Уявіть, що ви написали енциклопедичну статтю про людину, а у відповідь отримали позов на два мільйони гривень. Позов необґрунтований і ви ймовірно виграєте його, але для цього потрібно витратити місяці чи й роки на судову тяганину і десятки тисяч гривень на адвокатів.

За останнє десятиліття у правовому полі все частіше почали виникати SLAPP-позови, спрямовані на обмеження свободи вираження у публічному просторі, зокрема критики. Що таке SLAPP та чому важливо про це знати вікімедійцям — читайте у цьому дописі.

Що таке SLAPP?

SLAPP (Strategic Lawsuits Against Public Participation; Стратегічні позови проти участі громадськості) — це судові позови, спрямовані на цензурування, залякування та замовчування критиків шляхом покладання на них витрат на юридичний захист, доки вони не відмовляться від своєї критики чи опозиції. Часто цей спосіб використовується для тиску, щоб обмежити особу чи групу осіб/організації від критичних висловлювань, а також щоб демотивувати громадськість від участі у обговореннях та протестах через страх судового позову.

Чому про це важливо знати?

Поширення практики SLAPP-позовів розцінюють як пряму загрозу демократії та свободі слова. Їм важко протистояти, коли більш впливові позивачі починають через суди тиснути точково на активістів, волонтерів, журналістів та організації. Зважаючи, що нерідко трапляються люди, незадоволені інформацією, що розміщується у Вікіпедії (навіть якщо вона підтверджена авторитетними джерелами), подібні позови можуть подаватися і проти вікіпедистів в Україні та світі.

Сама погроза тривалих і дорогих судових процесів може змусити осіб, медіа та неурядові організації відмовитися від висвітлення певних питань. 

Як це впливає на вікімедійний рух?

SLAPP-позови все частіше спрямовуються саме проти редакторів Вікіпедії та вікімедійних організацій. Такі випадки вже фіксували, наприклад, у Естонії, Німеччині, Португалії та, на жаль, в Україні.

У Естонії двоє політиків Партії реформ Естонії подали позов проти вікіпедиста та голови «Вікімедіа Естонія» Іво Круусамягі за його редагування про контраверсійну пенсійну реформу 2021 року у статті про одного з політиків, бізнес-мультимільйонера Парвела Пруунсліда, причетного до реформи та якого суспільство підозрює у збагаченні за рахунок реформи. Позов був відкликаний після широкого розголосу.

У Німеччині подали позов проти Фонду Вікімедіа щодо згадки імені одного з співзасновників гемблінгової компанії Tipico Младена Павловіча. Позивач вимагав у Фонду видалити згадку його серед засновників як неправдиву інформацію, попри те, що стаття ґрунтувалася на публічних джерелах інформації та новинах. Після обговорення з волонтерами німецької Вікіпедії, Фонд відхилив запит і справа дійшла до суду. У результаті суд Мюнхена визнав, що стаття містила важливу публічну інформацію та була належним чином задокументована.

У Португалії бізнесмен Сезар ду Пасу подав позов проти «Вікімедіа Португалія» та кількох португальських вікіпедистів, оскільки йому не сподобалися португальська та англійська версії його біографії у Вікіпедії, де волонтери включили добре підтверджену та надійну інформацію про його праві політичні зв’язки та минулі кримінальні звинувачення. Справа дійшла до Конституційного суду Португалії й, на жаль, була програна, що споводувало вилучення частини тверджень та розкриття приватної інформації про редакторів статей. Наразі Фонд Вікімедіа подав позов у Європейський суд з прав людини, аргументуючи таке рішення порушенням базових прав вікіпедистів.

У 2025 році Андрій Слюсарчук подав позов проти «Вікімедіа Україна» (серед інших організацій) щодо захисту честі та гідності. Позивач вимагає видалити статтю у Вікіпедії про нього та отримати компенсацію моральної шкоди у розмірі 1.7 мільйонів гривень у зв’язку зі змістом статті. Зараз триває судовий процес; серед іншого, ми стверджуємо, що позов заявлено до неналежного відповідача, бо Вікіпедія належить Фонду Вікімедіа.

Протидія

За останні роки у відповідь на поширення SLAPP-позовів, низка країн почала розробляти анти-SLAPP законодавство та механізми, спрямовані на запобігання зловживанню судовими позовами, які використовуються для тиску на журналістів, активістів, правозахисників та інших осіб, що беруть участь у публічних дискусіях.

Європейський Союз прийняв «Директиву про захист осіб, які беруть участь у громадській діяльності, від явно необґрунтованих позовів або зловживань судовими процесами» — нормативно-правовий акт, спрямований на запобігання SLAPP-позовам. Вона передбачає встановлення механізму дострокового закриття справи, можливість відмовити у визнанні та виконанні судового рішення третьої країни та компенсацію витрат за необґрунтований судовий позов.

Директива набрала чинності у травні 2024 року, а імплементувати її на рівні національних законодавств країн-членів ЄС повинні до травня 2026 року.

«Вікімедіа Європа» — асоціація вікімедійних організацій, членом якої є «Вікімедіа Україна» — спостерігає за новинами у сфері розробки анти-SLAPP законодавства та активно долучається до обговорення, тому з 2023 року вони долучилися до CASE (Coalition Against SLAPPs in Europe), яка активно виступала за ухвалення Директиви проти SLAPP та щороку публікує звіт, у якому визначає випадки SLAPP і відповідні тенденції. Переглянути їх звіт за 2025 рік можна за посиланням.

Слідкувати за новинами щодо анти-SLAPP та як це впливає на вікімедійний рух можна на сайті «Вікімедіа Європа».

Український контекст

Що ж зараз відбувається щодо SLAPP-позовів в Україні? З цим нам допомогла розібратися Людмила Опришко, членкиня робочої групи, адвокатка, медіа-юристка ГО «Платформа прав людини», відповівши на найбільш актуальні питання:

1. Що зараз зі SLAPP-позовами в Україні? Скільки зараз їх фіксується, чи спостерігається певна тенденція до зростання подібних позовів саме у нас?

«В Україні, як і в інших країнах світу, SLAPP-позови подавались, подаються і будуть подаватись. Бо ті, хто мають владу, переважно не люблять критику.  

На жаль, навести якусь статистику щодо цієї категорії справ неможливо, бо наразі вона не ведеться. Втім, ГО “Платформа прав людини” (ППЛ) систематично надає правову допомогу, в тому числі у таких справах. Прямо зараз юристи мережі ППЛ працюють у кількох таких справах. Одна з них об’єднує три чи чотири позови одного й того ж позивача до регіональної агенції журналістських розслідувань, інша — кілька сімейних позовів. Усі вони мають ознаки SLAPP».

2. Чи працюють в Україні над створенням/адаптацією анти-SLAPP законодавства? На якому етапі це зараз?

«В Україні активно розробляється ефективне анти-SLAPP законодавство. 4 червня 2025 року при Комітеті Верховної Ради України з питань свободи слова створено робочу групу з напрацювання ефективних механізмів протидії SLAPP і затверджено її склад.

Трохи більше ніж за півроку робоча група підготувала окремий законопроєкт “Про захист осіб, які здійснюють громадську участь, від явно необґрунтованих претензій або зловживань судовими процесами”, а також зміни до інших законів України, зокрема, до Господарського процесуального кодексу (ГПК) України та Цивільного процесуального кодексу (ЦПК) України. Комітет Верховної Ради України з питань свободи слова надіслав ці напрацювання до Ради Європи для оцінки їх відповідності Рекомендації Ради Європи CM/Rec(2024)2 та Директиві ЄС 2024/1069. Нещодавно ми отримали юридичний висновок з цього питання. Експертка Ради Європи пані Флутура, яка готувала цей висновок, високо оцінила підготовлені законопроєкти і надала рекомендації щодо їх покращення. Ми врахували усі її коментарі і вже найближчим часом робоча група розгляне фіналізовані тексти законопроєктів, після чого вони мають бути оприлюднені для громадського обговорення».

3. Що робити, якщо волонтер стикнувся з таким позовом проти себе?

«У таких випадках доцільно звернутись до адвокатів чи громадських організацій, які мають досвід представництва в суді у SLAPP-справах. Це непроста категорія справ і далеко не кожен юрист може надати якісну правничу допомогу. Однією з організацій, що допомагає в таких випадках, є ГО “Платформа прав людини”. Вона має мережу медіа-юристів, що спеціалізуються у цій категорії справ. І що важливо, наразі вона ще має можливість надавати правничу допомогу безкоштовно».

«Вікімедіа Україна» спостерігає за обговоренням теми SLAPP-позовів та розробки відповідного законодавства. Так, 22 грудня 2025 року ми долучилися до круглого столу, організованого Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення спільно з Комітетом Верховної Ради України з питань свободи слова та ГО «Платформа прав людини» за підтримки Програми Ради Європи «Захист свободи слова та свободи медіа в Україні – Фаза ІІ» (SFEM-UA – Фаза ІІ)» та Національного комітету зі співпраці з Міжнародною програмою розвитку комунікацій ЮНЕСКО (IPDC) і взяли участь в обговоренні майбутнього анти-SLAPP законодавства України.

«Наближаючи наше законодавство до законодавства ЄС, Україна йде шляхом створення спеціального закону, спрямованого на протидію SLAPP. Він міститиме матеріальні підстави для дострокового відхилення позовів, визначатиме гарантії захисту особи, що постраждала від SLAPP, а також підстави відшкодування збитків, матеріальної, моральної шкоди, завданих SLAPP. Крім того, необхідно буде внести зміни до деяких процесуальних кодексів, щоб передбачити відповідні процедури запобігання SLAPP», — наголосила Людмила Опришко, членкиня робочої групи, адвокатка, медіа-юристка ГО «Платформа прав людини».