Вікіекспедиція до Національного природного парку «Олешківські піски»

15—18 травня 2021 року за підтримки ГО «Вікімедіа Україна» відбулась вікіекспедиція до Національного природного парку «Олешківські піски». Учасники — ентомологи, вікіпедисти та фотографи Семен Воловник та Сергій Сучков — відвідали дві з трьох ділянок парку. Користувач В. Николов, один з учасників експедиції, розповідає про її результати.

Олешківські піски — територія, унікальна не лише для України, але й для всього світу. Тут розташований найбільший природний піщаний масив у Європі. Загалом, в цій місцині сконцентроване неабияке розмаїття біотопів — напівпустельні та пустельні ділянки, піщаний степ, прісні та солоні водойми, листяні гаї, хвойні ліси. Вважають, що тут зосереджений найбільший в Європі штучний лісовий масив. Більша частина території зазнала лише часткової трансформації внаслідок людської діяльності. Олешківські піски входять до Смарагдової мережі України та є складовою однойменного національного природного парку. 

Попри усе це, кількість вікіпедійних статей, які розповідають про особливості цього природного комплексу, невелика. З наукового боку, територія парку, його флора й фауна теж, на нашу думку, вивчені недостатньо. 

Окрім збору матеріалу для доповнення наявних та створення нових статей у Вікіпедії, ми планували також здійснити польові спостереження і зібрати первинний матеріал для вивчення ентомофауни регіону.

Експедиції передувала відповідна підготовка — вивчення  картографічного матеріалу,  вивчення наявної літератури щодо регіону, ми налагодили контакт з адміністрацією НПП, обговорили низку організаційних питань, врешті склали маршрут та графік робіт.

Реанімоване озеро

15 травня ми вирушили рейсовим автобусом до Нової Каховки. Тут до нас приєднався Артем Гудім — еколог, співробітник НПП. За попередньою домовленістю він на власному автомобілі доставив нас на Буркутську ділянку НПП (площу парку складають 3 територіально розірвані ділянки) і забезпечив подальші переміщення територією парку. Водночас він мав зробити певні моніторингові спостереження за пробними ділянками. 

Озеро Довге

Місцем основного базування на Буркутах ми обрали берег озера Довге (про яке, принагідно кажучи, у Вікіпедії не згадувалося). Того ж дня ми побували на  кількагодинній екскурсії — головним чином, вздовж озера та прилеглих луків із розкішною травою.   

Варто нагадати, що минулого року дві громадські організації українських орнітологів за спонсорської підтримки розробили та реалізували проєкт «Відновлення озер Олешківських пісків», в тому числі й Довгого. З його дна видалили мул та сміття, розчистили джерела, які живлять озеро. До того, у липні, водойма фактично висихала, а її дно заростало суцільним килимом суходільних трав. У ході розчищення були також впорядковані її береги, споруджено спеціальне укриття для спостережень за птахами. Зараз рівень води є досить стабільним протягом усього року. Поблизу водойми з’явилися птахи та інші тварини. 

Прихисток для спостереження за птахами

Серед численних рослинних фотооб’єктів, які ми «зафіксували» того дня — українська орхідея анакамптіс (плодоріжка), тонконіг великоквітковий, молочай степовий, квітучий глід. Знаходили також гриби з родів Agaricus, Lentinus та трутовик Laetiporus sulphureus.

Відзначили наявність декількох видів павуків. Серед них — тарантул південноруський, ерезус чорний (небезпечний для людини). Вдалося зробити рідкісне фото: самиця тарантула із численними «дитинчатами» на спині. Як завжди, найчисленнішими за видовим різноманіттям були комахи, в тому числі — досить рідкісний плеуроклеон тремтячий (Pleurocleonus sollicitus). 

Світлова пастка для приваблення комах

Понад вечір на узліссі було розгорнуто світлову пастку. Дві її лампи — газорозрядна та ультрафіолетова — привабили менше нічних комах, ніж очікувалось. Ймовірно, через прохолодну ніч та досить сильний вітер.   

Другий день (16 травня) ми присвятили обстеженню території Буркутської ділянки. Зранку — екскурсія степовими ділянками у напрямку багаторічного соснового лісу.  Трав’янистий покрив надзвичайно слабенький, є ділянки з квітучою ковилою. Ґрунт  вкритий, головним чином, лишайниками і ледь не кожен крок відгукується специфічним сухим хрустінням. На узліссі цвіте рястка, вероніка лежача, шпергель, віола, окопник лікарський, дивина фіолетова. Звертали на себе увагу свіжі викиди білого піску — результат підземної активності піщаного сліпака. Численні нори свідчили про наявність тушканчиків та мишоподібних гризунів. Усе це фіксувалося на фото.  

За планом, ми мали змінити місце базування й отаборитись у піщаному горбистому степу.  Піщані дороги до нового місця призначення виявилися не під силу нашому легковику ZAZ Sens. Артем Гудім телефоном знайшов знайомого з Буркут, який погодився приїхати за нами на позашляховику, але для нього теж дорога виявилася надто ризикованою.  

Ми ввели в дію «план Б» — рушили до старого дубового лісу. Оглянувши його на місці, ми дійшли висновку, що ентомофауна тут, буде збідненою через майже відсутні трав’яний та чагарниковий яруси. Нам не лишалося нічого іншого, як повертатися до озера.  

З погодою не посперечаєшся

Артем мав їхати до Херсону. Тим часом ми дізналися вкрай несприятливий метеопрогноз на другу половину дня: сильний тривалий дощ, шквалистий вітер. Довго радилися що робити, — ризикнути й залишитися, чи поїхати з Артемом на іншу ділянку НПП? Там пустеля, висхідні потоки теплого повітря піднімаються догори,  відтискують хмари через що дощі оминають піщаний масив. Але не виключено, що доведеться сидіти під дощем у пустелі, а це нічим не краще, ніж тут. Судили-рядили, вирішили лишитися на місці, адже поки що ніяких ознак наближення негоди не помітно. 

Вони з’явилися на горизонті невдовзі. Ставити намет в очікуванні шквалистого вітру ми не ризикнули. Похапцем перенесли речі в укриття для спостережень за птахами. Тільки-но  впорались, як почався сильний дощ. До ранку нас відрізало від здійснення планів з вивчення й фіксації місцевих представників флори й фауни.  

Наступний день почався з клопотів щодо підготовки до від’їзду. Вранці повернувся Артем і ми вирушили до Раденська. На його околиці проходить межа іншої ділянки НПП. Після дружньої бесіди із начальником Раденського відділення парку Миколою Івановичем Порубльовим нас службовим транспортом доправили до основного масиву відкритих пісків. Саме його, говорячи про «Олешківські піски», мають на увазі туристи.

Піщана долина

Пустеля, справжня пустеля!

Дійсно, незвичність цієї екосистеми вражає. Рухаючись кучугурами й справжнісінькими барханами зробили фотографії ландшафтів, занотували знахідки видів місцевої флори й фауни. Це, головним чином, представники псамофітної рослинності та тварини-псамобіонти. Є чимало комах, життєвий цикл яких пов’язаний із лісовими насадженнями. 

Зафіксували й низку тварин — сіру норицю, вовка (по слідах на піску), піщану ящірку, тарантула, численних жуків чорнотілок і довгоносиків, мурашок та багатьох інших.     

Альтанка

Успішним виявився й нічний облік, проведений за допомогою світлової пастки. Зареєстрували близько 70 видів комах. Переважали метелики — совки, еребіди, бражники (малий винний, молочайний, сосновий, тополевий), але були й жуки. Серед останніх — досить рідкісна чорнотілка лейхенум плямистий, яку останній раз знаходили на Херсонщині півстоліття тому. Цікавими були також жуки-водолюби — свідчення наявності поблизу невеликих пустельних водойм). Всі значущі знахідки фотографували.

На жаль, погода почала псуватися, а інтернет-прогноз на завтра підтвердив: «гроза, значні опади». Експедицію довелося завершити на день раніше запланованого. Повертаючись, ми відвідали центральний офіс НПП, де зустрілися із заступником директора з наукової роботи Ольгою Ігорівною Ложкіною та співробітниками відділу. З ними було домовлено, що: 

  • після обробки зібраного матеріалу ми передамо перелік комах, знайдених на території парку, науковому відділу для вільного використання (наприклад, для поповнення щорічного «Літопису природи»;
  • буде узгоджено та підписано договір про наукове співробітництво двох НПП — «Олешківські піски» та Приазовського НПП.

Підсумки 

Короткострокова експедиція носила, в основному, рекогносцирувальний характер і в цьому сенсі досягла поставлених цілей, як «вікіпедійних», так і наукових. На жаль, через несприятливі погодні умови та транспортні проблеми виконати повною мірою усе заплановане не вдалося. Цінними є не лише ентомологічні знахідки й спостереження, але й досвід, набутий у ході цієї експедиції. Регіон, безумовно, є перспективним для майбутнього, більш тривалого ентомологічного обслідування. 

За результатами експедиції у Вікіпедії було створено 11 та поліпшено 12 статей. Крім того, 119 фотографій (зі 155 зроблених) було завантажено на 70 сторінок енциклопедії. Ознайомитися із цими матеріалами, дізнатися більше про експедицію та почитати звіт про неї можна за посиланням.

«Олешківські піски», до нових зустрічей! 

Світлини з експедиції можна використовувати на умовах ліцензії CC BY-SA 4.0, що дозволяє вільно поширювати, змінювати та використовувати роботи з будь-якою метою, в тому числі комерційною, за умови згадки авторів та ліцензії.

Вікіекспедиції – краєзнавчі подорожі, що відбуваються за сприяння та підтримки ГО «Вікімедіа Україна». Мета проєкту – створення фото-, аудіо-, відеоматеріалів для завантаження у Вікісховище і подальше додавання їх у статті проєктів Фонду Вікімедіа, а також написання та покращення статей у Вікіпедії про відвідані об’єкти. Подати заявку на участь може кожен. Детальніше читайте на сторінці проєкту.

Опубліковано у Вікіекспедиції | Теґи: , . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

1 Response to Вікіекспедиція до Національного природного парку «Олешківські піски»

  1. Сповіщення: Дайджест новин «Вікімедіа Україна» за липень—серпень | Вікімедіа Україна

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s