення можливостей внеску до Вікіданих, за який учасники також могли отримувати бали. У результаті було опрацьовано близько 500 елементів Вікіданих.
На сторінках Українського інституту та на медіа-сторінці конкурсу під час кампанії можна було ознайомитися з низкою тематичних дописів про українські культурні явища та феномени, які слугували додатковим натхненням для учасників конкурсу.
330 учасників з усього світу — рекордна кількість за історію проєкту
Цьогорічний успіх кампанії також відзначається найбільшою кількістю залучених користувачів і користувачок — 330 людей із понад 40 країн писали про Україну. Це рекордний показник за всі шість років проведення «Місяця культурної дипломатії України». Водночас для більшості цих учасників цьогорічна участь була першою.
Учасники — від досвідчених вікіпедистів до новачків — поділилися своїм досвідом і тим, що мотивує їх робити Україну помітнішою в різних мовних розділах Вікіпедії. Багато з них відзначали, що кампанія стала для них можливістю поєднати підтримку України з особистими інтересами, а також способом долучитися до спільної справи, що об’єднує людей навколо знань про Україну.
Повний список учасників та їхні бали дивіться на сторінці.
Усі учасники кампанії отримали заохочувальну “barnstar” за участь, а всі охочі також зможуть отримати сертифікати участі.
Окремо для 30 найактивніших ми підготували спеціальні призи: сувенірну настільну гру “Ukrainian Art to Remember”, брендовані блокноти з візуальною айдентикою кампанії, стікери з QR-кодом та логотипами організаторів і партнерів, а також набори наліпок і ручки з візуальними елементами Українського інституту та Вікіпедії. Додатково для 5 найактивніших учасників передбачені цінні книжки про Україну та її культуру.
Культурна дипломатія через міжнародні співпраці
Цього року кампанія значно посилила міжнародний вимір завдяки залученню закордонних дипломатичних установ України та зацікавлених вікіспільнот з різних країн.
У результаті такої співпраці, у межах «Місяця культурної дипломатії України» 2026 було проведено 10 тематичних тренінгів у різних країнах та регіонах, які об’єднали учасників навколо створення та покращення статей про Україну. Події проводилися у Швеції, Албанії, Узбекистані, Італії, Індії, Малайзії, Ботсвані, Литві, Японії та Індонезії.
Спільна робота дипломатичних установ і вікіспільнот виявилася особливо продуктивною та значно сприяла розширенню географії учасників — близько 160 учасників кампанії взяли в ній участь саме завдяки локальним тренінгам. Після тренінгу активні учасники також могли отримати сертифікат участі у події.
Детальніше про результати кожного тренінгу розповімо у наступному дописі.
Відзначення досягнень учасників
Вдруге в історії кампанії відбулася фінальна церемонія нагородження для оголошення та відзначення досягнень учасників, а також успіху цьогорічної кампанії. Подія пройшла в затишній атмосфері з близько 30 учасниками.
Спершу ведучі представили ідею кампанії та її цифрові результати за усі шість років проведення і зокрема результати та успіхи 2026 року. Далі перейшли до оголошення рейтингу найактивніших учасників та учасниць і мали змогу послухати щирі відгуки від присутніх на церемонії, які ділилися мотивацією та досвідом цьогорічної участі. Опісля усі разом взяли участь в інтерактивній вікторині на тему конкурсу та української культури. Переможцю вікторини обіцяно +100 балів до його участі в наступному році 🙂
«Україна має багату й унікальну мистецьку та літературну спадщину, яку варто представити світові. Саме це стало моєю мотивацією долучитися цього року до “Місяця культурної дипломатії України”. Історія та культура України справді захоплюють. Створення статей для підтримки й поширення цих культурних цінностей є потужним способом показати єдність українського народу, а також особливу національну гордість і любов до свободи, що не має аналогів» — Чонлатхіт Кхемканг, учасник з Таїланду.
- Дивіться запис з церемонії нагородження.
Детальний звіт проєкту з аналізом конкурсу та результатами опитування учасників читайте на сторінці.
Вікімедіа Україна 
