У Вікіпедії розпочався місяць Криму

До 10 травня в українській Вікіпедії триває «Місяць Криму» — кампанія зі створення та поліпшення статей про Крим на всі можливі теми, як-от географія, флора, фауна, історія, економіка, суспільство, культура, наука, спорт тощо. Усі охочі можуть доповнити найпопулярнішу енциклопедію інформацією про Крим, якої бракує, або покращити вже започатковані статті.

В українській Вікіпедії на сьогодні понад 7 тисяч статей [1]:, у яких хоча б трохи згадується Крим, тоді як російською понад 12 тисяч. Існує багато статей англійською та російською без відповідників українською. Це «відставання» становить майже 1,5 та понад 6,5 тисяч статей відповідно. На сторінці проєкту можна побачити тематичні переліки статей, що пропонуються до написання — червоний колір посилань означає, що статті з такою назвою ще немає у Вікіпедії українською. Статті можна створювати й на інші теми, якщо вони відповідають критеріям значимості Вікіпедії. 

Окрім заповнення тематичних прогалин, потребують уваги статті, що є популярними у читачів, але є недостатньо вичерпними й потребують доповнення та поліпшення — наприклад, «Ялтинська конференція», «Кримські гори», «Давньогрецькі міста Північного Причорномор’я», «Кримська війна», «Херсонес Таврійський», «Джамала», «Кримські татари», «Ганна Різатдінова», «Історія Криму» та інші. На сторінці акції у Вікіпедії є перелік таких статей для поліпшення — статті, що перелічені там, потребують оновлення даних, переписування, доповнення, додавання джерел чи ілюстрацій.

Як зазначив Василь Шиманський, ініціатор місячника:

«Роботи — непочатий край. В українській Вікіпедії тематичний захід, присвячений Криму, востаннє проводився ще 5 років тому. Серед запропонованих тем до написання — статті, які мають відповідники в російській, англійській, польській та інших вікіпедіях, але, на жаль, не мають української версії». 

Окремою підтемою місячника про Крим є створення та поліпшення статей про українських політв’язнів у Криму. Окремо буде  відзначено учасника чи учасницю за найбільший внесок до цієї категорії символічним сувеніром — кепкою з логотипом корабля «Сімферополь», командиром якого був Володимир Дудка, який зараз перебуває в колонії суворого режиму у Росії.

Писати на такі теми доволі складно. Адже це передбачає уважність у виборі джерел, об’єктивність і висвітлення усіх точок зору максимально нейтрально, виважено, що не завжди легко зробити. Але про такі складні теми потрібно писати. Про таких колишніх в’язнів Кремля як Олег Сенцов, кримськотатарські діячі Ільмі Умеров та Ахтем Чийгоз вже створено статті. Не про всіх політв’язнів можна знайти інформацію у Вікіпедії. Інформацію про них є здебільшого відкритою і її вільно можна знайти в джерелах онлайн. Наприклад, в базі даних Правозахисного центру «Меморіал» (російською, пошук за прізвищем): https://memohrc.org/ru/finder?keys=, або в списку в’язнів «LetMyPeopleGo» (українською, за кейсами): http://letmypeoplego.org.ua/uk/prisoner/ 

Геннадій Афанасьєв, колишній бранець Кремля, прокоментував важливість висвітлення цієї теми зі свого власного досвіду так:

«Російська Федерація постійно запевнює полонених українців, що вони залишились зі своєю бідою сам на сам та є нікому не потрібними. Окупант намагається зламати дух та волю свої жертв. Іноді так дійсно стається, що про людину в скруті ніхто не знає, не говорить, не пише листи та не відправляє передачі. Агресору це розв’язує руки й дає можливість знущатись з бранців як йому заманеться. Найчастіше це проявляється у формі фізичного насилля, катувань, позбавлення сну та створення нестерпних для існування людини умов, в межах її утримання. Для запобігання необхідно поширювати інформацію про долі полонених. Ім’я та прізвище кожного повинно передаватись серед усіх знайомих. Чим більше суспільство зацікавлене у визволенні бранців з полону, тим більше ця тема стає актуальнішою для політиків будь-якої країни. Розповсюдження листівок, книг зі свідченням вже звільнених бранців, та інформаційної правозахисної номенклатури в силах привернути увагу до проблеми. Якщо для простого громадянина це дуже важко та складно, то найпростішою допомогою стане надсилання листівки до полоненого зі словами підтримки. Це покаже росіянам, що бранець не один, що до нього прикута увага й змусить багато раз подумати, перш ніж нанести йому якусь шкоду. Гласність та медійність найкращий щит для тих хто в скруті, бо злодій буде знати, що про його злочини може дізнатись увесь світ».

Михайло Гончар, президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ», головний редактор часопису «Чорноморська безпека», зауважив:

«За роки окупації сотні мешканців Кримського півострова, головно кримськотатарські та українські активісти пройшли через репресії з боку окупантів. Більше сотні з них потрапили в катівні ФСБ під сфальшованими звинуваченнями в екстремізмі, тероризмі, підготовці диверсій і перебувають в російських в’язницях та колоніях. Тільки небагатьох вдалося звільнити. Є в Вікіпедії і стаття про нашого колегу — члена редакційної колегії “Чорноморської безпеки”, талановитого журналіста Олексія Бессарабова. Разом зі своїми друзями Дмитром Штибликовим і Володимиром Дудкою, Олексій був схоплений ФСБ 9 листопада 2016 року в Севастополі і засуджений за «підготовку диверсій» до 14 років колонії суворого режиму. Ми вважаємо, що сфальсифікована проти нього справа була помстою за активну громадянську позицію і журналістську діяльність до окупації півострова Росією.

Втім, статей про кримських бранців Кремля у Вікіпедії зовсім небагато. Більшість з в’язнів залишаються в забутті, бо це — звичайні люди, але які мали власну громадянську позицію і відстоювали її. Як, наприклад, Володимир Балух. Дуже добре, що вікіпедисти взялися підняти цей пласт. Це важливо для українського суспільства, важливо для кримчан, важливо для міжнародної правозахисної спільноти. Важливо це і для самих бранців Кремля — з-за грат вони бачать, що не забуті Україною. Наснаги вам! Крим — це Україна!»

Ми запрошуємо усіх охочих долучитися до цієї важливої ініціативи. Ви можете знайти сторінку проєкту за посиланням: https://uk.wikipedia.org/wiki/Вікіпедія:Проект:Тематичний_тиждень/Місяць_Криму 

[1] Аналіз проводився за допомогою PetScan за категорією:Крим, глибина 30.

Опубліковано у Анонси, Конкурси. Додати до закладок постійне посилання.

2 Responses to У Вікіпедії розпочався місяць Криму

  1. Щиро дякуємо за увагу до кримської тематики, долі кримських бранців Кремля! Не можна забувати, що український Крим сьомий рік під окупацією ворога! Наснаги вам! Крим — це Україна!

    Вподобано 1 особа

  2. Сповіщення: Підсумки Місяця Криму у Вікіпедії | Вікімедіа Україна

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s