З 1 по 30 квітня у Вікіпедії пройде конкурс статей «Європейська весна» — українська частина міжнародного конкурсу CEE Spring. Це конкурс статей, який вікімедійці з Центральної та Східної Європи (ЦСЄ) започаткували ще 2015 року, щоб розповідати про цю частину світу у Вікіпедіях тими мовами, якими говорять у ЦСЄ.
Користувач Brunei міркує про те, як вікігранти можуть допомогти залучити вчених до створення надійних джерел, якими зможуть послуговуватися вікіпедисти. Долучайтесь до дискусії у коментарях.
Ми багато говоримо про те, що у Вікіпедії є прогалини. Однією з цілей стратегії «Вікімедіа Україна» 2020—2022 є «Розширення, підвищення різноманітності та якості вмісту Вікіпедії», у рамках якої є пункт «Заповнення прогалин». Під час стратегічних сесій багато йшлося про те, що в нас не висвітлена купа тем про Україну — від дрібних сіл до історичних постатей. Чимало з таких тем погано висвітлені в українських джерелах — а в іноземних їх зовсім немає, бо іншомовні автори про такі явища й не знають. Місцеві ентузіасти намагаються писати про провулки міст та локальні фестивалі одразу до Вікіпедії — і стикаються із невідповідністю теми критеріям значущості. Адже у Вікіпедії немає редакції, і до неї не можна писати статті з голови. Лише за надійними авторитетними джерелами. Яких часто нема. Ходіння по цьому колу викликає зневіру у волонтерів-новачків, які ще не встигли розібратися з сутністю вікіпедійних процесів.
Проблема ця не суто українська. Про неї багато говорили впродовж стратегічного процесу Руху Вікімедіа, зокрема під час Вікіконференції 2017. Глобальна Північ (куди, до речі, потрапляє й Україна) описана значно краще в друкованих та онлайнових надійних джерелах, ніж Глобальний Південь. Більш того, місцеві спільноти мають купу інформації про локальні явища своїми мовами, які, проте, не є опублікованими в надійних джерелах, а значить — не відповідають вимогам Вікіпедії. Як же залучити ці знання до проєктів Вікімедіа? У численних дискусіях я чув: потрібні нові засоби, нові формати, нетрадиційні підходи. А що як вписати до Вікіпедії усну народну творчість? Або зафільмувати неписьменних носіїв африканських чи азійських мов, щоб з їхніх слів писати статті про їхні села, традиції, пращурів. Але чи будуть такі «нові» джерела надійними?
Вікірух нині дуже великий, але при цьому ще досить молодий. Нам хочеться все спробувати, все змінити, тому іноді ми намагаємося «винайти велосипед». Проте він уже давно винайдений. Усе важливе, про що немає сформованих знань, потрібно дослідити. Науковці по всьому світу роблять це щоденно та публікують результати власних досліджень у найбільш надійних джерелах — рецензованих наукових виданнях: наукових журналах, збірниках, монографіях, доповідях. Вони це роблять незалежно від Руху Вікімедіа, але ми можемо залучити їх для досягнення нашої мети, паралельно демонструючи їм наші цінності.
Мовою науки є англійська. У деяких наукових галузях, як-то вивчення біорізноманіття Європи, історія філософії, єгиптологія тощо, домінують німецька та французька мови. Але на цьому й усе. Разом з тим, Фонд Вікімедіа підкреслює, що різноманіття на всіх рівнях є пріоритетом для створення спільного знання в сотнях мовних розділів Вікіпедії. Різноманіття мов, різноманіття спільнот, різноманіття користувачів вікіпроєктів, різноманіття джерел. Тобто ми прагнемо створити не просто багато перекладів з англовікі на 300 інших мов, а хочемо мати представлення думок, поглядів і джерел з різних мовних спільнот, при максимальній різноманітності всередині кожної — щоб отримати найповнішу картину світу для наших спільних вільних знань.
Тоді як наукові спільноти зацікавлені в уніфікації мови спілкування між ученими (не тільки в лінгвістичному сенсі, але й термінології), вікіпедистам цікавіше мати надійні джерела власною мовою. І часто про те, що випадає з уваги наукового мейнстріму. Наприклад, чи властиві українській мові слово «анімешник» та інші жаргонізми фанатів жанру аніме? Або де знайти інформацію про провулки Маріуполя, окрім гугл-карт? В обох цих реальних прикладах могли б допомогти дослідження з публікацією їх результатів. Науковці б отримали свої публікації для звітування, а вікіпедисти — надійні джерела для написання статей. Проте науковці обмежені своїми тематичними планами, а також нестачею фінансування. Не секрет, що в Україні чимало спеціалістів високого класу з соціогуманітарних наук роками отримують лише пів ставки зарплатні за основним місцем роботи, а тому вимушені підпрацьовувати десь ще, відволікаючись від власне наукових досліджень.
Щоб залучити науковців до наших цілей, Фонд Вікімедіа та його регіональні відділення мають інструмент — гранти. Науковці загалом звиклі до грантового фінансування: написання заявок, планування, звітування, дедлайни. Тому збагачувати проєкти Вікімедіа через гранти для них є природнішим шляхом, ніж через віківишколи. Які мають бути критерії отримання подібних грантів і на що потрібні гроші? Звичайно, в результаті має з’явитися вільне надійне джерело. Якщо це окреме видання — монографія, брошура, посібник — то має бути профінансований друк, чи хоча б редактура, коректура й верстка. Якщо це стаття в open access журналі під ліцензією Creative Commons, то за таку публікацію журнали часто вимагають оплати. Для власне публікації необхідно провести дослідження. Ця праця, а також необхідні матеріали мають бути сплачені. Особливо, коли йде мова про експедиції, подорожі, семінари тощо. Між дослідженням і публікацією науковці теж мають щось їсти, бо це може бути тривалий процес і нелегка праця. Передбачаючи обурення волонтерів, варто наголосити: дослідники й дослідниці тут виступають не як волонтери, а як партнери й підрядні працівники, які виконують ту роботу, яку волонтери не хочуть чи не можуть виконати самі. «Що, я маю робити базу даних по всіх топонімах, а лише потім посилатися на неї в статтях Вікіпедії? Мені нема що робити?» — каже один з вікіпедистів українського розділу. Звичайно ні, нехай це зроблять люди, які мають до цього професійний хист.
Усіляких наукових фондів є багато, казатимуть критики. Навіщо перетворювати Фонд Вікімедіа в ще один такий? Справа в тому, що наукові фонди фінансуються бізнесом, державою чи суспільством, а від науковців очікують результату, який поліпшить наше життя в найважливіших його аспектах: переможемо хвороби, винайдемо нові матеріали, розрахуємо оптимальну економічну та соціальну політику. Проте знання навіть про маловідомі об’єкти та явища є самоцінним. Це добре розуміємо ми в Русі Вікімедіа, а також значна кількість науковців з нами солідарна. Тому пріоритетами грантової програми Фонду Вікімедіа мають стати дослідження в тих галузях, на які не спрямований фокус суспільного та наукового мейнстріму.
Окрім власне грантів на дослідження, ми можемо залучати професійні спільноти для дослідження самих прогалин. Систематичний аналіз тематичного охоплення Вікіпедії від спеціалістів дозволить виявити те, що ми, як аматори, не бачимо. Це складна праця, яка теж може оплачуватися через подібні гранти. Інші можливості взаємодії між науковцями й вікіспільнотою обговорювалися під час Вікіконференції-2021.
Стимулюючи появу нових вільних джерел через вікігранти, ми впливатимемо не тільки на наповнення Вікіпедії, але й на залучення науковців до проєктів Вікімедіа. Вони дізнаватимуться про наші цінності та побачать, що ми маємо багато спільного. Постійна праця в цьому напрямку буде змінювати світ і за межами Вікіпедії. А чи це не те, чого багато з нас прагнуть, дописуючи до Вікіпедії?
Із 10 лютого до 10 березня тривав «Місяць культурної дипломатії України» у Вікіпедії. Український інститут спільно із Міністерством закордонних справ та ГО «Вікімедіа Україна» закликали додавати та вдосконалювати статті про українську культуру, щоб об’єктивна інформація про Україну була доступною у різних регіонах світу.
Кампанія охоплювала акцію в українськомовному розділі та міжнародну акцію, учасники якої могли створювати й покращувати статті іншими мовами. В українській Вікіпедії 45 учасників і учасниць за місяць створили і покращили 217 статей. У міжнародному конкурсі 127 користувачів і користувачок створили й покращили близько 600 різних статей 43 мовами.
Як розповіла Віра Моторко, менеджерка проєкту від Вікімедіа Україна:
В основному долучилися користувачі, які вже редагували Вікіпедію раніше — існує когорта таких легких на підйом людей, яким цікаво писати про інші культури. Це легко очікувати від мовців французькою чи польських сусідів, а коли користувач виділяє свій час на те, щоб на писати окситанською чи каталанською, хай навіть на два абзаци, про щось українське, а не місцеве — це якось особливо радує. І хочеться вірити, що світ відкритий до нас так, як і ми до нього.
Новими мовами створили статті про звичні для нас речі: статті «Многая літа» і «Борщ» тепер можна почитати мовою малаялам (Індія), а статтю про «Розстріляне відродження» — китайською. У багатьох мовних розділах з’явилися статті про бренд України — Ukraine NOW; відомі українські фільми останніх років — Атлантида, Донбас. Серед постатей багато уваги було до Дзиги Вертова, Софії Яблонську.
Дмитро Кулеба, міністр закордонних справ, прокоментував важливість Місяця так:
Завдяки цьому проєкту у Вікіпедії з’явилися сотні нових статей різними мовами про Україну, її культуру, досягнення і потенціал. Люди в усьому світі зможуть дізнатися щось нове про нашу країну. Переконаний, що це спонукатиме багатьох з них згодом відвідати Україну, навчатися у ній чи інвестувати у неї. Ми обов’язково розвиватимемо успіх цього проєкту і надалі.
На думку Володимира Шейка, генерального директора Українського інституту:
Для Українського інституту важливо, щоб культура ставала об’єднавчою силою і допомагала будувати зв’язки України зі світом. У цьому проєкті нам вчергове вдалося це зробити. До Місяця культурної дипломатії України долучилися учасники з десятків країн світу, серед яких — досвідчені дописувачі Вікіпедії, котрі цікавляться Україною, закордонні українці, студенти, викладачі університетів.
Дякуємо усім, хто долучився до Місяця. Запрошуємо й надалі втілювати його заклик — Ukraine Everywhere, і розповідати у Вікіпедії про українські постаті, події і явища, які формували як українську культуру, так і здійснювали внесок для усього світу.
ГО «Вікімедіа Україна» традиційно проводить багато конкурсів статей та
фотографій у Вікіпедії і для Вікіпедії.
Зараз ми започатковуємо обговорення пропозицій, які б дозволили покращити й
удосконалити їхні формати. Запрошуємо усіх зацікавлених долучатися.
Долучитися можна двома способами:
1) На відкритий онлайн-дзвінок із командою «Вікімедіа Україна».
Зустріч пройде о 20:00 у вівторок 23 березня.
Долучитися можна за посиланням: https://meet.google.com/sys-iois-vcn
Щоб додати цю подію до свого Google-календаря, перейдіть за цим посиланням:
https://bit.ly/3s0Mf64
2) У обговоренні на сайті «Вікімедіа Україна».
Додати свої коментарі та пропозиції можна на сторінці
https://ua.wikimedia.org/w/index.php?curid=7873
Активна фаза обговорення триває до кінця березня.
До речі, найближчим конкурсом, який ми проведемо, буде
«Європейська весна» у Вікіпедії — вона почнеться 1 квітня. Зараз триває
окреме обговорення щодо покращень до її формату.
Долучайтеся тут: https://uk.wikipedia.org/w/index.php?curid=4145647
Наявний API залишиться безкоштовним, ідеться про додаткові технічні послуги для великих компаній. Загалом доступ до знань, створених вікімедійцями, завжди був і буде вільним.
У Фонді Вікімедіа анонсували Wikimedia Enterprise API, раніше відомий як Okapi — платний прикладний програмний інтерфейс (Application Programming Interface, API) для великих технологічних компаній. Назва «Enterprise API» вказує, на кого орієнтований продукт, — це комерційні організації.
ІТ-гіганти, як-от Google, Amazon, Facebook та Apple, давно й активно використовують контент з Вікіпедії, наприклад, для генерування панелі знань у пошуковиках, у роботі з мапами чи голосовими помічниками. Таким компаніям інформація з Вікіпедії потрібна у великих обсягах, з можливістю швидкого доступу й адаптування.
Забезпечити це і покликаний новий програмний інтерфейс, який надасть додаткові послуги для великих компаній. Він буде опціональним, тобто компанії можуть і далі обирати лише безкоштовні сервіси.
Жодного ексклюзивного контенту чи ексклюзивного доступу для компаній, які вирішать користуватися платним API, не буде. Команда, що працюватиме над платним API, не матиме жодного впливу на спільноти волонтерів, що наповнюють Вікіпедію та приймають рішення щодо її вмісту.
«… наш контент часто використовують комерційні організації, будуючи довкола нього бізнес-моделі й отримуючи прибуток. Однак потреби, які мають великі гравці технологічного ринку для ефективного використання вмісту вікіпроєктів, виходять далеко за межі того, що ми можемо запропонувати. Як результат, всередині кожної такої компанії перебудовують дані вікіпроєктів під себе, хоча варіанти їх використання дуже подібні. Це не тільки зайві зусилля, але й фінансові витрати, що натомість могли б піти на розвиток екосистеми вільних знань», — пояснюють розробники Wikimedia Enterprise API.
Ідея такого API зафіксована в стратегії вікіруху. Вікімедійці сподіваються, що співпраця з великими ІТ-компаніями, допоможе зробити онлайн енциклопедію надійнішим ресурсом, зменшити прояви вандалізму і покращити користувацький досвід.
Також запуск сервісу — спосіб прозорішої і послідовнішої підтримки вікіруху, аніж спорадичні пожертви, які практикують деякі з великих компаній. Кошти, отримані від Enterprise API, будуть використані виключно на розвиток вікіпроєктів. «Цей новий потік доходів не стане заміною наших теперішніх фандрейзингових зусиль, а доповнить їх, сприяючи сталості вікіруху. В основі нашої фінансової незалежності — і далі допомога від жертводавців зі всього світу», — додають у Фонді Вікімедіа.
Із компаніями-користувачами API укладатимуть угоди, що дозволить структурувати процеси і зокрема допоможе упевнитися, що користувачі інтерфейсу дотримуються вимог до авторського права, поширюючи інформацію з вікіпроєктів.
Для волонтерів, що прагнутимуть використовувати новий API для потреб руху Вікімедіа, доступ буде надаватись безоплатно. Створення нового API не означає припинення підтримки та розвитку наявних дампів, action та REST API — вони й надалі перебувають і перебуватимуть у стані активної розробки та підтримки.
Запустити сервіс команда проєкту планує найближчими місяцями, а наразі триває визначення найдоречнішої бізнес-моделі. Стежити за новинами проєкту й долучатися до обговорень можна тут. Також можна почитати доступні відповіді на інші часті питання, пов’язані з новим програмним інтерфейсом.
Фото на обкладинці: Martin Grandjean, CC BY-SA 4.0
10 березня відбувся всеукраїнський вебінар в межах кампанії WikiGap 2021. Окрім тренінгу з редагування Вікіпедії, вебінар включав лекцію спеціальної гості — Анни Гюльстранд, експертки з диджитал проєктів і розвитку компаній.
Зараз Анна, серед іншого, є віце президенткою технологічної компанії Mentimeter і членкинею правління в бізнес-школі Hyper Island. Під час зустрічі гостя розповіла про жіноче лідерство, рівність і різноманіття в ІТ світі. Ми занотували деякі з думок спікерки.
«Коли виникає можливість, моя відповідь за замовчуванням — «так», і це суттєво вплинуло на мій розвиток. Водночас я з тих, хто легко погоджується щось зробити безкоштовно, не претендує на оплату. Але якраз оплата чи пошук інших переваг, які має можливість, є нагадуванням про те, як багато ви знаєте і що є речі, які ви робите добре. Це має бути не просто «так», а «так… і».
«Короткого шляху у світ ІТ немає, особливо коли йдеться про програмування, вам потрібно навчитися це робити. Тож присвятіть свій час навчанню, зробіть зусилля. Здобувши потрібний рівень навичок, ви зможете подаватися до багатьох прогресивних компаній, які радо візьмуть вас у команду, незалежно від вашого гендеру».
Читати далі28 лютого відбулися чергові Загальні збори громадської організації «Вікімедіа Україна». Вперше в історії збори пройшли виключно онлайн. Розповідаємо про основні прийняті на зустрічі рішення.
Загальні збори є найвищим керівним органом Вікімедіа Україна і відбуваються приблизно раз на рік. Цього року, у шістнадцятих Загальних зборах взяли участь 49 членів і членкинь організації.
Звіти. Учасники зборів заслухали звіти Правління та Ревізійної комісії попередньої каденції. Також був представлений звіт про роботу організації у 2020 році і фінансовий звіт за 2020 та початок 2021 року.
Оновлений склад керівних органів. Саме Загальні збори обирають нові каденції Правління і Ревізійної комісії.
До нового складу Правління ввійшли:
Вітаємо Ольгу Мілянович та Ігоря Маковського, обраних до Правління вперше.
Обов’язки правлінці розподілили під час першого засідання в новому складі, що відбулося 2 березня.
До Ревізійної комісії було обрано Вячеслава Мамона (Venzz), Марину Лютинську та Сергія Липка. Очільника/цю Ревізійної комісії планують обрати на засіданні 7 березня.
Зміни до Статуту. Члени Правління попередньої каденції розробили проєкт змін до Статуту Вікімедіа Україна. На Загальних зборах їх розглянули та прийняли, з урахуванням уточнень. Оновлення здебільшого спрямовані на те, щоби гармонізувати Статут і привести його у відповідність із чинним законодавством.
Також на Загальних зборах вирішили започаткувати ініціативну групу, яка надалі удосконалюватиме Статут. Зголошення до групи триває за посиланням.
І про плани. Під час зборів вікімедійці також обговорили основні напрямки роботи ВМУА у 2021 році. На цьому, як і на всіх інших етапах зборів, усі присутні мали змогу висловити свої думки й долучитися до обговорень важливих для організації питань.
Дякуємо усім за приділений час (а збори тривали 12 годин!) і співпрацю задля розвитку Вікімедіа Україна.
З планами й проєктами організації на цей рік можна ознайомитися тут.
Читайте також про підсумки Загальних зборів 2020.
З 5 по 21 березня в українській Вікіпедії пройде марафон WikiGap 2021, присвячений написанню й покращенню статей про жінок. Усі охочі можуть долучитися й допомогти зібрати більше знань про видатних жінок в онлайн енциклопедії.
WikiGap — міжнародна кампанія, що має на меті досягти більшої рівності у Вікіпедії. Gap — з англійської «розрив», і у Вікіпедії гендерний розрив залишається суттєвим. Український мовний розділ містить понад 202 тисячі біографічних статей, із яких трохи більше 16% — про жінок. В англійській Вікіпедії цей показник — понад 19%.
Завдяки спільним зусиллям ситуація покращується, але залишається ще багато роботи. Щоб покращити представлення жінок у Вікіпедії, слід створювати нові й доповнювати існуючі статті, які б детально розповідали про творчі, наукові, політичні чи інші досягнення жінок. Саме тому ми четвертий рік поспіль проводимо WikiGap та запрошуємо вас приєднуватися. Цього року акція проходить також в українських Вікіцитатах.
«Участь у WikiGap — це маленькі, але впливові кроки, здійснити які може кожна і кожен, хто має комп’ютер і доступ до мережі. Можна виходити на марші, започатковувати стипендії для жінок чи просувати важливі економічні реформи, але можна почати і з написання статті про мисткиню чи правозахисницю, яка вас надихає. Так у мільйонів читачів енциклопедії буде можливість дізнатися про ще одну важливу рольову модель. За попередні три роки ми переконалися, що акція має багато прихильників і їхні внески поступово покращують та збагачують контент у Вікіпедії», — розповіла Ольга Мілянович, редакторка Вікіпедії та прес-секретарка ГО «Вікімедіа Україна».
Щоб узяти участь в марафоні, потрібно з 5 по 21 березня створити нові чи покращити вже наявні статті про видатних жінок в українськомовному розділі Вікіпедії. Організатори підготували перелік імен представниць різних сфер та епох, статті про яких потребують покращення або ще не створені. Обирайте варіанти з переліку чи пропонуйте власні на сторінці акції у Вікіпедії. За найбільш якісні внески учасники й учасниці акції отримають цінні подарунки від організаторів. Також можна доповнювати українські Вікіцитати висловлюваннями видатних жінок. Деталі участі дізнавайтеся на сторінці кампанії.
З 8 березня до 8 квітня триватиме окрема міжнародна акція WikiGap Challenge, під час якої можна створювати статті про жінок і в інших мовних розділах Вікіпедії. Більше деталей на сторінці.
10 березня в межах української кампанії відбудеться вебінар із додавання статей у Вікіпедію. Окрім навчальної частини, яку проведуть досвідчені вікіпедисти, у програмі також виступ запрошеної спікерки — Анни Гюльстранд (Anna Gullstrand) зі Швеції. Анна є засновницею Studio How і партнеркою одного з найуспішніших цифрових агентств Швеції Fröjd, 5 років поспіль входить до списку Future Female Leaders. Під час зустрічі вона розповість про жіноче лідерство у цифрову епоху. Реєстрація на вебінар доступна за посиланням.
Цього року WikiGap в Україні спільно організовують ГО «Вікімедіа Україна», Посольство Швеції в Україні, Національний Демократичний Інститут (НДІ) та Фонд ООН у галузі народонаселення в Україні.
Уперше марафон WikiGap пройшов у березні 2018 року з ініціативи Міністерства закордонних справ Швеції та некомерційної організації «Вікімедіа Швеція»; Україна бере участь у міжнародній кампанії із першого року проведення. За попередні роки до української акції долучилися близько 350 учасників та учасниць, які створили й поліпшили понад 2000 статей.
Сторінка WikiGap в українській Вікіпедії: wikigap.org.ua
Адреса організаторів: info@wikimedia.org.ua
Дивіться також:
З 30 листопада по 30 грудня 2020 року в українській Вікіпедії вперше в історії проєкту «Тематичний тиждень» відбувся «Транспортний марафон», присвячений наповненню Вікіпедії статтями з транспортної тематики та дотичних до неї тем. В акції взяли участь понад 35 дописувачів та дописувачок, які разом створили й поліпшили 363 та 26 статей відповідно.
У рамках марафону учасники працювали над статтями на різноманітні транспортні теми — від космонавтики до морської справи, від військової техніки до громадського транспорту, від залізниці до визначних персоналій. Серед нових статей, наприклад, історія підводних човнів, вплив судноплавства на навколишнє середовище, канатний і людський транспорт, а також стаття про відкриття морського шляху до Індії, якої немає у більшості Вікіпедій, в тому числі російській. А серед поліпшених у рамках конкурсу сторінок варто виділити статті про таксі, компанію Volkswagen, утилізацію суден, ксенонову лампу й корабель Tirpitz.
За результатами Транспортного марафону ми визначили шість переможців — учасників із найвищими якісними та кількісними показниками внеску. Ними стали користувачі Lxlalexlxl, Olga Loboda 0806, Letizia-Olivia, Мандрівниця, Dmytro Tarnavsky та EvsyukovaLyubov, на яких разом припадає 187 конкурсних статей, або 51% створених сторінок! Також були визначені десять найбільш активних дописувачів — учасників, що впродовж марафону створили понад 10 статей. Ними стали користувачі Антон Даньків, Swadim, Oleh Kushch, Стефанко1982 та Erik tavr. Крім того, висловлюємо величезну подяку учасникам DimasSolo, VictorAnyakin, BogdanShevchenko та Кучер Олексій, які разом значно поліпшили 11 статей, загальний розмір яких склав понад 145 000 байт!
Та незважаючи на згадані успіхи, марафонцям вдалося заповнити не всі прогалини, — у нас досі бракує важливих для галузі статей, як-от узагальнюючої статті про історію транспорту чи статті про наземний і приватний транспорт. На жаль, жодна стаття в рамках марафону не набула статусу статусу доброї чи вибраної, але це не зменшує досягнення марафонців.
Транспортний марафон мав на меті збільшити кількість якісних та детальних статей транспортної тематики, яка, на жаль, є недостатньо представленою, оскільки у категорії «Транспорт» у Вікіпедії українською мовою лише близько 30 тисяч статей, тоді як у Вікіпедії італійською — 52 тисячі, російською — близько 65 тисяч, німецькою — 93 тисячі, французькою — 102 тисячі, англійською — 245 тисяч. Щоб заповнити цю прогалину, плануємо провести марафон з Транспортної тематики і у 2021 році. Закликаємо й надалі поліпшувати статті, які ви створили в межах цієї акції, долучатися до Вікіпроєкту Транспорт та загалом більше розповідати у Вікіпедії про тему транспорту.
Марафон відбувся за підтримки ГО «Вікімедіа Україна». Переможці конкурсу та його активні учасники отримають призи: сувеніри з логотипами Вікіпедії від ГО «Вікімедіа Україна» й тематично оформлені пряники, а також віртуальні транспортні Вікіордени.
На завершення хотілося б подякувати всім учасникам марафону, дописувачам-організаторам Ivakode та ElrONE за їх значний внесок і допомогу в організації і модерації цього проекту, а також ЗМІ, що поширювали інформацію про проведення марафону у Вікіпедії.
У грудні 2020 року в українських Вікіцитатах пройшов марафон «Це сказала вона». Протягом двох тижнів усі охочі запрошувалися створювати й доповнювати статті з висловлюваннями видатних жінок.
Акція «Це сказала вона» була частиною міжнародної кампанії #SheSaid, яку ініціювали активістки Wiki Loves Women. Окрім українського, кампанію проводили ще шість мовних розділів: італійський, французький, іспанський, сербський, каталонський і англійський. У результаті українські Вікіцитати стали другими за обсягом внеску, який зробили учасники марафону, — 128 нових і 59 покращених статей. На першому місці італійський розділ зі 335 новими й 70 поліпшеними статтями.
Читати далі
Вікі любить Землю Вікі любить пам’ятки Блог Wikimedia Foundation
