Вікімедіа Україна

З 4 серпня  по  21 вересня 2014 року Вікімедіа Україна проводила конкурс «Пишемо про НАТО», стимулюючи наповнення української Вікіпедії статтями про цю міжнародну організацію.

2 липня, за підтримки Центру інформації та документації в Україні, відбулась 11 Асамблея Громадської ліги Україна-НАТО під темою «Україна та НАТО: спільна протидія гібридній війні». Представникам  ГО «Вікімедіа Україна» видалось бути присутнім на Асамблеї, яка проходила в декілька сесій. Модераторкою стала Ольга Гресько, к.ф.н., доцент кафедри телебачення і радіомовлення Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка.

«Вітальні ремарки» розпочав Гвідас Керушаускас, заступник голови місії, радник-посланник, Посольство Литовської Республіки в Україні, Контактне Посольство НАТО в Україні. Він акцентував увагу на підтримці України, наголошуючи на протидії агресії зі сторони Росії щодо України. Звернув увагу на те, що українському уряду потрібно проводити реформи. Український народ, наразі, за його визначенням – джерело натхнення й треба зробити все, щоб євровибір України став незворотнім. Відзначив, що останні трагічні події спричини волонтерський рух на Україні, який найбільший за розмахом за все існування волонтерського руху.

Сергій Джердж, к.п.н., голова Громадської ліги Україна-НАТО, привітав представників із Донецького та Луганського регіонів, які займаються волонтерством. Підкреслив роль громадянського суспільства в ході російсько-української війни. Прокоментував слова С. Полторака, який сказав, що Росія кидає виклик міжнародним організаціям, а також визначив роль інформаційного простору, завдання якого – показати проблеми Росії в різних сферах, що реально існують. Визначив напрямки підтримки України світовим співтовариством: запровадження санкцій щодо Росії, економічна та фінансова підтримка України, постачання зброї. Посилення безпеки України бачить в Євроінтеграції.

Ігор Долгов, заступник Міністра оборони України з питань європейської інтеграції, заявив, що найкращою зброєю є реформи. ВР ратифікувала 2 Акти, які здолали перешкоди в постачанні техніки. Сказав, що просто рекомендації мало можуть допомогти, а треба діяти, зокрема відзначивши рух волонтерів. Повідомив, що всі кошти, які передбачали співробітництво НАТО з Росією передано Україні. Наголосив на громадському контролі над усіма ланками, який базується на відповідних нормативних актах.

Володимир Щелкунов, президент ІСС Ukraine, голова Громадської ради при МЗС України, радник Прем’єр-міністра України, передав вітання від прем’єр-міністра А. Яценюка й  сказав, що всі матеріали Асамблеї будуть передані в штаб-квартиру НАТО.

Олександр Литвиненко, д.п.н., заступник Секретаря Ради національної безпеки і оборони України, відзначив, що Росія скористалась складною ситуацією після Революції гідності, захоплення Криму, тому це поклало наступ на схід України. Проте, відзначив, що план бліц-крігу провалився ще у липні 2014 року. Це й змінило тактику Росії, яка перейшла на постачання зброї бойовикам, надсилання своїх збройних сил, теракти, намагання послабити економіку України. Цілі Росії, сказав він, незмінні, але змінна тактика, тому тут має всіх зусиль прикласти громадянське суспільство.

Далі відбулась скайп-конференція із Робертом Пшелем, екс-директором Інформаційного бюро НАТО в Москві, який сказав, що всі країни світу переконані, що Росія веде війну з Україною й нових доказів світовій громадськості не потрібно. Він відповів на ряд запитань учасників Асамблеї.

Перша сесія «Євроатлантичні прагнення України після Революції гідності» носила менш офіційних характер, ніж «Вітальні ремарки». За словами Олега Соскіна, д.е.н., професора, директора Інституту трансформації суспільства, заступника голови Громадської ліги Україна-НАТО, «трахамундія» закінчилась й почалась продуктивна робота. Її роботу розпочав Богдан Червак, перший заступник голови Державного комітету телебачення та радіомовлення України, який визначив роль інформаційного простору, але так і не зміг дати відповіді одному з учасників Асамблеї, чому до цього часу на підконтрольних територіях транслюється російське телебачення.

О. Соскін заявив, що декілька років тому він передбачав агресію Росії й заявляв про це публічно. Тепер він, аналізуючи історичний процес, передбачає недалеке падіння імперії 21 століття – Російської Федерації.

Цікавим та практичним був виступ Григорія Перепелиці, д.п.н., професора Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, директора Інституту зовнішньої політики при Дипломатичній академії МЗС України.

Першу сесію звершили Ірина Бекешкіна, к.ф.н., директорка Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та Дмитро Райський, Асоціація Атлантичного Договору (Брюссель, Бельгія). Ірина Бекешкіна, яка постійно відвідує зону АТО наголосила на інформаційній роботі на підконтрольних територіях. Дмитро Райський відзначив також роль громадянського суспільства та євроінтеграційні прагнення України.

Всі учасники з цікавістю заслухали виступ екс-депутата Івана Зайця. Він сказав, що війна йде не тільки за Україну, а за всю Європу. Головна сила – референдум, який остаточно сформує прагнення українців. Визначив, що нинішня ситуація для України складна, але не безнадійна. Свій виступ завершив словами «Слава Україні».

Наступні сесії «Роль громадянського суспільства у протидії інформаційній війні та пропаганді» та «Україна та НАТО у новій євроатлантичній безпековій архітектурі: залучення української громади» представлені виступами Світлани Заліщук, голови підкомітету з питань євроатлантичного співробітництва та євроінтеграції Комітету Верховної Ради України у закордонних справах, Олексія Коломійця, Президента Центру європейських та трансатлантичних студій, Віктора Топальського, к.і.н., начальника науково-дослідної лабораторії Науково-дослідного центру гуманітарних проблем Збройних сил України, Олега Кокошинського, віце-президент Атлантичної ради України, заступника голови Громадської ліги Україна-НАТО, Павла Жовніренка — голови правління Центру стратегічних досліджень

Зібрання завершило прийняття звернень та заяв від Асамблеї.

Фото розповсюджуються під ліцензією CC-BY-SA-4.0

7 липня у Національній парламентській бібліотеці відбувся ще один віківишкіл для бібліотекарів. На заході були присутні працівники парламентської бібліотеки, Національної бібліотеки України для дітей, ДБУ для юнацтва та Національної історичної бібліотеки України.

Вишкіл розпочався з реєстрації учасників у Вікіпедії. У презентації йшлося про наглядні особливості Вікіпедії (що означають червоні і сині посилання, чому треба звертати увагу на шаблони, яка інформація, окрім власне текстів статей, доступна користувачам) та засади правил енциклопедії (п’ять основ, на яких базується Вікіпедії, критерії значимості статей та вимоги до їх стилю тощо).

Доступне чергове число щомісячного «ВікіВісника», що містить основні показники української Вікіпедії станом на 1 липня 2015 та динаміку зміни цих показників протягом червня.

У Віснику дізнаєтеся:

• про активність редакторів і адміністраторів;
• про розмір Вікіпедії і динаміку створення статей;
• про відвідуваність Вікіпедії.

Окремо поданий список найпопулярніших у червні статей. На першому місці, з 50% відривом від другої за популярністю, була стаття Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (з травня 2015) , яку протягом місяця переглянули 48 640 разів. Такі, на жаль, реалії сьогодення. А ще це є свідченням, що державні реєстри або відсутні, або розрізнені, тому родичі і знайомі захисників вітчизни більше довіряють Вікіпедії у питанні, чи живі їхні воїни.

26 травня у Вікіпедії стартував конкурс статей про пам’ятки Криму. Кожен охочий може долучитися до їх написання — разом ми зможемо зробити так, щоб українською мовою могли прочитати про пам’ятки Криму якомога більша кількість людей. Долучайтеся!

Ось покрокова інструкція, як створити статтю й узяти участь у конкурсі:

1. Якщо Ви не зареєстровані у Вікіпедії, створіть обліковий запис.
2. Ознайомтеся з правилами конкурсу.
3. Оберіть собі статтю до написання зі списку запропонованих. Якщо у минулі роки Ви брали участь у фотоконкурсі «Вікі любить пам’ятки», чому б не створити статтю про пам’ятку, яку Ви сфотографували?
4. Підберіть авторитетні джерела для своєї статті — такі, яким можна довіряти.
5. Натисніть на червоне посилання, щоб започаткувати статтю. У полі редагування варто одразу написати {{Пишу}} і зберегти сторінку — таким чином інші дописувачі знатимуть, що над статтею в цей час хтось працює.
6. На основі прочитаного, напишіть свій текст статті. Пам’ятайте, що не можна копіювати чужий готовий текст і вставляти у статтю. Працюючи над статтею, Ви можете періодично зберігати її.
7. Укінці додайте посилання на використані джерела; додайте статтю у категорії (для цього у кінці статті додайте текст [[Категорія:Назва потрібної категорії]]).
8. Щоб подати статтю на конкурс, додайте на сторінку обговорення статті (вкладка «Обговорення») код: {{Пам'ятки України: Крим — конкурсна}}. Після цього стаття автоматично візьме участь у конкурсі.

На конкурс можна подавати більше, ніж одну статтю; також Ви можете продовжувати поліпшувати свої статті до кінця конкурсного періоду (31 серпня 2015 р. включно).

До Дня кримськотатарського прапора, 26 червня Міністерство культури України та ГО «Вікімедіа Україна» починають конкурс в українській Вікіпедії, присвячений культурній спадщині Криму. Деталі повідомлять на прес-конференції у четвер, 25 червня, о 12:00, в Національному заповіднику «Софія Київська» (за адресою вул. Володимирська, 24).

У розділі Вікіпедії українською мовою про Крим, зокрема про пам’ятки культурної спадщини, написано надзвичайно мало. Українською про Крим існує менше 4 тисяч статей, у той час як у російській — майже 9 тисяч.

Учасники прес-конференції:

• В’ячеслав Кириленко — віце-прем’єр-міністр, міністр культури України
• Таміла Ташева — співзасновник і координатор громадської «КримSOS»
• Андрій Щекун — голова громадської організації «Кримський центр ділового та культурного співробітництва “Український Дім”»
• Олексій Скорик — директор ДП «Кримський дім»
• Ахтем Сейтаблаєв — заслужений актор АР Крим, режисер, телеведучий
• Наталія Тимків — адміністратор Вікіпедії, виконавчий директор ГО «Вікімедіа Україна».

Контакти для акредитації:
(044) 235-22-33 — Міністерство культури України
(096) 916 07 19; olenawikimedia.in.ua — Олена Захарян, «Вікімедіа Україна»

З 3 по 16 червня в українській Вікіпедії проводився Тиждень Башкортостану, приурочений до 10-річчя башкирської Вікіпедії. До цієї дати башкирські колеги поставилися серйозно, організувавши ряд заходів на підтримку Вікіпедії рідною мовою та популяризацію краю.

Українські вікіпедисти також зробили подарунок башкирським колегам, написавши та покращивши статті про Башкортостан українською мовою. Велика увага приділена українській тематиці, оскільки в Башкортостані проживає громада наших співвітчизників.

Тиждень проходив у загальноприйнятому для української Вікіпедії форматі, проте мав певні особливості. До організації долучились також башкирські вікіпедисти, які допомогли сформувати список статей. Крім того, кожен башкирський вікіпедист мав нагоду написати перелік тих статей, які він хотів би бачити, і варто відзначити, що всі запитувані статті у переліку написані українськими колегами. У Тижні також запропонований список статей зі спеціальних номінацій, і, найголовніше, найактивніших учасників башкирські колеги планують нагородити подарунками.

Від імені українських вікіпедистів ми вітаємо наших башкирських колег з 10-річчям башкирської Вікіпедії та бажаємо їм продуктивної роботи в розвитку вільних знань рідною мовою! А всім українцям бажаємо писати більше статей до нашої Вікіпедії і принагідно інформуємо, що наразі в українській Вікіпедії триває Астрономічний тиждень та розпочався Тиждень екології, до яких кожен також може долучитися!