Наприкінці вересня український інтернет-простір сколихнула новина, що в українській Вікіпедії ввели фільтр «потенційно ненадійних джерел інформації». До цього списку потрапила низка російських та українських ЗМІ, що, за твердженнями дослідників українського медіапростору, неодноразово публікували статті із порушенням журналістських стандартів, зокрема фейки та маніпулятивні статті. Чому виник такий список та які критерії відбору до нього, аналізує Сергій Петров, патрульний української Вікіпедії, аналітик Інформаційного Центру «Майдан Моніторинг».

Як працює Вікіпедія та як вона використовує ЗМІ

Для початку розберемось з тим, як працює Вікіпедія. У Вікіпедії існують правила, яких мають дотримуватися всі дописувачі, і одне з них стосується використання у статтях надійних та авторитетних джерел інформації. Якщо коротко, то Ви не можете використовувати будь-що, що Ви знайшли в інтернеті. Наприклад, не варто використовувати блоги, публікації у соціальних мережах та маловідомі чи невідомі новинні інтернет-сайти. З іншого боку, авторитетними та надійними джерелами інформації є наукові книжки, поважні ЗМІ, інші енциклопедії тощо.

Також у Вікіпедії всі рішення та дії базуються на консенсусі у спільноті. Це означає, що будь-яке рішення є результатом дискусії між дописувачами, які брали участь в тому чи іншому обговоренні, і таке рішення є консенсусним (або є підтримка, або немає суттєвих заперечень). Різні мовні розділи керуються спільними загальними принципами, але можуть мати свої детальні правила. Так, наприклад, на рівні правила в російській Вікіпедії закріплено вживання форми «на Украине», а форма «в Украине» — заборонена. Будь-які спроби переглянути це правило в російській Вікіпедії закінчуються блокуваннями. Або, наприклад, на рік після перейменування статті про українську столицю в англійській Вікіпедії на «Kyiv» заборонено виставляти цю статтю на перейменування назад (детальніше про цю історію читайте тут).

Варто зауважити, що Вікіпедію може редагувати будь-хто охочий. Всі вікіпедисти, зокрема адміністратори — волонтери, і вони не отримують жодної плати за свій волонтерський внесок. Адміністратори в усіх Вікіпедіях обираються спільнотою, відповідальні перед нею і в разі серйозних порушень правил можуть бути позбавлені цього прапорця. Щоб ефективніше стежити за авторититетністю джерел, спільнота Вікіпедії може накладати обмеження на використання певних сайтів у статтях Вікіпедії. Існує кілька рівнів таких обмежень. Приміром, у кількох мовних розділах існують окремі правила щодо потенційно ненадійних джерел: наприклад, англомовному, угорському та португальському мовних розділах Вікіпедії.

 – «Чорний список» (або «спам-лист») – тобто список сайтів, на які заборонено посилатися у певному розділі. Зазвичай, це сайти рекламних ресурсів, для розкрутки яких їхні менеджери починають додавати до статей у Вікіпедії посилання на ці ресурси. Така агресивна розкрутка закінчується блокуванням на рівні домену такого ресурсу. 

Також існує глобальний «спам-лист» для всіх 12-ти вікіпроєктів Фонду Вікімедіа, найвідомішим з яких є Вікіпедія. Існують і локальні списки в кожному мовному розділі Вікіпедії. Наприклад, в англійській Вікіпедії це дуже довгий список. Серед інших джерел, в англомовному розділі Вікіпедії заборонено використання посилань на сайти 112 каналу (112.ua, внесено у січні 2020 року) та російського видання «Лента.ру». У чорному списку української Вікіпедії багато сайтів так званих «інформаційних ресурсів», які представляють позицію адміністрації тимчасово окупованих районів Донецької та Луганської областей, а також сайт проросійського блогера Анатолія Шарія. З усім списком можна ознайомитись тут.

Обмеження кола дописувачів, які можуть додавати посилання на певну групу сайтів, є кількох типів. Перший — заборона додавати посилання на певні сайти користувачам, які не є патрульними (патрульні — це ті досвідчені користувачі, які призначаються спільнотою і стежать за дотриманням правил у Вікіпедії; в кожному мовному розділі патрульні свої).

Наприклад, у болгарській Вікіпедії таке обмеження існує з грудня 2019 року, у переліку зараз 296 сайтів. До цього списку потрапили майже всі державні російські ЗМІ, а з українських – сайт «Вести». До слова, саме болгарський список став основою для українського списку обмежень.

Також існує форма обмеження, яка забороняє додавати посилання на певні сайти незареєстрованим чи новим користувачам. Таким шляхом пішли в англійській Вікіпедії – там існують списки подібних сайтів для простих посилань та для приміток (виносок) у статтях. У ньому, зокрема, є і Daily Mail, і кремлівські Russia Today та Sputnik. 

Обмежень для користувачів, як у болгарській та англійській Вікіпедіях, в українській Вікіпедії наразі немає.

 

Таким чином, обмеження певних ЗМІ для використання у Вікіпедії – це усталена практика в різних мовних розділах онлайн-енциклопедії. Рішення про включення до списку зазвичай ухвалюють адміністратори на основі аргументів, часто за результатами відкритих обговорень.

Як у Вікіпедії намагаються не допустити використання ненадійних джерел інформації

Від початку російсько-української війни, а також російських інформаційних атак, в українській Вікіпедії періодично виникають обговорення щодо того, аби обмежити можливість додавати посилання на російські та проросійські українські ЗМІ. Однак масових обмежень не вводилося.

Утім, у листопаді 2017 року був створений фільтр, що позначав «потенційно ненадійні джерела». До нього потрапили, наприклад, сайти «Страна.ua» та «Знай.ua», а також низка російських ЗМІ. Цей фільтр додавав службову мітку до опису редагування, однак не показував попередження автору редагування й також це жодним чином не позначилося на читанні Вікіпедії. Список оновлювався адміністраторами за запитами інших дописувачів або на підставі медіамоніторингу Інституту масової інформації та проєкту StopFake.

Останнє обговорення щодо обмежень в українській Вікіпедії у травні 2020 року було спровоковано оприлюдненням справжнього імені жертви зґвалтування, яке засудила медіаспільнота та громадськість. У тій дискусії обговорювалось питання про внесення до чорного списку цілої низки ЗМІ, в результаті спільнота підтримала введення певних обмежень, але не до всіх запропонованих сайтів і без «жорстких» обмежень на редагування.

У вересні один з адміністраторів оновив фільтр ненадійних джерел інформації: список був доповнений низкою російських та українських ЗМІ, а для дописувачів було додано попередження перед збереженням редагування із посиланням на потенційно ненадійний сайт.

Отже, більша частина списку ненадійних ЗМІ вже була у цьому фільтрі раніше, а подібні обмеження, як ми пересвідчитися, практикуються в інших мовних розділах, у тому числі в англомовній Вікіпедії.

На цей час до списку ненадійних ЗМІ входять 26 сайтів – це російські державні ЗМІ та деякі українські ЗМІ та інтернет-платформи:

iz.ru izvestia.ru kp.ru rbc.ru ria.ru aif.ru lifenews.ru spzh.news riafan.ru rueconomics.ru nation-news.ru jpgazeta.ru oyblogg.blogspot	kp.ua strana.ua 112.ua newsone.ua nash.live vesti.ua / vesti-ukr.com znaj.ua politeka.net uainfo.org joinfo.ua patrioty.org.ua elise.com.ua antikor.com.ua

Під час збереження інформації з посиланням на ресурси з переліку висвічується попередження з текстом «Ви намагаєтесь використати потенційно неавторитетний сайт як джерело. Будь ласка, намагайтесь уникати сайтів, що мають маніпулятивний характер». Як бачимо, це лише попередження, а не заборона на використання посилань на такі сайти в принципі. Для збереження інформації треба ще раз натиснути на кнопку «зберегти» – і тоді вона буде додана до статті.

З огляду на правила Вікіпедії, це є превентивним способом попередження дописувачів про те, що інформація з цих джерел може порушити правила Вікіпедії. У середовищі вікіпедистів цей перелік сайтів отримав назву «сірого списку».

На момент публікації в українській Вікіпедії існував проєкт правила щодо ненадійних джерел інформації, яке поки що не набуло статусу правила. Список ненадійних джерел інформації аналогічний болгарському списку. Він складений на основі аналітичних матеріалів порталів «EU vs Disinfo» (проєкт Європейської служби зовнішніх справ ЄС), порталом «Disinfo Portal» (проєкт Atlantic Council), «Polygraph.info» (спільний проєкт «Голосу Америки» та Радіо Свобода), «StopFake.org» (проєкт викладачів та студентів «Могилянської школи журналістики» НаУКМА), «Myth Detector». Українські ЗМІ (зокрема, «Вести», «Політека» та «КП в Україні») у цей список були додані на основі звітів порталу «EU vs Disinfo». 

Наостанок слід зазначити, що «Вікіпедія» і «Вікімедіа»  це абсолютно різні речі, які лише частково пов’язані між собою. Вікіпедія – це онлайн-енциклопедія, до редагування якої може долучитись будь-хто охочий. А «Вікімедіа» – це рух громадських організацій дописувачів вікіпроєктів і Вікіпедії, зокрема. При цьому є «Фонд Вікімедіа» – американська неурядова організація, яка підтримує функціонування Вікіпедії, забезпечуючи роботу серверів, має штат розробників для оновлення програмного забезпечення Вікіпедії. При цьому ані Фонд Вікімедіа, ані «Вікімедіа Україна» не впливають на контент та політики у Вікіпедії та україномовному розділі, зокрема. Тому конспірологічні теорії щодо впливу «Вікімедіа Україна» на складання переліку ненадійних ЗМІ, які поширили деякі видання, виглядають щонайменше наївними та не відповідають дійсності.

Якщо підсумувати, чогось нового і неординарного, як про це подали деякі ЗМІ, наприкінці вересня не сталося. В інших мовних розділах Вікіпедії існує стала практика обмежень та попереджень для ненадійних джерел. В українській Вікіпедії список потенційно ненадійних джерел і ЗМІ існує з 2017 року. Минулого тижня, через майже 3 роки його існування, додатково було встановлене попередження для дописувачів, що вони додають потенційно ненадійне джерело інформації. Галас виник через те, що на існування списку звернули увагу представники тих ЗМІ, які потрапили до списку.

Дивіться також:

• Дискусія «Авторитетність ЗМІ як джерел у Вікіпедії» (запис; конспект)