Вікіекспедиція у рамках проекту “Рідні рослини для добробуту країни”

3 — 6 липня 2016 року відбулася вікіекспедиція, що охопила 4 об’єкти природно-заповідного фонду України та пролягла територією Київської, Чернігівської та Сумської областей. По поверненню, її організатор і виконавець додала до Вікіпедії нові фотоматеріали, які ілюструють красу української природи.

Експедиція стала частиною проекту Native Planting in Ukraine, спрямованого на сталий розвиток та збереження генофонду української флори. Крім того, автор проекту вважає важливим, щоб українські ентузіасти сталого (екологічного) хазяйнування, дизайну та садівництва мали доступ до відповідної інформації в україномовному контенті Вікіпедії.

Тому робиться переклад та буде створено україномовні сторінки у Вікіпедії за темами:

У складі експедиції були: організатор і виконавець Ангеліна Русанова, а також водій, та волонтер (запасний водій на випадок втоми першого через великі відстані). У короткому дописі блогу важко описати весь масштаб вражень, що їх я відчула під час експедиції. Фактично, це була рекогносцировочна поїздка, для визначення місць вже цільових та ґрунтовних візитів. Неочікуваним «побічним» наслідком експедиції стало знаходження цікавих територій для спортивних походів (aka зелений туризм) і зацікавлення цими маршрутами серед знайомих туристів-похідників, велотуристів та байдарочників. В перший день ми встигли застати світанок на кордоні Міжрічинського РЛП. Адже у контровому світлі рослини, а особливо злаки, проявляють усю свою магічну красу.

РЛП «Міжрічинський», світанок. Фото: NativePlanting, CC BY-SA 4.0

Далі було відвідування яскравих за видовим складом, та неймовірно фактурних сухих та заплавних луків правого берега Десни. І потім — переїзд до наступної точки візиту, Мезинського НПП.

РЛП «Міжрічинський», вероніка, підмаренник. Фото: NativePlanting, CC BY-SA 4.0

РЛП «Міжрічинський», заплавні луки. Фото: NativePlanting, CC BY-SA 4.0

Як звернула увагу моя часта супутниця по спортивних гірських походах, «ти їздила по рівнинах, але найбільше тебе вразили місця, які дуже нагадують гори». Це правда, адже як може не перехопити подих, коли споглядаєш неосяжну панораму долини Десни з вершини її правого берега?

Мезинський НПП. Вид на долину з каскаду гір правого берега р. Десна.
Фото:NativePlanting, CC BY-SA 4.0

Вражають багатством фактури та красою рослинних угруповань також заплавні луки лівого берега Десни на території Мезинського НПП.

Мезинський НПП, заплавні луки. Фото: NativePlanting, CC BY-SA 4.0

Маршрут експедиції пролягав через місто Кролевець, де росте Яблуня-колонія — унікальний об’єкт природно-заповідного фонду України; визначна ботанічна пам’ятка природи загальнодержавного значення. Орієнтовний вік якої — понад 200 років.

Яблуня-колонія. Фото: NativePlanting, CC BY-SA 4.0

Далі були різнотравні луки на відрогах Середньоруської височини на території Сеймського РЛП, де в автора рядків також перехопило подих від відчуття польоту.

Сеймський РЛП, біля села Спаське Кролевецького району,
відроги Середньоруської височини

До маршруту переїзду в наступну точку (Ічнянський НПП) було додано візит до міста Батурин — «міста, куди мусить приїхати кожний українець і повернутися звідти з усвідомленням видатного місця України в світовому устрої». І до Батуринської фортеці зокрема, де підтримується дух боротьби за волю та свободу України. Неочікуваною була знахідка розмаїття лугових трав на крутих схилах, прямо в межах міста, неподалік від Палацово-паркового ансамблю гетьмана Розумовського.

Батуринська фортеця. Фото: NativePlanting, CC BY-SA 4.0

Різнотрав’я, Батурин. Фото: NativePlanting, CC BY-SA 4.0

Напередодні Івана Купала, ліси Ічнянського парку зустріли нас містичним зникненням зв’язку усіх операторів. Тому не вдалося зв’язатися з людиною, що обіцяла показати найцікавіші для фотографування місця. Пошук «навмання» привів до дуже цікавих рослинних угруповань сінокосів на кислих ґрунтах. Стоянку було влаштовано на березі мальовничого озера з квітучим лататтям, по якому бігали веселі лиски. Найцікавішим було дізнатись від місцевих мешканців, що це озеро 2 роки було пересохлим.

Озеро біля села Дзюбівка, Ічнянський НПП. Фото: NativePlanting, CC BY-SA 4.0

Ічнянський НПП, на кислих ґрунтах. Фото: NativePlanting, CC BY-SA 4.0

Завдяки подорожі, усього за 4 дні вдалось побачити неймовірне різноманіття ландшафтів, природно-кліматичних умов та рослинних угруповань на досить невеликій частині території України. Ці місця є знахідкою не тільки для вчених-дослідників, але й для цінувальників дикої природи, для спортивних та екотуристів, ландшафтних дизайнерів.

Отримані фотоматеріали не тільки доповнили Вікісховище, але й є матеріалом для створення статей у Вікімандрах.

Звіт Вікіекспедиції «Рідні рослини для добробуту країни», а також повну галерею фото-матеріалів можна подивитись на сайті Вікімедіа Україна.

Напишіть відгук Скасувати відповідь

Введіть свій коментар сюди…

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Електрона пошта (обов`язково) (Адреса ніколи не буде доступна публічно)

Ім`я (обов`язково)

Сайт

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. ( Log Out / Змінити )

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. ( Log Out / Змінити )

Скасувати

З’єднання з %s