12–13 жовтня у Харкові пройшла дев’ята Вікіконференція. Представники і представниці вікіспільноти з різних куточків України цьогоріч зібралися у бібліотеці Харківського національного економічного університету імені Семена Кузнеця, щоб поділитися досвідом і обговорити перспективи розвитку і популяризації онлайн-енциклопедії Вікіпедії та її сестринських вікіпроєктів.

Програма конференції передбачала 20 теоретичних та практичних сесій, які були розділені на три потоки. Фокусом «Вікіконференції 2019» стало питання стратегії розвитку українських вікіпроєктів та громадської організації «Вікімедіа Україна», яка займається розвитком та популяризацією проєктів Фонду Вікімедіа в Україні, а також підтримкою вікіспільноти. У дні конференції пройшли також збори членів організації, де була затверджена стратегія розвитку «Вікімедіа Україна» на 2020—2022 роки. Це перший подібний досвід довгострокового планування, до цього часу горизонт планування складав один рік. 

Читати далі →

«У стратегічному плані передбачено п’ять напрямків діяльності — збагачення контенту вікіпроєктів, підвищення участі, підтримка та розвиток вікіспільноти, підвищення обізнаності про діяльність Вікімедіа Україна та адвокація. Ми прагнемо, щоб наша організація стала лідером масового, різноманітного та впізнаваного волонтерського руху за вільні знання», — розповів на презентації стратегії Антон Процюк, менеджер проєктів «Вікімедіа Україна».

Крім власне стратегії організації учасники та учасниці конференції говорили про роботу з медіаконтентом як джерелом інформації та протидію появі фейків та дезінформації у вікіпроєктах, неупередженість у редагуванні Вікіпедії, обговорювали як підвищити ефективність Освітньої програми, наповнення сестринських вікіпроєктів, заслухали бліц-доповіді, пропонували як краще налагоджувати співпрацю із закладами культури та освіти. Організатори та учасники й учасниці конкурсів і марафонів розглядали наявні наразі прогалини та способи підвищення активності всіх залучених, а також пропонували як покращити інформування потенційних конкурсантів тощо. Центральною темою було питання популяризації вікіпроєктів та підвищення залученості користувачів, зокрема, і формування локальних вікіспільнот. 

На тренінгах вчилися використовувати шаблони, SQL та SPARQL, створювати векторну графіку SVG, писати ботів, розповідали про Вікідані та Вікісховище. 

«Виступи запрошених спікерів щодо роботи з джерелами виявились досить цікавими, особливо з точки зору того, як це пов’язано з реальними проєктами інтернет-досліджень. Хоча, можливо, вони мали більш ввідний рівень, а для більш досвідчених слухачів, які зібрались на конференції, кориснішими були б більш складні, технічні, спірні моменти, які можна зустріти на практиці. А от найбільш корисними особисто для мене, як для новачка, виявились тренінги з Вікіданих. Це було тією темою, про яку я взагалі не мав уявлення, і не знав, в якого боку підступитись. А тут у найкоротший термін вдалося зрозуміти і спробувати принаймні основи», — поділився враженнями Сергій (MelnykSerg).

Багато сесій супроводжувалися активними дискусіями, проте під час Вікіконференції панувала доброзичлива атмосфера, після гарячих обговорень всі учасники продовжували в кулуарах ділитися ідеями і своїм досвідом участі у вікіпроєктах.

Ще одним з досягнень цієї Вікіконференції стало те, що вона стала найбільшою за кількістю учасників за всю історію подібних зустрічей представників та представниць вікіспільноти у Харкові, — захід відвідало понад 60 людей.

«Приємно було познайомитися з вікіпедистами, які вперше приїхали на Вікіконференцію чи взагалі на вікізустріч, хоча редагують Вікіпедію кілька років. Вдалося ще більше їх зацікавити вікіпроєктами, особливо завдяки можливій співпраці з Вікімедіа Україна у вигляді мікрогрантів на фотографування, книги, вікіекспедиції. Задоволений побачити у прийнятій Стратегії 2020-2022 розвиток сестринських вікіпроєктів і краєзнавчої тематики, які постійно лобіюю. Особисто я під час сесій отримав достатньо натхнення та ідей для залучення і втримання новачків у вікіпроєктах», — розповів патрульний Вікіпедії та адміністратор Вікіцитат Сергій Липко.

Важливе завдання самого формату вікіконференції — озвучити проблемні точки та зони росту, почути різні думки, долучитися до конкретного проекту, знайти однодумців та відчути свою приналежність до вікіпедійного руху.

«Це була моя перша Вікіконференція та зустріч з вікіпедистами наживо. Мені дуже сподобалось! На конференції панує чудова атмосфера. Я була вражена, наскільки товариські, щирі та відкриті там люди. Подібна зустріч — це чудова можливість завести нові знайомства, поділитися досвідом, покращити свої знання щодо редагування Вікіпедії тощо. Місце, люди, підібрані теми, доповіді все було неначе в ідеальному балансі. Найбільше мені сподобалися доповіді щодо Вікіданих. Також інформативною була лекція про малі сестринські проєкти. На сесії «Вікіконкурси» хотілося б дізнатися більше про сам процес створення конкурсу, підбір журі, процес оцінювання, залучення спонсорів, систему міжнародної оцінки KISS тощо. Також вважаю було б непогано на наступній конференції присвятити лекції інструменту перекладу та категоризації в сторінках. Сподіваюсь й надалі брати більш активну участь у житті вікіспільноти», — поділилася враженнями Дарина (Rina.sl).

Культурна та неформальна частина Вікіконференції сприяла створенню особливої атмосфери. Офіційній частині насичених двох днів обговорень, тренінгів та доповідей передувала зустріч вікіпедистів у Харкові, так звана вікіп’ятниця. З посиденьок на вулиці Сумській ця неформальна вікізустріч перемістилась на стадіон «Металіст», де грали збірні України та Литви. Протягом наступних днів конференції харків’яни, серед яких багато істориків та бібліотекарок, провели цікаві екскурсії містом для гостей заходу.

Програму цьогорічної Вікіконференції із презентаціями та нотатками учасників та учасниць можете почитати тут. Частина заходів є у запису на сторінці конференції у Facebook, за хештегом #вікіконференція2019 можна відстежити хід конференції та подивитися фото у постах в соціальних мережах.