Городища часів Київської Русі на річці Стугна

25 квітня відбулася вікіекспедиція давньоруськими городищами по річці Стугна. Окрім доповнення інформації на цю тему у Вікіпедії, учасники традиційно діляться своїм досвідом та враженнями на нашому блозі.

І сказав Володимир: «Се недобре є, [що] мало городів довкола Києва».
І став він городи зводити по Десні, і по Остру, і по Трубежу,
і по Сулі, і по Стугні.
І став він набирати мужів ліпших із словен, і з кривичів,
і з чуді, і з вятичів
і ними населив він городи, бо була війна з печенігами.

За легендою, назва річки Стугни пов’язана із жорстоким поводженням з братами нашими меншими. Кузьма та Дем’ян запрягли у плуга Змія і проорали  ним велику борозну – Змійові вали. Бідолашний ящір стогнав від виснаження і врешті-решт помер. От на згадку про його стогін і отримала свою назву річка свою назву. Зрозуміло, що це всього лиш красива легенда…

Більш ніж тисячу років тому князь Володимир Святославич почав будувати по цій річці фортеці, щоб захистити свої землі від ворогів. Сам він в руках ні сокири, ні лопати не тримав, але історія не зберегла імен справжніх будівничих. Частина тогочасних фортець дала початок сучасним населеним пунктам, інші занепали після монгольської навали – життя на городищах не відновилося. Про городища по Стугні мало хто знає, крім археологів і фахівців з історії Київської Русі (ну і звичайно «чорних археологів»). Ми вирішили вдарити автопробігом по незнанню історії, а саме: сфотографувати всі городища і написати згодом до статті про них.

Віта-Поштова

Городище в селі Віта-Поштова розташоване обабіч дороги на Васильків. За площею невелике – трохи більше 1 га. З території пам’ятки відкривається непоганий краєвид на саму Віту-Поштову, а також на купи сміття, яке місцеві мешканці скидають поблизу городища. На думку деяких (не просто деяких, а деяких поважних) археологів городище у Віті-Поштовій – це залишки літописного міста Звенигорода в Київському князівстві. Якщо це правда, то саме тут осліпили теребовлянського князя Василька. Жахливу сцену цього осліплення описав Нестор Літописець. Ми ж пошкодуємо психіку читачів і не будемо переповідати цього літописного тексту (хоча підозрюємо, дехто захоче прочитати статтю за 1097 рік). У валах городища в радянський час побудували фортифікації: ДОТи на деякий час зупинили просування німецьких військ влітку-восени 1941 р. Багато ДОТів збереглися до наших днів. Ехо війни.

Hillfort (Vita-Poshtova)

Ми зробили світлини і залишили цю комплексну пам’ятку трьох епох: Київська Русь (городище) – ІІ Світова війна (ДОТи) і сучасність (купи сміття). Читати далі

Оприлюднено в Вікіекспедиції | Позначки: , , | 1 коментар

Підсумки та обличчя Місяця Тернополя у Вікіпедії

Протягом березня, у рамках проету «Тематичний тиждень», вікіпедисти створювали та покращували статті про Тернопіль. Звичний формат було дещо змінено: ініціатор, Микола Василечко, перетворив місячник на справжнє змагання, переможців якого було нагороджено дипломами та призами.
Микола Василечко - 16091334

Микола Василечко — ініціатор місячника

У конкурсі, який тривав впродовж всього березня, брали участь 25 учасників. Було створено 367 статей, поліпшено 117 статей, створено 42 категорії, завантажено 90 світлин, а також додано кілька видань до Вікіджерел.

Приємно, що місцеві ЗМІ також запрошували долучатись до своєрідного марафону написання статей про місто і все, що з ним пов’язано:

«Принаймні третина написаних статей є досить добре написані. Найбільше було написано про людей, які були уродженцями Тернополя. Завдяки цьому конкурсу долучились нові автори статей», — зазначив Микола Василечко, організатор місяця Тернополя у Вікіпедії.

Було анонсовано кілька номінацій, переможців яких визначало журі (Микола Василечко, MaryankoD, Spudei та Леонід Бицюра).

8 квітня 2017 року у Тернопільському обласному краєзнавчому музеї відбулося нагородження переможців «Місяця Тернополя». Дипломи та сувеніри від Вікімедіа Україна та Тернопільської міської ради отримали переможці номінацій «За найповнішу статтю про вулицю міста», «За найповнішу статтю про пам’ятку культурної спадщини», «За найповнішу статтю про особистість, котра пов’язана з Тернополем» та «За найкращу світлину Тернополя». Читати далі

Оприлюднено в Вікітижні, Конкурси, Поточні події, Публічні заходи | Позначки: , | Залишити коментар

Про що мовчать дерев’яні церкви північної Тернопільщини

Триває проект Вікіекспедиції, і ось нова подорож: на початку квітня двоє учасників відвідали кілька районів Тернопільської області. Результат — нові фото і покращені статті у Вікіпедії. 

Метою експедиції було відвідати та сфотографувати усі збережені дотепер старі дерев’яні церкви північних районів Тернопільської області та наповнити статті Вікіпедії актуальним фотоматеріалом. А ще — доповнити ними найбільший на сьогодні ілюстрований каталог дерев’яних церков, що налічує більше 1500 дерев’яних церков Західної України.
Околиці Кременця

Цей регіон історично особливий тим, що до початку ХХ століття знаходився під владою Російської імперії. Церкви, будовані тут до Першої світової війни, не схожі на інші тогочасні церкви Галичини. Переважно синього кольору, часто з високими вежами-дзвіницями над входом. Ще — концентрація саме дерев’яних старих церков тут найбільша на все Тернопілля. В інших районах між старими церквами переважають муровані. Зараз це єдиний регіон в Галичині, де домінує православна церква Московського патріархату.

Дерев'яна церква Малі Садки
Окрім церков також цікаво було дослідити нові, непопулярні для туристів місця, особливості, ландшафти. Багато сіл ніби застигли десь в 70-80-х роках: там повністю відсутні сучасні будівельно-оздоблювальні матеріали. Жодного пінопласту на фасадах, металочерепиці чи глухих металево-бетонних парканів. Всі хатки під старим шифером/бляхою, побілені з використанням кольорів, непритаманних сучасному будівництву.
Хати Влащинці
Часом трапляються і такі старі, але доглянуті хатки:
Стара хата Влащинці
У селах збереглось багато старих брукованих доріг, вимощених місцевим каменем
Дорога Влащинці
Та зазвичай збоку брукованої є альтернативна грунтова дорога, якою очевидно користуються частішеПольова дорога Влащинці
Читати далі

Оприлюднено в Вікіекспедиції, Поточні події | Позначки: , | 3s коментарів

Фотоконкурс «Вікі любить Землю» буде проведено вп’яте

Вже за тиждень, першого травня розпочнеться міжнародний конкурс «Вікі любить Землю», покликаний зібрати світлини всіх заповідних територій. Учасником конкурсу може стати кожен!

Конкурс покликаний  зібрати якісні вільноліцензовані світлини якомога більшої кількості пам’яток природи у Вікісховищі і сприяти охороні природи через популяризацію інформації про пам’ятки природи.

Ідея «Вікі любить Землю» виникла у 2012 році як логічне доповнення до успішного фотоконкурсу «Вікі любить пам’ятки», присвяченого історичним та культурним пам’яткам. Цю ідею вперше втілили в Україні у травні 2013 року. У 2014 році аналогічнй фотоконкурс вже проводило 16 країн світу, у 2015 – понад 25, у 2016 році конкурс проходив у 24 країнах, у 2017 році очікується участь 26 країн!

За чотири роки «Вікі любить Землю» в Україні перетворився на рух небайдужих до природоохоронної справи та фотофіксації об’єктів природно-заповідного фонду. Учасники діляться світлинами невідомих для широкого загалу місцин, де охороняється природа, завантажують під вільною ліцензією у Вікісховище, ілюструють ними статті у Вікіпедії та інших проектах. За 2013-2016 роки учасники сфотографували 2962 об’єктів природно-заповідного фонду України, загалом зібрано понад 47 тис. фотографій. Але ще близько 70% об’єктів, зазначених у конкурсних списках не мають фотографій для Вікіпедії та вікіпроектів.

Участь у конкурсі є вільною та відкритою як для професійних фотографів, так і для любителів. Протягом травня всі охочі можуть подати фотографії власного авторства, зроблені у будь-який період часу і завантажені протягом визначеного періоду часу у Вікісховище.
WLE-How-To-ukr

За результатами оцінок журі буде визначено переможців основних номінацій — «Найкраще фото», «Найбільша кількість сфотографованих об’єктів», а також у кількох спецномінаціях. Автори найкращих світлин та чисельних внесків будуть нагороджені цінними призами.

Фотографії за всі роки конкурсу знаходяться у вільному доступі, ви можете переглянути їх і використати на умовах вільної ліцензії CC BY-SA 4.0.

Організатори відкриті до партнерства та співпраці в рамках конкурсу. Пишіть нам на wle@wikimedia.in.ua

Сторінка конкурсу у Facebook

Оприлюднено в Анонси, Конкурси, Поточні події, Прес-релізи | Позначки: , , , | 1 коментар

Кожного дня по статті у Вікіпедію про жінку? Спробуйте!

Що коли взяти два або три проекти і звести їх разом? Якщо мова йде про Вікіпедію, то результат завжди цікавий.

Один з найцікавіших кросоверів квітня у світі Вікіпедії — 100wikidays/CEE women. Рецепт такий:

100wikidays, 1 шт. Це персональний виклик, який кидає собі дописувач Вікіпедії: створювати статтю кожного дня впродовж 100 днів підряд. Нещодавно сумарна кількість статей усіх учасників виклику перевалила за 10 тисяч (sic!). У всіх би було таке хобі 😉

Wikimedia CEE Spring, 1 шт. Це конкурс статей про народи Центральної та Східної Європи, який триває прямо зараз і до 31 травня. Між іншим, вікіпедисти з цього регіону дуже дружні між собою, і не в останню чергу завдяки написанню статей одні про одних. (До речі, а ви берете участь? Є конкус — є призи ;)).

Проекти, присвячені висвітленню спадщини жінок, за смаком. Рекомендується — Women in Red. Це проект, який має на меті зробити всі «червоні посилання» на ще не написані статті про жінок «синіми», тобто написаними.

Отримуємо новий виклик для тих, хто хоче писати статті про видатних жінок з Центральної та Східної Європи і знати, що це заняття приносить користь. Випікати недовго, бо час іде, — а Вікіпедія саму себе не напише. 😉

За посиланням ви знайдете перелік імен, на які рекомендовано звернути увагу. Не обов’язково писати сто днів підряд, але якщо ви започаткуєте хоча б 10 статей, організаторка цього «вікізабігу» Вася Атанасова з Болгарії обіцяє надіслати вам особливу листівку зі справжньою поштовою маркою Вікіпедії на ній.

Спробуєте свої сили? А давайте! Ми точно знаємо, що серед читачів і редакторів Вікіпедії є ті, кому це не просто під силу, а особливий вид задоволення 🙂

Women

Оприлюднено в Вікітижні, Поточні події | Позначки: , , , | Залишити коментар

АНОНС: Нагородження переможців Місяця Тернополя та відкриття виставки

8 квітня у Тернопільському краєзнавчому музеї відбудеться нагородження переможців «Місяця Тернополя» та відкриття фотовиставки конкурсів «Вікі любить Землю» і «Вікі любить пам’ятки».

 Парафіяльний костел у Тернополі1—31 березня у Вікіпедії проходив «Місяць Тернополя»  з метою створення та покращення статей у Вікіпедії про Тернопіль та все, що з ним пов’язано.

Протягом акції спільнописання було створено 367 статей,  поліпшено 117 статей, створено 42 категорії, завантажено 90 світлин, додано кілька видань до Вікіджерел.

8 квітня вікіпедистів-переможців у номінаціях «За найповнішу статтю про вулицю міста», «За найповнішу статтю про пам’ятку культурної спадщини», «За найповнішу статтю про особистість, котра пов’язана з Тернополем», «За найкращу світлину Тернополя» нагородять  дипломами та сувенірами відВікімедіа Україна та Тернопільської міської ради.

Водночас у виставковій залі музею буде відкрито виставку світлин, що перемогли в конкурсах «Вікі любить пам’ятки» та «Вікі любить Землю». Відвідувачі виставки побачать фото, що отримали найвищі оцінки журі та стали переможцями в номінаціях  «Найкраще фото конкурсу» та «Найкраще фото області» у 2016 році. Всього 34 світлини 21 автора, як професіоналів, так і аматорів. Початок о 12:00.

Подія у Facebook

 

Оприлюднено в Анонси, Конкурси, Оголошення, Публічні заходи | Залишити коментар

Чим ви можете допомогти В’ячеславу Липинському і Вікіпедії

5 квітня (за старим стилем) 2017 року виповнюється 135 років від дня народження українського мислителя, історика, політолога, соціолога, громадського й політичного та державного діяча, «батька» українського консерватизму та монархізму — В’ячеслава Липинського.

В’ячеслав Липинський — особистість загадкова та проігнорована сучасною популяризацією з боку України та світу. Перші кроки до виправлення цієї ситуації здійснені за допомогою конкурсу CEE Spring 2017, де Липинський включений до переліку статей до написання вікіпедистами з сусідніх країн.

Василь Кучабський поставив В’ячеслава Липинського в один ряд із Богданом Хмельницьким і Тарасом Шевченком. Але якщо діяння останніх двох широковідомі і їх уже не вистачає для оновлення сучасного українського національного життя, то сприйняття В’ячеслава Липинського тільки починається.

І ми згодні з тим, що слід пізнавати кожного шанованого діяча.

Від того й запрошує спробувати свої сили у написанні статей щодо його життя та робіт у Вікіпедії — а також вичитці робіт у Вікіджерелах. До уваги буде братися й участь в інших сестринських проектах.

З 5 по 20 квітня 2017 року у Вікіпедії проводиться «Тиждень В’ячеслава Липинського». На сторінці тижня є перелік статей у Вікіпедії, запропонованих до написання, та індексів праць у Вікіджерелах, тож все, що вам треба — просто обрати те, до чого належить серце.

Долучившись до редагування дотичних сторінок Вікіпедії та інших вікіпроектів ви привітаєте Липинського та спробуєте його пізнати. До того ж, це гарна можливість отримати чудові книжки, присвячені В’ячеслава Липинського та його поглядів.

Якщо є якісь запитання — пишіть коментарі або звертайтеся до нас будь-яким зручним чином.

Почніть цей шлях з нами!

Тиждень В'ячеслава Липинського у Вікіпедії

Оприлюднено в Вікітижні, Поточні події | Позначки: , , | 2s коментарів

Національне газетно-журнальне видавництво переходить на вільну ліцензію

Державне підприємство «Національне газетно-журнальне видавництво», підпорядковане Міністерству культури України, спільно з редакціями газет «Культура і життя» та «Кримська світлиця» надало дозвіл на публікацію усіх випусків цих газет з часу заснування під вільною ліцензією «Creative Commons. Із Зазначенням Авторства 3.0 Неадаптована».
Culture and life, 12-2017
Про це говоритимуть 28 березня о 15-00 на брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі генеральний директор Національного газетно-журнального видавництва Андрій Щекун, головний редактор газети «Культура і життя» Євген Букет, головний редактор газети «Кримська світлиця» Віктор Мержвинський і голова правління громадської організації «Вікімедіа Україна» Ілля Корнійко.

Газета «Культура і життя», що висвітлює події в галузі культури, видається з 7 жовтня 1923 року і є одним із найстаріших друкованих видань України. «Кримська світлиця» — всеукраїнська загальнополітична і літературно-художня газета, що видавалася в Криму з 31 грудня 1992 року. З липня 2016 року видається в Києві кримчанами-переселенцями.

Починаючи з № 12 за 24 березня 2017 року у вихідних даних друкованої версії газети «Культура і життя» зазначено ліцензування CC BY. Таким чином «Культура і життя» стала першим в Україні і одним із перших у світі друкованим засобом масової інформації, що видається під ліцензією Creative Commons.

«„Культура і життя“ є одним із найавторитетніших культурологічних часописів в Україні. Ми прагнемо відкритості і якнайширшого розповсюдження інформації про події українського культурного життя в світі. Як редактор української Вікіпедії із майже 10-річним стажем, я розумію, що в сучасному світі вільній інтернет-енциклопедії належить особливе місце. Також я розумію, що Вікіпедія потребує якісного контенту, створеного фахівцями. Саме тому, як головний редактор „Культури і життя“, я ініціював її перехід на ліцензування, яке дозволить без втрат і порушень прав авторів поширювати інформацію про найбільш значущі події в царині культури України», — зазначив головний редактор газети «Культура і життя» Євген Букет.

«Державне підприємство „Національне газетно-журнальне видавництво“ видає україномовні видання культурологічного спрямування, кожне з яких є найвпливовішим і значущим медіа на ринку ЗМІ України, що має власну унікальну добірку інформації, яка не має аналогів ані в цифровому середовищі, ані в рамках інших друкованих видань. І надзвичайно важливо є те, що необхідно цю інформацію донести до міжнародної спільноти, надати можливість вільного використання матеріалів друкованих видань для суспільства згідно з міжнародним права. Важливо, що такий перший крок вже зроблено редакціями газет „Культура і життя“ та „Кримська Світлиця“. Очевидно, що це правильний шлях інтеграції в міжнародну спільноту», — сказав генеральний директор Національного газетно-журнального видавництва Андрій Щекун.

KS-12-2017

«Газета „Кримська світлиця“ стала провідним друкованим виданням у висвітленні головних подій з життя українського Криму. Після анексії півострова Російською Федерацією в системі роботи газети відбулися істотні зміни, унеможливлюється її нормальне функціонування на окупованій території. Вільне ліцензування газети дає передумови для поширення новин про український Крим у світовому інформаційному просторі», — зауважив головний редактор газети «Кримська світлиця» Віктор Мержвинський.

«Українська Вікіпедія є одним із найпопулярніших сайтів України, маючи близько 50 мільйонів переглядів на місяць. Вікіпедії існують майже 300 мовами світу, маючи сукупно 44 мільйони статей усіма мовами. Використання вільної ліцензії „Creative Commons“ дозволить використовувати фотоматеріали та спростить використання текстів із газет у вікіпроектах. Це сприятиме поширенню та популяризації знань про Україну та її культуру», — підсумував голова правління громадської організації «Вікімедіа Україна» Ілля Корнійко.

Довідково

«Вікімедіа Україна» — громадська організація, заснована 2009 року, регіональне відділення «Фонду Вікімедіа» в Україні. Займається популяризацією та підтримкою проектів Вікімедіа, найвідомішим серед яких є вільна інтернет-енциклопедія Вікіпедія, через проведення різноманітних заходів: віківишколів, конференцій, конкурсів статей і фотографій тощо.

Державне підприємство «Національне газетно-журнальне видавництво» засноване у 1990 році як «Газетно-журнальне видавництво Міністерства культури і туризму України». У 1990—2009 до видавництва увійшли культурологічні та науково-популярні видання, засновником або співзасновником яких виступало Міністерство культури України, а саме: журнали «Музика», «Пам’ятки України», «Театрально-концертний Київ», «Український театр», «Українська культура» і газети «Культура і життя» та «Кримська Світлиця». У 2010 з нагоди 20 річниці від заснування Указом Президента України видавництву наданий статус національного.

«Культура і життя» — загальнодержавна українська щотижнева газета. Засновники видання — Міністерство культури України, Центральний комітет профспілки працівників культури України, трудовий колектив редакції. Заснована в Харкові 7 жовтня 1923 року під назвою «Література, наука і мистецтво». Сучасна назва «Культура і життя» — з 3 травня 1965 року.

Кримська світлиця — всеукраїнська загальнополітична і літературно-художня газета, що видається з 31 грудня 1992 року. Засновники газети Міністерство культури і туризму України, Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка, Державне підприємство «Національне газетно-журнальне видавництво».

Оприлюднено в Прес-релізи, Співпрація з державою | Залишити коментар

У Вікіпедії починається вже третя «Весна європейських народів»

21 березня розпочинається «CEE Spring 2017» — міжнародний конкурс написання у Вікіпедії статей про країни і народи Центральної та Східної Європи. Попри багато спільного в історії і сучасності, мешканці регіону часто мало знають про своїх сусідів, тож конкурс покликаний наповнити Вікіпедію статтями і сприяти порозумінню між націями.

Вікіпедійна «Весна народів» мала великий успіх у 2016 році, було написано близько 9 тисяч статей — це один з найбільших конкурсів статей у Вікіпедії. Особливістю цьогорічного конкурсу є те, що місцем написання статей є 26 мовних розділів Вікіпедії, а предметом — 29 спільнот-організаторів, які можуть представляти як суверенні держави (Україна, Болгарія, Хорватія, Польща, Македонія та інші), так і спільноти чи регіони (наприклад, «Есперантида», кримські татари, башкири).

«У багатьох Вікіпедіях мовами народів Центральної та Східної Європи склалася така ситуація, що є більше статей про далекі краї, ніж про безпосередніх сусідів. Наприклад, у болгарській Вікіпедії є 92 статті про міста Білорусі і 216 статей про міста Англії, площа якої наполовину менша за площу Білорусі. І те саме стосується політики, історії, мистецтва тощо», — говорить Нікола Калчев, один з міжнародних координаторів конкурсу CEE Spring 2017.

Конкурс «CEE Spring 2016» триватиме до 31 травня і передбачає написання статей про природу, суспільство, історію, культуру, науку країн Центральної та Східної Європи. Взяти участь може будь-який зареєстрований користувач Вікіпедії. Писати можна про будь-що, однак локальні організатори в кожній країні склали списки статей, які вони хочуть, щоб було створено іншими мовами — щоб побороти стереотипи і показати, що для них є важливим.

Автори найбільш якісного внеску у кожному мовному розділі Вікіпедії отримають нагороди. Переможці конкурсу в українській та кримськотатарській Вікіпедіях отримають призи від ГО «Вікімедіа Україна», активні учасники отримають заохочувальні призи та сувеніри.

Більше про конкурс та його умови читайте на сайті:
https://ua.wikimedia.org/wiki/CEE_Spring_2017

За детальнішою інформацією звертайтесь:
Віра Моторко,
менеджерка проектів ГО «Вікімедіа Україна»
+380667740499
vira.motorko@wikimedia.org.ua

Оприлюднено в Конкурси, Прес-релізи | Позначки: , | 1 коментар

Лист Міністру освіти і науки України щодо розвитку Вікіпедії

Прем’єр-міністр України видав доручення про сприяння розвитку Вікіпедії та сестринських проектів, і Міністерство освіти і науки вже надсилає листи. У «Вікімедіа Україна» зібрали наші уявлення про те, як внести Вікіпедію в освіту безболісно і з найбільшим ефектом.

На адресу Міністра освіти і науки Лілії Гриневич було відправлено листа щодо пропозицій ГО «Вікімедіа Україна» з реалізацій заходів на виконання доручення прем’єра: щодо змін до навчальних програм для учнів 8—11 класів для впровадження практики використання Вікіпедії, щодо впровадження пілотного проекту на базі вишів з метою наповнення студентами україномовного розділу Вікіпедії, щодо підготовки Конкурсу наукових фотографій.

Особливу увагу ми приділили резонансу серед освітян через лист МОНу керівникам вищих навчальних закладів, № 1/9-83 «Щодо розвитку україномовного розділу “Вікіпедії”», у якому якому йшлося про залучення на добровільних засадах студентів-магістрів, аспірантів, науково-педагогічних працівників у позаробочий та позанавчальний час до написання та редагування статей україномовного розділу Вікіпедії.

Серед ключових пропозицій це зміна принципу: редагування україномовного розділу Вікіпедії має відбуватися в рамках освітнього процесу як самостійна робота студентів (у простому сенсі — замінити реферати на статті в україномовному розділі Вікіпедії). Це також дотримання принципу: спочатку навчання — потім написання винятково на добровільних засадах. У свою чергу, ми готові запропонувати навчальні тренінги та методичні матеріали.

Серед інших моментів, які пропонуються МОНу: це визначення механізмів та форм офіційного запровадження серед варіативної складової технологій та форм організації навчання можливості написання статей учнями, студентами, аспірантами, а також вчителями та викладачами, а також створення додаткових мотиваційних чинників для них (зарахування як методична, організаційна, наукова робота, врахування при рейтингу тощо).

Сподіваємося, що пані Лілія Гриневич оперативно відреагує на нього і вже найближчим часом відбудеться зустріч у Міністерстві освіти і науки України, під час якої, серед іншого, буде погоджено кроки з виходу із ситуації, яка склалась через згаданий лист МОНу.

Текст листа (натисніть, щоб переглянути повністю, з додатками):

Лист ГО Вікімедіа Україна Міністру освіти і науки України № 035-ОПВ 100317 від 10 березня 2017

Оприлюднено в Наука і освіта, Поточні події, Співпрація з державою | Позначки: , , | Залишити коментар