Уже декілька років поспіль точаться дискусії щодо реформи законодавства про авторське право в Україні та наближення його до європейських стандартів. Після тривалої паузи (востаннє про реформу говорили «вголос» ще в Раді минулого скликання) поновились реформаторські зусилля парламентарів та Кабінету Міністрів. У цьому контексті зараз нас цікавить питання «свободи панорами» та надія на її появу в Україні.

«Свобода панорами» — це можливість вільно фотографувати, змальовувати або знімати на відео твори архітектури та мистецтва, які знаходяться в громадському місці, і публікувати такі зображення чи відео. Наразі «свободи панорами» в Україні немає.

На початку червня цього року на сайті Верховної Ради України з’явилось цілих п’ять законопроєктів зі змінами до закону «Про авторське право та суміжні права» — 5552, 5552-1, 5552-2, 5552-3, 5552-4. Майже всі містять положення про «свободу панорами» та в різній мірі захищають інтереси інтернет-користувачів. Для Вікіпедії та низки інших інтернет-ресурсів це питання є важливим, тому що через відсутність «свободи панорами» в Україні у Вікісховище (централізоване сховище медіафайлів, які можуть використовуватися зокрема й для ілюстрування Вікіпедії) заборонено завантажувати зображення творів архітектури та мистецтва, які не перебувають у суспільному надбанні чи без письмового дозволу авторів. Яскравий приклад — будівля Верховної Ради України, для фотографування якої потрібен дозвіл спадкоємців архітектора Заболотного.

Проте, у цьому питанні єдності серед авторів законопроєктів немає. Для одних, легалізація «свобода панорами» — прогресивна тенденція, яка назріла вже давно. Для інших — контроверсійне питання, що начебто сприятиме зловживанню правами авторів.

Спробуємо трохи розібратись, які з п’ятірки законопроєктів найбільше відповідають інтересам нашого суспільства загалом, і спільноти волонтерів-дописувачів Вікіпедії зокрема.

Законопроєкт №5552

Стаття 22. Вільне використання творів

1. Без дозволу суб’єкта авторського права та безоплатно, але із зазначенням імені автора і джерела запозичення, допускається:

10) відтворення, інтерактивне надання доступу публіці до творів архітектури та скульптури, що постійно розташовані у громадських місцях, доступних для публіки, за умови, що зображення не буде використовуватися в комерційних цілях;

Попри те, що «основний» законопроєкт легалізує «свободу панорами», він відтворює негативну тенденцію на виключення комерційної компоненти. Як відомо, матеріали у Вікіпедії розповсюджуються під вільними ліцензіями, що дозволяє їх подальше використання як з освітньою, так і з комерційною метою (під Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 Unported License). Відтак, без дозволу на комерційне використання зображень, публікація багатьох матеріалів на ресурсах Вікіпедії так і залишиться незаконною, залишаючи в силі обмеження на доступ до вільних знань. До слова, це не є добре і для інших сфер — освіти, туризму, фото та кінозйомки тощо.

Ще один недолік цього законопроєкту — вимога щодо обов’язковості зазначення імені автора у разі публікації зображення. Міський ландшафт містить безліч будівель, мозаїк та скульптур, чиє авторство (чи належність авторських прав) складно чи, навіть, неможливо встановити пересічному користувачу інтернету. 

Законопроєкт №5552-1

Стаття 22. Загальні випадки вільного використання творів

1. Без дозволу суб’єкта авторського права, безоплатно і без зазначення імені автора і джерела запозичення допускається:

2) відтворення і доведення до загального відома творів образотворчого, ужиткового мистецтва, архітектури, містобудування і садово-паркового мистецтва, які знаходяться у громадських та публічно доступних місцях (за винятком експозицій виставок і музеїв);

2.Без дозволу суб’єктів авторського права і безоплатно, але із зазначенням імені автора і джерела запозичення, допускається

10) створення зображень творів архітектури та образотворчого мистецтва, що постійно розташовані у доступних для громадськості місцях, без використання цих зображень з комерційною метою;

Законопроєкти 5552-1 та 5552-2 — справляють найкраще враження серед представлених щодо впровадження «свободи панорами». Вперше комерційна «свобода панорами» має всі шанси легалізації в Україні. До того ж, два законопроєкти, один з яких має підписи кількох десятків народних депутатів (5552-1), містять положення, які дозволяють відтворення та доведення до загального відома зображень творів архітектури без зазначення імені автора. 

Вперше за 7 років адвокаційної діяльності ГО «Вікімедіа Україна» автори законопроєктів нарешті прибрали вимогу щодо обов’язкового зазначення імені автора, що, як ми знаємо, у багатьох випадках є просто неможливим. 

Законопроєкт №5552-2

Стаття 22. Загальні випадки вільного використання творів

1. Без дозволу суб’єкта авторського права, безоплатно і без зазначення імені автора і джерела запозичення допускається:

2) відтворення, доведення до загального відома творів образотворчого, ужиткового мистецтва, архітектури, містобудування і садово-паркового мистецтва, які знаходяться у громадських та публічно доступних місцях (за винятком експозицій виставок і музеїв), а також включення таких творів до образотворчих, фотографічних та аудіовізуальних творів;

2. Без дозволу суб’єктів авторського права і безоплатно, але із зазначенням імені автора і джерела запозичення, допускається:

10) створення зображень творів архітектури та образотворчого мистецтва, що постійно розташовані у доступних для громадськості місцях, без використання цих зображень з комерційною метою;

Відповідні положення законопроєктів (п.2 ч.1 ст. 22 в обох текстах) не містять обмежень на комерційне відтворення творів, що дозволить вільно розміщувати матеріали під вільними ліцензіями, які використовуються на ресурсах Вікіпедії.

Єдине, що може викликати питання, так це різниця між термінами «відтворенням та доведенням до загального відома» (п.2, ч.1 ст. 22 в обох ЗП) та «створенням зображення» (п.19, ч.2 ст. 22 в обох ЗП). Для творів, що являють собою «створене зображення» передбачена заборона комерційного використання. Відсутність дефініції категорії «створення зображення» створює підстави для потенційної колізії.

Законопроєкт №5552-3

Найконсервативніший законопроєкт, який не містить положень про «свободу панорами» взагалі. Серед «плюсів» законопроєкту — у нього низькі шанси на прийняття.

Законопроєкт №5552-4 

Законопроєкт від Кабінету Міністрів України, який найбільше схожий на законопроєкт від Мінекономіки від 10 березня 2020 року, який ми аналізували раніше.

Стаття 22. Вільне використання творів

1. Без дозволу суб’єкта авторського права та безоплатно, але із зазначенням імені автора і джерела запозичення, допускається:

10) створення зображень творів архітектури та образотворчого мистецтва, що постійно розташовані у доступних для громадськості місцях, і використання таких зображень;

Законопроєкт від Кабінету Міністрів не містить заборони на відтворення творів архітектури, скульптури чи образотворчого мистецтва з комерційною метою, що однозначною перевагою даного проєкту. За словами одного зі співавторів, зусилля ГО «Вікімедіа Україна» з адвокаційної діяльності були недаремні!

На відміну від законопроєктів 5552-1 та 5552-2, він дозволяє як відтворення, так і створення зображень творів архітектури, скульптури тощо, уникаючи суперечностей, що містяться у двох згаданих вище проєктах. Серед мінусів варто наголосити на відсутності права використовувати твори без зазначення імені автора. 

Слідкуйте за подальшою долею законопроєктів про «свободу панорами» разом із ГО «Вікімедіа Україна».