Проблема відсутності «свободи панорами» в Україні вже довго стоїть на заваді розповсюдженню вільних знань та обміну інформацією. Нагадаємо, що «свобода панорами» передбачає право фотографувати та знімати на відео сучасні твори архітектури, скульптури та образотворчого мистецтва, що розташовані у громадських місцях. Волонтери-дописувачі Вікіпедії та члени ГО «Вікімедіа Україна» вже понад п’ять років займаються адвокацією впровадження «свободи панорами» в українське законодавство про авторське право. Однією з головних віх у цій роботі була розробка законопроєкту №1043, який не був прийнятий через дострокові вибори до Верховної Ради у 2019 році. 

Від визнання «свободи панорами» в законодавстві України виграє широке коло українців — від пересічних фотоаматорів (бо навіть просте фото з пам’ятником, опубліковане в мережі, може вважатися порушенням закону) до художніх фотографів та кінематографістів, які отримають змогу без перешкод знімати фільми про сучасні архітектуру та мистецтво. 

Це також важливо для розвитку освітніх проєктів, зокрема і на вільних ліцензіях, таких як Вікіпедія. Ліцензія, під якою розміщується контент на платформі Вікіпедії, дозволяє третім сторонам використовувати інформацію з платформи в тому числі з комерційною метою. Тож для того, аби мати можливість законно розміщувати фото будівель та споруд у Вікіпедії, «свобода панорами» має розповсюджуватись і на створення відео- та фотозображень творів архітектури, скульптури та образотворчого мистецтва з комерційною метою. 

На сьогодні намагання впровадити положення про «свободу панорами» та сирітські твори зосереджені навколо проєкту Закону «Про авторське право та суміжні права» від Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України. Цей проєкт з’явився на сайті міністерства 10 березня, багато в чому завдяки співпраці представників ГО «Вікімедіа Україна» з парламентарями у січні та лютому цього року.  Розглянемо, які зміни запропонували у міністерстві та як вони вплинуть на регулювання «свободи панорами».

Згідно з пунктом 10 частини 1 статті 22 законопроєкту:

1. Без дозволу суб’єкта авторського права та безоплатно, але із зазначенням імені автора і джерела запозичення, допускається:

(…)

10) створення зображень творів архітектури та образотворчого мистецтва, що постійно розташовані у доступних для громадськості місцях, і використання таких зображень, якщо таке використання не завдає шкоди нормальному використанню твору і не обмежує законні інтереси суб’єктів авторського права;

З одного боку, Мінекономрозвитку зробили те, що автори попередніх пропозицій змін до законодавства робити не хотіли — не стали обмежувати «свободу панорами» некомерційним вжитком творів.  З цією проблемою ми зіткнулись під час роботи над попереднім законопроєктом №7539, де в останній ітерації згадувалося про суто некомерційне використання зображень, на які розповсюджується «свобода панорами». 

З іншого боку, текст нового законопроєкту містить визначення, у яких людям  без юридичної освіти зорієнтуватися складно. Так неоднозначним, а значить потенційно проблемним, є визначення поняття «зображення» —  вкрай важливого для тлумачення цього документу. Визначення самого терміну «зображення» у проєкті відсутнє. Його можна лише непрямо віднайти на основі визначень у статті 1 законопроєкту. Слово «зображення» — це єдине, що об’єднує дефініції понять відеограма, фотографічний твір та аудіовізуальний твір. 

Проблемною також є фраза «якщо таке використання не завдає шкоди нормальному використанню твору і не обмежує законні інтереси суб’єктів авторського права». Вона майже повністю дублює умову, встановлену ч. 5 ст. 13 законопроєкту для всіх винятків і обмежень, однак відсутня важлива вказівка на те, що обмеження законних інтересів суб’єктів авторського права не має бути безпідставним. Законні обмеження та винятки у сфері авторського права є необхідними, проте ця норма не містить конкретизації щодо того, які саме обмеження заборонені цим положенням.

Тож авторам законопроєкту варто було б конкретизувати, що лише безпідставні обмеження авторських прав не є допустимими за використання твору. 

Попри недоліки, законопроєкт від Мінекономіки сприяє досягненню нашої головної мети — появі «свободи панорами» в українському законодавстві, при чому без обмежень щодо некомерційного використання зображень. Сподіваємося, що депутати підтримають цей документ, внісши до нього попередньо низку виправлень для уникнення різночитань, щоб можливостей для поширення вільних знань в Україні стало ще більше.

Автор: Павло Костін, менеджер з адвокації ГО «Вікімедіа Україна»

Публікація підготовлена у співпраці із Creative Commons Ukraine