18 липня Максим Скубенко та Мирослава Маркова, члени команди Vox Check, провели тренінг для спільноти Вікіпедії. На ньому вони розповіли про те, як правильно перевіряти наукові джерела інформації та як визначити, яким ЗМІ можна довіряти. За результатами цієї зустрічі ми підготували матеріал з основними ідеями та порадами.

Як наукові дослідження стають фейками?

• Хтось некоректно трактує дослідження та його результати;
• Хтось намагається видати за дослідження те, що ним насправді не є.

Як уникати маніпуляцій у наукових джерелах?

1.  Перевірте рецензування дослідження (чи є воно «peer-reviewed»). Будь-яка наукова праця, перш ніж вважатися об’єктивною, повинна пройти етап peer review, тобто рецензування компетентною групою людей, які не брали участі у цьому дослідженні. Такий підхід дозволяє уникнути заангажованості в науковій праці та впливу емоцій авторів на формування висновків дослідження.

Хоча варто пам’ятати, що рецензоване дослідження теж може виявитися сумнівним. Для прикладу, 2 лютого 2021 року в авторитетному медичному журналі The Lancet була опублікована стаття про третю фазу клінічних випробувань російської вакцини Sputnik V. Уже після публікації статті міжнародна група епідеміологів та біологів виявила у дослідженні велику кількість помилок та невідповідностей.

Джерело: The Lancet

2. Перевіряйте джерела публікації. Якщо наукова праця міститься не на рецензованому науковому ресурсі, то її наукова цінність може бути сумнівною. Навіть якщо це відомий сайт, який належить авторитетній лабораторії чи навчальному закладу, його публікації не можуть бути авторитетним джерелом інформації без вищезгаданого peer review.

Наукові праці також можуть втрачати свою актуальність. Якщо у науковій роботі знайдені критичні помилки, воно отримує статус відкликаного (retracted) та втрачає наукову цінність. Тому важливо відстежувати долю дослідження у джерелі публікації.

3. Читайте текст дослідження та звертайте особливу увагу на розділи «Результати» та «Обговорення» (Results, Discussion). Це дозволить вам глибше ознайомитися з темою, уникнути некоректно трактування дослідження та його результатів. 

4. Шукайте коментарі незалежних науковців. Для прикладу, вебсайт Health Feedback — це всесвітня мережа вчених, які перевіряють публікації медичних видань; ресурс Snopes спеціалізується на критичному аналізі міських легенд, чуток та сумнівних історій.

5. Дізнайтеся більше про авторів дослідження. Часто авторами антинаукових тез виявляються люди без необхідних компетенцій, які видають свої думки за наукове дослідження чи експертну оцінку.

Анонімний експерт у соціальних мережах не є надійним джерелом інформації. Навіть блогер з багатотисячною аудиторією, який вважає себе експертом, легко може виявитися некомпетентним у темі, яку обговорює. Основними маркерами цього є емоційність висловлювань та відсутність чіткої сфери експертності (експерт у всьому — не експерт). 

Навіть якщо автор інформації є справжнім дослідником, але раніше був дискредитований антинауковою діяльністю, його експертність також є сумнівною. 

На сайті видання «Тексти» можна перевірити псевдосоціологів та прихованих піарників. Перевірити експертність деяких дослідників також можна на сайті Vox Check. 

Яким ЗМІ можна довіряти?

Більшість українських засобів масової інформації (крім Суспільного мовлення та окремих державних ЗМІ) перебувають у приватній власності. Власники часто втручаються у роботу своїх газет, телеканалів та радіостанцій, що призводить до упередженості та порушення стандартів журналістики. Заангажованими можуть виявитися навіть авторитетні ЗМІ, які за своїм власним рішенням починають відстоювати певну позицію.

Кількість джинси в українських ЗМІ наочно демонструють дослідження Інституту масової інформації. Визначити рівень упередженості закордонних та деяких українських ЗМІ допоможе вебсайт Мediabiasfactcheck, який виявляє упередженість ЗМІ, оцінює джерела, на які ЗМІ систематично посилаються, визначає рівень фактологічності.

Джерело: Mediabiasfactcheck

Джерело: Mediabiasfactcheck