14—18 серпня у столиці Швеції Стокгольмі проходила щорічна Вікіманія — конференція руху Вікімедіа. Провідною темою було оголошено  роль руху Вікімедіа у контексті Цілей сталого розвитку. Протягом п’яти днів учасники обговорювали як вільні знання можуть змінювати життя людей, як можна побудувати кращий світ через взаємодію та інновації, а також міркували про роль Вікіпедії та інших вікіпроєктів у вирішенні глобальних проблем.

Цього року на Вікіманію з’їхались понад 900 учасників з усього світу — від Японії до Норвегії. Сесії проходили у корпусах Стокгольмсього університету, аудиторії якого у програмі конференції називались іменами видатних діячок у різних сферах науки, культури та громадської діяльності. Серед учасників було 15 представників українського вікіруху, що стало рекордною кількістю для  за всю історію відвідин цієї події українцями. П’ятеро учасників та учасниць Вікіманії отримали стипендію від ГО «Вікімедіа Україна».

Віктор Семенюк (користувач Вісем): «Вікіманія — це завжди багато можливостей. Це, зокрема, і шанс познайомитися з людьми із різних точок Земної кулі, налагодити з ними співпрацю, навчитися та поділитися власним досвідом з іншими, чудова нагода вдосконалитися»

У програмі трьох основних днів конференції понад 260 сесій у різних форматах — доповіді, обговорення та воркшопи. У передконференційні дні проводили хакатони та екскурсії. Провідна тема Вікіманії-2019 у перекладі з англійської звучить як «Сильніші разом: Вікімедіа, вільні знання та Цілі сталого розвитку».

Людмила Сломінська (користувачка Luda.slominska): «Найбільше мене вразило те, що фактично вся Вікіманія була присвячена тому як сприяти досягненню цілей сталого розвитку ООН. Погоджуюсь з тезою, що проекти Вікімедіа і  Вікіпедія, як найбільша енциклопедія світу, не можуть залишатись осторонь від глобальних проблем, і учасники руху відповідальні за їх вирішення. На сесіях звучала думка, що навіть найсучасніші дослідницькі центри не можуть зібрати повну інформацію про доступ до питної води чи якість освіти, тож потрібно організовувати дослідження на місцевому рівні, і дати можливість усім зацікавленим долучатися, обмінюватися цією інформацією (зокрема — через Вікідані)».

На Вікіманії багато уваги приділили темі охорони довкілля, не лише на тематичних сесіях, а й в організації самої конференції.

Користувачка Luda.slominska: «Окрема сесія була присвячена аналізу якості і відвідуваності статей про зміну клімату різними мовами. Також, багато уваги приділялось проектам, що допомагають висвітленню, популяризації, моніторингу стану, збереженню природоохоронних територій та окремих видів («Вікі любить землю», «Вікі любить метеликів»). Робота конференції була організована максимально екологічно — мінімум паперу, програмки в електронному варіанті, замість пластикових пляшок — брендовані фляжки, переважно вегетаріанська їжа, паперовий або залізний посуд. І навіть бейджики були з переробленого паперу з насінням, яке можна проростити.»

Крім того, організатори підрахували екологічний слід конференції — і пожертвували 6 тисяч доларів на те, щоб його компенсувати. 

У контексті екологічної теми одна з сесій була присвячена проекту «Вікі любить Землю», започаткованому в Україні у 2013 році. За сім років конкурсу було завантажено понад півмільйона фотографій. Конкурс має на меті привернути увагу до збереження пам’яток природи. Міжнародна команда організаторів, кістяк якої складається з учасників українського вікіруху презентувала на Вікіманії позитивний вплив конкурсу (та його шкоду) для природи. 

За словами користувача Fed4ev, Вікіманія допомогла сформувати уявлення про зв’язок діяльності Фонду Вікімедіа з Глобальними цілями. Зокрема, найміцнішим він є із ціллю №4 (Забезпечення якісної освіти), але наводилися цікаві приклади і щодо цілей №1 (Подолання бідності), №5 (Гендерна рівність), №8 (Гідна праця та економічне зростання), №16 (Мир, справедливість та сильні інститути), №17 (Партнерство заради сталого розвитку) та інших.

Також серед провідних була тема гендерної рівності. Оскільки це одне із пріоритетних питань шведської внутрішньої та зовнішньої політик, представники шведської вікіспільноти зуміли налагодити плідну співпрацю з Міністерством зовнішніх справ Швеції. Головна тематика співпраці є досить специфічною та цікавою — це розвиток вільного контенту про видатних жінок. Над цим працюють усі або майже всі дипломатичні представництва за кордоном.

• 

• 

«Було приємно усвідомити, що українські вікімедійці і спільнота редакторів, беручи участь у конкурсі  WikiGap, зробили свій внесок у загальні зусилля для рівного представлення в енциклопедії біографій значимих жінок, відповідно, і для досягнення Цілі сталого розвитку №5», — підсумовує користувач Fed4ev.

Говорили на Вікіманії і про поточні проблемні зони вікіпроєктів, зокрема, про залучення та втримання новачків. Йшлося про проекти, які зараз тестуються у чеському та корейському мовних розділах.

«Один з проектів — вітальна анкета для користувачів, які щойно зареєструвалися, щоб з’ясувати наміри та інтереси новачків, щоб персоналізувати їхній досвід. Коефіцієнт відповідей склав 60%. Багато редакторів на обох Вікіпедіях відповіли, що вони хотіли б допомоги від більш досвідчених учасників. Другим проектом був EditorJourney, який досліджував, що роблять новачки в перший день. Цікаво, що  кількість редакторів, які завершили редагування менша (45%—40%), ніж кількість людей, що відкрили вікно редагування (64%—56%). Також презентували довідкову панель, яка має допомогти отримати відповідь персоналізовано.» — розповідає стипендіатка CELLen.

• 

• 

• 

Учасники відзначили високий рівень організації такої масштабної події. Ігор Маковський розповів, що різноманітні сесії були гармонійно поєднані в часі та за локаціями, а злагоджений процес підготовки до конференції (інформування, опитування тощо), дозволив заздалегідь визначитись із пріоритетами.

Не менш насиченими за основні три дні Вікіманії були і два передконференційні. Учасники брали участь у хакатоні, тренінгах, відвідували Шведський музей природничої історії та шведський парламент.

Офіційну сторінку цьогорічної Вікіманії з усією інформацією про захід ви знайдете за цим посиланням.