Ханна Кловер з Канади — одна з найвідоміших адміністраторок англомовного розділу Вікіпедії. Два роки тому вона стала міжнародною «вікімедійкою року», коли їй був лише 21 рік.

Загалом у Вікіпедії Ханна з 16 років. Вона навчає новачків, бореться за якісний досвід редагування з мобільних девайсів і регулярно розповідає про англійську Вікіпедію на міжнародних майданчиках.

Ми поговорили з Ханною про її досвід у Вікіпедії, що хвилює англомовну спільноту, що українці можуть не знати про англійську Вікіпедію і як її однолітки ставляться до ШІ та Вікіпедії. Наводимо уривки з нашої розмови, відредаговані для стислості та ясності.

Як Ханна долучилася до Вікіпедії

«Я почала у вересні 2018-го, мені було 16. Мій випадок був дещо незвичний — я створила акаунт із наміром стати відданою вікіпедисткою. Я знала, що такою можна бути, і саме цього хотіла.

Ще раніше, років у дванадцять, я брала участь у схожій спільноті — wikiHow. Вона працює поза екосистемою Фонду Вікімедіа, але теж на рушії MediaWiki. Тож сама ідея мені вже була знайома: це вікі, тут є спільнота, і цим можна займатися як постійним захопленням. І тоді я подумала: мені 16, я впораюся. А коли була молодшою, Вікіпедія здавалася мені занадто серйозною справою».

Статті, якими Ханна найбільше пишається

«Кілька місяців тому я створила статтю про дитячі візочки. В англійській Вікіпедії її чомусь досі не було — і завжди приємно знайти таку очевидну прогалину.

А ще буває, що моїм внеском, яким я найбільше пишаюся, стають не нові статті, а правки до наявних — тих, де бракувало чогось засадничого. Наприклад, стаття про вагітність в англійській Вікіпедії раніше не пояснювала, як саме відбувається зачаття з технічного боку: що для цього потрібен статевий акт або допоміжні репродуктивні технології. Це варто проговорити, бо люди не вагітніють просто так, нізвідки.

Так, я знаю, що в багатьох країнах із статевим вихованням краще, ніж подекуди в Північній Америці. Але побоювання небезпідставне: дехто — надто без такої освіти — справді думає, ніби можна завагітніти від дотику до хлопця чи від того, що сидиш поруч. І мені здається, що ті кілька речень, мабуть, допомогли якимось дівчатам-підліткам менше через це панікувати».

Особливості англійської Вікіпедії, які інші спільноти можуть не розуміти

«У міжнародному контексті я виокремила б дві речі. Перша: деякі мовні розділи Вікіпедії значно тісніше прив’язані до конкретних країн, ніж англійська, — бо англійською говорить дуже багато людей. Якщо ви українець, ви радше редагуватимете про Україну: тут більше спільних інтересів і перетинів, усе ніби централізованіше. А оскільки такі національні мовні розділи тяжіють до централізації, їм простіше організовуватися — зокрема, в афілійовані організації.

У Північній Америці ж із присутністю афіліатів величезна прогалина. Скажімо, “Вікімедіа Канада” — на цілу країну, велику країну, — але значна частина її активності зосереджена саме у Квебеку. А у Сполучених Штатах загальнонаціонального афіліата немає взагалі. Багато того, що відбувається у США, тримається на “Вікімедіа Нью-Йорк”, а Нью-Йорк — хай і величезне місто, але це не ціла країна.

Гадаю, це додає до фрустрації, яку відчувають багато учасників саме англомовної спільноти: вони роблять усю цю роботу без жодної відчутної підтримки. І їм важче повірити, що десь є хтось, кому не байдуже, — або бодай зрозуміти, до кого з цим узагалі йти».

Що хвилює спільноту англійської Вікіпедії 

«Людей непокоїть технічний борг — тобто брак системної підтримки [з боку Фонду Вікімедіа] тих [технічних] функцій, які потрібні спільноті. Багато всього просто занедбане: думаю, понад сотня речей не мають навіть закріпленого відповідального за обслуговування. І [недавній] розпуск команди community tech лише погіршив ситуацію…

Загалом у людей є й занепокоєння щодо ШІ та великих мовних моделей. [І це також пов’язано з першим пунктом: не вистачає технічних функцій для того, щоб ефективніше патрулювати нові статті, серед яких стає більше ШІ-генерованого контенту]».

Як молодь ставиться до Вікіпедії

«Я знаю, що багато хто вважає моє покоління одержимим ШІ. Частково так і є. Але водночас серед моїх однолітків дуже сильна й протилежна тяга — до всього справжнього, саме тому, що ми живемо у світі, наповненому згенерованим.

Маркетологи проводили дослідження й виявили: коли намагаєшся щось продати поколінню Z, воно напрочуд добре вирізняє те, що зроблено ШІ, — навіть те, чого самі ці маркетологи не помічають. Скажімо, “я й не звернув уваги на освітлення”, бо їм зображення на перший погляд видається нормальним…

Чого, як на мене, не розуміють стосовно тих, хто активно користується ШІ: іноді річ навіть не в тім, що вони вважають його роботу доброю. Просто сам процес видається їм невартим зусиль для тієї конкретної мети. А якщо переконати людину, що процес сам собою вартісний, вона радше докладе зусиль. Вікіпедія — якраз із тих речей, де це очевидно одразу: не можна просто натиснути кнопку й отримати достовірну інформацію.

Бо коли старшокласникові задають переказати книжку, багато хто попросить ChatGPT згенерувати есе — бо ж сенсу не бачить: книжки переказували вже тисячі разів, нічого нового від тебе не вимагають. Я не кажу, що згодна, — як на мене, це доволі лінивий шлях, не найкращий для академічної доброчесності. Та все ж розумію, чому люди обирають простіше.

Але це аж ніяк не заважає їм щиро захоплюватися тим, що цікавить їх насправді. Багато моїх однолітків віддано занурені у фандоми, косплей і безліч інших небайдужих їм речей. Вони годинами можуть обговорювати свою партію в Dungeons & Dragons. Тож, гадаю, усе впирається в поєднання трьох речей: щоб було справжнє, щире — і варте того, щоб цим займатися».