Користувач Brunei міркує про те, як вікігранти можуть допомогти залучити вчених до створення надійних джерел, якими зможуть послуговуватися вікіпедисти. Долучайтесь до дискусії у коментарях.

Ми багато говоримо про те, що у Вікіпедії є прогалини. Однією з цілей стратегії «Вікімедіа Україна» 2020—2022 є «Розширення, підвищення різноманітності та якості вмісту Вікіпедії», у рамках якої є пункт «Заповнення прогалин». Під час стратегічних сесій багато йшлося про те, що в нас не висвітлена купа тем про Україну — від дрібних сіл до історичних постатей. Чимало з таких тем погано висвітлені в українських джерелах — а в іноземних їх зовсім немає, бо іншомовні автори про такі явища й не знають. Місцеві ентузіасти намагаються писати про провулки міст та локальні фестивалі одразу до Вікіпедії — і стикаються із невідповідністю теми критеріям значущості. Адже у Вікіпедії немає редакції, і до неї не можна писати статті з голови. Лише за надійними авторитетними джерелами. Яких часто нема. Ходіння по цьому колу викликає зневіру у волонтерів-новачків, які ще не встигли розібратися з сутністю вікіпедійних процесів.

Проблема ця не суто українська. Про неї багато говорили впродовж стратегічного процесу Руху Вікімедіа, зокрема під час Вікіконференції 2017. Глобальна Північ (куди, до речі, потрапляє й Україна) описана значно краще в друкованих та онлайнових надійних джерелах, ніж Глобальний Південь. Більш того, місцеві спільноти мають купу інформації про локальні явища своїми мовами, які, проте, не є опублікованими в надійних джерелах, а значить — не відповідають вимогам Вікіпедії. Як же залучити ці знання до проєктів Вікімедіа? У численних дискусіях я чув: потрібні нові засоби, нові формати, нетрадиційні підходи. А що як вписати до Вікіпедії усну народну творчість? Або зафільмувати неписьменних носіїв африканських чи азійських мов, щоб з їхніх слів писати статті про їхні села, традиції, пращурів. Але чи будуть такі «нові» джерела надійними?

Вікірух нині дуже великий, але при цьому ще досить молодий. Нам хочеться все спробувати, все змінити, тому іноді ми намагаємося «винайти велосипед». Проте він уже давно винайдений. Усе важливе, про що немає сформованих знань, потрібно дослідити. Науковці по всьому світу роблять це щоденно та публікують результати власних досліджень у найбільш надійних джерелах — рецензованих наукових виданнях: наукових журналах, збірниках, монографіях, доповідях. Вони це роблять незалежно від Руху Вікімедіа, але ми можемо залучити їх для досягнення нашої мети, паралельно демонструючи їм наші цінності.

Мовою науки є англійська. У деяких наукових галузях, як-то вивчення біорізноманіття Європи, історія філософії, єгиптологія тощо, домінують німецька та французька мови. Але на цьому й усе. Разом з тим, Фонд Вікімедіа підкреслює, що різноманіття на всіх рівнях є пріоритетом для створення спільного знання в сотнях мовних розділів Вікіпедії. Різноманіття мов, різноманіття спільнот, різноманіття користувачів вікіпроєктів, різноманіття джерел. Тобто ми прагнемо створити не просто багато перекладів з англовікі на 300 інших мов, а хочемо мати представлення думок, поглядів і джерел з різних мовних спільнот, при максимальній різноманітності всередині кожної — щоб отримати найповнішу картину світу для наших спільних вільних знань.

Тоді як наукові спільноти зацікавлені в уніфікації мови спілкування між ученими (не тільки в лінгвістичному сенсі, але й термінології), вікіпедистам цікавіше мати надійні джерела власною мовою. І часто про те, що випадає з уваги наукового мейнстріму. Наприклад, чи властиві українській мові слово «анімешник» та інші жаргонізми фанатів жанру аніме? Або де знайти інформацію про провулки Маріуполя, окрім гугл-карт? В обох цих реальних прикладах могли б допомогти дослідження з публікацією їх результатів. Науковці б отримали свої публікації для звітування, а вікіпедисти — надійні джерела для написання статей. Проте науковці обмежені своїми тематичними планами, а також нестачею фінансування. Не секрет, що в Україні чимало спеціалістів високого класу з соціогуманітарних наук роками отримують лише пів ставки зарплатні за основним місцем роботи, а тому вимушені підпрацьовувати десь ще, відволікаючись від власне наукових досліджень.

Щоб залучити науковців до наших цілей, Фонд Вікімедіа та його регіональні відділення мають інструмент — гранти. Науковці загалом звиклі до грантового фінансування: написання заявок, планування, звітування, дедлайни. Тому збагачувати проєкти Вікімедіа через гранти для них є природнішим шляхом, ніж через віківишколи. Які мають бути критерії отримання подібних грантів і на що потрібні гроші? Звичайно, в результаті має з’явитися вільне надійне джерело. Якщо це окреме видання — монографія, брошура, посібник — то має бути профінансований друк, чи хоча б редактура, коректура й верстка. Якщо це стаття в open access журналі під ліцензією Creative Commons, то за таку публікацію журнали часто вимагають оплати. Для власне публікації необхідно провести дослідження. Ця праця, а також необхідні матеріали мають бути сплачені. Особливо, коли йде мова про експедиції, подорожі, семінари тощо. Між дослідженням і публікацією науковці теж мають щось їсти, бо це може бути тривалий процес і нелегка праця. Передбачаючи обурення волонтерів, варто наголосити: дослідники й дослідниці тут виступають не як волонтери, а як партнери й підрядні працівники, які виконують ту роботу, яку волонтери не хочуть чи не можуть виконати самі. «Що, я маю робити базу даних по всіх топонімах, а лише потім посилатися на неї в статтях Вікіпедії? Мені нема що робити?» — каже один з вікіпедистів українського розділу. Звичайно ні, нехай це зроблять люди, які мають до цього професійний хист.

Усіляких наукових фондів є багато, казатимуть критики. Навіщо перетворювати Фонд Вікімедіа в ще один такий? Справа в тому, що наукові фонди фінансуються бізнесом, державою чи суспільством, а від науковців очікують результату, який поліпшить наше життя в найважливіших його аспектах: переможемо хвороби, винайдемо нові матеріали, розрахуємо оптимальну економічну та соціальну політику. Проте знання навіть про маловідомі об’єкти та явища є самоцінним. Це добре розуміємо ми в Русі Вікімедіа, а також значна кількість науковців з нами солідарна. Тому пріоритетами грантової програми Фонду Вікімедіа мають стати дослідження в тих галузях, на які не спрямований фокус суспільного та наукового мейнстріму.

Окрім власне грантів на дослідження, ми можемо залучати професійні спільноти для дослідження самих прогалин. Систематичний аналіз тематичного охоплення Вікіпедії від спеціалістів дозволить виявити те, що ми, як аматори, не бачимо. Це складна праця, яка теж може оплачуватися через подібні гранти. Інші можливості взаємодії між науковцями й вікіспільнотою обговорювалися під час Вікіконференції-2021. 

Стимулюючи появу нових вільних джерел через вікігранти, ми впливатимемо не тільки на наповнення Вікіпедії, але й на залучення науковців до проєктів Вікімедіа. Вони дізнаватимуться про наші цінності та побачать, що ми маємо багато спільного. Постійна праця в цьому напрямку буде змінювати світ і за межами Вікіпедії. А чи це не те, чого багато з нас прагнуть, дописуючи до Вікіпедії?