Розповідаємо історії вікімедійців, котрі розвивають вікіпроєкти та роблять інші корисні справи під час війни. Усі історії читайте за посиланням.
Світлана Дячок — учителька-методистка, кандидат філологічних наук та авторка кількох підручників з літератури, а також активна редакторка Вікіпедії і членкиня ГО «Вікімедіа Україна».
У січні Світлана виграла конкурс на позицію директора школи у місті Хоростків на Тернопільщині — навчального закладу, де навчається понад 560 дітей і працює майже 50 вчителів.
Менш ніж за два місяці почалося відкрите російське військове вторгнення в Україну. Тож сьогодні Світлана поєднує адміністративну роботу, учителювання, написання підручників та волонтерство на фоні російського військового вторгнення. У розмові з нами вона розповіла про роботу і життя під час війни.

Навчальний процес та волонтерство під час війни
Світлана Дячок присвятила своє життя освіті. За час своєї кар’єри пройшла шлях від виховательки групи продовженого дня до керівниці навчального закладу — з початку року очолює НВК «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2-дошкільний навчальний заклад» міста Хоросткова Чортківського району.
У цій школі Світлана раніше не працювала — до того була заступницею директора з навчально-виховної роботи Чортківського коледжу економіки та підприємництва. Однак швидко влилася у колектив, яким їй випало керувати.

З початком повномасштабної війни навчальний процес продовжився, але в дистанційному форматі. Це було викликом, але школа була гарно підготовлена до дистанційного навчання з часів початку пандемії, згадує Світлана.
Паралельно працівники та учні школи активно зайнялися волонтерством воєнного часу. Збирали продукти і речі для воїнів та переселенців, плели сітки для армії, шукали передавали медикаменти у пологові будинки.
В одній із філій навчального закладу поселили людей, котрі переселилися з інших регіонів України. Світлана каже, що допомагають їм продуктами і спілкуванням — але також залучають до місцевих активностей, щоб допомогти інтегруватися у спільноту. Наприклад, провели тиждень навчання звичаїв і традицій перед Великоднем (спільне випікання паски, розмальовування крашанок).

При цьому Світлана продовжує іншу професійну діяльність, окрім адміністративної роботи. У кількох класах вона викладає українську літературу, а також пише підручники — наразі є співавторкою двох.
Як вдається все поєднувати? Секрет у правильному розподілі часу — «правильно використовувати кожну хвилину в своєму житті». Наприклад, щоденна півгодинна поїздка на роботу для Світлани є не втраченим часом, а можливістю подумати над важливим робочим питанням чи зробити телефонний дзвінок.
Світлана каже, що намагається ніколи не робити лише одну роботу — а завжди поєднувати кілька справ: наприклад, писати підручник і паралельно продумувати ідеї щодо управління школою.

Вікіпедія у школі — досвід Світлани Дячок
Світлана Дячок є активною редакторкою Вікіпедії уже понад шість років; чотири роки — у громадській організації «Вікімедіа Україна». Вона є співавторкою навчально-методичного посібника «Використання Вікіпедії та сестринських вікіпроєктів в освітньому просторі» та проводила чимало заходів для залучення учнів до вікіпростору.

Світлана розповідає, що мала багато планів на інтеграцію Вікіпедії у навчальний процес, коли очолила велику школу. Звичайно, російська війна втрутилася у плани, тож не вийшло виконати все заплановане.
Водночас Світлана виділяє три досягнення, які таки вдалося реалізувати цьогоріч. Перше, ще довоєнне — Вікімарафон до дня народження Вікіпедії у кінці січня. Тоді 12 людей взяли участь у ньому, багато з них зацікавилися наповненням онлайн-енциклопедії.
Уже в час війни, у ході дистанційного навчання Світлана залучила Вікіпедію на уроках у 5-6 класах. Замість стандартного «запишіть число і класну роботу» урок починають із перегляду головної сторінки Вікіпедії — учні дивляться на те, хто народився у цей день, і обирають людину, чиє ім’я найбільше прославляє Україну. Для дітей 10-11 років важливо бути залученими до всесвітньої енциклопедії у такий спосіб, каже Світлана.

Також Світлана розповідає, що, як учителька літератури, активно використовує Вікіцитати — разом з учнями доповнює їх цитатами із творів, які читають на уроках.
Якщо все складеться добре, то уже з початку нового навчального року учні також вчитимуться поліпшувати статті у Вікіпедії та писати нові.
Супер. Це ще раз доводить стару як світ тезу: Нас можна завоювати, але підкорити ніколи. Ми були, ми є, ми будемо. Пишаюсь нашими Українками. Все буде Україна.
ПодобаєтьсяПодобається
Сповіщення: Як пройшла онлайн зустріч освітян: досвід втілення Освітньої програми Світлани Дячок, Ольги Лободи, Андрія Гриценка та Євгенія Шибецького