Публікуємо допис Мар’яни Сеньків, доцентки кафедри туризму Національного університету «Львівська політехніка», членкині «Вікімедіа Україна», яка впроваджує програму Вікіпедії в університеті. Оригінально допис був опублікований на сайті Diff.

Україномовні Вікімандри — далеко не найактивніший вікіпроєкт. Тут бракує волонтерів, зокрема адміністраторів та редакторів, які б регулярно наповнювали й оновлювали туристичний контент. Саме тому внесок студентів кафедри туризму Національного університету «Львівська політехніка» став особливо цінним у контексті створення вільних знань. У певному сенсі саме студенти туристичної спеціальності впродовж останніх років допомагали «вдихати життя» в україномовні Вікімандри. Матеріал, представлений у цій публікації, ґрунтується на моєму власному досвіді організації та супроводу ініціативи з редагування Вікімандрів студентами першого і третього курсів у 2021–2025 роках і є своєрідним підсумком.

Отже, упродовж 2021–2025 років студенти долучалися до створення та покращення статей у Вікімандрах. За цей час формат завдань змінювався та розвивався: від додавання окремих об’єктів у розділи «Що відвідати» чи «Де зупинитись» — до створення повноцінних статей про країни, міста та маршрути. Я також намагаюся урізноманітнювати завдання залежно від контексту, який вивчається. Це дозволяє адаптовувати роботу студентів до тематики конкретних навчальних дисциплін і водночас робити внесок у різні типи туристичного контенту. Наприклад, у 2026 році студенти працюють над доповненням інформації про міста у статтях про країни, штати, провінції тощо, а також над описом туристичних регіонів у їхньому складі та додаванням карт. Втім, про результати цього року говорити ще зарано, хоча станом на зараз уже понад 40 студентів зробили принаймні одне редагування.

Ці завдання були інтегровані у навчальні дисципліни географічного та туристичного спрямування, які мають також міжнародний контекст. Тому студенти працювали переважно з різними країнами, містами та туристичними маршрутами світу. Це дозволяло поєднати навчальний процес із практичною роботою над реальним інформаційним ресурсом.

На початку роботи над проєктом я запрошувала досвідчених тренерів, а також адміністраторів вікіпроєктів, які проводили навчання та комунікували зі студентами. Це допомагало краще зрозуміти принципи роботи Вікімандрів, правила оформлення статей, вимоги до стилю та авторського права. Студенти отримували від вікіспільноти цінні поради та зворотний зв’язок.

Важливо, що весь внесок студентів можна відстежувати та аналізувати. Я веду статистику редагувань за роками, а інформація про участь студентів, кількість редагувань, створені статті та інші показники доступна на платформі Outreach Dashboard (а саме на моїй панелі). Аналіз динаміки показує, що кількість студентів очної та заочної форм навчання кафедри туризму Львівської політехніки, які здійснили щонайменше одне редагування у Вікімандрах, загалом зростала упродовж 2021–2025 років. Якщо у 2021 році таких студентів було 13, а у 2022 — 17, то у 2023 році спостерігалося тимчасове зниження до 6 учасників. Водночас у 2024–2025 роках кількість активних студентів суттєво збільшилася — до 35 та 48 осіб відповідно. Така динаміка частково пов’язана із чисельністю студентських груп у різні роки: зі збільшенням кількості студентів, залучених до відповідних навчальних дисциплін і практичних завдань, зростала і кількість учасників вікіпроєкту.

Водночас не весь студентський внесок можна оцінити як однаково успішний. Серед основних викликів — недостатньо відповідальне ставлення окремих студентів до виконання таких завдань, порушення правил вікіпроєктів або неповне розуміння принципів роботи у середовищі Вікімандрів. На практиці часто виникає потреба додатково пояснювати важливість дотримання авторського права, неприпустимість копіювання текстів з інших ресурсів, правила роботи з джерелами та необхідність використання нейтрального стилю викладу інформації.

Я також усвідомлюю, що залучення великої кількості нових редакторів створює додаткове навантаження для небагатьох активних адміністраторів україномовних Вікімандрів. Саме тому особливо ціную їхнє розуміння, допомогу, терпіння та готовність пояснювати студентам правила і принципи роботи вікіпроєктів. Така підтримка важлива не лише для успішної адаптації новачків, але й для майбутнього самих Вікімандрів, адже студенти можуть стати потенційними довготривалими редакторами та дописувачами проєкту. Зі свого боку я також намагаюся полегшити процес залучення студентів до роботи у Вікімандрах: ініціювала створення короткого навчального відео про основи редагування Вікімандрів, яке поширюю серед студентів, а також регулярно готую додаткові відеопояснення та інструкції щодо виконання завдань і дотримання правил вікіпроєктів.

Водночас позитивних результатів значно більше (не лише для Вікімандрів, а й для самих студентів). Додаючи інформацію у Вікімандри, студенти краще запам’ятовують матеріал про міста, туристичні об’єкти та пам’ятки. Вони вчаться генералізувати інформацію, працювати з джерелами в інтернеті, перевіряти інформацію, аналізувати її та коротко й грамотно викладати свої думки. Крім того, така робота допомагає здобути важливі технічні навички — від редагування тексту до роботи з онлайн-платформами та структурованою інформацією.

Особливо приємно бачити конкретні результати цієї роботи. Наприклад, стаття про Хургаду, яку започаткувала одна зі студенток, зараз розміщена на головній сторінці Вікімандрів. Звісно, ця стаття не є ідеальною та й надалі потребує доопрацювання і покращення, однак сам факт її розвитку у вікіпроєкті є важливим результатом. Це хороший приклад того, як студентський внесок може вирости у помітний матеріал, корисний для широкої аудиторії мандрівників.

На відміну від традиційних письмових завдань, у Вікімандрах значно складніше обмежитися автоматично згенерованим текстом, адже студенти повинні самостійно аналізувати структуру статей, працювати з шаблонами, додавати й перевіряти інформацію, інтегрувати карти та адаптувати контент до вимог вікіпроєкту. Така діяльність сприяє розвитку критичного мислення, цифрової грамотності та практичних навичок роботи з інформацією в епоху ШІ.

Паралельно з роботою у Вікімандрах студенти також опановують інші вікіпроєкти — насамперед Вікідані та Вікісховище, а також вчаться пов’язувати ці три платформи між собою. Це дозволяє їм краще розуміти екосистему вікіпроєктів як єдину систему структурованих і взаємопов’язаних знань, а не як окремі інструменти.

На старших курсах з’являється можливість поступово переходити до практики редагування Вікіпедії (але про це варто написати окрему статтю). До цього моменту студенти вже зазвичай мають достатній набір навичок — роботу з джерелами, розуміння нейтрального стилю, базові принципи вікірозмітки та досвід редагування інших проєктів. Завдяки цьому Вікіпедія перестає сприйматися як складне або «страшне» середовище, а радше як логічне продовження вже освоєних інструментів роботи з відкритими знаннями. Додатковою мотивацією для студентів стають тематичні сувеніри, які Вікімедіа Україна дарує за активний внесок у розвиток вікіпроєктів.

Отже, Вікімандри як вікіпроєкт загалом потребують більшої кількості волонтерів, особливо тих, хто має розуміння у сфері туризму та туристичної інфраструктури. Студенти туристичних спеціальностей набувають таких знань у процесі навчання, тому їх залучення до редагування є взаємовигідним: з одного боку, вони можуть застосувати та закріпити отримані компетентності на практиці, а з іншого — роблять реальний внесок у розвиток відкритих туристичних ресурсів. Я високо ціную їхній внесок (навіть мінімальний), особливо у випадках, коли студенти не лише редагують наявні матеріали, але й започатковують нові статті, які згодом розвиваються та стають корисними для ширшої аудиторії. Водночас координація такої кількості учасників є доволі складним процесом і потребує значних зусиль та часу. Попри ці труднощі, я не хотіла б відмовлятися від цієї ініціативи, оскільки бачу її освітню та практичну цінність як для студентів, так і для розвитку Вікімандрів загалом.