Що ми навчилися: Освітня програма Вікіпедії в Аргентині

Допис із серії статей «Що ми навчилися» з блогу Вікімедіа про важливі уроки, засвоєні спільнотами з різних країн світу.

Editatón en el Museo del Bicentenario 3.jpg

Будуючи мости між цифровим, науковим та відкритою культурою: Освітній едітатон в Музеї двохсотріччя.

Делія Вазкез, тренер вчителів та вчителька в старшій школі, завжди вважала, що їй не вистачає теоретичного фундаменту, який дозволив би їй захищати у дискусіях використання Вікіпедії у класі — щось, що дозволило б їй «відійти від упереджень, що є звичайними серед моїх колег». Відштовхуючись від цього відгуку та сформованої аудиторії, до якої ми хотіли б звернутися, ми розробили освітню програму для Вікімедіа Аргентина, котра мала на меті змінити сприйняття Вікіпедії в освітньому контексті та наголосити на ключовій ролі, яку відкрита культура відіграє в освіті.

Оскільки цифрова культура вже і так є темою на освітньому порядку денному — в Аргентині включення технологій до класу є обов’язковим — нашою першою стратегією було ясно виразити навички та цінності, пов’язані зі спільним творенням та відкритими ліцензіями. З цією метою ми розробили семінари з тренування вчителів (онлайнові та офлайнові). Маріо Кві, вчитель у старшій школі та координатор технологічної галузі в цій школі, подолав свої упередження щодо Вікіпедії, коли взяв участь у нашому тренінгу. Вивчаючи матрицю та отримуючи розуміння Вікіпедії з-за лаштунків, як-то через перегляд історії редагування статей та читання сторінок обговорення, він та його колеги осмілились опублікувати свій власний вміст та відкрити його для обговорення іншими редакторами. «Саме так ми дізналися дещо неймовірне, що не помічали раніше: Вікіпедія це значно, значно більше, ніж просто гігантська енциклопедія. Вікіпедія — це простір, що просуває розвиток колективних знань та культури участі», розповів нам Маріо.

Також через едітатони та віківишколи ми взаємодіяли зі студентами, залучаючи їх до редагування та участі в кількох проектах Вікімедіа — не лише у Вікіпедії.

Ми сфокусували свої зусилля на створенні уніфікованого підходу серед цифрової та наукової культур відносно вільної культури, оскільки знайшли прогалину в знаннях того, чим є вільні ліцензії — прогалина також була пов’язана з загальним незнанням того, що Вікіпедія як платформа сягає далеко за межі спільного конструювання знань. Це аспект, що навіть сьогодні ще не знайшов свого визнання в освітньому контексті.

Ділимося уроком: Будуйте спільний фундамент для співпраці

Освітній едітатон у Colegio Nacional Rafael Hernández.

Освітній едітатон у Colegio Nacional Rafael Hernández.

Ми почали за сприятливих обставин, оскільки аргентинські правила щодо технологій в освіті означають, що кожен студент отримує нетбук. Однак цифровий доступ не завжди еквівалентний дійсному доступу — ми виявили прогалини в справжньому знанні, компетентності та практичних навичках.

На жаль, наявність про-цифрового політичного клімату не обов’язково означає, що роздані ноутбуки будуть підключені до Інтернету й використовуватимуться в критичних чи креативних, або будь-яких освітніх цілях. Аргентинські правила на практиці було змінено до просто доступу до технологічних інструментів. Більше того, ми зіштовхнулися з сильними непорозуміннями та негативними думками про використання технологій загалом, та Вікіпедії зокрема. Це зробило складним будівництво уніфікованого фундаменту досвідів, з якого ми б будували нашу освітню програму.

Куди ми звідси йдемо?

Живий тренінг з вільної культури для вчителів

Живий тренінг з вільної культури для вчителів

Цей контекст змусив нас переосмислити, яку діяльність ми б хотіли робити в класі. Після першого експерименту ми сфокусувалися на слуханні того, що інші залучені а́ктори мали сказати про свої дискурси та досвід.

Ми зробили крок назад і почали з більш простого рівня, зважаючи (серед іншого) на те, що часто немає Інтернет-з’єднання. У такій ситуації важко говорити про цифрові практики, як-то редагування Вікіпедії — нам часто доводилося використовувати мобільні телефони та альтернативні способи з’єднання. У той же час, як користувачам нам доводилося нівелювати наслідки негативних дискурсів, наприклад, відкочені редагування без подальших пояснень причини, через наше використання мейнстрімних медіа та звертання до проблематичних ситуацій.

Враховуючи ці труднощі, програма зайняла більше часу для свого завершення ніж ми спочатку запланували. Однак коли ми імплементували нові стратегії, власність, роздуми та інтереси учасників стали щирими й вчителі, з якими ми працювали стали мотивувальними агентами, або, як ми їх звемо, Вікі-амбасадорами.

Меліна Маснатта, освітній координатор, Вікімедіа Аргентина.
Марія Круз, координатор Навчання й оцінки, Фонд Вікімедіа.

Цей та інші уроки від Вікімедіа Аргентина можна знайти у їх прогресному звіті.


Публікація What I Learned: Wikipedia Education Program in Argentina з блогу Вікімедіа,
переклад користувача Base

Оприлюднено в Закордонний досвід, Наука і освіта | Позначки: , , | 1 коментар

Уперше в Україні пройде Європейський конкурс наукових фотографій

Логотип конкурсу European Science Photo Competition: стилізована спіраль ДНК у традиційних вікімедійних кольорах: червоний, зелений, синій

Вікіпедія – дуже популярне місце, де можна знайти різноманітну інформацію (ну, не мені вам це розповідати). Проте вона має свою специфіку. Так, відомий випадок запеклої боротьби декількох дописувачів на тему, яка ж фотографія повинна краще репрезентувати одного з досить популярних і скандальних українських політиків. Ця боротьба тривала досить довго (і, може, досі триває). Але наскільки у повсякденному житті комусь треба знати, як виглядає той чи інший політик в деталях? Ми, звичайно, стали більш політично свідомими, і огріхи політиків не забудьмо, але от чи варто так багато уваги приділяти їх зовнішності?..

І маємо протилежну картину. Скажімо, що ви чули про перикард? Це так звана серцева сумка, вона захищає і тримає серце. Тобто стосується кожної людини і кожен день. І в статті про цей анатомічний утвір в україномовному розділі Вікіпедії немає зображення. Таке відбувається в багатьох статтях, і не лише на біологічну тематику.

Це був довгий вступ. Для того, щоб ви краще зрозуміли проблему. Вікіпедії не вистачає науковців для редагування, а самим статтям не вистачає гарних ілюстрацій. Саме заради цього проводиться вперше міжнародний конкурс наукових зображень (та відео).

Конкурс ділиться на дві частини – локальну та міжнародну. Українська, локальна частина проходитиме впродовж жовтня 2015 року. Організатори конкурсу заохочують впродовж цього місяця зробити гарне фото чи ілюстрацію, якими можна прикрасити статтю на наукову тематику у Вікіпедії. При чому, якщо такої статті немає – її ж можна створити, правда 😉

Попередньо подібний конкурс проходив вже тричі у 2011-2013 роках в Естонії. Цього року було вирішено перейти на міжнародний рівень і ми раді тому, що Україна вирішила взяти в ньому участь 🙂

Міжнародна частина проходитиме до кінця 2015 року. Переможці міжнародної частини будуть визначені до кінця січня 2016.

Правила доволі прості – у стиснутому вигляді їх можна почитати тут. Розгорнуто і з деталями та порадами (і з тим, як і де зареєструватися і як завантажити зображення) можна ознайомитися тут. Але коротко два правила: 1) ви є автором/співавтором зображення та 2) зображення раніше ніде не публікувалося. Для отримання гарної оцінки і взагалі для того щоб читачі Вікіпедії сказали вам велике спасибі варто до зображення додати гарний опис.

Категорії, в яких приймаються зображення – за посиланням тут.
Контакти організаторів – за посиланням тут.
Поставити запитання можна тут.

І пам’ятайте: гарне наукове зображення – це не обов’язково лише електронна мікроскопія чи імуноцито- чи імуногістохімія. Ці картинки гарно виглядають, це так, але головний наголос робитиметься на ілюстрації, яких потребують різні наукові статті у Вікіпедії: від будови Всесвіту до робочої обстановки в лабораторії. Тому великий плюс для конкурсанта, якщо він створив зображення, якого не вистачало в багатьох статтях.

І пам’ятайте ще ось це – ви не обов’язково повинні бути науковцем для сприяння цьому конкурсу: поширення інформації про нього серед науковців, заохочення їх у цьому конкурсі ну і врешті решт, написання статей для зроблених зображень (ось категорія) – це теж дуже потрібні речі.

Усім приємного конкурсу! В нас будуть гарні призи 🙂 А роботи переможців ще і надрукують та зроблять виставку.

Старший дослідник Індрек Колка представляє найбільший телескоп обсерваторії Тарту, який саме вдосконалюють. © Tarvo Metspalu, CC-BY-SA 3.0

Старший дослідник Індрек Колка представляє найбільший телескоп обсерваторії Тарту, який саме вдосконалюють. © Tarvo Metspalu, CC-BY-SA 3.0

Зображення пилку і тичинок традесканції <em>(Tradescantia)</em> зі скануючого електронного мікроскопа. © Heiti Paves CC-BY-SA 3.0

Зображення пилку і тичинок традесканції (Tradescantia) зі скануючого електронного мікроскопа. © Heiti Paves CC-BY-SA 3.0

Оприлюднено в Конкурси | Позначки: , , , , | Залишити коментар

Віківиди — вільний довідник біологічних видів

Логотип ВіківидівЧи Ви чули колись про проект Віківиди? Якщо так, то це дуже приємно. Віківиди — сестринський проект Вікіпедії, ще один сайт із родини вікіпроектів, які може редагувати й покращувати будь-хто.

Віківиди, або ж Wikispecies — довідник із таксономії біологічних видів, задуманий як відкритий і вільний каталог, що містить класифікацію тварин, рослин, грибів, бактерій, археїв, найпростіших та інших форм життя.

Типова стаття у Віківидах має секцію таксономічної навігації, народні назви таксону, альтернативні класифікації, посилання, визначення та, можливо, опис видів. Народні назви є посиланнями на статті Вікіпедії багатьма мовами.

Нещодавно, а саме 14 вересня, Віківиди святкували свій 11-й день народження. Цей проект створено окремо від Вікіпедії, щоб бути корисним радше для професіоналів, а не для загальної аудиторії. Окремо від Вікісховища, щоб мати зручну саме для таксономії структуру, якої немає у репозиторії медіафайлів. І його не об’єднано з Вікіданими, хоча така ідея є.

Спільнота редакторів Віківидів регулярно обирає «Вид місяця». У вересні 2015 року це тюлень звичайний (Phoca vitulina), один з найвідоміших видів родини тюленеві (на фото); поширений в арктичних і субарктичних районах Атлантичного і Тихого океанів.

На сьогодні у проекті Віківиди є 437 607 статей. Якщо Ви маєте професійний інтерес до таксономії — запрошуємо Вас користуватися цим проектом і покращувати його 🙂

Тюлень звичайний (Phoca vitulina). Автор фото — Andreas Trepte, www.photo-natur.de (ліцензія CC-BY-SA-2.5)

Тюлень звичайний (Phoca vitulina). Автор фото — Andreas Trepte, http://www.photo-natur.de (ліцензія CC-BY-SA-2.5)

Оприлюднено в Наука і освіта, Філософія | Позначки: , , | Залишити коментар

До кінця фотоконкурсу «Вікі любить пам’ятки» лише п’ять днів!

Підходить до завершення наш фотоконкурс «Вікі любить пам’ятки»— лише до 30 вересня включно організатори приймають Ваші фото пам’яток культури України. І перед Вами субота і неділя, останні вихідні, які можна використати правильно, з користю 😉

На сьогодні український конкурс на другому місці за кількістю завантажених світлин серед національних частин міжнародного Wiki Loves Monuments: 24 364 знімків — це на 5 тисяч менше, ніж у Німеччини, де завантажено 29 395 зображень.

Ще одна цікавинка: на другому місці у світі за кількістю завантажених світлин одним учасником — користувач Aeou з України. Ми дуже вдячні йому, адже він поділився 4 348-ма знімками!

За кількістю різних сфотографованих пам’яток — важливою цьогоріч ознакою — в українському конкурсі лідирує користувачка ЯдвигаВереск. Вона завантажила фотографії 2 236 пам’яток. Неймовірно!

А за вчора, за 24 вересня, було загалом завантажено понад 2 тисячі фото — найбільше у цьому ВЛП.

Разом з тим, є і те, що ми б дуже хотіли покращити. Дуже вже нерівномірно розподілені світлини за областями. Зрозуміло, найбільше фото з Києва та Львівщини — тисяча, дві тисячі об’єктів. Але кількість сфотографованих пам’яток у деяких областях робить їх [області] ну зовсім проблемними:

Посилання з назв областей у цьому списку ведуть на переліки пам’яток культури, які в них відомі — переходьте, шукайте те, що з цього є у Вас сфотографоване, тисніть на [ Завантажити фото ]. Нехай Ваші світлини будуть у вільному доступі! Адже інколи лише так можна дізнатися про те, в якому стані пам’ятка, як вона виглядає — та навіть чи вона ще існує.

На конкурс можна завантажувати як свіжозроблені фото, так і з архіву будь-якої давності — головне, щоб свої власні.

Сподіваємося, усе це — і сумне, й позитивне — заохотить Вас скористатися вересневими днями, що залишилися, і таки взяти участь у фотоконкурсі «Вікі любить пам’ятки». Будьте рішучими 🙂

Комплекс монастиря Сурб-Хач, Старий Крим (2008 рік). Автор фото — Константинъ (ліцензія CC-BY-SA-4.0)

Комплекс монастиря Сурб-Хач, Старий Крим (2008 рік). Автор фото — Константинъ (ліцензія CC-BY-SA-4.0)

Комплекс будівель приватної лікарні Гольденберга, Кіровоград. Автор фото — Nataliya Shestakova (ліцензія CC-BY-SA-4.0)

Комплекс будівель приватної лікарні Гольденберга, Кіровоград. Автор фото — Nataliya Shestakova (ліцензія CC-BY-SA-4.0)

Оприлюднено в Конкурси, Поточні події | Позначки: | 3s коментарів

У Львові відбулася всеукраїнська Вікіконференція


19-20 вересня у Львові відбулася Вікіконференція 2015 — п’ята щорічна конференція, присвячена проектам «Фонду Вікімедіа» та вільним знанням.

Найперша вікіконференція також була у Львові, наступні — у Харкові, Вінниці, Києві. Вікіконференція традиційно збирає редакторів Вікіпедії та інших проектів з різних куточків України, від Волині до Черкащини, від Вінниччини до Одеси. Цього року на участь зголосилося чимало новачків, що дуже втішило організаторів.

Напередодні, 18 вересня, у Книгарні «Є» відбулася прес-конференція, де організатори конференції підкреслили важливість її проведення, відзначили активність спільноти дописувачів Вікіпедії українською мовою, наголосили на важливості вільних знань, у тому числі й для звичної системи освіти. Книгарня «Є» висловила свою готовність підтримувати наступні заходи, які вікіпедисти будуть проводити у Львові.

Прес-конференція у Книгарні «Є». Зліва направо: Юрій Булка, «Вікімедіа Україна», Асаф Бартов, «Фонд Вікімедіа», Віталій Кухарський, ЛНУ імені Івана Франка, Наталія Тимків, «Вікімедіа Україна». Автор фото — Ilya (ліцензія CC-Zero)

Прес-конференція у Книгарні «Є». Зліва направо: Юрій Булка, Вікімедіа Україна, Асаф Бартов, Фонд Вікімедіа, Віталій Кухарський, ЛНУ імені Івана Франка, Наталія Тимків, Вікімедіа Україна. Автор фото — Ilya (ліцензія CC-Zero)

Власне відкриття конференції відбулося у великій читальній залі наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка. Директор бібліотеки Василь Кметь привітав учасників, розповів про важливість проведення конференції та зробив історичний екскурс. Виконавчий директор Вікімедіа Україна Наталія Тимків зауважила, що співорганізатором конференції є географічний факультет Львівського національного університету, на якому навчався вікіпедист і Герой України Ігор Костенко. Від Вікімедіа Україна факультету подарували дві картини з фотографіями-переможцями минулорічних конкурсів «Вікі любить пам’ятки» і «Вікі любить Землю». Їх прийняв заступник декана географічного факультету Володимир Монастирський. Також на відкритті конференції виступив представник Фонду Вікімедіа зі Сполучених Штатів Асаф Бартов. Він розповів про те, чим займається Фонд, його структуру, як відбувається підтримка спільноти редакторів Вікіпедії у всьому світі.

Автор фото — Ilya (CC-Zero)

Автор фото — Ilya (CC-Zero)

Автор фото — Ilya (CC-Zero)

Автор фото — Ilya (CC-Zero)

Автор фото — Володимир Ф, (ліцензія CC-BY-SA-4.0)

Учасники конференції перед її відкриттям. Автор фото — Володимир Ф, (ліцензія CC-BY-SA-4.0)

У програмі конференції були виступи редакторів Вікіпедії та інших вікіпроектів, обговорення поточних тенденцій у спільноті Вікіпедистів, пошук найкращих шляхів її розвитку. Зокрема говорилося про конкурси статей у Вікіпедії (які їх результати, наскільки ефективні вони для створення нового контенту і залучення новачків); конкурси фотографій «Вікі любить пам’ятки», «Вікі любить Землю» та нового конкурсу наукових зображень; вікіекспедиції як джерело матеріалів до статей про населені пункти України та інші теми.

Надважливою для учасників конференції була дискусія щодо введення поняття «свободи панорами» в українське законодавство. Наразі, щоб вільно поширювати фотографію якоїсь споруди, необхідно мати дозвіл від архітектора, що на практиці блокує використання таких світлин при ілюструванні статей Вікіпедії. Запропонований вікіпедистами законопроект #1677 про узаконення вільної панорамної зйомки є розв’язанням цієї проблеми.

Однією з інших тем, що зацікавила багатьох, була Освітня програма Вікіпедії. Активісти намагаються заохотити вищі навчальні заклади переходити від паперових самостійних студентських робіт до написання статей у Вікіпедію. І хоча є приклади успіху, загалом в Україні ця практика ще далеко не настільки поширена, як у деяких інших країнах.

Крім редакторів Вікіпедії, Вікіджерел, Вікімандрів та інших вікіпроектів, на конференції були присутні представники інших споріднених спільнот, а саме Creative Commons Ukraine та OpenStreetMap, які розповіли про свій досвід поширення вільних ліцензій Creative Commons та проект вільних карт.

Асаф Бартов з Фонду Вікімедіа брав слово під час сесій щодо освітньої програми, щодо віківишколів із залучення новачків та щодо отримання ґрантів. Він запропонував українським вікіпедистам допомогу в рамках нової програми Фонду із розвитку можливостей локальних спільнот.

Автор фото — Antanana (ліцензії CC-Zero)

Асаф Бартов розповідає про те, як Фонд Вікімедіа надає ґранти волонтерам. Автор фото — Antanana (ліцензії CC-Zero)

У рамках конференції відбулося нагородження переможців конкурсу CEE Spring. Упродовж десяти тижнів тривав цей міжнародний конкурс із написання статей у Вікіпедії мовами країн Центральної та Східної Європи. Крім переможців українських номінацій конкурсу, присутній вікіпедист із Білорусі вручив також приз за створені статті в українській Вікіпедії про Пружанщину.

Більше фотографій з конференції є у Вікісховищі, їх усі можна використовувати, за умови вказання автора й назви ліцензії. Матеріали конференції будуть доступні онлайн згодом.

Оприлюднено в Конференції, Поточні події | Позначки: , | Залишити коментар

Половина шляху: у конкурсі «Вікі любить пам’ятки» бракує світлин з Донбасу і Криму

До кінця вересня в Україні триває фотоконкурс «Вікі любить пам’ятки», що збирає світлини пам’яток культури України. За першу половину конкурсу було завантажено понад 12 тисяч світлин, сфотографовано 6846 різних об’єктів. Характерною проблемою цього року стало «політичне» забарвлення надходжень фотографій з регіонів.

Конкурс «Вікі любить пам’ятки» проходить в Україні вже вп’яте, але цього року як ніколи неоднорідне завантаження світлин з різних областей України. Наразі найбільш проблемними у конкурсі є Луганська (досі жодного фото), Донецька (лише 8 пам’яток) та Запорізька (16 об’єктів) області.

Дуже слабко беруть участь фотографії пам’яток із АР Крим. Раніше ми повідомляли, що цього року фотографії пам’яток Криму беруть участь також і в російській частині конкурсу. Станом на 15 вересня через російську форму завантаження на конкурс подано вже понад 200 фото. У той же час, через український завантажувач надійшло тільки 106 світлин із Криму та 24 роботи із Севастополя.

Оскільки у конкурсі «Вікі любить пам’ятки», який покликаний зібрати фотографії усіх пам’яток, що охороняються законом в Україні, можуть брати участь світлини, зроблені не лише впродовж вересня, а й будь-коли у попередні роки, організатори закликають учасників підняти свої архіви і завантажувати більше фотографій.

Херсонес Таврійський. Автор фото — Сергій Криниця, ліцензія CC-BY-SA-4.0

Херсонес Таврійський. Автор фото — Сергій Криниця, ліцензія CC-BY-SA-4.0

Комплекс споруд палацу Олександра III, Масандра. Автор фото — Віталій Башкатов, ліцензія CC-BY-SA-4.0

Комплекс споруд палацу Олександра III, Масандра. Автор фото — Віталій Башкатов, ліцензія CC-BY-SA-4.0

Пам'ятник В.І.Леніну (знесено), Краматорськ. Автор фото — Костянтин Брижниченко, ліцензія CC-BY-SA-4.0

Пам’ятник В.І.Леніну (знесено), Краматорськ. Автор фото — Костянтин Брижниченко, ліцензія CC-BY-SA-4.0

Оприлюднено в Конкурси, Поточні події, Прес-релізи | Позначки: | Залишити коментар

АНОНС. Редактори Вікіпедії зберуться у Львові на вікіконференцію

лого конференціїм. Львів

У п’ятницю, 18 вересня, о 12:00 у «Книгарні “Є”» (просп. Свободи, 7, м. Львів) відбудеться прес-конференція громадської організації «Вікімедіа Україна». Представники Вікіпедії з України та США розкажуть про виклики, які постали нині перед вільною енциклопедією та про стан руху Вікімедіа за вільні знання. Прес-конференція присвячена щорічному з’їзду вікіпедистів України – відкриттю V Всеукраїнської вікіконференції.

Окрім представників Вікіпедії, участь у прес-конференції також візьмуть представники академічного середовища України, зокрема Львівського університету, адже проекти Вікімедіа відкривають нові можливості для навчальних процесів у сучасному світі.

V Всеукраїнська вікіконференція пройде у стінах Львівського національного університету імені Івана Франка, що цьогоріч виступає як співорганізатор. Таке місце проведення символічне – приміщення географічного факультету Львівського університету, де навчався Ігор Костенко, герой Небесної сотні та дописувач розділу Вікіпедії українською мовою. 15 травня 2014 року на факультеті було відкрито меморіальну аудиторію його імені. Саме в цій аудиторії проходитимуть сесійні заняття конференції.

Учасники прес-конференції:

  • Асаф Бартов, керівник програм Фонду Вікімедіа
  • Віталій Кухарський, проректор Львівського національного університету імені Івана Франка
  • Наталія Тимків, виконавчий директор ГО «Вікімедіа Україна», адміністратор української Вікіпедії
  • Юрій Булка, член правління ГО «Вікімедіа Україна»

Контакти для акредитації:

+38 096 916 07 19, press@wikimedia.in.ua – Олена Захарян, голова прес-служби ГО «Вікімедіа Україна».

+38 067 268 05 21,  dis@lnu.edu.ua – Ольга Осередчук, керівник відділу інформаційного забезпечення ЛНУ ім. Івана Франка.

press.lnu@gmail.comТетяна Шемберко, керівник Прес-центру ЛНУ ім. Івана Франка.

Оприлюднено в Анонси, Спілкування з масмедіа | Позначки: , , , , , , , | 1 коментар

Відзначено найкращі фото природоохоронних територій України

Українська частина проекту «Вікі любить Землю» офіційно закінчилася. 12 вересня 2015 року у Великій лаврській дзвіниці Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника відбулася церемонія нагородження авторів найкращих фотографій та найбільшої кількості сфотографованих об’єктів природно-заповідного фонду України у межах цього фотоконкурсу, і також було нагороджено переможців конкурсу статей «Пам’ятки природи у Вікіпедії».

Нагадаємо, що «Вікі любить Землю» спрямований на створення повної інформаційної бази про природно-заповідний спадок України та світу. Він має на меті зібрати ілюстрації та статті у Вікіпедії для кожного природоохоронного об’єкту у світі. Цього року фотоконкурс відбувся у понад 25 країнах.

Наразі зусиллями проекту за три роки проілюстровано 30% об’єктів природно-заповідного фонду України, загальна кількість яких становить понад 8 тисяч. Деякі з них досить складно ідентифікувати. У 2013 році було завантажено понад 11 тис. світлин, у 2014 — 12 тис. фотографій, а у 2015 році уже було отримано понад 14,7 тис. знімків. Цього року у конкурсі взяли участь 172 осіб, які надіслали знімки 1694 пам’яток. Усього за три роки конкурсу участь у ньому взяли 865 учасників, сфотографовано 2470 об’єктів, завантажено понад 38,4 тис. фотографій.

Традиційні номінації конкурсу:

  • «За найбільшу кількість сфотографованих пам’яток» у кожному з 27 регіонів України;
  • «За найкраще фото» в кожному з 27 регіонів України;
  • 10 учасників, які сфотографували найбільше пам’яток загалом;
  • 10 найкращих фотографій конкурсу.

Також цього року була спецномінація «Освітлинимо безсвітлинні», основною метою якої було заохотити фотографувати ті пам’ятки природи, які ще не були сфотографовані раніше.

З вітальним словом виступила Наталія Пересадько, заступник генерального директора Заповідника з економічної та фінансової роботи. Вона зачитала вітальні слова від Миколи Томенка, голови Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, засновника Фонду «Рідна країна», ініціатора та організатора всеукраїнської акції «7 чудес України», який зазначив:

(…) можу сміливо казати про те, що наша країна має такий природний потенціал, якому може позаздрити будь-яка інша держава. І Ваші роботи – яскраве тому підтвердження. Отож, вітаю Вас із Вашою доброю справою і давайте разом покажемо українцям і світу історично значиме, архітектурно витончене, туристично привабливе, одним словом — красиве та унікальне обличчя держави, в якій ми живемо.

Також було зачитано вітальні слова пана Любомира Михайлини, українського археолога, доктора історичних наук, генерального директора Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника, який теж привітав переможців та учасників конкурсу у стінах Заповідника.

Wiki Loves Earth 2015 Awards in Ukraine 04.JPG

Наталія Пересадько зачитує вітальні слова учасникам церемонії

Наталія Пересадько зачитує вітальні слова учасникам церемонії

Слово від члена журі конкурсу Георгія Чернілевського

Слово від члена журі конкурсу Георгія Чернілевського

Церемонією розпочалася виставка фоторобіт переможців у Лаврській дзвіниці

Церемонією розпочалася виставка фоторобіт переможців у Лаврській дзвіниці

Віталій Башкатов та його робота, що посіла перше місце на конкурсі

Віталій Башкатов та його робота, що посіла перше місце на конкурсі

Роксана Баширова, друге місце

Роксана Баширова, друге місце

Роберт Лабчук, третє місце

Роберт Лабчук, третє місце

Анна Стрижекінь, авторка роботи, яка посіла четверте місце

Анна Стрижекінь, авторка роботи, яка посіла четверте місце

Переможці за областями

Переможці за областями

Павла Мокрицького було нагороджено у спецномінації «Освітлинимо безсвітлинні»

Павла Мокрицького було нагороджено у спецномінації «Освітлинимо безсвітлинні»

Учасники конкурсу, журі та гості

Учасники конкурсу, журі та гості

Wiki Loves Earth 2015 awards in Ukraine Ilya 66.jpg

 

Wiki Loves Earth 2015 awards in Ukraine Ilya 71.jpg

Церемонією нагородження відкрилася виставка найкращих світлин заповідної природи України у Лаврській дзвіниці. Після заходу учасників запросили на екскурсію Заповідником, а також піднятися на Лаврську дзвіницю.

Оприлюднено в Конкурси, Культура і мистецтво, Некатегоризовано, Публічні заходи | Позначки: , , , | 1 коментар

11 років існування Вікісховища

 Логотип Вікісховища7 вересня святкує своє 11-річчя Вікісховище — репозиторій вільних медіафайлів, яким, перш за все, користується Вікіпедія.

У Вікісховищі можна знайти файли фотографій, зображень, відео- й аудіозаписів, які перебувають у суспільному надбанні (тобто надто старі, аби на них поширювалось авторське право) або вільно ліцензовані (тобто автори самостійно надали нескінченний дозвіл на їх використання). Вікісховище належить до сім’ї проектів Вікімедіа, будь-хто може як використовувати файли, так і завантажувати їх, просто зареєструвавшись.

Вікісховище було запущене у 2004 році, щоб полегшити операції з файлами у різних мовних розділах Вікіпедії (та в інших вікіпроектах) — завдяки Сховищу, потрібний файл не треба завантажувати на кожен окремий сайт Вікіпедії іншою мовою, завантажений один раз, він може бути використаний скільки завгодно.

Першу велику віху, 1 000 000 завантажених файлів, Вікісховище подолало 30 листопада 2006 року, а 12 березня цього року ми святкували 25 мільйонів. Зараз у Вікісховищі налічується  27 677 702 файлів та понад 120 тисяч колекцій медіа.

Саме у Вікісховище потрапляють світлини, завантажені учасниками наших фотоконкурсів «Вікі любить Землю» та «Вікі любить пам’ятки». Другий з них якраз триває, тож кожен може подавати свої фотороботи пам’яток культурної спадщини до 30 вересня. Мета цих конкурсів — зібрати світлини усіх пам’яток, відповідно, природної і культурної спадщини України зокрема і всього світу загалом. Потім їх можна зручно використати для ілюстрування статей Вікіпедії — і будь-де!

Відео можна також завантажити в різних роздільностях з Вікісховища.

Крім цих двох проектів, які наповнюють Вікісховище, варто пригадати також колекцію фоноваликів Філарета Колесси, яку було оцифровано і завантажено у Вікісховище у 2014 році. Аудіозаписи 1904—1912 років із фонографічних воскових валиків, що зберігаються у Приватному архіві музикознавця Філарета Колесси, містять думи, народні пісні, інструментальну музику та низку інших творів. Доступ до цих записів може отримати будь-хто — і це призначення Вікісховища у всій його красі.

Фоновалики з колекції Філарета Колесси. Автор фото — Юрій Булка, ліцензія CC-Zero

Фоновалики з колекції Філарета Колесси. Автор фото — Юрій Булка, ліцензія CC-Zero

Щороку у Вікісховищі відбувається обрання Зображення року, щодня дописувачі проекту публікують Зображення дня. Все, що треба при їх повторному використанні — вказувати автора і ліцензію. Користуйтесь на здоров’я 🙂

Підшипники на складі у Німеччині. Зображення дня у Вікісховищі 7 вересня 2015 року. Автор фото — Dietmar Rabich, rabich.de, ліцензія CC-BY-SA

Підшипники на складі у Німеччині. Зображення дня у Вікісховищі 7 вересня 2015 року. Автор фото — Dietmar Rabich, rabich.de, ліцензія CC-BY-SA

Оприлюднено в Поточні події | Позначки: , , | Залишити коментар

Вікіпедія менш упереджена, ніж друковані збірки

Atmos n Environ XII.JPG

Atmosphere and Environment XII (1970). Автор скульптури — Louise Nevelson. Автор фотоSmallbones (суспільне надбання).

У 2010 році мисткині Дітте Айлерсков та Ева-Марі Ліндаль зв’язалися з книговидавцем «Taschen», щоб вказати на те, що з 97 випусків, виданих у серії «Basic Art», лише в п’ятьох згадані жінки: Тамара Лемпицька, Марія Елена Вієйра да Сілва, Фріда Кало, Джорджія О’Кіф та Jeanne-Claude (про яку і у випуску, й у Вікіпедії написано поруч з чоловіком і співавтором Christo).

«Taschen» запитав їх, яких митців було пропущено, кого треба включити в серію. Те, що окремих митців можна було пропустити через недогляд або випадково, пояснювано, але що один з лідерів серед видавців книг про мистецтво у світі зовсім не в курсі про свої упущення — це вражаюче, бо будь-який шанувальник мистецтва може легко видати принаймні короткий список упущень.

Ejlerskov і Lindahl склали список зі 100 пунктів. Цей список став основою для їхньої виставки минулого року у Malmö Konsthall у Швеції під назвою About: The Blank Pages. Вони зібрали 97 книг серії «Basic Art» на двох книжкових полицях і помістили також обкладинки, які вони створили для кожної жінки у своєму списку, розмістивши їх на книжках з порожніми сторінками.

The Swan (No. 16) (1915). Картина авторства Hilma af Klint (суспільне надбання).

Серія «Basic Art» не є каноном. Канонічність чи мистецька досконалість точно є одним з критеріїв відбору, але митців також додають залежно від їх популярності, мистецького впливу або представленості у певний історичний момент, тому не можна сказати, що конкретні жінки не потрапили до списку через те, що їхні роботи не такі хороші, як в митців-чоловіків, включених в серію.

Навіть найбільш палкі прихильники Нормана Роквелла чи Кіта Харінга, згаданих у «Basic Art», не наважаться заявити, що вони стоять в одному ряду з Мікеланджело. Можна пустопорожньо сперечатися над багатьма іменами зі списку Айлерсков і Ліндаль (чи тими, що до списку не потрапили, як Ремедіос Варо, Трейсі Емін, Кара Вокер чи Сара Гудрідж), але не можна серйозно заперечити, що такі митці, як Мері Кассат, Артемізія Джентілескі, Джуді Чикаго і Cindy Sherman, далеко випереджають, наприклад, згаданих у «Basic Art» Фріденсрайха Гундертвассера або Франца фон Штука, або ж Fernando Botero з точки зору художньої вартості, впливу, історичної важливості і популярності.

Подібно до серії «Basic Art», Вікіпедія призначена для широкої аудиторії, і конкретно у цій сфері вона досягає успіху там, де програє «Taschen». Зі 100 імені у списку, лише про двох не було згадок в англомовній Вікіпедії на момент написання цієї статті: про канадського митця Helen Frances Gregor не було зовсім нічого, а білорусько-французьку художницю Надію Ходасевич-Леже згадано кілька разів як дружину Фернана Леже, але не як самостійного митця.

Вікіпедія має чимало проблем із системним або гендерним упередженнями, але ми також можемо братися за ці упередження так, як не може традиційний видавець на зразок «Taschen»; ми можемо ставити запитання і сперечатися про ці упущення, тоді як «Taschen» не може усвідомити свої помилки. Ми можемо формувати проекти на зразок Art + Feminism і WikiProject Women artists, щоб систематично звертати увагу на ці проблеми і покращувати розкриття теми, тоді як видавцеві потрібна гласність навіть для того, щоб просто почати це робити.

Іще один доказ здатності Вікіпедії відповідати на упущення, подібні до цих, у тому, що статті про пропущених митців було створено у Вікіпедії раніше, ніж ця стаття була вперше опублікована, і вони з’явилися у рубриці «Чи знаєте Ви, що?»

Роберт Фернандес (Gamaliel), головний редактор тижневика новин англійської Вікіпедії Signpost
Переклад статті Wikipedia is better equipped to deal with systemic bias than traditional publishers з блогу Вікімедіа

Оприлюднено в Закордонний досвід | Позначки: , , , | Залишити коментар