На початку квітня у Берліні відбулася Wikimedia Conference 2017 — щорічна зустріч представників усіх організацій Вікімедіа: регіональних відділень, тематичних організацій, груп користувачів і Фонду Вікімедіа. З чим приїхали учасники з України, читайте далі.

Гостей конференції вже звично приймала Wikimedia Deutschland (WMDE), організовуючи її за підтримки Фонду Вікімедіа (WMF). Цьогоріч конференція була найчисельніша за всю свою історію, участь у ній брали також запрошені члени спільноти — понад 350 осіб зібралися, щоб обговорити майбутнє руху Вікімедіа, його структуру і розвиток.

Українців на Wikimedia Conference було більше, ніж будь-коли — восьмеро. Їх делегували або запросили кожного з різною ціллю, вони відвідували різні сесії конференції, тож і враження у всіх різняться.

Програма конференції була дуже насиченою: кілька паралельних потоків і постійні нашвидку організовані зустрічі груп вікімедійців.

Ми попросили деяких учасників з України розказати про свою місію на конференції, про що нове вони дізналися, які ідеї намагались донести до спільноти Вікімедіа.

Віра Моторко, менеджерка проектів «Вікімедіа Україна»:
«Традиційно у Конференції Вікімедіа беруть участь члени правління та/або працівники регіональних відділень Вікімедіа в різних країнах. Але рух розвивається, з’являється дедалі більше нетериторіальних об’єднань волонтерів, а ще 2017-й — це рік вироблення стратегії всього руху Вікімедіа до 2030 року, над чим працюють всі. Тому було багато різних учасників: працівники, як я, керівники організацій, стюарди Вікіпедії, менеджери різних напрямків з Фонду Вікімедіа, але також і запрошені активісти з різних галузей руху. Вдома кожен «вариться» у звичному для нього середовищі, працюючи з такими ж волонтерами, працівниками, підлеглими у своїй країні. Натомість на конференції випало наживо поспілкуватися з людьми, які працюють в іншій сфері руху Вікімедіа, ніж я: це Марта, яка працює над Вікіекспедиціями у Мексиці, Анне, яка розглядає заявки на отримання грантів, Ед, який працює над Блогом Вікімедіа, опрацьовуючи цікаві історії з різних країн, Юган, який опікується щотижневою розсилкою технічних новин, та багато інших.

Я вперше брала участь у Конференції Вікімедіа, але беру участь в інших заходах і слідкую за настроями вікімедійців уже кілька років. Тому було дивовижно усвідомити, як змінилися за цей час наші уявлення про рух, про нашу роботу, про наші цілі. Наприклад, на сесії про залучення нових волонтерів Шані з Ізраїлю зауважила, що залучення все нових і нових людей не може більше бути нашою [само]ціллю і такого показника не має бути в числових планах. І всі погодилися — чого я не уявляю ще кілька років тому, коли ми так активно намагалися долучати нових людей, сподіваючись, що кількість переросте в якість природним чином чи що природний добір потім дозволить лишитися в русі тим, кому це цікаво. Зараз ми почали більше цінувати свої ресурси: краще витратити час на експерта, який зацікавився і залучення якого принесе реальну користь, ніж гнатися за все новими людьми, які редагують вікіпроекти раз, але не двічі.

Учасники Education Collaborative, до якого я входжу, зійшлися на думці, що Освітня програма Вікіпедії (використання вікіпроектів у навчальних закладах) вагома настільки, що потребує власного представництва в русі. Тож не за горами оформлення освітньої тематичної організації в рамках руху Вікімедіа. Якщо уявити собі рух як сітку, то територіальні утворення будуть вертикальними волокнами, а тематичні — горизонтальними, і тільки розвитком тих і інших сітка буде міцною.
Я відвідала сесії, на яких розповідали, як краще планувати інформаційні кампанії з врахуванням нашої специфіки, як планувати заходи з фінансовою участю партнерів, як підтримувати волонтерів, щоб вони почувалися почутими і були задоволені, та інші. Багато зрозуміла і надихнулася прикладом людей, які роблять неймовірні речі в неймовірних умовах (як-то повноцінний курс з вивчення Вікіпедії студентами-медиками з Тель-Авівського університету). Це безцінно».

Максим Ціж, член правління «Вікімедіа Україна»:
«Ця конференція переслідувала дві основні цілі. Перша з них — обговорення і вироблення Стратегії руху Вікімедіа до 2030 року. У кількаденній багатолюдній стратегічній сесії взяли участь кілька десятків людей зі всієї планети, висловлюючи думки своїх спільнот, як нам слід розвиватись наступні 15 років. Хоч це було непросто, але на мою думку, модераторам вдалось організувати цікаві дискусії в групах по темах стратегії, яких були десятки, а потім дистилювати найважливіші речі з кожної з підгруп. Надзвичайно вразив діапазон тем, які запропонували учасники. Хоч висловитись на всі теми всім просто фізично не було можливості, організатори влаштували щось на кшталт голосування за важливість кожної, що підсвітило ті аспекти, які найбільше хвилювали нашу глобальну спільноту. Цікаво, що це лише 1-ий раунд довго циклу вироблення стратегії руху, далі буде!

Друга ціль — обмін досвідом і найкращими практиками між спільнотами і організаціями Вікімедіа по всьому світу. Мені пощастило побувати на тренінгу спеціально для членів правління, де нас вчили правильно планувати роботу, розв’язувати конфлікти, бути хорошими лідерами та ін. Звичайно буду працювати над перенесення цих чудових практик у діяльність Вікімедіа Україна. Також були дуже цікаві треки присвячені росту можливостей спільноти та взаємодії з іншими організаціями. Запам’яталась розповідь нігерійських колег про те, як вони організували трансляцію статей Вікіпедії по радіо! Також цікавим є досвід венесуельців, які продовжують працювати і взаємодіяти з університетами в надскладних умовах у своїй країні. Було приємно налагодити кілька особистих зв’язків і дізнатись про цікаві інструменти для науковців зокрема (цитування робіт у Вікіпедії). Сподіваюсь, все це принесе нам як організації реальну користь. Крім того, конференція підсилила відчуття відповідальності за нашу роботу, а також відчуття залученості до всесвітнього руху. Понад 300 людей з більш як 80 країн в одному місці дали саме такий ефект, ми — частинка цілого світу! І наша місія надважлива для цього світу».

Анна Хроболова, менеджер проектів «Вікімедіа Україна»:
«Як одній з відповідальних за підтримку впровадження проектів ВМУА, було надзвичайно важливо потрапити у середовище вікімедійців, щоб підвищити свою компетенцію, дізнатися про досвід впровадження проектів іншими організаціями. Багато сесій були присвячені діяльності самого Фонду Вікімедіа, що також сприяло глибшому розумінню його діяльності. Наприклад, вразило те, що штатні юристи стоять на охороні інформації, що міститься у Вікіпедії та приватності користувачів, і не задовольняють запити щодо вилучення інформації зі статей та інформації про певних користувачів, що находять до них від різних органів, в т.ч. судових та правоохоронних. Інша частина почутих сесій стосувалась менеджменту організації та проектів. Щоб зрозуміти, наскільки якісно працюють організації-афіліати, Фонд Вікімедіа потребує якісної документації навколо проектів, планів та звітів різного рівня, тому на конференції цій темі був присвячений один з “навчальних” днів. У готелі Mercure, де проводився захід, було також чимало волонтерів, завдяки яким розвивається GLAM-wiki співпраця: вікіпедисти дедалі більше впроваджують цікаві проекти з бібліотекам, архівівами, музеями. На жаль, українські установи ще не спішать скористатися можливістю репрезентувати себе та свої колекції та ділитися знаннями у Вікіпедії, але приклади закордонних колег не перестають надихати».

Віктор Семенюк, учасник групи користувачів «Вікімедійці Башкортостану»:
«Вперше взяв участь у такій конференції, потрапивши за квотою Групи користувачів «Вікімедійці Башкортостану», до заснування якої я колись долучився. Раніше брав участь у багатьох локальних, регіональних та міжнародних конференціях, семінарах та інших заходах. Саме ця конференція вразила підходами до проведення та організаційними методиками. Мене делегували для участі у розробці Стратегії руху Wikimedia-2030. Башкирську спільноту з об’єктивних причин хвилюють питання збереження та розвитку власної мови, а також інших регіональних мов та мов національних меншин. Саме мовне питання пропонувалося включити при формуванні Стратегії, що також, дещо несподівано для мене, знайшло підтримку у багатьох учасників конференції. Вважаю це питання актуальним і для української вікімедійної спільноти. Звісно, сьогодні у нас гостро стоїть питання щодо розвитку української мови, але для окремих народів, що населяють нашу країну, питання рідної мови стоїть набагато гостріше — постає питання про виживання. У зв’язку з цим мені особливо приємно відзначити активізацію ГО «Вікімедіа Україна» у напрямку розвитку кримськотатарської Вікіпедії. Сподіваюсь, що в найближчому майбутньому можна буде приділити увагу й іншим малим мовам України. Крім того, мав нагоду розповісти про успіхи в роботі башкирської юзер-групи за трохи більше ніж рік від її створення. Зокрема акцентував увагу на тому, що в башкирській Вікіпедії зараз більше редакторів серед жінок. Розповів присутнім про проект «Вікі-бабусі» — дійсно хороший приклад для залучення до Вікіпедії людей старшого покоління (хотілось би бачити більше людей старшого покоління серед дописувачів української Вікіпедії). Крім того, вдалося переговорити з учасниками конференції з різних країн щодо майбутніх проектів співпраці як в башкирській, так і в українській Вікіпедіях».

Побажаємо нашим вікімедійцям успішно застосувати нові знання і навички й укріпити нові знайомства. Адже наша справа поширення вільних знань — важлива для всього світу!

Нотатки з відвіданих сесій на сайті Вікімедіа Україна