Вікімедіа Україна

Wikimedia Hackathon у 2020 році став першою масштабною вікімедійною подією, що відбулася повністю онлайн. Як проводили захід, на який «ніхто не прийшов», але всі були присутні, які виклики постали перед організаторами і на що варто звернути увагу, готуючи велику онлайн-подію, розповідає Рейчел Фарранд, івент-менеджерка Фонду Вікімедіа і членкиня організаційної команди Вікіхакатону.

Як виникла ідея онлайн-події? Як цю ідею зустріли? Чи був хтось проти проведення онлайн-хакатону або скептично до цього поставився?

Рейчел Фарранд
Автор: Myleen Hollero [CC BY-SA 3.0], via Wikimedia Commons

Ідея провести хакатон онлайн виникла, оскільки ми планували зробити звичайний офлайн-хакатон у цей час, але він був скасований через COVID-19. Багато членів спільноти все одно хотіли, щоб подія відбулась, тому я вирішила подивитись, чи вдасться мені знайти додаткових людей, які могли б допомогти з організацією, щоб зробити таку подію можливою.

Більшість людей дуже захопились цією ідеєю і хотіли допомогти. Людям було цікаво поекспериментувати із віртуальними подіями та інструментами для їх проведення. Хтось вважав, що це потребуватиме надто великих зусиль, що не вийде зробити подію колективною, і що в нас будуть проблеми із допомогою новачкам — але більшість реакцій були дуже оптимістичними.

Що б ви хотіли сказати організаторам майбутніх онлайн-подій, які б поради їм дали? Яких помилок слід уникати?

Я би порадила не намагатися зробити їх абсолютно такими самими, як і офлайн-події. Є речі, від яких треба буде відмовитись або зробити інакше. Наприклад, [цього разу] у нас не було спеціальної реєстраційної форми, тому ми не знали точної кількості учасників наперед. Також у нас не було можливості надсилати електронні листи всім учасникам завчасно до події, як це завжди робиться.

Ми могли б зробити реєстрацію обов’язковою, але тоді було б складно залишати подію одночасно відкритою і доступною, але також обмеженою тільки для тих, хто зареєструвався.

Крім того, ми витратили досить багато часу, готуючи соціальні події, і думаючи над тим, як залучити людей і спонукати їх взаємодіяти одне з одним. У цьому нам допоміг сервіс «Remo» [особливістю сервісу для онлайн-конференцій «Remo» є те, що в ньому є декілька «конференційних кімнат», хоча на хакатоні використовувалась лише одна. В кожній кімнаті є «сцена» та «столи» для учасників. Кожен учасник може спілкуватись лише із тими, хто сидить з ним за одним «столом» та чути доповідача, який перебуває на «сцені»].

Моєю головною порадою майбутнім організаторам буде: беріть і пробуйте. Поки у нас ще мало досвіду успішного проведення онлайн-подій для конкретних видів спільнот, все це вимагатиме спроби зробити щось вперше, щоб подивитись, працює це чи ні. Краще спробувати, ніж чекати!

Щодо того, чого слід уникати, я би сказала, що кожному із членів організаційної команди не варто сидіти за монітором постійно. Повертаючись до попереднього пункту, переконайтесь, що у вас достатньо організаторів, щоб люди могли і приділяти час роботі, і відпочивати під час події. При цьому має бути гнучкість вибору для організаторів брати перерви і бути впевненим, що є ще хтось, хто може взятися до роботи, якщо виникне така необхідність.

Що було простіше і що було складніше, у порівнянні з проведенням офлайн-події?

Більшість вікімедійних подій, які ми робимо, є міжнародними, і цей міжнародний аспект зробив цю подію одночасно простішою і складнішою. Було простіше, бо ні в кого не було десинхронозу! Нікому не відмовили у візі! Нікому не довелось відмовитись від участі через брак коштів на подорож або неможливість відпроситися з роботи.

Але це також було складніше, оскільки ми намагалися провести подію в різних часових поясах. Від цього не існує панацеї, але ми зробили так, щоб у нас були фасилітатори в різних часових поясах, які могли б не спати в різний час.

Ми також вирішили не робити офіційну церемонію відкриття, а натомість записали вступне відео, яке люди могли переглянути, коли прокинуться і почнуть щось робити. Не кожен зміг взяти участь в усьому, але ми постаралися зробити так, що люди з кожного часового поясу могли би взяти участь в соціальних і в робочих сесіях. Крім того, ми вирішили в основному підлаштовувати активності під часовий пояс того місця, де першопочатково планувалось провести офлайн-подію [Тірана, Албанія]. Якби ми провели кілька подій замість одного хакатону, ми б, мабуть, зміщували основний часовий пояс від події до події, щоб зробити їх доступними більшій кількості людей.

Однією з основних переваг офлайн-подій є те, що нові люди можуть прийти і познайомитись із кимось, отримати знання від когось більш досвідченого. Чи брали участь в хакатоні новачки, і якщо так, яким був їхній досвід?

Так! У нас в хакатоні брали участь новачки. Я не можу говорити від імені їх усіх, оскільки ми не проводили опитування після події, але я чула позитивні відгуки щодо процесу адаптації та щодо доступних соціальних подій. В нас також було доволі багато ознайомчих лекцій, зрозумілих для новачків. Врешті-решт, деякі новачки представляли свої проєкти на «шоукейсі». В нас також були спеціальні інструкції для новачків та окремий спеціальний чат [в Телеграмі], до якого новачки могли приєднатись, ставити запитання та отримувати допомогу. Там нам вдалося успішно відповісти на всі їхні запитання. Я припускаю, що могли бути хоча б декілька новачків, які зазирнули до нас, подивились на все, і зрештою вирішили не брати участь, але в організаторів не було способу про це дізнатись. Я думаю, що маленькі сесії, де новачки могли б навчатися і ставити питання в маленьких групах, могли б бути найбільш корисними.

Розмову вів Антон Обожин (Користувач:Tohaomg).

Читайте і дивіться також:

• Нотатки з Wikimedia Hackathon 2020
• Wiki Techstorm: як ефективно поєднати зусилля новачків та досвідчених користувачів
• Wikipedia Weekly – Remote Hackathon 2020 — Рейчел Фарранд розповідає про хакатон у випуску Wikipedia Weekly (англ.)

9—10 травня пройшов Wikimedia Hackathon — щорічна подія, яка збирає людей, що працюють над технічним розвитком вікіпроєктів. Цьогоріч захід уперше відбувся онлайн, однак це не зашкодило ефективній співпраці розробників з усього світу. Розповідаємо, як пройшов онлайн-хакатон.

Щороку масштабний Wikimedia Hackathon збирає вікімедійних програміст(ок)ів і просто вікіпедист(ок)ів, що цікавляться технічною стороною функціонування вікіпроєктів. Дивовижно, та лише за декілька днів вікімедійці тут роблять те, що не могли або не доходили руки зробити протягом декількох місяців, а то і років.

На таких заходах панує справді магічна робоча атмосфера — учасники та учасниці невтомно працюють багато годин поспіль, поки не вдається досягти поставленої мети. Тут відчувається середовище солідарності та взаємодопомоги, коли можна підійти до будь-кого і попросити допомогти розібратися з вашою проблемою. Незнайома людина допоможе знайти, де ви в коді забули поставити крапку з комою, а за потреби, і прочитає для вас коротку лекцію.

Новачки можуть багато чому навчитись на таких подіях, особливо за допомогою «наставників», яких призначають на кожному хакатоні для допомоги новим учасникам. Досвідчені програмісти можуть нарешті зустрітися із своїми колегами з іншого кінця земної кулі, щоб разом розробити чи полагодити щось масштабне чи особливо складне; зробити щось, у чому вже давно назріла потреба.

Майже всі учасники Wikimedia Hackathon 2019
Автор: Ckoerner [CC BY-SA 4.0], via Wikimedia Commons

Читати далі →

З 1 по 31 липня пройде українська частина міжнародного фотоконкурсу «Вікі любить Землю», присвяченого пам’яткам природи України. Переможці та найактивніші учасники отримають цінні призи, а найкращі конкурсні фото природи України будуть змагатися на міжнародному рівні.

Конкурс «Вікі любить Землю» (Wiki Loves Earth) має на меті створення бази фото об’єктів природно-заповідного фонду на території України під вільною ліцензією для ілюстрування Вікіпедії та інших проектів, а також привернення уваги до стану навколишнього середовища. Цього року конкурс проходить у 32 країнах світу. 

В Україні фотозмагання відбудеться вже восьмий рік поспіль. За попередні роки учасники подали на конкурс світлини понад 4 тисяч об’єктів природно-заповідного фонду України. Конкурсанти завантажили понад 80 тисяч вільних зображень, зроблених у національних природних парках, заповідних урочищах, заказниках, біосферних, природних заповідниках, на території пам’яток природи, ботанічних садів, дендрологічних та зоологічних парків. Це великий внесок у розвиток вільних знань, однак понад 50% пам’яток, що занесені до державного реєстру, досі не мають своїх фото у Вікіпедії.

Участь у конкурсі можуть брати як професійні фотографи, так і любителі. Протягом липня всі охочі можуть подати світлини природних територій власного авторства, зроблені у будь-який період часу. 

Переможцями конкурсу стануть 10 учасників, які наберуть найбільше балів за фотографування пам`яток, що зазначені у конкурсних списках. Також будуть відзначені конкурсанти, що сфотографують найбільше пам’яток у кожному з 27 регіонів України; при визначенні переможців у цих номінаціях перевага надаватиметься фотографіям об’єктів, що ще не були сфотографовані в межах конкурсу.

Журі також обере найкращі світлини кожного з 27 регіонів України та десять найкращих фотографій конкурсу. Переможці за кількісним внеском та автори найкращих світлин будуть відзначені цінними призами. Десять найкращих фото представлять Україну на міжнародному етапі.

Корисні посилання:

• детальніше з усіма умовами та регламентом конкурсу можна ознайомитися тут: http://wle.org.ua/rules/;
• списки пам’яток дивіться на цій сторінці: http://wle.org.ua/lists-of-sights/
• cторінки конкурсу у соцмережах: facebook.com/wle.ua, instagram.com/wle_ukr

У березні 2020 року українська Вікіпедія перетнула позначку в мільйон статей. За 16 років вона стала найбільшою в історії енциклопедією українською мовою. Хто створює цей популярний та доступний усім ресурс? Презентуємо відео, в якому на це питання відповідають самі дописувачі. 

Можливо, ви вже чули, що Вікіпедію пишуть волонтери, але хто ці волонтери? Що їх мотивує? Чим вони займають в житті? Хто вони за освітою і звідки?

Короткої відповіді на ці питання немає — українську Вікіпедію творять абсолютно різні люди, різного віку, із різною освітою, із різними інтересами, із різних куточків України та інших країн. Вони можуть писати на тему, яку вивчали ціле життя, а можуть писати про те, чим просто цікавляться. Серед українських вікіпедистів є вчителі, студенти, науковці, відомі громадські, культурні діячі. Існує навіть спеціальна сторінка, де можна подивитися вікіпедистів, про яких є статті у Вікіпедії.

У нашому відео знайомимо вас з кількома ентузіастами-волонтерами, які безкоштовно діляться своїм часом і знаннями із читачами Вікіпедії. 

З 18 по 30 квітня з нагоди Міжнародного дня пам’яток і визначних місць (ЮНЕСКО) в українській Вікіпедії проходила акція «Культурна спадщина України» з написання та покращення статей про пам’ятки України, що вже втрачені чи перебувають під загрозою знищення. Ми підбили підсумки та попросили учасників розповісти про свій досвід участі та мотивацію. 

До проєкту долучились десять користувачів, разом вони створили та покращили 46 статей, серед них  21 стаття — про церкви Львівщини, стаття про будинок Сурукчі в Харкові, за збереження якого вже 7 років борються місцеві активісти, 12 статей про втрачені храми Сумщини, доповнена та проілюстрована стаття про Раковецький замок, створено три статті про втрачені чи занедбані синагоги в Рогатині, Глухові та Євпаторії. Увесь перелік новостворених та покращених статей можна подивитися на сторінці акції.

Ми поспілкувалися з учасниками проєкту та дізналися більше про їхні мотивацію та зацікавленість писати про втрачені чи близькі до знищення пам’ятки.

Вікіпедія є цінним джерелом інформації для школярів та вчителів, тому статті на теми шкільної програми є важливими для найбільшої онлайн-енциклопедії українською мовою. З листопада до січня в українській Вікіпедії пройшов конкурс статей «Вікіпедія для школи», присвячений статтям шкільної програми. За його результатами було створено й поліпшено 230 статей на теми семи шкільних дисциплін. Розповідаємо більше про результати та оголошуємо переможців конкурсу

У середині березня 2020 року в Україні встановили загальний карантин, і незабаром шкільні уроки перейшли в онлайн. Відвідуваність української Вікіпедії відчутно виросла: уперше українськомовний розділ отримав близько 3,5 мільйонів переглядів на день протягом тижня. Це гарний приклад важливості Вікіпедії для школярів.  

Вікіпедія не є (і не повинна бути) головним чи єдиним джерелом інформації для школярів — але це незамінний порадник для того, щоб почати вивчення нової теми чи швидко ознайомитись з незнайомим поняттям. 

Саме тому, щоб українські школярі могли отримати у Вікіпедії перевірену і точну інформацію, і був присвячений конкурс «Вікіпедія для школи». Він пройшов у Вікіпедії із 20 листопада 2019 року по 20 січня 2020 року. У межах цього конкурсу ми запрошували педагогів — шкільних вчителів, університетських викладачів та інших спеціалістів — долучатися до написання статей на теми шкільної програми.

«Коли ми розпочинали підготовку до конкурсу, то навіть не могли передбачити, що він стане настільки актуальним. Упевнена, що поліпшені та написані статті до Вікіпедії стали в нагоді і школярам, і вчителям, і батькам, які опинилися у ситуації, коли довелося щось пояснювати, і вони мали змогу підчитати матеріали. Ми вперше проводили такого плану конкурс, і цього року спробуємо повторити його. Сподіваємося, що вдасться залучити більше волонтерів-педагогів до формування списків статей та перевірки статей» — прокоментувала Марина Лютинська, вчителька інформатики технологічного ліцею «Ліко-школа» (Київ) та членкиня організаційного комітету.

Конкурс був обмежений сімома предметами-категоріями: всесвітня історія, зарубіжна література, інформатика, математика, мистецтво, фізика і англійська мова (вибір предметів був обґрунтований лише наявністю волонтерів для підготовки конкурсних списків певного предмету).