Вікімедіа Україна

Малюнок Адавіє Ефендієвої, фото із фондів Сімферопольського музею Тавриди

Кажуть, що всі випадковості — закономірні. І ланцюжки подій, які роблять нас такими, як ми є, і на тому місці, де ми є, бувають дуже заплутаними, але від того не менш цікавими. Дуже хочеться, щоб тільки хороше змінювало дійсність навколо нас, але (як писав Булгаков) «…тіні утворюються від предметів і людей». За ці два роки вийшло познайомитися і дізнатися про таких людей і стільки, що за інших, мирних обставин, могло б не вистачити й десяти…

Про Адавіє Ефендієву вперше дізналася від Рустема Скібіна, кераміста. Він переслав матеріал про майстриню, щоб я вже оформила це у статтю у Вікіпедії. Звичайно, що довелося почитати ще, пошукати публікації, адже енциклопедична стаття передбачає сухі факти та вказання джерел цих фактів. Мушу зауважити, що не тільки про кримськотатарських майстринь середини XX століття складно знайти матеріали, наші ЗМІ мало пишуть і про майстрів-сучасників. А одне із правил Вікіпедії передбачає посилання на авторитетні незалежні джерела. Яких так часто нема 😦

Вона навчилася вишивати у своєї бабусі. З чотирьох років і до кінця життя. Адавіє є автором понад 200 орнаментальних композицій, які використовувалися у виробництві. Вироби на експорт прикрашалися візерунками, які створила майстриня. Але її чекала нелегка доля: її, як і тисячі інших кримських татар, депортували. Вона померла 1944 року в дорозі, на чужині… Одна трагедія однієї долі. Назавжди вплетена своїми сумними нитками у візерунок історії кримських татар. Нашої історії.

Адавіє Ефендієва стверджувала:

«Мої орнаменти — мої думки»

Чудово, що Рустему вдалося довести справу до кінця й домовитися про ілюстрації. Тепер сувору чорно-білість тексту статті відтіняють роботи самої Адавіє, якими поділилися працівники Сімферопольського музею Тавриди. Звісно ж хотілося б ще і ще красивих робіт художниці, але не все так просто і швидко робиться у житті. Можете переглянути більше зображень за лінком на категорію.

12 січня виповнилося 8 років розділу Вікіпедії кримськотатарською мовою. Статті про Адавіє там ще нема…

Малюнок Адавіє Ефендієвої (червень 1943 року), композиція із фондів Сімферопольського музею Тавриди

Зворотна сторона малюнка Адавіє Ефендієвої, із фондів Сімферопольського музею Тавриди

Особисте прохання: не пожалійте трохи свого часу на статтю у Вікіпедії про щось чи про когось, що тут мають бути. Чи у рамках Всеукраїнського вікіфлешмобу 29 — 31 січня, чи просто так. Збережіть і поділіться важливим.

Antanana,
дописувачка Вікіпедії

Протягом 30 та 31 січня у Харкові відбудеться дводенний Вікімарафон, приурочений до дня народження української Вікіпедії, яке святкується щороку 30 січня. На Вікімарафон досвідчені редактори української Вікіпедії збирають всіх, хто хоче навчитись новому і з користю для себе і для світу провести час, а також разом відсвяткувати день народження найбільшої енциклопедії українською мовою!

Крім того, новачкам завжди радо допоможуть досвідчені вікіпедисти створити свою першу статтю у популярній онлайн-енциклопедії і дізнатись багато нового про Вікіпедію.

Коли?
30 та 31 січня 2016 року з 11 до 15 години.

Де?

• 30 січня: Харківська обласна універсальна наукова бібліотека (вул. Кооперативна, 13)
• 31 січня: Харківський національний університет радіоелектроніки, Креативний простір «IT Hub NURE» (вул. Бакуліна, 12, вхід до підвального приміщення з торця будівлі з боку проспекту Науки)

Вхід на Вікімарафон вільний.

Як взяти участь?

• Приходьте на Вікімарафон
• Візьміть із собою ноутбук (це бажано, але не принципово: у бібліотеці та «IT Hub NURE» є до десяти стаціонарних комп’ютерів)
• Оберіть тему статті: подумайте, про що Ви хотіли б написати та захопіть у такому разі із собою якісь джерела на цю тему (книжки, журнали тощо або навіть список лінків на інтернет-сторінки). Але навіть якщо цього не буде, то вікіпедисти допоможуть Вам обрати тему для Вашої статті
• Напишіть нову статтю під час Вікімарафону
• Отримайте вікісувенір

Програма Вікімарафону

• 11:00 – 12:00 – короткий віківишкіл та краш-курс для новачків з основ редагування Вікіпедії: ми розкажемо як правильно написати текст статті, а також як його красиво оформити.
• 12:00 – 15:00 – вікітолока з написання статей: пишемо статті, спілкуємось та отримаємо нові знання і навички!
• по завершенню Вікімарафону (після 15:00) — святкове вікічаювання (чай, кава, печиво).

Крім того, 30 січня, у день народження української Вікіпедії, буде смачний вікітортик!

Усі учасники Вікімарафону отримають пам’ятні вікісувеніри!

Зроби подарунок українській Вікіпедії — напиши нову статтю!

Детальна інформація про Вікімарафон у Харкові на сторінці події у Facebook, а також на сторінці у Вікіпедії.

Вікімарфон у Харкові проходить за допомоги низки партнерів:

• Харківської обласної універсальної наукової бібліотеки
• Харківського національного університету радіоелектроніки
• ГО «Український студентський кластер»
• Креативного простіру студентів ХНУРЕ «IT Hub NURE»

Афіша Вікімарафону у Харкові
Автор: Kharkivian, ліцензія: CC BY-SA 4.0, з Вікісховища

Вікімарафон у Харкові проходить в рамках Всеукраїнського Вікіфлешмобу, що триватиме з 29 по 31 січня 2016 року, присвяченого 12-річчю української Вікіпедії, а також 15-річчю англійської та 8-річчю кримськотатарської мовних версій цієї найпопулярнішої онлайн-енциклопедії у світі.

Ви також можете долучитись до Вікімарафону у Харкові або прийти на його заходи, що походитимуть також у Києві, Львові, Херсоні, Черкасах, Чернігові, Покровському на Дніпропетровщині та Шендерівці на Черкащині.

ВікіСтудія у бібліотеці Короленка 21 березня 2015 року, фото Nickispeaki, ліцензія CC-BY-SA-4.0

«Приходьте і виграйте призи за найкращу статтю!» — таким чином чернігівські вікіпедисти вирішили відсвяткувати 12-ту річницю Української Вікіпедії.

30-31 січня 2016 року чернігівські вікіпедисти запрошують чернігівців і всіх охочих на Вікіфлешмоб.

Коли?
Субота, 30 січня 2016, 11:00—15:00
Неділя, 31 січня 2016, 11:00—15:00

Де?
Чернігів, Бібліотека Короленка, пр. Миру, 41 (другий поверх)
Вхід вільний

Як?
[дуже бажано]: Візьміть з собою ноутбук або планшет (якщо є) — він вам обов’язково знадобиться;
[бажано]: Заздалегідь створіть собі обліковий запис у Вікіпедії;
[бажано]: Заздалегідь створити власну сторінку користувача (просто натисніть на свій червоний нік угорі екрану; далі — «Створити сторінку», щось напишіть про себе і натисніть «Зберегти сторінку»);
[можна]: Якщо Ви маєте конкретну тему, про яку хотіли б написати, можете захопити з собою якесь джерело на цю тему (книжку, журнал тощо). Але якщо Ви розгублені й не знаєте, з чого почати — ми допоможемо Вам знайти собі цікаве вікізаняття.

План
11:00—11:30: міні-курс про те, як редагувати Вікіпедію і основні її правила від Миколи Приходька, патрульного української Вікіпедії та вікістудійців (ВікіСтудія — нині найбільший освітній проект в українській Вікіпедії);
11:30—15:00: редагування і спілкування.

До уваги чернігівців і жителів Чернігівщини! Для Вас є приємна новина — інтернет-провайдер «Основа» надає призи за 4 найкращі статті — акумуляторні батареї для ноутбуків Power Bank Xiaomi Mi 10400mAh. Для отримання призів потрібно виконати ВСІ умови Вікіфлешмобу і зареєструватися за адресою: http://goo.gl/forms/qEJ3Spt4O1

.

Історична довідка
В Україні ідея провести вікіфлешмоб (день, коли всі гуртом створюють статті у Вікіпедії) належить Ігорю Костенку, Герою Небесної сотні, який був активним вікіпедистом до лютого 2014 року, коли загинув під час подій Євромайдану. В тому ж році засновник Вікіпедії Джимбо Вейлз оголосив Ігоря Костенка вікіпедистом року і приїхав до України вручити нагороду його родичам. Перший вікіфлешмоб пройшов у тому ж 2014 році. Тоді було написано за добу близько 1000 статей і за кількістю створених статей за добу Українська Вікіпедія зайняла перше місце у світі.

Вікімарафон, або вікіедітатон (англ. edit-a-thon), марафон редагування — це захід, на якому всі охочі збираються в одному місці, щоб редагувати наживо. Досвідчені редактори обмінюються досвідом з новачками, тож навчитися редагувати Вікіпедію на вікімарафоні — найшвидше 🙂

Церемонія нагородження переможців Wiki Loves Monuments Ukraine 2015 у Великій лаврській дзвіниці. 21.11.2015, автор фото — Андрій Макуха, ліцензія CC-BY-SA-4.0

Невеликий вікітейк, фотовиставка, прес-брифінг, едітатон та святковий торт — все це разом буде 30 січня 2016 року у Києві. Збираємося разом з вами і відсвяткуємо таким чином «потрійний» січневий ювілей Вікіпедії: 12-річчя української Вікіпедії (а 12 років українській Вікіпедії саме в цей день), 15-річчя англійської та 8-річчя кримськотатарської Вікіпедій.

Приєднуйтеся! Але все по порядку.

Коли?
30 січня, субота, 11:00 — 18:00

Де?

• Заходи (крім святкового торту) пройдуть у Національному Києво-Печерському історико-культурному заповіднику.
• Де будемо їсти святковий торт, наразі ще вирішуємо 🙂

1. Вікітейк: невеличкий вікіфлешмоб Wiki Takes Lavra.
Час: з 11:00 до 12:00
Зазвичай фотографування на території Києво-Печерського заповідника платне. Але із Заповідником домовлено, що користувачі, які попередньо зареєструються для цього заздегідь, зможуть вільно фотографувати архітектуру Заповідника, щоб потім викласти на Вікісховище (під час едітатону, наприклад).

2. Прес-брифінг та фотовиставка.
Час: з 12:00 до 13:00 (орієнтовно) У дзвіниці, у приміщенні на першому ярусі, будуть виставлені фотографії переможців конкурсів Вікі любить пам’ятки та Вікі любить Землю.
Там же о 12:00 почнеться брифінг для преси з приводу дня народження Вікіпедії. Приходьте!

3. Едітатон, або вікімарафон — збираємося усі разом для того, щоб створити якнайбільше статей до Вікіпедії цього дня, а ті, хто не вміє цього робити — мають чудову нагоду навчитися!
Час: 13:00 — 18:00
Будуть кава, чай, печиво, пиріжки 🙂 Буде wi-fi, але комп’ютери треба принести із собою.
(Створити собі обліковий запис у Вікіпедії бажано заздалегідь).
Приміщення: 3-й поверх будинку дирекції (8-й корпус).

4. Святковий вікітортик
Час: після 18:00
Місце: уточнюється

Див. сторінку у Вікіпедії, подію у Facebook: Вікімарафон-Київ

Якщо Ви не в Києві, перегляньте інші вікізаходи, які відбудуться у цей час, або просто долучайтеся з дому:
https://uk.wikipedia.org/wiki/Вікіпедія:Вікіфлешмоб

Словолитня Києво-Печерської лаври, корпус №10, фото 2012 року. Автор — Netmate, ліцензія CC-BY-SA-3.0

З 1 по 31 грудня у Вікіпедії тривав тематичний Тиждень культурної спадщини, оголошений Національним Києво-Печерським історико-культурним заповідником. Ця співпраця, яку за бажанням учасників продовжили на цілий місяць, мала на меті ширше розкрити в енциклопедії тему Світової спадщини ЮНЕСКО, а також загалом культурних пам’яток України.

Усього за Тиждень культурної спадщини в українській Вікіпедії було написано 113 нових статей, до цього долучилися 43 автори. Додано інформації на 999 707 байтів; найбільше інформації до статей додала користувачка з ніком Sthelen.aqua. Було також доповнено ще 8 статей, які існували до початку грудня.

Користувач Lorry так підводить підсумок тижня:

Вдалося перетнути межу в 100 статей, що непогано і добре завершує працю за 2015 рік. Ентузіазм, однак, був невеликим, були дні, в які не створено жодної статті. … Найбільша активність спостерігалася лише 14 грудня 2015 р., коли за день створено одинадцять нових статей.

Найбільша зі створених статей — Каплиця Сенют (Тихомель). Над нею працював користувач Pohorynsky і ще семеро інших користувачів робили дрібні поправки. Каплиця Сенют — єдина частково вціліла пам’ятка села Тихомель Білогірського району Хмельницької області, пам’ятка історії та архітектури національного значення. Стаття про каплицю отримала статус «Добра стаття», таких у Вікіпедії зараз лише 570. Зараз назву статті пропонують змінити на «Аріанська вежа-каплиця», оскільки вона вживаніша у певних джерелах, але на підсумок обговорення ще треба почекати.

Географія пам’яток, статті про яких було написано впродовж тематичного тижня, доволі широка, адже дописувачі писали як про пам’ятки культури в Україні, так і про пам’ятки ЮНЕСКО  в інших країнах. Так, було написано дві статті зі списку 10 000 обов’язкових для Вікіпедії статей: це Мечеть Бадшахі (кандидат у список ЮНЕСКО) і Велика мечеть Дженне (у списку) — перша розташована у Пакистані, друга в Малі.

Оскільки Тиждень ініціював Києво-Печерський заповідник, то не може не радувати, що і про пам’ятки на його території також було написано. А саме з’явилися такі статті:

• Будинок намісника Києво-Печерської лаври
• Бібліотека митрополита Флавіана
• Словолитня Києво-Печерської Лаври
• Північна вежа (Києво-Печерська лавра)
• Готельний корпус Києво-Печерської лаври
• Онуфріївська вежа
• Вежа Іоанна Кущника
• Південна вежа (Києво-Печерська лавра)
• Котельня Києво-Печерської Лаври

Користувачі Вікіпедії писали статті до останнього дня року: 31 грудня було створено статті про Язловецький палац у Тернопільській області та Літомишльський замок у Чехії.

Серед поліпшених статей — списки пам’яток ЮНЕСКО у Японії, Індії, Республіці Корея, КНР, Новій Зеландії.

На найактивніших учасників тижня чекатимуть сувеніри 🙂 Також окремо будуть відзначені автори статей про заповідник, статті у розділі Вікіпедії англійською мовою та доброї статті.

Айсберг — логотип Вікіджерел
(автори: Nicholas Moreau, Arkony; ліцензія CC-BY-SA-3.0)

Вікіджерела — сестринський проект Вікіпедії; вільна бібліотека, яку може редагувати кожен. Вони акцентують увагу виключно на вільних текстах, розміщення яких не порушує жодних авторських прав, а також на повному збереженні відповідності оцифрованих текстів їх оригіналам.

Українські Вікіджерела рішучими темпами підкрадаються (саме так!) до іншомовних розділів Wiksourse. Ми підходимо всіма думками та силами до відмітки 5000. Але поки що ми пройшли відмітку у 4000 текстів.

Напевно, багатьом здаcться, що раз така мала кількість текстів, то проект непопулярний. Що текстів наразі мало — правда. А щодо популярності — то ми ще просто не встигли. Адже Вікіджерела набагато молодші від Вікіпедії.

Щоб ви розуміли, що таке Вікіджерела, трохи поясню.
Перш за все слід відрізняти тексти від статей. Статті — це доволі напрацьований текст і їх можна наповнювати. «Вікіджерельні тексти» не можуть бути більшими, ніж вони є в оригіналі. Якщо один розділ вільної книжки є на 150 сторінок, він і на «Вікіджерелах» буде лише одним розділом. Тобто сторінкою. Пісня на два куплети — це теж один текст, як і цілий розділ книжки. Але розділ має більшу кількість байтів для бази, а пісня становитиме більш номінальну статистичну цінність джерела, ніж розмір того розділу. Проте це не означає, що пісня менш важлива, ніж розділ книжки. Просто в такі моменти і виникає питання: ми йдемо за кількістю чи якістю всієї книжки. Більша частина спільноти редакторів поділяє думку, що важлива «кількісна якість». Ми не можемо ігнорувати вільні джерела, будь це книжка, чи будь це «збірник пісень на один куплет».

Загалом, гарно вичитати цілий розділ не так легко, як це може здаватись. Справа у тому, що на індексі вичитуються всі сторінки з їх особливостями форматування, розпізнаності тексту. Уявіть, що таких сторінок 200+. Скажете, це легко? Ні, не легко. Так само і з поезією. Не всі вірші можна швидко вичитати та перенести на текст. Це потребує витримки, уважності, знання вікірозмітки, часом — завантаження потрібного зображення зі скану (якщо таке є).

Напевно, знання типографії є ключовою перешкодою перед вичиткою, і долученням нових волонтерів до Вікіджерел. Між сторінками ви не поставите «–», якщо переноситься слово, для цього вживається спеціальний шаблон. Якщо говорити прямо про підхід до Вікіджерел та вікірозмітки, то цьому можна навчитись, проте слід робити та аналізувати схожі сторінки. Нові люди приносять нові ідеї, що полегшують роботу іншим: скажімо, тепер за прикладом користувача artem.komisarenko ми розбудовуємо систему періодичних видань.

Якщо ви уже боїтеся складності Вікіджерел, то не варто 🙂 Не треба мати особливої освіти чи неймовірних вмінь, щоб їх редагувати. Зрештою, вичитка — це всього лише уважне читання тексту з виправленням знайдених мимодруків.

Отже, якщо ви дивитеся на «Зівяле листя» Івана Франка 1922 року видання, то бачите текст точно таким, яким він є у книзі. І — так, у її назві немає апострофа.

Загалом, особливість українських джерел — відсутність сталих правописів. Починаючи від ярижки, закінчуючи харківським правописом. Це не лише ускладнює процес вичитки, але й просто ламає уявлення читача про мову при знайомстві з текстом. Звичайна людина може отримати певний шок, коли побачить україномовний текст, скажімо, гражданкою. Але таке буває (спробуйте не поламати очі ось тут), і як вже є.

Важко уявити скільки літератури знищено, а скільки її в бібліотеках, архівах, що для сучасної людини — мало не те ж, що й під замком… З нашими особливостями немає й визначеності щодо багатьох питань, які потребують дискусії, особливо щодо авторських прав. І всього не осягнути за день.

Рухаємось ми і вперед щодо оформлення та певних додатків для легкого завантаження собі вже вичитаних джерел. А їх вже немало. І Велика Шана Всім Редакторам, які це роблять. У день написання цього огляду, була вичитана перша книжка сучасної української мови Івана Котляревського «Енеїда». Вичитана на настільки якісному рівні, що пошуковики не можуть її не побачити 🙂 До речі, зв’язок Вікіджерел з Вікіпедією впливає не лише на відвідуваність, але й на загальний пошук серед цих джерел. Добра індексація проекту дає можливість вічного двигуна розвитку культури.

Зараз серед активних користувачів можна відзначити: Artem.komisarenko, Arxivist, Atoly, Oleandr, Tanya Kamlova. Можливо нас не так багато, але ми працюємо та рухаємо Вікіджерела вперед.

Щодо перспектив та плянів можна сказати те, що дуже хотілося б мати зв’язки з науковими установами та щоб надавалися у суспільне надбання людству праці науковців і твори письменників (ними самими чи спадкоємцями-власниками авторських прав). І згодиться навіть допомога з елементарними походами за пошуками вільних творів у бібліотеках, де буде подальше оцифрування з розміщенням у Вікісховищі. Звичайно, в мережі ще більше всякого «добра». Але значимість проекту навіть не у тому, скільки його прочитають, а скільки ми можемо зберігати україномовних джерел, навіть можемо розміщати свої переклади. Вікіджерела — це старт культури та нашого надбання у новий світ, де всі зможуть сказати: «Так, це україномовне джерело; у Вас велика бібліотека, а значить, у Вас і культура теж».

Незважаючи на те, що проект стартував доволі давно, рішучі зміни та якісне наповнення він переживає саме зараз. Ми сподіваємося на будь-яку поміч: вичитку, інтеграцію в інші проекти Вікімедіа (приміром, посилання на Вікіджерела зі статей Вікіпедії), оцифрування або надання доступу до джерел. Ми б дуже хотіли, щоб будь-хто міг погортати тексти давніх видань і побачити їх зблизька, без адаптації; і щоб ті, хто займається Вікіпедією, так само мали змогу заглянути у світ Вікіджерел, навіть не будучи архіваріусами в рукавичках. Збереження текстів — спільне благо.

Axrivist (Ростислав Камерістов)
10.01.2016