-
Приєднайтесь до 215 інших підписників
Facebook
-
Недавні записи
- Брати Коссаки: перший військовий генеалогічний феномен Вікіпедії
- Традиції, фольклор і видимість жінок у кампанії «Фемінізм та фольклор»
- Голосуйте за українські фото у конкурсі «Зображення року»!
- Як студенти Острозької академії наповнювали українську Вікіпедію
- Перші підсумки «Вікі любить фольклор» 2026 в Україні
Мета
Архіви публікацій
- 2025 | с л б к т ч л с в
- 2024 | с л б к т ч л с в ж л г
- 2023 | с л б к т ч л с в ж л г
- 2022 | с л б к т ч л с в ж л г
- 2021 | с л б к т ч л с в ж л г
- 2020 | с л б к т ч л с в ж л г
- 2019 | с л б к т ч л с в ж л г
- 2018 | с л б к т ч л с в ж л г
- 2017 | с л б к т ч л с в ж л г
- 2016 | с л б к т ч л с в ж л г
- 2015 | с л б к т ч л с в ж л г
- 2014 | с л б к т ч л с в ж л г
- 2013 | с л б к т ч л с в ж л г
- 2012 | с л б к т ч л с в ж л г
- 2011 | с л б к т ч л с в ж л г
- 2010 | с л б к т ч л с в ж л г
Вікі любить Землю- Голосуйте за фото українських авторів у конкурсі «Зображення року» 2025!
- Історія одного відео: зустріч з борсуком
- Ділимося першими результатами цьогорічного Місячника ілюстрування української природи на його екваторі!
- Долучайтеся до ілюстрування української природи у Вікіпедії та Вікіданих у 2026 році!
- Топ-20 найкращих світлин року міжнародного фотоконкурсу Wiki Loves Earth 2025
- Міжнародна спецномінація «Human Rights and Environment»: світлина з України серед переможних зображень та загальний топ
- Міжнародна відеономінація від «Вікі любить Землю» 2025: українські відео у трійці найкращих та загальний топ
- Дайджест результатів конкурсу 2025
- Як пройшла церемонія нагородження «Вікі любить Землю» 2025
- 15 світлин до міжнародної частини «Вікі любить Землю» у 2025 році
Вікі любить пам’ятки- Найкращі фото Одеської, Полтавської та Тернопільської областей 2025 року
- Найкращі фото Криму, Черкаської та Чернігівської областей 2025 року
- Найкращі фото Севастополя, Миколаївської та Сумської областей 2025 року
- Найкращі фото Донецької, Закарпатської та Львівської областей 2025 року
- Найкращі фото Вінницької, Волинської та Чернівецької областей 2025 року
- «Війна руйнує пам’ятки»: фотовиставка у Франкфурті-на-Одері
- Інтерв’ю. Ірина Бучнєва: «Я — звичайна фотолюбителька зі звичайною камерою»
- Найкращі фото Дніпропетровської, Житомирської та Херсонської областей 2025 року
- Інтерв’ю. Володимир Тарасов: «Я — та людина, яка не бачить себе без фотокамери»
- Запаліть віртуальну свічку пам’яті у Вікіпедії — розкажіть світові більше про Голодомор-геноцид у своїй малій батьківщині
Блог Wikimedia Foundation- “Cinematic intensity”: The winners of Wiki Loves Earth 2025
- ICFJ and Wikimedia Foundation Seek Applications for Open the Knowledge Journalism Awards in Africa
- Wikipedia celebrates 25 years of knowledge at its best
- Wikimedia Foundation Welcomes Two New Board Trustees
- Wikimedia Foundation appoints Bernadette Meehan as Chief Executive Officer
- Announcing Wikipedia’s top 25 most-read articles of 2025
- How does the Wikimedia Foundation use donations to Wikipedia?
- How is Wikipedia funded?
- The art of disagreement: How Wikipedia navigates disputes
- In the AI era, Wikipedia has never been more valuable
У Вікіпедії почався «Місяць Закерзоння»
На думку ініціатора проекту, народного депутата України Олега Панькевича, метою проекту є заповнення у Вікіпедії «білих плям», наповнення її інформацією про видатних людей, населені пункти, архітектурні споруди та інші твори мистецтва, про освітньо-культурні, економічні, військові організації, про історичні події краю, де ще зовсім недавно жили і творили українці. Важливим також є привернення уваги і виховання інтересу у молоді як до історії українського народу і її уроків, так і до сучасних інформаційних технологій, які дозволяють не лише споживати знання, але й поширювати їх через Вікіпедію на цілий світ.
Юрій Пероганич, співзасновник громадської організації Вікімедіа Україна важає: «Не менш важлива ціль проекту – залучення до написання і редагування статей Вікіпедії нових людей: журналістів, істориків, нащадків виселених із Закерзоння українців і всіх, хто цікавиться історією нашого народу».
Проект триватиме з 1 по 31 серпня. Для участі у проекті потрібно мати доступ до Інтернету. Для новачків корисною буде довідка «Вікіпедія:Як створити нову сторінку». Інструкції для учасників проекту опубліковані на сторінці «Місяць Закерзоння».
Проект приурочений 70-тій річниці від початку депортації українців, яка почала свій відлік 9 вересня 1944 і з перервами тривала до 1951.
Один вірмен — одня стаття в Вікіпедії
«Вікімедіа Вірменія» ініціювала національний проект «Один вірмен — одня стаття в Вікіпедії». Про мету і масштаби проекту судіть із приведеного нижче відеокліпа і посилань на новини з Британії, Вірменії і Азербайджану.
Проект уже дає свої результати — лише за липень до вірменської Вікіпедії додалося понад 3800 нових статей:
- BBC: Вірменія активно розвиває вірменомовну Вікіпедію, Panarmenian.net
У Києві відкрилась 4-та Українська Вікіконференція
Сьогодні у Києві розпочала свою роботу IV Українська Вікіконференція, на якій присутні учасників із різних областей України, в т.ч. із Криму, а також гості з США, Польщі та Росії.
Вікіконференція працюватиме протягом двох днів, і на ній планується обговорити велике коло питань, пов’язаних із роботою у Вікіпедії, розвитком інших проектів Фонду Вікімедіа, проектів ГО «Вікімедіа Україна», а також питання законодавчих змін щодо запровадження в Україні свободи панорами. Також Вікіконференція є одним із заходів в рамках святкування 10-річчя української Вікіпедії.
У Вікіконференції також візьме участь гість із США Асаф Бартов, Голова Грантового комітету Фонду Вікімедіа та Південного партнерства, який прочитає доповідь із проблеми «Конфлікту інтересів» у Вікіпедії, який також актуальний для України у прагненні побороти корупцію.
Серед проблем, які будуть висвітлені та обговорені на Вікікоеференції слід відзначити проблему створення шаблонів та функціонування ботів у Вікіпедії, проблему розвитку Вікіпедії кримськотатарською мовою, ліцензування файлів у Вікісховиші, а також розвитку інших проектів Фонду Вікімедіа (Вікісловник, Вікіджерела, Вікіновини, Вікіпідручник, Вікімандри та інші). Також будуть висвітлені досягнення та запропоновані нові пропозиції щодо розвитку проектів ГО «Вікімедіа Україна», зокрема, Вікі любить пам’ятки, Вікі любить Землю, Освітньої програми Вікіпедії, БоГеМА, Вікіекспедицій, Музичних проектів та QR-кодів. Буде розглянуто й низку організаційних питань та проблеми нових підходів у співпраці зі ЗМІ та соціальних медіа. Також Ви можете ознайомитись із програмою Вікіконференції.
У конференції беруть участь вікіпедисти та вімедійці з різних регіонів України, зокрема, з Києва, Київської, Вінницької, Дніпропетровської, Житомирської, Івано-Франківської, Львівської, Одеської, Полтавської, Тернопільської, Харківської, Херсонської,Чернігівської областей, а також Автономної Республіки Крим.
Працюватиме IV Українська Вікіконференція в Київському університеті імені Бориса Грінченка, який є партнером ГО «Вікімедіа Україна».
Нагадаємо, що Українська Вікіконференція – це щорічних захід, у якому беруть участь редактори проектів проектів Фонду Вікімедіа з України, а також гості з інших країн. Попередні Вікіконференції відбулись у Львові (2011), Харкові (2012) та Вінниці (2013).
Зазначення авторських прав на фотографії:
- світлина «Wikiconference Kyiv 2014 Logo» авторства Krutyvuss (використано «Wikimedia Community Logo.svg» авторства WarX, суспільне надбання та «Demi-volée d’argent» авторства Wagner51 під ліцензією CC BY-SA 2.0 France; обидва – з Вікісовища) під ліцензією CC BY-SA 3.0 з Вікісховища.
- світлина «4UkrainianWikiConference Kharkivian 1» авторства Kharkivian під ліцензією CC BY-SA 4.0 з Вікісховища.
Прес-служба ГО «Вікімедіа Україна»
Оприлюднено в Конференції, Наука і освіта, Поточні події, Прес-релізи
Позначки: 10 років українській Вікіпедії, Конференції
2s коментарів
Адміністратор української Вікіпедії Віктор Семенюк в ефірі Вінницького телебачення
Оприлюднено в Особистості, Спілкування з масмедіа
Позначки: Віктор Семенюк, Вінницька область
Залишити коментар
Найкращі фото української частини конкурсу «Вікі любить Землю»
Ці десять світлин представлятимуть Україну на міжнародному етапі конкурсу. Всі фото опубліковані на умовах ліцензії CC BY-SA, тобто вони вільні для поширення і використання з будь-якою метою, в тому числі комерційною за умови вказання авторства.
![]()
1. «Скелі Демерджі». Ландшафтний заказник «Демерджі-яйла», АР Крим, © Віталій Башкатов
![]()
2. «Вид з Говерли на Карпатський національний парк». Карпатський національний природний парк, Івано-Франківська область, © Дмитро Балховітін
![]()
3. «Актовський каньйон». Регіональний ландшафтний парк «Гранітно-степове Побужжя», Миколаївська область, © Анастасія Сак
4. «Зимовий Кукуль». Карпатський національний природний парк, Івано-Франківська область; Карпатський біосферний заповідник, Закарпатська область © Володимир Хіраш
![]()
5. «Шаан-Кая у хмарах». Ялтинський гірсько-лісовий природний заповідник, АР Крим, © Олександр Черних
![]()
6. «Озеро Світязь на світанку». Шацький національний природний парк, Волинська область, © Павло Мокрицький
![]()
7. «Полонина Григорівка, вид на Говерлу і Петрос». Карпатський національний природний парк, Івано-Франківська область; Карпатський біосферний заповідник, Закарпатська область, © Максим Присяжнюк
![]()
8. «Ранкова палітра». Регіональний ландшафтний парк «Зуївський», Донецька область, © Віталій Башкатов
![]()
9. «На Говерлі». Карпатський національний природний парк, Івано-Франківська область; Карпатський біосферний заповідник, Закарпатська область, © Роберт Лабчук
10. «Півострів». Ботанічний заказник «Новий Світ», гідрологічна пам’ятка природи «Прибережний аквальний комплекс між Новим Світом і Судаком», АР Крим, © Віталій Башкатов
Джерело: http://wikilovesearth.org.ua
Місяць Закерзоння у Вікіпедії. Прес-конференція у Львівській обласній раді
15 липня 2014 об 11:00 у 307 кабінеті Львівської обласної ради відбудеться прес-конференція щодо презентації проекту «Місяць Закерзоння у Вікіпедії». Проект приурочений 70-тій річниці від початку депортації українців із Закерзоння, яка розпочалась 9 вересня 1944 р. Захід відбудеться у рамках проекту «Історичні діалоги».
У прес-конференції візьмуть участь:
- Володимир Середа – голова Об’єднання товариств депортованих українців «Закерзоння»;
- Юрій Пероганич – один із засновників громадської організації «Вікімедіа Україна»;
- Ярослав Кравченко – депутат Львівської обласної ради.
Модератор заходу:
- Михайло Галущак – координатор проекту «Історичні діалоги»
Найкрасивіші фотографії природи України стануть відомі 12 липня!
12 липня, об 11:00, відбудеться церемонія нагородження української частини міжнародного фотоконкурсу пам’яток природи «Вікі любить Землю». Церемонія відбудеться в знаковому місці – «Золотих воротах», комплекс яких об’єднує архітектурну пам’ятку та пам’ятку природи – Золотоворітський сквер.
В рамках конкурсу на Вікісховище було завантажено більше 12 тис. світлин, з яких професійне журі обрало ТОП-10 найкращих. Імена переможців та їх роботи будуть оголошені на церемонії нагородження.
Міжнародний фотоконкурс пам’яток природи «Вікі любить Землю» втілюється заради поширення вільних знань про природний спадок Землі задля формування дбайливого ставлення до природи та захисту навколишнього середовища. Зображення, отримані під час конкурсу, використовуватимуться для ілюстрації статей у Вікіпедії та інших вікіпроектах, а найкращі з них візьмуть участь в українській та міжнародній виставках.
Оприлюднено в Анонси, Конкурси
1 коментар
Вікіпедія — шостий сайт за охопленням в Україні
Компанія Gemius Україна оприлюднила ТОП-20 сайтів Уанета за показником охоплення аудиторії в травні 2014 року.
Найпопулярнішими сайтами, якими користувались українці протягом місяця, як і в попередні періоди, залишились Google.com, Vk.com, Mail.Ru, Yandex.ua і Youtube.com.
Але в порівнянні, наприклад, з квітнем, відвідуваність українцями російських проектів зменшилась. Це стосується таких проектів як ВКонтакте і Mail.ru. Найбільше втратив Яндекс. Його частка за місяць зменшилась з 46,2% до 43,6%.
При цьому зросла відвідуваність Google, Facebook, Wikipedia, YouTube та інших популярних міжнародних інтернет-сервісів.
Згідно з даними gemiusAudience (fusion panel), розмір інтернет-аудиторії в травні 2014 року склав близько 18,7 млн. чол. (real users, 14+).
Соцдем звіт складений на підставі 6 719 анкет software-панелістів і 43 000 анкет cookie-панелістів.
*Fusion-панель (змішана панель) в дослідженні gemiusAudience об’єднує cookie-панель і software-панель.
*Охоплення – процентне співвідношення числа відвідувачів (реальних користувачів), що здійснили, принаймні, один перегляд сторінки на вибраному сайті за часовий інтервал, до загального числа інтернет-користувачів за цей часовий інтервал.
Джерело: http://watcher.com.ua
Оприлюднено в Рейтинги
Залишити коментар
Українська Вікіпедія — стан на середину року
На 1 липня число статей в основному просторі української Вікіпедії досягло 511 567. Це 16-е місце у світі.
Середня результативність протягом червня становила 223 нові статті за день, або, в середньому, одна нова стаття на кожній шостій-сьомій хвилині.
Число редагувань за червень становило 123 тис., або 4,1 тис. за добу. Це, в середньому, одне редагування на 21 секунду.
Перша трійка найпопулярніших статей розмістилася в такому порядку:
- Путін — ху*ло (111 008 переглядів за червень)
- Чемпіонат світу з футболу 2014 (102 839)
- Порошенко Петро Олексійович (71 692)
На жаль, упали загальні показники відвідуваності. За підсумками червня українська Вікіпедія опустилася на 23-є місце у світі з показником 64 млн переглянутих за весь місяць сторінок.
За рік число відвіданих протягом місяця сторінок впало на 24%. Падіння відвідування проти травня 2014 склало 20%. Не виключено, що падіння проти минулого року пов’язане зі зміною алгоритму підрахунку на статистичному сервері Фонду Вікімедіа влітку 2013.
Головною причиною такого стану є те, що у комп’ютерах переважного числа користувачів Інтернету встановлена російськомовна операційна система, здебільшого Microsoft Windows. Тому пошукові сайти, насамперед Google видають у результатах пошуку посилання на російськомовні ресурси. Користувачі Інтернету можуть легко налаштувати на своїх комп’ютерах пошукові системи так, щоб спочатку пошук проводився серед сайтів україномовних.
Детальніше читайте у липневому, 2014 року випуску Віківісника.
Вікімедієць Євген Коваленко – серед розробників першого українського наносупутника
Супутник КПІ PolyITAN-1 у пусковому контейнері. Фото Firef7y, Creative Commons Attribution-Share Alike 3.0 Unported
У НТУУ “КПІ” розроблено наносупутник “PolyITAN-1” формату “Сubesat” (Кубсат) масою приблизно 1 кг і розмірами 10х10х10 см. У ніч проти 20 червня його виведено на навколоземну орбіту.
Створила супутник група молодих науковців та інженерів теплоенергетичного і радіотехнічного факультетів, факультету електроніки, а також Інституту телекомунікаційних систем НТУУ “КПІ” під керівництвом кандидата технічних наук Бориса Рассамакіна. У складі групи розробників – член ГО “Вікімедіа Україна” Євген Коваленко.
“PolyITAN-1” складається з чотирьох модулів-підсистем: модуля енергозабезпечення, модуля радіолінії, модуля управління і модуля корисного навантаження.
Усі модулі, розроблені при створенні цього апарату, можуть бути використані для цілої серії інших супутників.
Євген Коваленко, 2011 рік. Фото з Вікісховища
За словами проректора НТУУ “КПІ” з наукової роботи академіка НАН України Михайла Ільченка, метою запуску супутника “PolyITAN-1” є відпрацювання технологічних режимів польоту; створення та дослідження сонячних датчиків для малих космічних апаратів.
Крім того – перевірка енергетики розроблених в університеті сонячних джерел живлення; адаптація до умов космосу і вдосконалення для майбутніх польотів цифрових каналів передачі інформації із супутника на Землю та команд управління ним; дослідження впливу космічного простору на роботу електронних підсистем супутника; дослідження функціонування систем GPS оригінальної конструкції.
Для відстеження польоту космічного апарату і проведення запланованих досліджень в університеті створено центр з необхідним випробувальним обладнанням.
Результати, отримані в процесі польоту, молоді дослідники використовуватимуть у тому числі й при проектуванні нових конструкцій малих супутників, створення яких передбачено угодами, укладеними НТУУ “КПІ” з іншими університетами.
Власне, цей запуск також здійснено у рамках міжнародної співпраці КПІ з університетами інших країн: після презентації інженерної моделі наносупутника в Інституті імені Калмана (Бельгія) київських політехніків було запрошено до участі в Міжнародному проекті QB50, в якому брали участь ще кілька десятків університетів.
Оприлюднено в Наука і освіта
7s коментарів

