6—9 червня 2019 року відбулася вікіекспедиція у Мармароський заповідний масив. Учасники підкорили вершину Мармароського масиву  —  гору Піп Іван та подолали найскладніший шлях до Ялинського водоспаду, що належить до Карпатського біосферного заповідника. Вікіекспедиція складалася з чотирьох осіб: вікіпедистки та фотографині Світлани Дячок та Світлани Волощук, краєзнавця Володимира Кухарчука та водія Едуарда Дячка. Особливістю такої мандрівки, яку підтримує та впроваджує ГО «Вікімедіа Україна», є наповненння української вільної енциклопедії та її сестринських проєктів текстовими, фото- та відеоматеріалами.

Вікіекспедиція тривала чотири дні. Першого дня учасники та учасниці виїхали із Чорткова (Тернопільська область) у напрямку Коломиї, а згодом Яблунівського перевалу та Рахова. Якщо їхати до центру Європи із Коломиї, Івано-Франківська, то неподалік Ясіня знаходиться водоспад Труфанець, що вважається найвищим природним водоспадом Закарпаття. Колись тут можна було навіть відпочити у дерев’яній хатинці. Під час подорожі оглядовий майданчик-альтанка знаходився на реконструкції. Проте це не завадило помилуватися красою саме такої ділянки Карпатського біосферного заповідника як Труфанецький водоспад. Учасники та учасниці вікіекспедиції поселилися у затишному мотелі «Тис», що знаходиться за декілька метрів від географічного центру Європи (с. Ділове, урочище Бутин).

Рано вранці наступного дня, вікіекспедиція почала підкорення вершини. Варто пам’ятати, що Мармароський хребет — це прикордонна з Румунією територія, і перебування на ньому має бути обов’язково узгоджено з прикордонною службою. Тож ми завчасно надіслали заявку на ім’я командира Мукачівського прикордонного загону. Хоча, як виявилося пізніше, це необов’язково.  Головне — мати роздруковану заявку разом із документами, що засвідчують осіб — учасників експедиції, та у день старту отримати дозвіл у прикордонній службі с. Ділове Рахівського району.

Вікіекспедиція стартувала у місці, де організований так званий пропускний пункт. До нього учасники під’їхали автомобілем. У селі вам кожен покаже, звідки стартувати на Мармароський масив або Ялинський водоспад. Дорослим потрібно заплатити 30 грн, дітям — 20 грн, щоби потрапити на територію заповідника.

Перший день підйому виявився найважчим. Три години учасники експедиції йшли гірською дорогою, милуючись природою Карпатського біосферного заповідника, знимкуючи представників флори та фауни, які зустрічалися на шляху. Праворуч, через міст, вказівник на Струнги. Проте варто рухатися далі по лісовій грунтовій дорозі. О 13:00 почалася злива, тож ми ледь встигли сховатися у напіврозваленій дерев’яній хатинці, яку знайшли на галявині  посеред лісу. Попри те, що частина шляху двома учасницями була згодом подолана на ГАЗ-66, двом іншим членам експедиції вдалось дістатись до перевалу на полонину Латундураж о 18:00.

Повечерявши, вирішили, що сили для підкорення вершини Піп Іван Мармароський ще є. Від полонини Латундур, де розклали намети учасники вікіекспедиції, до вершини ще 2,5 км. Протягом трьох годин піднімалися, милуючись краєвидами. Джерело на полонині Квасний, прикордонний стовп… Ще 300 метрів — і стела на вершині гори Піп Іван Мармароський. Унизу — Криваве озеро, Румунія… і жодного прикордонника. Ще пів години поверталися назад, Мармароським хребтом на полонину Латундур до табору.

Уранці третього дня учасників вікіекспедиції розбудив мелодійний шум дзвоників на шиях овець, кіз, баранів. Саме їх вранці виганяли на полонину. У процесі підготовки вікіекспедиції група планувала підкорити кілька гірських вершин Мармароського масиву: Берлебашку, Менчул, Петрос Мармароський, Піп Іван Мармароський, відзнимкувати зразки флори та фауни Мармароського заповідного масиву. На щастя, погода сприяла запланованому. Тож на зворотному шляху вдалося побувати на полонинах Латундур, Берлебашці, та добратися найскладнішим машрутом до Ялинського водоспаду.

Незважаючи на зовсім не промаркований шлях до Ялинського водоспаду, учасники експедиції за картою змогли його знайти. Варто зазначити, що сам водоспад — найвищий водограй у Карпатах. На відміну від відомих Шипота й Гука, Ялинський водоспад відносно важкодоступний, тож він зберіг первісний вигляд. Світлини та відео, відзняті в урочищі Ялин, засвідчують неповторну красу водоспаду саме влітку. Також, в  долині Потоку Білого були знайдені екземпляри зникаючого лишайника Lobaria pulmonaria, занесеного до Червоної книги України.

Після завершення експедиції, дорогою додому вдалося відвідати Музей екології гір та історії природокористування в Українських Карпатах, що знаходиться у селі Вільховатий, а також побувати в Рахові та Яремчі. Завдяки вікіекспедиції, були створені дві статті у Вікіпедії (Щевора і Крем’яник гарний), поліпшено 15 статей, 13 проілюстровано, також з’явилась нова стаття у Вікімандрах (На Піп Іван Мармароський через полонину Латундур та Ялинський водоспад). Повний перелік створених та покращених статей можна знайти тут.

Під час експедиції учасники також міркували як наповнювати Вікіпедію та інші вікіпроєкти інформацією про національні парки, біосферні і природні заповідники України. Варто додавати міжсторінкові посилання, аби швидко перейти зі сторінок про заповідники та пам’ятки природи на статті про населені пункті, гірські вершини, готелі і турбази, туристичні маршрути, топоніми, ендемічні види флори і фауни, та навпаки. Волонтери могли б перекладати статті про заповідники і національні парки України мовами світу, ініціювати і проводити цікаві тематичні тижні та вікіекспедиції. Ще одним напрямком роботи вікіспільноти може бути співпраця з установами природно-заповідного фонду і прохання до них надавати інформацію про себе для вікіпроєктів.

Дізнатися більше про вікіекспедиції, подати заявку і почитати звіти інших учасників можна тут.