14—15 вересня 2019 року за підтримки «Вікімедіа Україна» відбулась вікіекспедиція на північ Одеської області. Одеське фотографічне товариство допомогло учасникам поїздки з фототехнікою, також матеріалами та корисними порадами посприяли краєзнавці, члени ГО «Краевед» – Євген Забіянов, Артем Просянюк та Сергій Жосан. Це вже друга експедиція Одещиною, у вересні 2014 року учасники попередньої побували у південному регіоні області «Буджак».  Цього разу відвідали Біляївський, Роздільнянський, Великомихайлівський, Окнянський, Подільський, Захарівський та Любашіський райони Одеської області.

Учасники експедиції  фотографували населені пункти та пам’ятки культури у північних районах Одещини. Можливо через віддаленість від обласного центру і поганий стан місцевих доріг статті про населені пункти цих районів у Вікіпедії мало ілюстровані і складаються найчастіше з декількох речень, що містять тривіальну статистичну інформацію. Тому, паралельно з вікіекспедицією 16 вересня —16 жовтня проходив місячник створення і поліпшення статей про північні райони Одеської області.

О 10 ранку учасники виїхали автомобілем з Одеси і рухались заздалегідь спланованим маршрутом Одеса — Окни із заїздом у села недалеко від траси. За перший день проїхали 4 райони, зупинившись на ночівлю у наметі біля села Кошарка.

Маршрут пролягав послідовно через  населені пункти: Василівка, Кам’янка (Біляївський район);  Степове,  Кучурган, Павлівка,  Степанівка,   Новокрасне,  Розалівка,  Яковлівка, Ангелінівка (Роздільнянський район); Гірське, Анастасіївка,  Новопетрівка,  Велика Михайлівка (Великомихайлівський район), Глибокояр,  Захарівка, Майорське, Нова Шибка,  Карабанове,  Кошарка  (Захарівський район).

Наступного дня рухались автошляхом Р 33 до села Новосамарка з мальовничими ставами на річці Вижна і автошляхом Т 1624 до районного центру Окни із заїздом у село Чорна. Там  увагу привернули старі кам’яні силосні вежі, які більше нагадували руїни старовинного замку, аніж сільськогосподарську споруду. Повертались автошляхом М 13 (Кишинів — Кропивницький) та Київ — Одеса.Одним з головних об’єктів уваги були церкви. Зокрема у селах Василівка, Кам’янка (залишки німецького костелу Різдва Пресвятої Діви Марії), Новокрасне, Розалівка (церква 1797 року), Новопетрівка (дві церкви XIX століття, однієї з яких навіть немає у державному реєстрі пам’яток, й відповідно, у конкурсних списках «Вікі любить пам’ятки»).

Одним з головних об’єктів уваги були церкви. Зокрема у селах Василівка, Кам’янка (залишки німецького костелу Різдва Пресвятої Діви Марії), Новокрасне, Розалівка (церква 1797 року), Новопетрівка (дві церкви XIX століття, однієї з яких навіть немає у державному реєстрі пам’яток, й відповідно, у конкурсних списках «Вікі любить пам’ятки»).

Святовознесенська церква 1848 року в районному центрі Окни також відсутня в офіційних переліках пам’яток.

У село Федорівка Подільського району учасники завітали спонтанно із траси М 13. Там знайшли та сфотографували реставровану церкву початку минулого століття, яка офіційно не охороняється.

А от від колись величного костелу у німецькій колонії Мангейм (зараз село Кам’янка) вже мало що залишилось.

Ще одним цікавим об’єктом стали сільські цвинтарі, де збереглись старі поховання ще з козацьких часів. Зокрема, такі були у селах Василівка (дуже багато поховань, але частина хрестів поламана, а могил розкопана), Степанівка, Розалівка (цвинтар поруч із церквою 1797 року), Гірське (цвинтар на старовинному кургані, де збережено декілька старих могил).

Одним із найцікавіших виявився цвинтар невеликого села Кошарка, де збереглись старовинні поховання. Тут вдалось розпізнати як українські козацькі, так і поховання німецьких колоністів, які відрізняються за формою хрестів. Пізніше версія про наявність німецького населення у селі підтвердили джерела —  один із хуторів села мав німецьку назву і німецьке населення. На жаль, жоден із цих цвинтарів офіційно не охороняється як об’єкт культурної спадщини.

Традиційно фотографували найбільш примітні об’єкти населених пунктів: сільради, школи, клуби, автобусні зупинки із назвами сіл, яскраві будинки, пам’ятники, традиційні для цих місцевостей колодязі, а також меморіали загиблим у Другій світовій війні. Частина з них була у конкурсних списках «Вікі любить пам’ятки»  (с. Новосамарка,  Федорівка, Новосамарка, смт Окни і Захарівка), частина —  ні (зокрема, у селах Яковлівка, Степанівка, Марківка).

Під час вікіекспедиції також сфотографували 6 малих річок Кучурган (річка), Великий Канай, Вижна, Ягорлик, Великий Куяльник, Меланка;

<

Протягом двох днів учасники проїхали 4 автошляхами —  Р 33, М 13, М 16, Т 1624. Стан доріг часто залишав бажати кращого.

Серед інших цікавинок, які зустрічали, були автобусні зупинки з оригінальними мозаїками, які не повторювались у жодному селі.

Сфотографували також придністровське село у Молдові Стара Андріяшівка в районі пункту контролю

Всього було завантажено 561 світлину, всі вони категоризовані і систематизовані на Вікіданих. Переглянути всі світлини можна на Вікісховищі. Учасники експедиції написали, покращили і проілюстрували більше 50 статей у Вікіпедії. Робота над статтями продовжується.

Усі світлини можна використовувати на умовах ліцензії CC BY-SA 4.0, що дозволяє вільно поширювати, змінювати та використовувати роботи з будь-якою метою, в тому числі комерційною, за умови згадки авторів та ліцензії.