Дописувачі української Вікіпедії, які перемогли у конкурсі статей про НАТО, їздили до Брюсселя і продовжують писати статті.

Конкурс з написання статей до україномовної Вікіпедії «Пишемо про НАТО» був організований за підтримки Центру інформації та документації НАТО в Україні та Асоціації міжнародних та всеукраїнських громадських організацій «Соціальний захист» ще 2014 року. Троє переможців конкурсу були нагороджені поїздкою у штаб-квартиру НАТО в Брюсселі разом з переможцями інших просвітницьких проектів Центру; сама поїздка відбулася у жовтні 2015-го.

Роман Абрамов (фото Іллі Корнійка, cc-by-sa-4.0)

Переможець конкурсу  Роман Абрамов вперше зробив редагування у Вікіпедії у липні 2014-го незадовго до початку місячника «Пишемо про НАТО», і тут же створив статтю про британську дипломатку Маріот Леслі. Наступного дня уже зголосився до участі в конкурсі, впродовж якого написав 63 статті про дипломатів, саміти НАТО, звання і відзнаки офіцерів сухопутних військ НАТО та інше. Ось що він пише про чесну зароблену поїздку:

Брюссель зустрів дощем. Перший день ми присвятили собі: гуляли по місту, роздивлялися цікавинки та шукали сувеніри близьким, адже розуміли, що часу у нас обмаль і ті чотири дні, які у нас були, промайнуть дуже швидко. На другий день (я його називаю політичним, бо зустрічалися з політиками) ми поїхали до штаб-квартири НАТО, де на нас чекали посадовці з НАТО. Теми брифінгів та зустрічей для нас були різноманітними: це і «Відносини України та НАТО», «НАТО: цифрові технології», «НАТО і Росія» тощо. З нами зустрілися головний координатор програм НАТО доктор Пітер Лунак, політичний радник секції відносин Альянсу з країнами-партнерами Флоріан Енке, представники країн-членів НАТО Франції і США Франко Девото та Тамір Васер, а також в.о. голови Місії України при НАТО Єгор Божок. Координатором цих зустрічей у штаб-квартирі був Саша Мюллер. До речі, синхронний переклад під час брифінгів, здійснювався трьома українськими перекладачами, які з нами прилетіли до Брюсселя. Окрема їм подяка за якісний переклад.

Отож, всі представники НАТО щедро ділилися думками про альянс, який представляли, охоче відповідали на наші запитання. На третій день (його я називаю військовим, адже зустрічалися лише з військовими) ми поїхали до Монсу, до Штабу Верховного головнокомандувача ОЗС НАТО в Європі (S.H.A.P.E), де ми спілкувалися з офіцерами, що представляли різні країни-члени НАТО. Головними темами були  «Відносини Росія-Україна в контексті НАТО» та «Безпека країн-членів Альянсу від агресії з боку РФ». Дуже порадували слова польського генерала, який з нами спілкувався: від імені всієї Польщі він висловив підтримку і залізно запевнив, що місце України в НАТО.  А останній четвертий день ми так само присвятили собі.

Взагалі вражень багато і всі передати або важко, або просто неможливо. Хочу від душі подякувати всім, хто приклав максимум зусиль, аби ця поїздка здійснилася: насамперед організаторам конкурсу в українському сегменті Вікіпедії — Павлові Лакійчуку і представникам Вікімедіа Україна, також Центру інформації та документації НАТО в Україні, який здійснив омріяну поїздку, а також іншим небайдужим, хто долучився до цього. Дякую.

Цікаво, що статтю про Штаб Верховного головнокомандувача ОЗС НАТО в Європі, який випало відвідати, Роман якраз написав на конкурс. Він продовжує редагувати Вікіпедію і зараз. Остання створена ним стаття — про НАТО-квест, всеукраїнський проект-вікторину, метою якого є інформування населення щодо курсу України у НАТО.

Олександр Андрейко (фото Іллі Корнійка, cc-by-sa-4.0)

На відміну від Романа, інший призер конкурсу Олександр Андрейко — вікіпедист зі стажем. Aleksandrit редагує українську Вікіпедію з 2007 року: тоді йому не було й 12, а першою статтею стала сторінка про мера Миколаєва Володимира Чайку. Навчається за спеціальністю міжнародні відносини й займається активною громадською діяльністю, тож не дивно, що взяв участь у конкурсі. Впродовж місячника він створив такі статті як Об’єднаний корпус швидкого реагування, Повітряний бій над Баня-Лукою, Командування ОЗС НАТО у Північній Європі та інші. Про відвідини Брюсселя пише так:

Ми зустрілися з багатьма не останніми людьми: від керівників різних відділів до радників іноземних місій, зустрічалися з генерал-майорами і військовими трохи нижчого рангу.

Сподобалося, що ніхто не говорив про погоду, спікери одразу починали з теми російської агресії і відповідали на будь-які запитання. Розповідали про замороження стосунків з Росією одразу з березня 2014 року (лишилась лише комунікація на найвищому рівні), про різну допомогу Україні, трастові фонди і т.д. Було багато питань щодо того, що цього мало, але резонно відповідали, що ви не члени НАТО і не завжди були послідовними в питанні приєднання, але ми все одно відкриті для співробітництва. Для країн-учасниць у Балтиці, наприклад, у НАТО є план реагування. У НАТО є дуже маленький відділ медіакомунікацій, але вони самі їздили у Львів, робили відеоматеріал з жителями на вулицях міста.

За обідом поспілкувався з представником управління політичними відносинами, який цікавився питаннями підтримки вступу України до НАТО серед населення, проблемами з переселенцями і навіть Опозиційним блоком. Тобто вони достатньо глибоко в темі.

Іще з цікавого: українська місія в НАТО працює прямо на території штаб-квартири (наскільки я зрозумів, єдина не з країн-учасниць). Тоді як з російської місії взагалі право доступу в штаб-квартирку є тільки у глави місії і його водія.

Трьох українських перекладачів запросили спеціально для нашої делегації. За словами однієї з них, російських перекладачів взагалі уже не беруть і навіть на Парламентській асамблеї НАТО на російську перекладають українці.

На сьогодні в активі Олександра 124 створені статті в українській Вікіпедії, й остання з них — про Спільний центр з контролю та координації питань припинення вогню та стабілізації лінії розмежування сторін, групу з контролю за дотриманням Мінського протоколу.

Тарас Рикмас (фото Андрія Макухи, cc-by-sa-4.0)

Третє місце за результатами конкурсу посів користувач The Iron Addict, але оскільки він не зміг поїхати, то його замінив наступний у рейтинговій таблиці Тарас Рикмас. Перше редагувань як зареєстрований користувач Taras r зробив у 2012 році розширенням статті про Сокальський район. Для конкурсу писав про бомбардування Югославії силами НАТО у 1999 році: бомбардування албанських біженців поблизу Джяковіца та поблизу Коріші, бомбардування телецентру та китайського посольства в Белграді. Про поїздку сказав так:

Це була моя перша мандрівка в Європу. Мав змогу спробувати купу смаколиків і бельгійського пива, а щодо сесій і брифінгу, то на них я почув багато нової для себе інформації. Статі про Бельгію і Брюссель я вже трохи писав, і планую ще написати.

Тарас активний редактор Вікіпедії, він брав участь у цьогорічній Вікіконференції, а найсвіжіші свої статті створив не далі як вчора — вони стосуються адміністративного поділу Непалу.

Організаторів конкурсу завжди радує, коли його учасники залишаються активними дописувачами Вікіпедії і знаходять час створювати статті й далі. Дякуємо їм і закликаємо усіх брати добрий приклад 🙂