Вікімедіа Україна

ВікіВісник — це щомісячна підбірка основних кількісних показників україномовної Вікіпедії.

Активність

2446 користувачів здійснили якусь дію протягом 30 минулих днів. Це на 2% менше, ніж за цей місяць минулого року.

Число редагувань на початок місяця: 16 982 тис., на кінець місяця — 17 141 тис. За місяць: 159 тисяч, що на 15% більше, ніж за цей місяць рік тому.

652 користувачі за місяць здійснили понад 10 редагувань, в т.ч. 187 користувачів — більше 100 редагувань, у тому числі 27 користувачів — більше 1000 редагувань. Більше 2000 редагувань за місяць українська Вікіпедія завдячує кожному із шести користувачів: Бучач-Львів (3290), Mediafond (3072), ɪ (2639), Леонід Панасюк (2632), Yasnodark (2526), Стефанко1982 (2349).

Адміністратори, які за місяць здійснили більше 100 дій: Sergento (1 060), Antanana (400), Fessor (316), Green Zero (270), Helixitta (182), NickK (103). До адміндій належить перейменування файлів, вилучення статей, блокування вандалів тощо.

Патрульні. За місяць 184 патрульних здійснили разом 15 346 дії. Це на 16% більше, ніж за цей місяць рік тому. Перша п’ятірка найактивніших патрульних: Jphwra (1215 дій), Basio (1166), Xsandriel (1147), Maxim Gavrilyuk (781), Green Zero (605). Патрулювання у Вікіпедії — це позначення статей такими, що відповідають базовим вимогам Вікіпедії.

Розмір

• Число статей перевищило 603 тис. Це 16-й показник у світі.
• За місяць створено 5746 статей, це 15 місце у світі і дев’яте місце у світі серед Вікіпедій, що мають більше 500 тис. статей.
• Середня результативність за день: 192 статті.
• Розрив із китайською Вікіпедією зменшився на 2495 статей.

Див. також: Вікіпедія:Перегони, Міжмовний рейтинг, Вікіпедія:Розмір української Вікіпедії.

Відвідуваність

За підсумками місяця українська Вікіпедія 20-а у світі з показником 49,0 млн переглянутих за місяць сторінок.

Найпопулярнішими в минулому місяці були статті:

1. Шевченко Тарас Григорович (69 735 переглядів). Пов’язані статті: Остап Вишня (10 393), Українська абетка (9 742), Симоненко Василь Андрійович (8 817), Історія України (8 195), Іван Карпенко-Карий (7 769)
2. Україна (37 689). Пов’язані статті: Київ (17 885), Сполучені Штати Америки (17 467), Львів (15 834), Ужгород (12 846), Ярослав Мудрий (12 173)
3. Геді Ламарр (34 791) Google Doodle 9 листопада
4. Джордж Буль (34 489) Google Doodle 2 листопада
5. Голодомор в Україні (1932—1933) (32 997). Пов’язані статті: День пам’яті жертв голодоморів (15 034), Голодомори в Україні (4 799), Колективізація у СРСР (3 845), Сталін Йосип Віссаріонович (3 286)
6. Люсі (австралопітек) (32 000) Google Doodle 24 листопада
7. Франко Іван Якович (31 375). Пов’язані статті: Остап Вишня (10 393), Українська мова (10 193), Винниченко Володимир Кирилович (8 489), Українська культура XIX століття (7 241), Слово о полку Ігоревім (6 908)
8. Леся Українка (25 988). Пов’язані статті: Львів (15 834), Українська мова (10 193), Складнопідрядне речення (10 071), Прислівник (9 994), Винниченко Володимир Кирилович (8 489)
9. Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (з травня 2015) (25 665). Пов’язані статті: Війна на сході України (17 620), Путін — хуйло! (5 008), Національна гвардія України (3 763), Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (січень – квітень 2015) (3 214), Втрати військової техніки в російсько-українському конфлікті (2 828)
10. Революція гідності (22 357). Пов’язані статті: День Гідності та Свободи (20 720), Війна на сході України (17 620), Євромайдан (11 279), DZIDZIO (10 205), Небесна сотня (7 531)

Фонд Вікімедіа залежить від дрібних жертводавців, завдяки яким можливо підтримувати глобальне покриття програм. Фото NASA, суспільне надбання.

1 грудня, в американський Благодійний вівторок, Фонд Вікімедіа починає свою щорічну кампанію збору внесків в англомовній Вікіпедії на підтримку Вікіпедії та її сестринських проектів. Вікіпедію підтримують переважно невеликі індивідуальні пожертви розміром в середньому 15$. Напередодні  15-річчя Вікіпедії ми просимо читачів, які цінують Вікіпедію, зберегти її зростання у прийдешні роки.

Вікіпедія з’явилася 15 січня 2001 року з чіткою місією: створити світ, в якому кожна людина мала б вільний доступ до всієї суми знань людства. Завдяки роботі виключно волонтерів, Вікіпедія з тих пір виросла до одного з найпопулярніших веб-сайтів у світі. Вона пропонує понад 35 мільйонів статей близько 300 мовами, і ці статті мають понад 15 мільярдів переглядів щомісяця. Разом зі своїми сестринськими проектами, наприклад, Вікісховищем, яке містить понад 29 мільйонів вільних зображень, відео- та аудіофайлів, Вікіпедія допомагає людям звідусіль відкривати для себе і розуміти світ навколо них.

Близько 15 років люди насолоджуються знаннями з Вікіпедії та її сестринських проектів. Ось кілька свіжих прикладів:

• Дописувач-волонтер і природознавець Дживан Джозе з Керали (Індія) допоміг ідентифікувати новий вид комарів-довгоногів завдяки своїм вільноліцензованим зображенням у Вікісховищі.
• Винахідник Джек Андрака використав наукові статті Вікіпедії для розробки прототипу потенційного переломного методу виявлення раку раніше, ніж йому виповнилося 17 років.
• Емілі Темпл-Вуд редагує Вікіпедію з 12 років. Вона перспективний вчений, і організатор Вікіпроекту жінок-науковців — за підрахунками, вони удвічі збільшили кількість статей про жінок-науковців в англійській Вікіпедії.
• Студент-комп’ютерник Оуен Корнек створив WikiGalaxy, 3D-візуалізацію, яка перетворює Вікіпедію на галактичну мережу знань.
• Редактор-волонтер Лурдес Карденал, якій 75 років — дописувачка іспаномовної Вікіпедії з найдовшим стажем серед нині активних, вона є посередником серед Вікіпедистів усього світу.
• Родина Ґудалів з Вогняної Землі рік плавала Тихим океаном, використовуючи Вікіпедію, щоб дізнаватися про світ: від систем класифікацій до цивілізацій.

Невеликі пожертви дозволяють Фонду Вікімедіа утримувати Вікіпедію та інші веб-сайти швидкими, безпечними і доступними, даючи ці знання людям у всьому світі безкоштовно. Ці внески не лише допомагають утримувати основні системи, але й дозволяють покращення технології, завдяки яким Вікіпедія залишалася б релевантною та простою у використанні.

Фонд також використовує пожертви для підтримки роботи редакторів-волонтерів, які пишуть Вікіпедію і слідкують за нею. Ми надаємо ресурси особам і організаціям, що мають цікаві ідеї, які підтримають місію Вікімедіа. Ми захищаємо редакторів, коли їм щось загрожує. Ми виступаємо проти цензури та підтримуємо вільний код, вільні ліцензії та вільний доступ. Ми маємо програми, що роблять Вікіпедію вільно доступною для людей з обмеженим доступом до дорогих мобільних планів передачі даних, з упевненістю в тому, що вони повинні мати такий же необмежений доступ до Вікіпедії, яким інші користуються останні 15 років. Внески жертводавців підтримують ці зусилля.

Як і в попередніх кампаніях, цього року Фонд Вікімедіа буде використовувати декілька форматів банерів, щоб сягнути різної аудиторії руху у світі. Цього року Фонд Вікімедіа має на меті зібрати 25 мільйонів доларів у грудні через щорічну кампанію в англомовній Вікіпедії. Решту фінансування Фонд Вікімедіа отримує у вигляді подарунків від осіб поза кампанією кінця року і декількох грантів.

Щоб зробити грошовий внесок, натисніть на заклик до пожертв у Вікіпедії або перейдіть на donate.wikimedia.org.

Ліза Ґрувел, відповідальна за просування
Меган Ернандес, керівник онлайн збору коштів
Фонд Вікімедіа

Переклад тексту Wikimedia Foundation to begin annual year-end contribution campaign з Блогу Вікімедіа

Емблема проекту Світова спадщина

 Тиждень культурної спадщини пройде у Вікіпедії 1 — 20 грудня 2015 року.

Час від часу у Вікіпедії оголошуються тематичні тижні, під час яких спільнота редакторів гуртується навколо створення статей на певну тематику. Мета цього тижня — створення та поліпшення статей про Світову спадщину ЮНЕСКО зокрема і культурні пам’ятки взагалі. В Україні є тільки 7 об’єктів Світової спадщини, і три з них ввійшли до списку рівно 25 років тому: Києво-Печерська лавра, Церква Спаса на Берестові та Софійський собор.

Ініціює тиждень Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник. Працівники заповідника всіляко підтримують різноманітні вікіпроекти, у тому числі акції написання енциклопедичних статей.

До 20 грудня запрошуємо всіх охочих долучитися до написання статей про пам’ятки: про окремі будівлі комплексних підохоронних об’єктів (наприклад, пристінні келії чи готель Софійського монастиря), про об’єкти, запропоновані до включення у список (яким є Культурний ландшафт каньйону у Кам’янці-Подільському), про об’єкти в інших країнах світу. Особливо важливо перекладати наявні статті у Вікіпедії іншими мовами світу, аби поширити знання про багатство української історії.

Фотографії пам’яток культурної спадщини, і в тому числі Світової спадщини ЮНЕСКО, в усьому світі вантажаться у рамках фотоконкурсу «Вікі любить пам’ятки», і ще й тому хотілося б збільшити їхнє використання у вікіпроектах, зокрема й у статтях Вікіпедії. Адже фотографії існують для того, щоб ними щось ілюструвати 🙂

Комплекс Києво-Печерської лаври (Національний заповідник Києво-Печерська Лавра). Фото завантажене в рамках конкурсу «Вікі любить пам’ятки» 2013. Автор — Falin, ліцензія CC-BY-SA-3.0

Незабаром лідери різних держав світу з’їдуться до Парижа на Кліматичну конференцію ООН. Вони спробують домовитися між собою про нову міжнародну кліматичну угоду, що прийде на зміну Кіотському протоколу. Через це по всьому світу (і у Києві теж) 29 листопада пройде Глобальний кліматичний марш, а в українській Вікіпедії проведуть «Тиждень кліматичних змін».

Кліматичний «тиждень» триватиме у Вікіпедії 22 дні: з 27 листопада по 11 грудня. За цей час учасникам і всім-всім пропонується долучатися до створення і поліпшення статей про ефекти зміни клімату, їх причини і наслідки, глобальне потепління тощо.

Найактивніші учасники Тижня кліматичних змін у Вікіпедії отримають згущівку (за доброю традицією української Вікіпедії 🙂 ) та тематичні кліматичні поштівки від партнера Тижня — Національного екологічного центру України.

Народний кліматичний марш 2014 року, Нью-Йорк. Автор фото — Beyond My Ken, ліцензії GFDL та CC-BY-SA

Уже вчетверте відбувся конкурс фотографій пам’яток культурної спадщини України для Вікіпедії «Вікі любить пам’ятки». 21 листопада у Національному заповіднику «Києво-Печерська Лавра» було нагороджено переможців конкурсу й відкрилася виставка найкращих робіт.

Виставка проходитиме в Лаврській дзвіниці Києво-Печерської Лаври й триватиме до 27 листопада 2015.

Міжнародний проект «Вікі любить пам’ятки» спрямований на створення повної ілюстрованої інформаційної бази про культурний спадок світу; зібрані фотографії будуть використані у Вікіпедії. У 2015 році конкурс відбувся у 33 країнах.

В українській частині конкурсу було завантажено найбільше фото серед всіх країн-учасниць — понад 41 тисячу фотографій більше 14-ти тисяч об’єктів культурної спадщини. 3334 пам’ятки були сфотографовані вперше. Участь у конкурсі взяли 232 автори, троє з них потрапили в десятку найктивніших завантажувачів фото у світі.

У межах проекту були нагороджені автори найкращих фотографій та автори, що сфотографували найбільшу кількість об’єктів, загалом та за областями. Найкращі світлини (за місцями) наводяться нижче.

На церемонії нагородження також було оголошено про старт тематичного тижня у Вікіпедії, присвяченого культурній спадщині, який триватиме із 1 по 20 грудня 2015 року. Передбачатиметься створення статей про об’єкти світової спадщини ЮНЕСКО, зокрема пам’ятки, що входять до складу комплексу Києво-Печерської лаври, а також про нерухомі пам’ятки України. Тиждень ініційовано на відзначення 25-ти літт
я включення об’єкту  «Київ: Собор Святої Софії з прилеглими монастирськими спорудами, Києво-Печерська лавра» до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Всього від України до списку ЮНЕСКО входить 7 найменувань. Підсумки тижня буде здійснено до 25 грудня. Основною метою такого тижня є привертання уваги до культурної спадщини, її охорони та популяризації, а також створення статей для використання світлин, завантажених у рамках фотоконкурсу, у Вікіпедії, Вікімандрах та інших вікіпроектах.

На подяку за сприяння у проведенні конкурсів  Національному заповіднику «Києво-Печерська Лавра» було презентовано картину з фотографією-переможцем міжнародного конкурсу «Вікі любить Землю» 2014 року авторства Дмитра Балховітіна.

Отже, десятка переможців «Вікі любить пам’ятки 2015»:
1-е місце. Комплекс Кам’янець-Подільської фортеці, Хмельницька область, Кам’янець-Подільський
© Сергій Криниця, ліцензія CC-BY-SA-4.0

2-е місце. Німецький народний дім, Чернівці
© Максим Присяжнюк, ліцензія CC-BY-SA-4.0

3-є місце. Комплекс Успенського печерного монастиря, АР Крим, Бахчисарай
© Максим Присяжнюк , ліцензія CC-BY-SA-4.0

4-е місце. Галицький замок, Івано-Франківська область, Галич
© Катерина Байдужа, ліцензія CC-BY-SA-4.0

5-е місце. Одеський національний академічний театр опери та балету, Одеса
© Костянтин Брижниченко, ліцензія CC-BY-SA-4.0

6-е місце. Святогірська лавра, Донецька область, Святогірськ
© Костянтин Брижниченко, ліцензія CC-BY-SA-4.0

7-е місце. Пасаж та готель «Пасаж», Одеса
© Катерина Красницька, ліцензія CC-BY-SA-4.0

8-е місце. Палац «Ластівчине гніздо», АР Крим, Ялтинська міськрада, смт Гаспра
© Віталій Башкатов, ліцензія CC-BY-SA-4.0

9-е місце. Семінарська церква, частина комплексу резиденції митрополитів Буковини та Далмації, Чернівці
© Ігор Куницький, ліцензія CC-BY-SA-4.0

10-е місце. Комплекс споруд Хотинської фортеці, Чернівецька область, Хотин
© Сергій Курля, ліцензія CC-BY-SA-4.0

13 листопада в Національному музеї літератури України відбулася Третя музейна зустріч, темою якої було «Оцифрування музейних фондів».

Зустріч організована Управлінням музейної справи та культурних цінностей Міністерства культури України, вів її керівник цього управління Василь Рожко.

Першою була доповідь заступника директора з розвитку Музею народної архітектури та побуту у Львові (Шевченківський гай) Євгена Червоного.

Євген розповів про принципи вибору і вимоги до програмного забезпечення для ведення колекцій та про власний досвід. «Шевченківський гай» отримав грант ЮНЕСКО на придбання цифрової дзеркальної фотокамери з двома об’єктивами та програми FotoStation для ведення і публікації на сайті бази даних колекції. Протягом 2013-2014 років 6 працівників фондового відділу відфотографували та внесли в базу даних описи всієї колекції. Найцікавіші експонати опубліковані на сайті музею. Велика кількість запитань засвідчила інтерес до доповіді.

Наступним виступив Владислав Піоро, голова правління ГО «Український центр розвитку музейної справи», головний редактор журналу «Музейний простір». Владислав відзначив необхідність оцифрування у стандартний формат, який дозволяє автоматизовану обробку і поширення даних, рекомендував наступні стандарти: SPECTRUM та LIDO (більш конкретні та спеціалізовані) і CIDOC CRM (більш загальний)

Ілля Корнійко, заступник голови правління ГО «Вікімедіа Україна», зазначив, що Вікіпедія входить у 10 найвідвідуваніших сайтів світу і України, маючи щомісяць 8,5 мільярдів переглядів англійської Вікіпедії та 50 мільйонів переглядів української Вікіпедії. Багато музеїв мають програми співпраці із Вікіпедією і одна із них, завантаження на Вікісховище 18 тис зображень з Художнього музею Волтерс, добре ілюструє можливості розширення аудиторії музейної інформації. Після передачі зображень, завдяки краудсорсингу спільнотою Вікіпедії понад 2 130 зображень музею використовуються у 1 357 статтях Вікіпедії понад 40 мовами. Ці статті протягом місяця були переглянуті понад 10 мільйонів разів, включно із понад 1000 переглядів 14 статей в українській Вікіпедії. В результаті проекту кількість переходів із Вікіпроектів на сайт музею Волтерс зросла із 2 до 10 тисяч щомісяця. При цьому щомісячна кількість переглядів сторінок сайту музею Волтерс складає близько 50 тисяч.

Начальник відділу інформаційних технологій Державної архівної служби України Юрій Забенько розповів про необхідність використовувати відкрите і безкоштовне програмне забезпечення, що дозволить наступну модифікацію будь-яким виконавцем на вибір користувача, та використання описаних відкритих форматів даних.

Заступник директора з розвитку ІКТ в науці, культурі та освіті Спеціалізованого Центру «БАЛІ» Ольга Баркова запросила взяти участь  у Третьому Міжнародному науково-практичному семінарі «Оцифроване надбання: Збереження, доступ, репрезентація» 26-27 листопада 2015 року в Державному політехнічному музеї.

Євген Дмитрук — колекціонер старожитностей, який з метою збереження інформації про предмети створив мережевий етнографічний музей на основі приватних збірок Кровець, на якому розмістив 10 000 фотоматеріалів із детальним описом, розповів про мотивацію та підходи до створення свого проекту.

Презентацію та тези виступів трьох учасників ви можете знайти за цим посиланням.

Присутні на зустрічі

Василь Рожко, керівник Управління музейної справи та культурних цінностей Міністерства культури України

Владислав Піоро

Євген Червоний

Юрій Забенько

Ольга Баркова

Євген Дмитрук

Автор фото — Ілля Корнійко, ліцензія CC-BY-SA-4.0 (це дає право вільно поширювати фото з будь-якою метою за умови вказання автора і назви ліцензії).