Публікуємо переклад матеріалу, вперше опублікованого на Global Voices 10 квітня 2022 р.; перекладачка — користувачка Christina if.

Амріт Суфі є дослідницею і викладачкою, яка наразі працює над оцифруванням мов та культур, що перебувають на межі зникнення. Вона також розмовляє мовою, якій загрожує зникнення — це мова ангіка, поширена в регіоні Анга, що входить до складу індійських штатів Біхар, Джаркханд і Західна Бенгалія. Суфі здобула ступінь магістра з англійської мови та літератури в Гархвальському університеті імені Хемваті Нандана Бахугуни в Індії та проводила лекції з англійської літератури в Університеті Дун, Дехрадун. Представники міжнародного проєкту Rising Voices поспілкувалися з Суфі про її пристрасть до оцифрування усної культури.

Ангіка є найстарішою мовою бенгальської родини і водночас — дуже схожою на мову майтхілі. Через домінування мови гінді, інші мови, такі як ангіка, в Індії перебувають на межі зникнення. Суфі вважає, що документування усних мов та культури у вигляді аудіо- та відеоматеріалів допомагає підвищити впізнаваність багатьох мов, які рідко зустрічаються в інтернеті. Як експеримент, вона вирішила записати кілька народних пісень мовою ангіка.

У 2021 році Суфі працювала координаторкою проєкту «Набір інструментів для транскрипції усної культури», який фінансується Фондом Вікімедіа. Проєкт працював з місцевими жителями та експертами над створенням онлайн-інструментарію, що дозволить людям завантажувати медіафайли мовами, які перебувають під загрозою зникнення, включно з мовою ангіка. Такий інструментарій допоможе й надалі документувати мови та культури, а також сприятиме створенню транскрипцій відеоматеріалів та субтитрів.

Rising Voices взяли інтерв’ю у Амріт Суфі. Для ясності інтерв’ю було відредаговано.

“Rising Voices” (RV): Будь ласка, розкажіть про себе та свою роботу пов’язану з мовами.

Амріт Суфі: Я є дослідницею і наразі здобуваю ступінь магістра з лінгвістики в Університеті імені Джавахарлала Неру (JNU) в Нью-Делі. Маю досвід роботи викладачем з англійської літератури. Я також проводжу тематичні дослідження в Індії у рамках проєкту від Rising Voices під назвою «Потреби мовних спільнот корінних народів та меншин у безпечних технологіях: спільний дослідницький проєкт».

Разом з моєю вікімедійною подругою Нітеш Ґілл я створила інструментарій для оцифрування усної культури у проєктах Вікімедіа та інших онлайн-платформах. Інструментарій надає детальні інструкції щодо того, як записати усну культуру, завантажити її на Вікісховище, створити транскрипцію і завантажити у Вікіджерела.

Окрім цього, я регулярно редагую статті у інкубаторі Вікіпедії мовою ангіка.

RV: У якому становищі ваша мова в інтернеті та поза ним?

Амріт: Ангіка є вразливою мовою згідно з мапою мов світу від ЮНЕСКО, що перебувають під загрозою. Звісно, є спроби залучити цю мову в навчальний процес на початковому, середньому та університетському рівнях. Носіям мови ангіка зазвичай доводиться вивчати другу мову з освітньою та економічною метою. Однак активісти мови ангіка намагаються поширити мову на цифрових платформах, таких як Вікіпедія та сестринські проєкти, YouTube та вебсайти, де публікується література мовою ангіка. Втім зростання мови на цифрових платформах є досить повільним.

RV: Яка ваша мотивація щодо присутності мови ангіка у цифровому просторі?

Амріт: Мовою ангіка говорять переважно в штаті Біхар. Щодо цього штату поширені негативні стереотипи: наприклад, високий рівень злочинності чи відсутність освіти. Я вважаю, що ці стереотипи пов’язані з економічними проблемами штату та спотвореним його представленням у медіа. Сподіваюся, що регулярне використання мови ангіка у цифровому просторі гарантує, що носії мови будуть більш впевнені у своїй ідентичності в офлайн- та онлайн-просторі. Отже, головна мета поширення мови ангіка – утвердження ідентичності її носіїв та відчуття гордості за неї.

«Rimi Jhimi Paniya» — весільна пісня мовою ангіка про приниження, пов’язане з неможливістю виплатити посаг. Відео завантажено до Вікіпедії Амріт Суфі. СС BY-SA 4.0.

RV: Опишіть проблеми, які заважають вашій мові повною мірою використовуватись в Інтернеті.

Амріт: Найпоширенішою проблемою щодо використання мови ангіка у цифрових просторах, про яку багато говорять мовні активісти — це відсутність окремої системи письма. Хоча тексти мовою ангіка історично писалися з використанням системи кайтхи, тепер вони пишуться з використанням популярної системи письма деванагарі (як і гінді). Її використання не дозволяє записати деякі унікальні голосні звуки у мові ангіка; її також називають мовою «Пояса гінді». Ще однією серйозною проблемою є нестача цифрових матеріалів та ресурсів цією мовою, наприклад, додатків, що призводить до автоматичного переходу з ангіки на гінді чи англійську мову.

RV: Які конкретні кроки, на вашу думку, можна зробити, щоб спонукати молодь вивчати та продовжувати використовувати свою мову?

Амріт: Повинна бути державна політика, яка б створювала можливості працевлаштування для тих, хто розмовляє ангікою, оскільки такі люди в пошуках роботи змушені мігрувати. Першим таким кроком могло би бути представлення цифрових ресурсів цією мовою та розробка Unicode з урахуванням звуків та символів мови. Забезпечення цифрової безпеки та конфіденційності також буде заохочувати користувачів.

У листопаді 2021 р. Амріт Суфі виступила однією із організаторок серії семінарів з мовного цифрового активізму для Індії, організованих Rising Voices. У грудні 2021 р. Суфі приєдналася до групи Rising Voices на сесії IGF-2021 «Створення шляху Вікі для мов з низьким рівнем ресурсів».