Сьогодні, 27 січня, відзначається Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. Саме цього дня визволили в’язнів найбільшого нацистського табору смерті Аушвіц-Біркенау в Освенцімі.

Відтоді минуло 75 років, втім поширювати знання і зберігати пам’ять про Голокост «для досягнення загальної справедливості» актуально і донині. Ви також можете посприяти цьому, написавши чи поліпшивши статті у Вікіпедії — таким чином створена інформація буде доступна мільйонам читачів з усіх куточків світу. Ви можете зробити такий внесок у рамках певних заходів (до прикладу, зараз у Вікіпедії проходить Вікімарафон з нагоди дня народження енциклопедії), або ж без прив’язки до будь-яких подій.

Цього ж дня, дещо символічно, підбиваємо підсумки акції «Свічка пам’яті у Вікіпедії», що присвячена пам’яті жертв голодоморів.

Акція проводилась в українському розділі Вікіпедії наприкінці листопада. Учасники створили статті про дослідників Голодомору — польського історика Роберта Куснєжа, українського письменника Анастаса Кічика; про тих, хто заперечували Голодомор — американця Стівена Коткіна, канадця Дугласа Тоттла; про канадську журналістку Ріа Клаймен, яку вислали з СРСР через поширення «неправдивих новин»; про німецького публіциста Евальда Амменде, який одним із перших оприлюднив в Європі відомості про Голодомор в Україні. Також про Нонну Ауска, чеську письменницю українського походження, лікарку, яка була свідком Голодомору і писала про це; про Леоніда Трегуба, одного з засновників Литовської української громади, який отримав Хрест Івана Мазепи за вагомий внесок у вшанування пам’яті жертв Голодомору.

Як відзначив найактивніший учасник акції користувач Dmitri Lytov: 

«…практично всі мовні версії статей про Голодомор проілюстровані світлинами Александра Вінербергера, проте до минулого тижня статті про нього існували всього двома мовами — зараз вже близько 20. Також потребують перекладу іншими мовами, на мій погляд, статті про Гарета Джонса, Евальда Амменде, Степана Соснового, Рію Клаймен — тому що на них можна посилатися у статтях як на першоджерела відомостей (а не пізніші дослідження). (…) Я помітив, що дотепер не існувало статті про Голодомор мовою африкаанс (а це немаленький розділ). Зараз є — і, судячи з активного редагування статті, люди нею цікавляться. Також, як би це не виглядало парадоксально, досі статей про Голодомор немає казахською, кримськотатарською, ідиш мовами, а сторінки балтійськими мовами досить короткі».

Але чи говорить нам щось ім’я Александр Вінербергер, якщо не підглядатимемо до Вікіпедії? Цей австрійський інженер-хімік відомий тим, що, перебуваючи у Харкові, створив та зберіг світлини Голодомору 1932—1933 років, які є єдиним фотосвідченням геноциду українського народу в місті — дві фотографії його авторства ви вже бачили вище. До початку акції статті про Александра Вінербергер існували двома мовами — азербайджанською та українською. Тепер вони доступні у двадцяти чотирьох мовних розділах. Відтак про нього можна почитати англійською, французькою, німецькою, іспанською, польською, російською, і багатьма іншими мовами.

А стаття про Голодомор, так, про сам Голодомор, тепер є мовою африкаанс. Ба більше — коротенька стаття з’явилася кримськотатарською.

Вдячні Національному музею Голодомору-геноциду за інформаційну підтримку проєкту, і сподіваємося, що матимемо можливість об’єднувати зусилля волонтерів та фахівців і надалі, не тільки на короткий тиждень, приурочений до пам’ятного дня.