Вікімедіа Україна

Ознайомтеся з основними новинами блогу Вікімедіа за травень 2015 р.

1. Познайомтесь з отримувачами гранту Inspire, що працюють над збільшенням гендерної різноманітності у Вікімедіа
2. Темна сторона комедії: Джон Олівер просить ТБ-глядачів вчиняти вандалізм над статтями Вікіпедії про політиків США
3. Збір коштів в форматі «зроблено в Німеччині»: досвід, отриманий Вікімедіа Німеччина
4. Редагування узбецької Вікіпедії: Камарнісо Врандечік
5. Перша конференція ВікіАрабія збирає вікіпедистів в Тунісі для налагодження зв’язків та обміну досвідом
6. Вікіманія та відмінності між онлайн та оффлайн культурами

Познайомтесь з отримувачами гранту Inspire, що працюють над збільшенням гендерної різноманітності у Вікімедіа

Графіка блогу Inspire. Logo by Vpseudo, CC BY-SA 4.0.

Фонд Вікімедіа оголосив нову групу одержувачів грантів, які працюють для підвищення гендерної різноманітності в проектах Вікімедіа. На початку березня було оголошено кампанію Inspire, ініціативу створення нових ідей, спрямованих на зменшення гендерного розриву Вікімедіа. Тепер Фонд виконує прийняте зобов’язання профінансувати першу групу з 16 нових проектів, які народилися з кампанії.

Деякі з цих проектів будуть направлені на організацію заходів. Ці проекти будуть використовувати соціальні та професійні спільноти, інститути та партнерства для підвищення матеріалів про жінок у Вікіпедії. Між тим, дві науково-дослідні ініціативи будуть працювати на збільшення нашого знання про жінок, які ще не беруть участі, і краще розуміння тенденції гендерно-біографічного матеріалу Вікіпедії.

Це кампанія сама почалася як експеримент в проактивному наданні грантів. Як і у всіх хороших експериментах, ми вчимося у процесі. Фонд поділився висновками та рекомендаціями, заснованими на опитуванні учасників і вивченні статистики для сторінок кампанії.

Темна сторона комедії: Джон Олівер просить ТБ-глядачів вчиняти вандалізм над статтями Вікіпедії про політиків США

Коли комедіант Джон Олівер закликав Інтернет редагувати біографії конгресменів США у Вікіпедії, Інтернет відповів. Photo by Maryanne Ventrice, CC-BY-2.0

Шоу Джона Олівера Last Week Tonight є популярним сатиричним ТБ-шоу пізнього вечора у США. У випуску від 19 травня, Олівер піддав критиці політиків США за голосування проти закону про інформаторів, який захищатиме незалежних курячих фермерів від відплати, коли вони говорять про проблеми в галузі птахівництва. Він закликав своїх глядачів відредагувати статті про цих конгресменів в англійський Вікіпедії, а саме включити туди ненормативне твердження про родинні зв’язки цих політиків з курми.

Це змусило редакторів-волонтерів Вікіпедії швидко скоординуватись на дошках повідомлень, щоб вичистити вандалізм на великій кількості статей. Цей випадок показує вплив, який може справити необережне висловлювання комедіанта на Вікіпедію та її волонтерів.

Збір коштів в форматі «зроблено в Німеччині»: досвід, отриманий Вікімедіа Німеччина

Цей графік показує доходи кампаній Вікімедіа Німеччина зі збору коштів у 2010-14 роках, і кожен індекс росту показаний до попереднього року. Graph by Till Mletzko, CC BY-SA 4.0.

Збір коштів у Вікімедіа Німеччина — та по всьому руху Вікімедіа — не лише допомагає нам досягти наших фінансових цілей, але і допомагає поширити знання про нашу місію. Менше ніж за 5 років, річний збір коштів Вікімедіа Німеччина зріс з 700 000€ до 8 200 000€.

Мета Вікімедіа Німеччина на майбутнє — переконати донорів стати довгостроковими прихильниками вільних знань і руху Вікімедіа. Цей звіт дає уявлення про їх стратегії збереження і зміцнення своїх відносин з донорами. Перед лицем майбутніх викликів, лунають заклики активізувати відносини з донорами, зосередитися на потребах донорів та далі диверсифікувати засоби комунікації про збір коштів.

Редагування узбецької Вікіпедії: Камарнісо Врандечік

Студентка хімії Камарнісо Врандечік почала редагувати узбецьку Вікіпедію з простих речей, наприклад, з перекладу статей, а зараз є одним з головних дописувачів. Photo by Karen Sayre, freely licensed under CC BY-SA 3.0.

Пригоди Камарнісо з редагування Вікіпедії почалися, коли 2007 року вона відкрила для себе узбецьку Вікіпедію. Вона зрозуміла величезний потенціал маленького на той час проекту і спробувала створювати і редагувати статті без якогось особливого інтересу на думці. Вона перекладала статті з російської Вікіпедії до узбецької, а потім і з англійської Вікіпедії, в процесі покращуючи свої навички російської та англійської мови. Зараз в узбецькій Вікіпедії понад 127 000 статей, багато з яких Камарнісо допомогла створити або покращити.

Перша конференція ВікіАрабія збирає вікіпедистів в Тунісі для налагодження зв’язків та обміну досвідом

Дописувачі арабської Вікіпедії зустрілись на першій конференції ВікіАрабія в Монастірі, Туніс. Photo by Habib M’henni, CC BY-SA 3.0.

Рух Вікімедіа в Тунісі активно зростав останні кілька років. Майже сорок вікіпедистів з усього арабського регіону і з-поза його меж зібралися в квітні цього року в Монастірі на ВікіАрабію 2015, першу конференцію спільноти арабської Вікіпедії. Триденна конференція мала величезний успіх і включала практичні заняття, підготовлені членами спільноти, сесію, присвячену Освітній програмі Вікіпедії, і питання та відповіді з Лайлою Третіков, виконавчим директором Фонду Вікімедіа.

Активні учасники спільноти також поділилися своїм особистим досвідом у Вікіпедії та в деяких з оффлайн-проектах і тематичними дослідженнями, які вони провели по всьому світу. Хоча не було досягнуто консенсусу провести ще одну конференцію ВікіАрабія наступного року, більшість говорила про значення цього регіонального заходу з особистою присутністю, було висловлено захоплення потенціалом цього зростаючого сегменту спільноти Вікімедіа.

Вікіманія та відмінності між онлайн та оффлайн культурами

Вікімедійці деколи спілкуються і онлайн, і оффлайн — і досвід таких спілкувань дуже відмінний один від одного. Hackathon photo by Sebastiaan ter Burg, freely licensed under CC-BY-SA 2.0.

Бельгійський антрополог Лайонел Шепманс розглядає відмінності між онлайн та оффлайн участю в русі Вікімедіа, на основі відвідування конференції Вікіманія 2014 в Лондоні. У своєму есе він виокремлює деякі відмінності між цінностями, етикою й організаційними структурами інтернет-проектів Вікіпедії та оффлайнових конференцій і зборів.

Ендрю Шерман, інтерн з цифрових комунікацій, Фонд Вікімедіа (переклад з англ. користувачки Sthelen.aqua)

11 червня кількість статей у Вікіпедії данською мовою сягнула 200 тисяч. За цим числом данська Вікіпедія знаходиться на шостому місці серед германських мовних розділів Вікіпедії і на тридцять шостому — серед усіх.

За підрахунками, ювілейною стала стаття Gad Frederik Clement, створена досвідченим користувачем Villy Fink Isaksen. Ґад Фредерік Клемент (1867–1933) — данський художник символіст і експресіоніст.

Пер Ведель Єнсен, користувач Вікіпедії PerV, говорить: «Маючи лише 200 тисяч статей, нам складно сказати, які теми найбільше потребують розвитку — бо всі теми його потребують. Між іншим, у нас немає часу на відпочинок — адже данська Вікіпедія на стільки статей позаду Української »

У данській Вікіпедії 28 активних адміністраторів. Вона заснована у 2001 році, тобто на три роки раніше за українську, але кількість мовців складає всього близько 5,7 млн осіб.

Українська Вікіпедія має 576 тисяч статей і за цією кількістю — на шістнадцятому місці; вона поступається китайській, де зараз 824 тисячі статей. Разом у всіх мовних розділах Вікіпедії на сьогодні існує понад 35 мільйонів статей.

Ґад Фредерік Клемент «Інтер’єр з матір’ю і дитиною на її колінах»

Презентація з віківишколу

«Головне наше завдання — зробити так, щоб людям хотілося редагувати ще!» Саме з таким настроєм члени «Вікімедіа Україна» приступили до нового віківишколу зі створення та редагування статей у Вікіпедії.

Віківишкіл відбувся 9 червня у Національному заповіднику «Софія Київська», його учасниками були працівники заповідника, дослідники Софійського собору, а також працівники музеїв «Золоті ворота», «Кирилівська церква», «Андріївська церква».

Розпочався вишкіл з практичних кроків: реєстрації у Вікіпедії, налаштування можливостей облікового запису, пошуку і виправлення простих помилок у статтях, додавання зображення у статтю. Почати одразу з головного дає змогу сам рушій сайту. «Вікіпедію неможливо поламати. І навіть вилучення у ній не є вилученням — просто змінюється рівень доступу», — з цими словами Наталія Тимків пояснила, що не варто боятися редагувати Вікіпедію.

Учасники вишколу зробили свої перші редагування і змогли їх побачити на сторінці власного внеску, в історії редагувань сторінок і одразу — живими у статтях. Допомагали їм троє досвідчених вікіпедистів: Наталія Тимків, Ілля Корнійко та Віра Моторко. Завершився вишкіл узагальненою презентацією про засади редагування Вікіпедії — п’ять основ, критерії значимості статей тощо.

У Вікіпедії достатньо статей на цікаві музейникам теми, які аж просяться, щоб їх покращили. Наприклад, стаття про Івана Михайловича Скуленка, першого директора заповідника «Софія Київська», дуже коротка і не має посилань на джерела. У статті про Кирилівську церкву чимало інформації взято з книги Ірини Марголіної та Василя Ульяновського «Обитель святого Кирила» (2005), але посилань на неї теж немає. Це виявила сама авторка, Ірина Марголіна, науковий співробітник «Софії Київської», яка була серед учасників вишколу. Дивно, коли дописувач вікіпедійної статті не вказує, звідки бере інформацію, адже сам він не має з того ніякого зиску, лише читач опиняється в омані. На щастя, таке не складно виправити, адже Вікіпедію може редагувати кожен.

Серія вишколів зі створення статей у Вікіпедії продовжиться у Національному музеї історії України та Києво-Печерському історико-культурному заповіднику. Міністерство культури бачить такі тренінги підготовкою до майбутнього конкурсу статей в україномовній Вікіпедії «Українські пам’ятки Криму». Для «Вікімедіа Україна» співпраця з історико-культурними установами — це один з основних напрямів діяльності. Адже Вікіпедія та музеї і заповідники мають спільну мету — збереження, удоступнення, поширення знань про історико-культурну спадщину.

Вікіпедія силкується зібрати знання усього людства, але працювати над усім одразу може бути складно. Певно тому у Вікіпедії існує проект під назвою «Тематичний тиждень», який полягає у спільній праці користувачів Вікіпедії над статтями з певних тематик упродовж умовного тижня.

8 червня в українській Вікіпедії розпочався тематичний тиждень Вікіцитат. Цього разу це не просто тиждень, присвячений написанню статей на якусь тему в енциклопедії, а двостороння співпраця між двома сестринськими проектами Вікімедіа.

Вікіцитати — вільна збірка цитат, афоризмів, приказок тощо, яку може редагувати кожен. Зараз у Вікіцитатах налічується 2564 повноцінних статей.

Потреба вжити якусь цитату у користувачів виникає доволі часто, тож Вікіцитати — справді корисний ресурс. Згідно з принципами цього проекту, кожна цитата повинна мати вказане джерело, що її фіксує, щоб уникнути самовільних перекручувань.

Тиждень Вікіцитат у Вікіпедії призначений, з одного боку, для створення у Вікіпедії статей про особи та поняття, про які є статті у Вікіцитатах, для взаємозбагачення проектів, а також удосконалення вже наявних статей у Вікіпедії. З іншого боку — для створення статей у Вікіцитатах на важливі теми та про вислови значимих осіб, що має активізувати проект.

Про Вікіпедію знає більше людей, ніж про її сестринські проекти. 8 — 21 червня у Вас є нагода взяти участь у тижні Вікіцитат і дізнатися більше, водночас допомігши, збагативши ще один проект з великої сім’ї Вікімедіа. Більше про тиждень — за посиланням.

PS. Крім цього, у Вікіпедії зараз триває тематичний тиждень Башкортостану, а невдовзі розпочнеться Астрономічний тиждень. У Вікіпедії завжди цікаво! 🙂

У травні 2015 в українській Вікіпедії, в середньому (з округленням до цілих):

• щосекунди переглядалося 30 сторінок;
• кожні 20 секунд здійснювалося нове редагування;
• кожні 8 хвилин створювалася нова стаття.

Активність:

2487 користувачів здійснили якусь дію протягом 30 минулих днів. Це на 6% менше, ніж у травні минулого року.

190 користувачів за місяць здійснили більше 100 редагувань, в т.ч. 22 користувачі здійснили більше 1000 редагувань.

Число редагувань за місяць становило 135 тис, що на 9% менше, ніж за травень 2014.

Адміністратори, які за місяць здійснили більше 100 дій: Green Zero (3 344), Sergento (2 784), Helixitta (422), Максим Підліснюк (272), Aced (102).

Розмір

• За травень створено 5646 статей.
• Середня результативність за день — 182 статті.
• Розрив із китайською Вікіпедією зменшився на 614 статей.
• За числом створених за місяць статей українська Вікіпедія на 9 місці в світі і на 5 місці в світі серед Вікіпедій, що мають більше 500 тис. статей.

Відвідуваність

За підсумками місяця українська Вікіпедія 20 у світі з показником 80,3 млн переглянутих за місяць сторінок. За рік число відвіданих протягом місяця сторінок виросло на 1%.

Найпопулярнішими у минулому місяці були статті:

1. Вишиванка (58 795 переглядів)
2. Україна (46 794)
3. День матері (39 678)
4. Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (2015) (38 854)
5. Пісенний конкурс Євробачення 2015 (37 736)
6. Інге Леманн (32 707)
7. Друга світова війна (24 557)
8. Війна на сході України (22 947)
9. Незламна (22 779)

Більше див. Вікіпедія:Віківісник/2015-06

Одна зі сторінок книги

Насправді дуже приємно, коли автори текстів заохочують якнайширше використання своєї праці, поширюючи її під вільною ліцензією. Нещодавно ще однією вільною книгою стала праця Кирила Галушка «Україна на карті Європи: Україна та українці у картографії від Античності до XX століття», видана у Києві в 2014 році.

Кирило Галушко — український історик, соціолог і публіцист. Викладає у Національному педагогічному університеті ім. М. П. Драгоманова і є автором кількох навчальних посібників з історії та етносоціології. Науково-популярне видання «Україна на карті Європи» оповідає про умови виникнення України на карті Європи, її межі у різний час, історичні назви земель у різні періоди — про весь шлях до сучасних обрисів.

Віднині, з дозволу автора, книгу будь-хто може вільно копіювати, розмножувати, поширювати з будь-якою метою, навіть комерційною, а також створювати на основі книжки похідні твори. При цьому обов’язково має бути посилання на книжку і її автора, а при створенні похідних творів – вони так само мають бути вільними.

Це, зокрема, означає те, що тепер з цієї книги можна брати цитати будь-якої довжини і зі змінами чи без змін вставляти до статей Вікіпедії, чи створювати в цій енциклопедії, яку може редагувати кожен, нові статті на її основі з безумовним посиланням на джерело.

Лого Вікісховища

Книгу презентував Юрій Єхануров на одному зі сніданків Клубу «Коло». Електронна версія книги завантажена і доступна у Вікісховищі.

Користуюся нагодою закликати авторів і власників авторських прав некомерційних видань проявити добру волю і повторити добрий приклад пана Кирила Галушка. Особливо це стосується енциклопедичних, довідкових, історичних, природничих, суспільних, інших наукових та науково-популярних видань українською мовою.

Ваші книжки в електронному вигляді із супровідним листом про те, що Ви дозволяєте їх вільне поширення на умовах обраної вільної ліцензії і розумієте, про що йдеться, надсилайте на permissions-ukwikimedia.org.

При наявності лише паперової версії волонтери можуть допомогти її відсканувати.

Рання весна в Таромському уступі. Дніпровсько-Орільський заповідник. Автор фото — Vadyum Manyuk (CC-BY-SA-4.0)

У фотоконкурсу «Вікі любить Землю» уже завантажено понад 8 тисяч світлин — українська частина займає третє місце за кількістю завантажених робіт у світі. Конкурс триватиме до 31 травня включно, тож якщо Ви щойно дізналися про нього, то маєте час.

Трохи скажемо про вимоги до фотографій, бо це стосується й тих, хто, можливо, завантажив свої роботи ще на початку і відпочиває зі спокійною душею. Пункт п’ятий регламенту конкурсу говорить, що фотографії повинні:

• бути зробленими учасниками власноруч;
• бути надісланими вчасно — з 01 по 31 травня 2015 року включно за київським літнім часом;
• відповідати правилам Вікісховища;
• мати формат JPEG або TIFF;
• мати роздільність (добуток довжини на ширину фотографії в пікселях) не менше, ніж 0,5 МПкс для участі і 2 МПкс — для перемоги у номінаціях;
• представляти один або кілька об’єктів, внесених до реєстру;
• мати опис із ідентифікатором пам’ятки (ID), відповідно до списків.

А тепер детальніше про один з пунктів — роздільність. Нижній поріг не один, а два: 0,5 МПкс для участі і 2 МПкс — для перемоги. Це зроблено з кількох причин.

Є номінації, спрямовані на кількість сфотографованих об’єктів. Якщо Ви зробите фото, скажімо, великої кількості ботанічних пам’яток природи, що розташовані у важкодоступних місцях, то хіба могли б ми вимагати, щоб усі вони були суперякісними? Хай навіть вони будуть з невеликою роздільністю і зроблені на старий телефон, але краще так, ніж зовсім без них, бо такий розмір дозволить проілюструвати статтю про заповідну зону у Вікіпедії. Крім того, завантаження фото такої роздільності на конкурс не заважає комерційному використанню вищої роздільності деінде, що важливо для багатьох фотографів.

З іншого боку, є номінації за найкращі фото — і тут роздільність фото відіграє чималу роль. Десятка найкращих світлин з української частини конкурсу потрапить на міжнародний етап Wiki Loves Earth, і 2 МПкс — вимога міжнародного журі. Якщо ми оберемо у цю десятку фото з меншою роздільністю, на міжнародному етапі вони навіть не потраплять на розділ, що було б дуже сумно. Крім того, щоб отримати відзнаки «Вибране зображення» чи «Якісне фото» у Вікісховищі, роздільність має бути не менше 2 МПкс.

Фотографії роздільністю менше 2 МПкс, а також фотографії в інших форматах (окрім JPEG і TIFF) не будуть допущені до оцінювання журі (тобто не мають шансів перемогти в номінаціях за якістю), у тому числі і в спецномінації, хоча будуть враховуватися в номінаціях за кількість сфотографованих пам’яток.

Гадяцький регіональний ландшафтний парк. Автор фото — Людмила Гнипа (CC-BY-SA-4.0)

36 конкурсантів завантажили фото, які мають роздільність менше 2 МПкс, але достатній потенціал для боротьби за перемогу, якби з цим пунктом вимог усе було гаразд — усі фотографії в цьому дописі саме такі. Особливо хочеться звернутися до користувачів Naumenkophotographer, Brizhnichenko, Krasnickaja Katya, Vadyum Manyuk, Larisa Uhryn, Хіраш Володимир, Swift11, Khoroshkov, Robert-Erik — у вас є гарні маленькі фото. Якщо можете, завантажте кращі версії — і поборіться за перемогу!

До завершення конкурсу Ви спокійно можете перезавантажити своє фото у більшій роздільності. Для цього Вам потрібно перейти на сторінку Вікісховища з Вашим фото, там перейти за посиланням «Завантажити нову версію цього файлу» / «Загрузить новую версию этого файла» / «Upload a new version of this file» (залежно від мови інтерфейсу) і завантажити нову версію.

Туманний ранок у Карпатському національному природному парку. Автор фото — Krasnickaja Katya (CC-BY-SA-4.0)

Панорама Тихої бухти з пагорбів Коктебелю. Автор фото — Khoroshkov (CC-BY-SA-4.0)

Краматорський регіональний ландшафтний парк. Автор фото — Konstantin Brizhnichenko (CC-BY-SA-4.0)

Рожеві пелікани. Дунайський біосферний заповідник. Автор фото — Максим Яковлєв (CC-BY-SA-4.0)

21 травня відбулося вручення дипломів випускникам першої ВікіСтудії з історичних дисциплін у Навчально-науковому інституті історії, етнології та правознавства імені О. М. Лазаревського Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка. Двадцять вісім студентів та аспірантів змогли пройти курс віківишколів до кінця і показати, що опанували основи написання статей у Вікіпедії.

ВікіСтудія — спільний проект Навчально-наукового інституту історії, етнології та правознавства та ГО «Вікімедіа Україна» у рамках Освітньої програми Вікіпедії. Віківишколи тривали з 4 березня по 8 травня, на яких координатор проекту Микола Приходько (користувач Nickispeaki, член «Вікімедіа Україна») розповідав, що таке Вікіпедія, які її засади, які є інструменти та навчав створювати самостійно статті в енциклопедії. Учасники проекту створили загалом близько 160 статей, переважно про персоналій Чернігівщини, та зробили три тисячі редагувань.

Вручення дипломів тим, хто успішно завершив ВікіСтудію, провели її почесний голова, професор, директор Інституту Олександр Коваленко, голова ВікіСтудії, старший викладач Віра Казимір, секретар, студент магістратури Ервін Міден та представник «Вікімедіа Україна» Віра Моторко.

ВікіСтудія отримає своє продовження і у наступному навчальному році, вірогідно, не лише для істориків.

Вступне слово Віри Казимір, голови ВікіСтудії. Автор фото — Iryna Ch

Студенти-дипломанти ВікіСтудії. Автор фото — Nickispeaki

Вручення дипломів. Автор фото — Nickispeaki

Ервін Міден під час інтерв’ю. Автор фото — Nickispeaki