Вікімедіа Україна

Серед безлічі позитивних і негативних моментів та феноменів нашого часу, до яких призводять соціальні мережі, є можливість особам чи компаніям дізнатися суспільну думку про те чи інше питання, не докладаючи для цього багато зусиль. Процес, який раніше був неможливий без тривалої підготовки, людських та матеріальних зусиль, тепер по силі всім, кому є в кого і що питати.

На офіційній сторінці Вікіпедії у мережі Facebook час від часу з’являються питання до аудиторії про функціонування та досвід користування вільною енциклопедією. Запитання від 6 січня було адресовано учням та студентам: «Чи була Вікіпедія у нагоді вам під час навчання у школі? Яким чином ви її використовували?» На сьогодні відповіді залишили вже більше тисячі осіб. Переважна більшість відповідей є ствердними, більше того, містять похвалу та подяку. Кілька коментарів до вашої уваги.

Jena Lee, штат Канзас, США:
Залежить… іноді Вікі є надзвичайно корисною дійсно під час виконання домашнього завдання….. Але бува в мене відкрито 54 вкладки з Вікі тому, що я залізла в кролячу нору і це жодним чином не пов’язано з тим, що я мала б робити. (Хоча що так, що так, це приносить задоволення. Lol)

Hiranya Gupta, штат Хар’яна, Індія:
Звичайно так! Не зважайте, але я у 5-му класі й використовую Вікіпедію з другого. Часто нам задають дослідити поняття і я саме те й роблю, що відкриваю Вікіпедію та шукаю там його. Багато вчителів кажуть, що Вікіпедія не є цілком правильною, але я вірю у Вікіпедію й використовую її. Я вірю в людей, що редагують її щохвилини. І вона корисна не лише у навчанні, але й просто коли ви хочете дізнатись про будь-що…

Jamie Gwalcherfen Green, Велика Британiя:
В унiверситетi я завжди використовував Вiкiпедiю, щоб отримати загальну iнформацiю по темi перед тим, як сiдати за маруднi пiдручники. Інколи книжки, що я знаходив через посилання у примiтках, виявлялися дуже корисними. Було й таке, що після написання роботи, я знаходив статтю, прочитував і розумiв, що зробив неправильні висновки, припущення або був абсолютно неправий. Тому я повертався до написаного та виправляв роботу.

Stratos Schinopoulos, Кіпр:
Я дійсно дізнаюсь багато чого з Вікіпедії (і знаходжу підтвердження тому, що вже знав), і без образ, але просто щоб бути впевненим, я шукаю за допомогою Google будь-які важливі деталі, просто щоб переконатися, що вони правильні, оскільки будь-хто може редагувати сторінки у Вікіпедії (не обов’язково вандалячи їх, а й поширюючи дезінформацію). Вікіпедія є визначним джерелом знань, просто пам’ятайте про те, що необхідно перевіряти та знаходити підтвердження перед написанням шкільного есе на певну тему. Дякую Вікіпедії за те, що допомагає мені впродовж моїх шкільних (а скоро й університетських) років.

Quill Bradley Maurer, штат Колорадо, США:
Це взагалі питання? Багато вчителів сприймають Вікіпедію як ненадійне джерело, вони стверджують, що це не «первинне джерело», але чесно, я думаю що частиною того, чому вчителі не люблять її, це тому, що її легко використовувати, вони хочуть, щоб ми докладали зусиль, так само, як робили вони, коли навчались. Часто, коли готую письмові роботи, я починаю зі статей Вікіпедії, аби отримати загальний огляд проблеми для власного розуміння, потім продовжую працювати з ресурсами, що вказані у Вікіпедії як джерела, а також посилання для подальшого вивчення. Для інших цілей, коли мені просто потрібно зрозуміти щось, вона завжди є ресурсом, до якого я звертаюсь, оскільки у більшості випадків, це найкраще, найбільш доступне для розуміння, найчіткіше джерело інформації на потрібну тему, яке є під рукою. Що мені найбільше подобається у ній, так це те, що статті завжди послідовно організовано, наприклад, усі статті про елементи та хімічні речовини структуровані абсолютно однаково, що робить сприйняття інформації дуже легким.

Sara Richardson, провінція Саскачеван, Канада:
Хоча нам ніколи не дозволяють використовувати Вікіпедію як джерело у наших роботах (як у старшій школі, так і у коледжі), я завжди вважала її корисним ресурсом, де можна швидко отримати уявлення про тему, про яку я пишу, якщо до цього я не була з нею знайома. Я також використовую розділ джерел до вікістатей, щоб отримати більше інформації (й зазвичай використовую їх як джерела у власних письмових роботах). І хоча вона не є академічно-прийнятною як джерело якісної інформації, я вважаю Вікіпедію корисною як резервуар базової інформації, з якого можна дізнатись щось нове.

Toheed Rasheed, провінція Пенджаб, Пакистан:
Вікіпедія неабияк допомагала мені у школі. Я постійно її використовую, навіть попри те, що вчителі кажуть, що Вікіпедії не можна довіряти. Але я переконаний, що їй можна довіряти, оскільки так багато людей безперервно редагують її. Насправді набагато вища ймовірність того, що застарілими виявляться шкільні підручники!

Harry Whitt, штат Вірджинія, США:
Вікіпедія є третім з найбільш цінних для мене ресурсів для навчання після Google та YouTube. Вона буквально змінила моє життя. Одним з найважливіших аспектів навчання є встановлення зв’язків та структуроване навчання. Через портали Вікіпедії, огляди, списки, посилання у її статтях, ви можете легко почати будувати цю реляційну інфраструктуру знань. Це неймовірно, саме тому я жертвую кошти на Вікіпедію на регулярній основі й робитиму це до кінця свого життя.

Pedro Pocas Almeida, Португалія:
Зазвичай я використовую Вікіпедію як відправну точку для моєї роботи. Стаття Вікіпедії про тему дасть мені основне уявлення про неї, з нього я почну розробляти тему далі. Це дійсно добре, оскільки мені початок мені завжди дається найважче.

Alexis Crockett:
Так, але лише якщо я можу спершу перевірити посилання на джерела! Я ненавиджу коли деякі вчителі кажуть «не довіряйте Вікіпедії», як ніби джерела внизу сторінки не існують… До тих пір, поки ви маєте можливість перевірити її достовірність, інформацію з Вікіпедії можна використовувати як з будь-якого іншого сайту.

Jayesh Singh:
Вікіпедія вчить мене більше, ніж мої вчителі, найкращим в ній є гіперпосилання, вони ведуть мене від історії до точних наук, від наук до географії, потім повертають назад до історії — це те, що вчителі ніколи б не зробили.

А який ваш досвід? Залишайте свої коментарі нижче або під питанням на сторінці Вікіпедії.

Читали коментарі та перекладали Base та Anntinomy.

Громадська організація «Вікімедіа Україна» (далі — Організація) оголошує конкурс на вакансії менеджера проектів та офіс-менеджера.

Менеджер проектів

Зайнятість — 8 годин на день. Тривалість реалізації Проекту — 12 місяців (з січня 2016 по грудень 2016 року). Можливе продовження Проекту. Робота онлайн. Перевагою є проживання у Києві або Львові.

Мета посади

Підтримка впровадження проектів Організації відповідно до річного плану діяльності, а також забезпечення стабільності роботи Організації.

Менеджер проектів повинен(на)

• забезпечити підготовку проміжного та фінального описового звіту по річному гранту;
• підтримувати контакти із партнерами (листи подяки після заходів, інформування про цікаві для них проекти Організації тощо);
• підтримувати звʼязки з волонтерами, відповідальними за конкретні напрямки діяльності й отримання від них актуальної інформації щодо поточного стану проектів;
• сприяти налагодженню контактів між волонтерами, які працюють над дотичними напрямками діяльності;
• моніторити публікації у ЗМІ (зокрема, заповнення сторінки Публікації в медіа);
• забезпечити регулярні публікації до блогу Організації (блоги проектів Організації), постійне оновлення всіх сторінок Організації (та проектів Організації) у соціальних мережах (facebook.com, twitter.com тощо);
• забезпечити постійне оновлення головної сторінки сайту Організації, публікації новин про важливі події вікімедійного руху, проектів Фонду Вікімедіа, Організації та підготовка публікацій на сайт блогу Фонду (англійською, українською);
  забезпечувати наявність сувенірної продукції, організацію підготовки друкованої продукції Організації тощо;
• забезпечувати організацію публічних заходів (церемонії нагородження, конференції, прес-конференції тощо);
• виконувати інші завдання, що можуть виникати в ході роботи.

Вимоги до кандидатів на менеджера проектів

• досвід участі у проектах Фонду Вікімедіа і знання їхніх основних принципів;
• добре володіння вікірозміткою;
• навички написання текстів різних жанрів та ведення блогу (досвід роботи з пресою є перевагою);
• готовність до відряджень у межах України;
• грамотне володіння українською мовою;
• знання англійської мови на рівні upper intermediate (B2);
• знання іноземних мов (бажано);
• наявність закордонного паспорту (бажано).

Відбір

Прохання надсилати резюме та портфоліо (за наявності) на wm-ua(аt)wikimedia.org до 18 січня 2016 включно з темою листа «Менеджер проектів». За результатами співбесіди буде проведено конкурс.

Офіс-менеджер

Зайнятість — 4 години на день. Тривалість реалізації Проекту — 12 місяців (з січня 2016 по грудень 2016 року). Можливе продовження Проекту. Робота в Києві.

Мета посади

Забезпечення стабільності роботи Організації.

Офіс-менеджер повинен(на)

• приймати та розподіляти за адресатами вхідну кореспонденцію;
• вести бази даних контактів;
• підготовлювати та відправляти зовнішню кореспонденцію Організації;
• організовувати внутрішні заходи (загальні збори, засідання Правління, Ревізійної комісії тощо);
• допомагати в організації зовнішніх заходів (пошук та бронювання квитків, місць проведення заходів та готелів тощо);
• організовувати роботу офісу (закупівля канцелярії, обладнання, води та інших предметів життєзабезпечення офісу);
• виконувати інші завдання, що можуть виникати в ході роботи.

Вимоги до кандидатів на офіс-менеджера

• навички роботи з ПК;
• комунікабельність, пунктуальність, висока мотивація;
• грамотне володіння українською мовою;
• знання основ діловодства (бажано);
• навички організації публічних заходів (бажано);
• знання іноземних мов (бажано);
• досвід участі у проектах Фонду Вікімедіа і знання їхніх основних принципів (бажано).

Відбір

Прохання надсилати резюме та портфоліо (за наявності) на wm-ua(аt)wikimedia.org до 18 січня 2016 включно з темою листа «Офіс-менеджер». За результатами співбесіди буде проведено конкурс.

Для довідки
Фонд Вікімедіа — неурядова американська організація, яка займається технічною підтримкою 12-ти вікіпроектів, найвідомішим з яких є Вікіпедія, а також їх популяризацією і розвитком спільнот їх дописувачів у всьому світі.

Громадська організація «Вікімедіа Україна» є регіональним відділенням Фонду Вікімедіа в Україні, і займається популяризацією вікіпроектів Фонду Вікімедіа, найвідомішим серед яких є Вікіпедія, залученням до Вікіпедії нових знань та користувачів та розвитком вікіспільноти в Україні.

UPD: Дякуємо усім, хто написав листи! Ми обрали нових працівників 🙂

Ювілейне лого, автор Helgi
[CC-BY-SA-4.0]

Січень позначений одразу трьома днями народження Вікіпедії: 12 січня — кримськотатарської Вікіпедії, 15 січня святкує англійська Вікіпедія, а 30 січня — розділ Вікіпедії українською.

Говорячи про український сегмент Вікіпедії як про основний засіб для накопичення вільних знань на території нашої країни, ми доволі часто забуваємо про те, що не українською лиш мовою єдиний наш народ і мови певних національних менших також потребують особливої уваги та розвитку. Особливо якщо йдеться про мову корінного населення України, що протягом сотень років є невід’ємною частиною нашої історії.

12 січня 2008 року вважається офіційним Днем народження кримськотатарської Вікіпедії. Ініціатором створення проекту став мешканець Москви Олександр Горяїнов, що етнічно не був киримли, однак доволі добре володів кримськотатарською мовою. Статті розділу вирішено було передавати за допомогою латинського алфавіту, затвердженого на II Курултаї кримськотатарського народу, і вже наступного дня новостворений сегмент Вікіпедії містив більше ніж 500 статей. Втім, цей успіх був для кримськотатарської Вікіпедії найзначимішим за увесь час її існування й надалі темпи розвитку знизилися до непристойно мізерних показників. Загалом же, за 8 років існування сегменту кримськотатарською було створено близько 4,5 тисяч статей, більша частина з яких побачила світ в період з грудня 2012 по травень 2014 року.

Після анексії Криму Росією зацікавленість у поширенні вільних знань серед кримських татар значно знизилася, адже киримли вчергове постали перед проблемою протистояння окупації своїх земель, тож гуманітарні питання відійшли дещо на інший план. Проте немає лиха без добра. Події в Криму та на сході України врешті-решт зняли луду з очей кримських татар та українців «з материка», що збагнули необхідність спільних дій задля досягнення власних цілей. Одна з них — повернення національної ідентичності кримських татар, що протягом більш ніж чотирьох десятиліть руйнувалася радянською тоталітарною машиною. Відновлення традицій, звичок, історичних спогадів та, перш за все, розповсюдження рідної для кримських татар мови — ось ті аспекти, які мають стати наріжним каменем співпраці двох народів на гуманітарній ниві. І саме Вікіпедія може стати інструментом, що дозволить втілити у життя ініціативи з популяризації кримськотатарської мови серед молоді та закласти фундамент для створення серйозного інформаційного поля кримськотатарською.

Справа ця нелегка і потребує величезних зусиль з обох боків. Незважаючи на це, сподіваємося, що свій другий десяток кримськотатарський розділ Вікіпедії розпочне зовсім з іншими показниками та тенденціями до розвитку. Час на виправлення ситуації є. Важливо його не згаяти.

ВікіВісник — це регулярна підбірка основних кількісних показників україномовної Вікіпедії.
У цьому випуску подано статистику за грудень і загалом за 2015 рік.

Активність

Автор: DarTar, CC BY-SA 3.0

2 552 користувачів здійснили якусь дію протягом 30 минулих днів. Це на 6,5% менше за відповідний період минулого року.

Число редагувань на початок місяця: 17 141 тис., на кінець місяця 17 342 тис. За місяць: 201 тис., що на 51 тис, або 34% більше, ніж за цей місяць рік тому.

705 користувачів за місяць здійснили більше 10 редагувань, у т.ч. 187 користувачів — більше 100 редагувань, у тому числі 29 користувачів — більше 1000 редагувань. Більше 2000 редагувань зробили за місяць Микола Василечко (7902), Бучач-Львів (4874), AndriiDydiuk (4185), Sanya3 (4026), Mediafond (3422), MaryankoD (3056), Леонід Панасюк (2604), Yasnodark (2496), PsichoPuzo (2411), Mr.Rosewater (2256), Стефанко1982 2237, Andrew J.Kurbiko 2098.

Адміністратори, які за місяць здійснили більше 100 дій: Sergento (493), Green Zero (372), Fessor (266), Helixitta (206), Фільтр редагувань (131).

Патрульні. За місяць 198 патрульних здійснили разом 14 061 дію. Це на 3,7% більше, ніж за цей місяць рік тому. Перша п’ятірка найактивніших патрульних: Fessor (931), Maxim Gavrilyuk (862), Andrew J.Kurbiko (836), Jphwra (831), Леонід Панасюк (450).

Розмір

• Число статей перевищило 609 тисяч. Це 16-й показник у світі.
• За місяць створено 6 471 статтю, це 10 місце серед Вікіпедій усіма мовами і 8 місце у світі серед Вікіпедій, що мають більше 500 тис. статей.
• Середня результативність за день: 209 статей.
• Розрив із китайською Вікіпедією зменшився на 2695 статті.

За 2015 рік:

• Створено 64 742 статті.
• Середня результативність за день — 177 статей.
• Розрив із китайською Вікіпедією зменшився на 14 180 статей.
• Внесено 17 342 тис. — 15 363 тис. = 1 979 тис. редагувань

На кінець 2015 року:

• Сторінок (усі сторінки у вікі, включаючи сторінки обговорень, перенаправлення тощо) — 1 803 726 (+198 411)
• Завантажено файлів — 78 078
• Кількість редагувань з моменту установки Вікіпедії — 17 532 420
• Середнє число редагувань на сторінку — 9,72
• Зареєстрованих користувачів — 299 652
• Адміністратори — 43
• Бюрократи — 5
• Редактори — 296

Див. також: Вікіпедія:Перегони, Міжмовний рейтинг, Вікіпедія:Розмір української Вікіпедії.

Відвідуваність

За підсумками грудня українська Вікіпедія на 21 місці у світі із показником 45,6 млн переглянутих за місяць сторінок. Див. також Користувач:Perohanych/Перегони, http://top.wikirank.net/uk

Найпопулярнішими в минулому місяці були статті:

1. День святого Миколая (37 228 переглядів), пов’язані статті: Святий Миколай (16 545), Різдво Христове (14 196)
2. Барна Олег Степанович (35 683)
3. Україна (33 080), пов’язані статті: Київ (14 284), Львів (12 006), Німеччина (11 661), Голодомор в Україні (1932—1933) (11 522), Велика Британія (10 106)
4. Шевченко Тарас Григорович (26 225)
5. Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (з травня 2015) (25 071)
6. Леся Українка (20 486)
7. Франко Іван Якович (19 375), пов’язані статті: Гоголь Микола Васильович (10 686)
8. Південна Америка (18 584)
9. Війна на сході України (17 115), пов’язані статті: Збройні сили України (14 662)

100 найпопулярніших статей Вікіпедії у 2015 році

1. Україна, 446 090 переглядів
2. Шевченко Тарас Григорович, 331 118
3. Війна на сході України, 310 768
4. Київ, 180 219
5. Київська Русь, 172 927
6. Львів, 151 100
7. Збройні сили України, 151 031
8. Коди мобільних операторів України, 147 896
9. Франко Іван Якович, 146 596
10. Друга світова війна, 141 676
11. Леся Українка, 141 401
12. MBAND,136 886
13. Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (до серпня 2014) , 123 213
14. Німеччина, 112 279
15. Порошенко Петро Олексійович, 112 037
16. DZIDZIO, 110 849
17. Богдан Хмельницький, 108 736
18. Гімн України, 108 640
19. ЯрмаК, 106 175
20. Сполучені Штати Америки, 104 450
21. Костенко Ліна Василівна, 104 223
22. Польща, 103 109
23. Європейський Союз, 102 319
24. День захисника України, 101 386
25. Перша світова війна, 99 715
26. Росія, 96 091
27. Бандера Степан Андрійович, 93 147
28. Українська абетка, 92 118
29. Прислівник, 91 375
30. Українська мова, 90 201
31. Незламна, 89 185
32. Трипільська культура, 89 132
33. Конституція України, 88 343
34. Велика Британія, 88 323
35. Сухопутні війська Збройних Сил України, 87 231
36. Голодомор в Україні (1932—1933), 86 636
37. Займенник, 84 319
38. Євромайдан, 83 434
39. Втрати силових структур внаслідок вторгнення в Україну російських військових формувань (вересень – грудень 2014) , 82 348
40. Частини мови, 81 713
41. Населення України, 81 018
42. Прикметник, 79 307
43. Небесна сотня, 78 333
44. Франція ,78 016
45. Складнопідрядне речення, 77 493
46. Тварини Червоної книги України, 77 138
47. Історія України, 76 966
48. Інтернет, 75 996
49. Національна поліція України, 75 582
50. Грушевський Михайло Сергійович, 74 209
51. Список українських жіночих імен, 73 640
52. Прийменник, 72 693
53. Італія ,72 597
54. Клітина, 72 454
55. Сковорода Григорій Савич, 72 305
56. Правила вживання апострофа в українській мові, 71 954
57. Галицько-Волинське князівство, 71 831
58. Культура ,71 221
59. Маркетинг, 70 816
60. Бароко, 70 660
61. Канада, 70 126
62. Чорнобильська катастрофа, 68 780
63. НАТО, 68 426
64. Українська повстанська армія, 67 583
65. Тернопіль, 67 450
66. Іван Мазепа, 66 872
67. Складносурядне речення, 66 542
68. Орел і решка, 66 304
69. Революція гідності, 66 253
70. Бурштин, 66 231
71. Родовий відмінок однини іменників чоловічого роду другої відміни, 66 122
72. День матері, 66 045
73. Івано-Франківськ, 65 332
74. Білки, 65 241
75. Філософія, 64 571
76. Національна гвардія України, 64 081
77. Відродження, 63 466
78. Путін Володимир Володимирович, 62 314
79. Чернівці, 62 185
80. Архітектура України, 62 056
81. Володимир Святославич, 61 384
82. Симоненко Василь Андрійович, 61 381
83. YouTube, 61 169
84. Нормативно-правовий акт, 61 112
85. Українська Народна Республіка, 60 330
86. Код ЄДРПОУ, 59 746
87. ВКонтакті, 59 363
88. Оснащення Сухопутних військ Збройних сил України ,58 315
89. Романтизм, 58 190
90. Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, 57 840
91. Одеса, 57 747
92. Права людини, 57 691
93. Номерні знаки України, 57 686
94. Список кольорів, 57 382
95. Софійський собор (Київ) , 57 367
96. Сонячна система, 57 295
97. Однокласники, 57 238
98. Ідентифікаційний номер фізичної особи, 56 741
99. Прапор України, 56 560
100. Рослини Червоної книги України, 56 448

Джерело: http://tools.wmflabs.org/wikitrends/2015.html#ukrainian

У листопаді цього року були опубліковані результати дослідження групи дослідників з Франції, які проаналізували статті про університети всього світу у 24-х мовних розділах Вікіпедії та створили «Wikipedia Ranking of World Universities», до якого увійшло і 6 українських університетів.

Дослідження Хосе Лагеса з Тулузького університету (Франція) за участі Антуана Патта (Тулузький університет) та Діми Шепелянського (Університет Франш-Конте, Франція) базується на аналізі статей у 24-х мовних розділах Вікіпедії (англійська, німецька, французька, голландська, італійська, іспанська, російська, польська, японська, шведська, португальська, китайська, в’єтнамська, перська, угорська, корейська, турецька, арабська, малайська, данська, іврит, гінді, грецька, тайська) про університети світу, внутрішніх посиланнях з них на інші статті, а також на них з інших статей найпопулярнішої онлайн-енциклопедії. Дані для дослідження було взято у середині лютого 2013 року. Отримані дані були ранжовані за допомогою 3-х різних алгоритмів – PageRank, 2DRank та CheiRank для відбору топ-100 університетів у кожному з цих 24-х мовних розділів Вікіпедії, після чого був створений загальний рейтинг за допомогою кожного алгоритму. Так, до загального «рейтингу Вікіпедії» університетів світу увійшло для алгоритму PageRank — 1025, для 2DRank — 1560, а для CheiRank — 1379.

Як вказуються автори, найбільш репрезентативним виявився алгоритм PageRank, що використовується у Google і який показав збіг на 62% з одним найбільш авторитетним Шанхайським рейтингом університетів світу 2013 року. Додамо, що аналогічний алгоритм використовується і для пошуку сторінок у самій Вікіпедії.

Картограма географічного поширення університетів, присутніх у «рейтингу Вікіпедії», які ранжовані за допомогою алгоритму PageRank.
Кольори ранжовані від темно-синього (мала присутність університетів у рейтингу) до темно-червоного (максимальна кількість університетів у рейтингу; тут для США – 118).
Джерело: сайт проекту «Wikipedia Ranking of World Universities».

Відповідно до алгоритму PageRank місця у першій десятці розподілилися таким чином:

1. University of Cambridge, U.K. (присутній у топ-100 24-х мовних розділів Вікіпедії)
2. University of Oxford, U.K.  (24)
3. Harvard University, U.S. (22)
4. Columbia University, U.S. (23)
5. Princeton University, U.S (23)
6. Massachusetts Institute of Technology, U.S. (21)
7. University of Chicago, U.S. (22)
8. Stanford University, U.S. (21)
9. Yale University, U.S. (20)
10. University of California, Berkeley, U.S. (19)

А ось 6 українських університетів, які потрапили до цього рейтингу, опинилися на таких позиціях:

• 128 – Львівський національний університет імені Івана Франка (присутній у топ-100 2-х мовних розділів Вікіпедії: польська – 8 місце; російська – 49 місце);
• 158 – Київський національний університет імені Тараса Шевченка (2: пол. – 72; рос. – 13);
• 286 – Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна (1: рос. – 14);
• 441 – Одеський національний університет імені І.І. Мечникова (1: рос. – 32);
• 645 – Національний університет «Києво-Могилянська академія» (1: рос. – 56);
• 665 – Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут» (1: рос. – 58).

Львівський національний університет імені Івана Франка посів найвище місце у «Wikipedia Ranking of World Universities» серед українських університетів.

Крім того, автори дослідження зробили ще кілька порівняних аналізів отриманих даних. По-перше, американські університети займають лідерські позиції у рейтингу з XIX століття, коли англійська мова поступово стає мовою науки. А по-друге, було складено мережу культурних зв’язків, яка базується на потраплянні університету з одного мовного середовища до топ-100 іншого мовного середовища. За цим аспектом перше місце посідають університети з англомовних країн.

Як відзначає MIT Technology Review, результати роботи вчених з Франції «дають можливість побачити рейтинг, який може допомогти уникнути упереджень, що виникають при укладанні інших рейтингів, а тому “рейтинг Вікіпедії” забезпечує новий спосіб ранжування університетів світу та має активізувати дискусію щодо якості рейтингів освітніх закладів».

На жаль, серед 24-х мовних розділів, на основі яких складено цей рейтинг, відсутня українська Вікіпедія, яка у лютому 2013 року посідала 14 місце за кількістю статей серед усіх мовних розділів, що може пояснюватись тим, що більшість переглядів на той час з України було саме до російської.

Крім того, вікімедієць Сергій Петров у своїй статті відзначив, що «цей рейтинг засвідчив, що Вікіпедія є однією з провідних інформаційних технологій у сучасному світі», а наявність статті у Вікіпедії означає «не тільки визнання значущості події, явища, об’єкта чи людини, а також є мірилом впливовості, відомості та пізнаваності, що йде через часи». Важко не погодитись також і з тезою, що «якість висвітлення інформації у Вікіпедії про університет – це його престиж та впливовість, оскільки багато потенційних студентів при виборі навчального закладу тяжіють до впливовості імен, пов’язаних з ним».

Нагадаємо, що ГО «Вікімедіа Україна» реалізує «Освітню програму Вікіпедії», яка спрямована на заміну традиційних студентських паперових рефератів на статті до Вікіпедії, до якої долучились понад 10 університетів України з Києва, Львова, Харкова, Миколаєва, Сум, Чернігова та Ніжина. Ця програма також передбачає і поліпшення якості інформації про університети, його викладачів, науковців та випускників.

Сподіваємось, що українські університети звернуть увагу на «рейтинг Вікіпедії» і активніше долучаться до поліпшення статей про них, їх значимих викладачів, науковців, наукові школи, а також випускників в українській Вікіпедії. ГО «Вікімедіа Україна», у свою чергу, може забезпечити проведення віківишколів з основ редагування Вікіпедії та допомогти в реалізації «Освітньої програми Вікіпедії» в будь-якому українському університеті.

Зазначення авторських прав:

• картограма географічного поширення університетів з сайту проекту  «Wikipedia Ranking of World Universities» захищається авторським правом і використана з метою ілюстрації результатів дослідження.
• зображення «University Lviv 2009 1.JPG» авторства Gryffindor з Wikimedia Commons під ліцензією CC BY-SA 3.0.

Переклад допису з блогу Вікімедіа

«Semana i» («тиждень і») — термін, що викликає цікавість серед нас тут у Монтеррейському інституті технологій та вищої освіти, а також серед людей, організацій та установ, що присвячені академічним, культурним, соціальним, технологічним, бізнесовим та промисловим справам. Ціллю «Semana i» є залучення студентів до технологій, заміняючи їх нормальні класні завдання інтенсивними, заснованими на проектах роботами, що мають застосування в реальному світі, на один тиждень. Ці роботи називаються «retos» («виклики»). Майже 100 студентів обрали зробити внесок до проектів Вікімедіа в якості виклику для себе. З 21 по 25 вересня 2015 студенти та співробітники двох кампусів у Мехіко впродовж п’яти днів працювали над покращенням охоплення південних та західних районів міста як у Вікісховищі, так і в іспаномовній Вікіпедії. Обидва кампуси проводили вікіекспедиції, засновані на успіху першої вікіекспедиції інституту до Тепостлану в березні 2015. Обидва кампуси присвятили час створенню статей про ці місцевості.

Кампус Мехіко

Кампус Мехіко (південний) фокусував свою енергію на південних районах Сочімілко та Тляплан, обидва з яких є сумішшю як міських, так і сільських зон. Зокрема Сочімілко відомий своєю мережею каналів, залишком обширної системи озер, що вкривала долину Мехіко, і є об’єктом Світової спадщини. У той час як ці канали дуже добре профотографовані, однією з головних цілей цієї вікіекспедиції було пофотографувати менш відомі, однак все ще важливі місцини, такі як каплиці колоніальної епохи та інші історичні пам’ятки, а також історичний музей району й Акуескоматльський освітній центр довкілля. Студентів також спонукали робити фотографії самого процесу їх ходіння.

Приблизно 75 студентів, які брали участь, були поділені на невеликі групи, кожна з ціллю покрити іншу частину Сочімілко та/або Тлялпану. Приблизно дванадцять із цих учасників були іноземними студентами, переважно з Європи, яких було розподілено серед цих груп, щоб ці групи могли також дослідити території з двох точок зору. Студентам необхідно було вирішити, яким чином вони охоплюватимуть територію та як розподілятимуть роботу. Більшість обрали залишатись цілою групою чи парою, аніж досліджувати поодинці. Однією з цілей проекту було написати гарні описи місць, що вони фотографували. У той час як вчителі та організатори могли забезпечити деяку документацію, більшість інформації не була легкодоступною, й певна кількість груп ініціювали відвідання осередків місцевої влади у пошуках інформації, а також розпитували наглядачів. Для декого навіть провели екскурсії. Акуескоматльський центр провів для їх групи екскурсію і не взяв платні за вхід, стверджуючи, що вони вітають зусилля поділитись онлайн тим, що робить центр.

Відеоролик Себастьяна Флореса Фарфана, що звертається до студентів.
Відео користувачки Thelmadatter, вільноліцензоване на умовах CC BY-SA 4.0.

Одна з учасниць виявилася внучкою офіційного хронікера району Сочімілко, Себастьяна Флореса Фарфана, який, коли почув про наші зусилля, попросився прийти на закриття заходу. Звісно, ми його радо прийняли й він зміг почути деякі зі звітів студентів. Ці звіти стали дуже цінним відгуком про захід. Деякі студенти казали, що вони насолоджувались проектом, оскільки він дав їм шанс побачити такі аспекти свого міста, про які вони раніше не знали, а також вони отримували задоволення від використання фотографії як інструменту навчання. Одна скарга була про те, що не вдалось зробити фотографії деяких місць через місцевих чиновників, які часто хотіли якийсь офіційний дозвіл для того, щоб співпрацювати.

Усі студенти-учасники повинні були завантажити 50 фотографій на Вікісховище (або відеоролики, які рахувались кожен як еквівалент 3 фото) й усі могли потім брати чи завантажити ще 50 чи попрацювати над короткою статтею. Загалом, учасники завантажили 5264 фотографій, 8 відео та створили 36 статей (посилання тут). Майже всі зі статей було створено чи покращено в іспаномовній Вікіпедії, але деякі статті, такі як Xochimilco (Сочімілко) та Niñopa (Ніньйопа) було перекладено на французьку, шведську та данську.

Кампус Санта-Фе

Як і попереднього семестру, кампус Санта-Фе знову брав участь у поповненні Вікісховища та Вікіпедії, але вже з більш конкретною ціллю. Цього разу, фокус був на традиційній місцевості Мехіко — Сан-Анхель, розташованій на південному сході Мехіко. Це знакова частина міста, «обов’язкове» місце для відвідування для тих, хто живе в місті, а також внутрішніх та міжнародних туристів, на рівні з іншими місцевостями, такими як Койоакан, Міскоак та Сочімілко, оскільки незважаючи на наступ міської забудови, вона змогла зберегти багато своїх історичних пам’яток, звичаїв та традицій, що її визначають.

Коли ми організували виклик «Вікіпедійний Сан-Анхель», ми не очікували той інтерес від студентів, який ми отримали. На початку, ми думали, що 30 місць буде достатньо, але сталося інакше. Було проявлено стільки інтересу до проекту, що нам довелося підняти це число до сорока. Це оптимальним чином показує переваги, які надає робота з таким сайтом, як Вікіпедія. Це також чітко видно з джерел, які студенти використовували для створення статей — суміші електронних матеріалів з книжками та журналами.

Оскільки доповнювати Вікіпедію — це не щось, що можна робити легковажно, перед відвідуванням самого Сан-Анхелю ми обрали кілька цікавих місцин, переглядаючи через Вікіпедію, що вже охоплено. Студенти виявили, що багато місць мають лише неповні статті, згадані лише у статті про Сан-Ахель або взагалі ніде. Іноземні студенти знайшли, що статті про ці райони були відсутні такими мовами, як, скажімо, німецька та польська.

Студентів спочатку навчали методиці проведення досліджень, включно з навчанням структури надійних джерел працівниками бібліотеки, а потім з візитом про Вікіпедію Лі Тельмадаттер з кампусу Мехіко, яка поділилась своїм ентузіазмом про проект, а також твердим розумінням всесвіту Вікіпедії, що мотивувало студентів.

Середу було присвячено «експедиції» до Сан-Анхелю, яка розпочалась прибуттям до серця місцевості — площі Сан-Хасінто. Звідти студенти розбрелись місцевістю, роблячи фотографії того, що привертало їх увагу, як-то пам’ятники, типові будівлі, різноманітні інсталяції, люди, тварини та інші аспекти, які роблять Сан-Анхель унікальним. Кожного студента попросили завантажити п’ятнадцять фотографій до Вікісховища. У результаті було покрито фотографіями такі місцини як парк Бомбілья, будинок Ріско, бібліотека мексиканських революцій, будинок-музей вивичення Дієго Рівери та Фріди Кало, будинок маркізи де Сельва-Невада, білий будинок Сан-Анхелю, музей Сумая (Сан-Анхель), культурний центр Ісідро Фабеля та інші. Серед труднощів, з якими випало зіштовхнутись, було те, що студентам необхідні були дозволи робити фото, але такі часто вирішувались самими студентами, які отримували схвалення від місцевих жителів Сан-Анхелю. У результаті, цей кампус завантажив 543 фотографії, створив десять статей в іспаномовній Вікіпедії, а також покращив наявну статтю про Сан-Анхель.

Четвер та п’ятницю було присвячено перегляду, категоризації та написанню описів фотографій на Вікісховищі, разом з роботою над статтями до створення чи доповнення. Для цього аспекту ми працювали не в класі, а серед нових навчальних фондів бібліотеки, що дозволило студентам настільки сконцентруватись на їх роботі, що багато втратили лік часу.

Лі Тельмадаттер, Вікінавчання Тек-де-Монтеррей
Алаваро Алварес, Вікінавчання

Джерело: блог Вікімедіа