Допомога від Музею Якубовських

Музей Якубовських передав з музейної колекції для потреб ГО «Вікімедіа Україна» десять гравюр (п’ять — «Ісус Христос Спаситель» і п’ять — «Богородиця Благодатна»), відбитих старовинними мідними друкувальним кліше другої половини XIX століття обмеженими тиражами в 800 і 1000 примірників.

Головний хранитель музею Олег Якубовський передав гравюри 24 серпня 2013 члену правління — виконавчому директору ГО «Вікімедіа Україна» Юрію Пероганичу з побажанням використати їх на потреби розвитку української Вікіпедії, в тому числі для заохочення переможців і організаторів конкурсу «Вікі любить пам’ятки 2013».

Оприлюднено в Проекти з партнерами | Позначки: , , | 3s коментарів

«Вікімедіа Україна» – інформаційний партнер 3-го PR-Space Congress

A-WEB-OJK-color-2Завершено формування основної програми та розпочато реєстрацію учасників 3-го Українського PR-Space Congress, який відбудеться 27 вересня в рамках Міжнародної виставки реклами, маркетингу, мас-медіа REX-2013.

Вже третій рік поспіль Український PR-Space Congress збирає PR-експертів, маркетологів, HR і PR-спеціалістів різних сфер для професійного спілкування, обговорення цікавих досвідів і вироблення нових ідей, спрямованих на розвиток професійної культури бізнесу в Україні.

Тема цьогорічного PR-Space Congress — Ефективне управління public relations як основа безпеки бізнесу, а гасло свого часу озвучив Академік Лев Ландау: «Головне — робіть все з захопленням, це страшенно прикрашає життя».

Партнерами третього PR-Space Congress вже стали: перші смузі в Україні ТМ «Просто фрукти» та видавництво Leole Publishers, інформаційною агенцією — ІА «Regionews», інформаційними партнерами — EBA – The European Business Association, «Вікімедіа Україна», агенція «Бізреліз», а кавовим партнером — ТМ «Джеміні». У стадії підтвердження зараз Генеральний телевізійний партнер. Офіційні книги Конгресу буде оголошено пізніше.

 

До програми PR-Space Congress 2013 увішли:

інсайт-сесія «Персональний та корпоративний бренд: конфлікт чи синергія?» Тетяни Жданової, засновниці та директора агенції корпоративного брендингу Brandhouse; кейс «Клуб 067 — формат дискусійної презентації для ЗМІ» від начальника відділу корпоративних комунікацій «Київстар» Петра Іванова; майстер-сесія керівника з розвитку бізнесу КПМГ в Україні та віце-президента Всеукраїнської PR-Ліги Аліни Севастюк «Репутація компанії та залучення співробітників до соціальних проектів»; кейс «Вітмарк-Україна: Як соціальний PR може зробити компанію інвестиційно привабливою?» від Андрія Креня, керівника PR-служби Компанії «Вітмарк-Україна»; презентація «Краудсорсинг: теорія та практика. Досвід мережі фрешмаркетів “Брусничка”» Анастасії Москвітіної, начальника PR-відділу мережі фрешмаркетів «Брусничка» (ТОВ «Український Рітейл»); майстер-клас «Книжкові видання як універсальний канал комунікації: ідеї, мотивації, профстандарти та умови ефективності» Петра Мацкевича, директора компанії PR-Prime, засновника та власника видавництва «Кальварія»; шоу-презентація «Фото проекти “Вікімедіа Україна”», яку проведуть Євген Букет, голова ревізійної комісії, екс-голова правління ГО «Вікімедіа Україна», керівник проекту «Вікі любить Землю» та Андрій Бондаренко, заступник голови правління з організаційних питань, один із засновників і перший Голова правління ГО «Вікімедіа Україна», керівник проекту «Вікі любить пам’ятки»-2012 в Україні; фрістайл від Ксенії Мацкевич, партнера компанії PR-Prime та керівника літагенції MSBrand Corporation на тему «Storytelling як комунікативна стратегія» та блок кейсів «PR і Investor relations або Як створити та продавати історію» від Оксани Параскеви, члена правління Професійної асоціації корпоративного управління.

Кожен учасник PR-Space Congress отримає Сертифікат учасника Третього PR-Space Congress і Каталог. Окрім того, серед учасників будуть розіграні подарунки від партнерів та організаторів.

З відгуків учасників 1-го та 2-го PR-Space Congress:

«Велике спасибі Вам за організацію PR конгресу. Це захід, де можна почути корисне нове і корисне вже відоме. Подобається, що виступи побудовані на конкретних практичних прикладах. Ми дуже-дуже хотіли б ще раз взяти участь у подібному конгресі!» — Наталія Андрусечко, учасник 1-го та 2-го PR-Space Congress, начальник відділу інформаційної політики ПАТ «Прикарпаттяобленерго»

«Участь була цікавою і корисною; спікери показали себе як високі професіонали, доповіді та презентації були цікавими та інноваційними з чітким розумінням українського ринку», — Любомир Регуш, учасник 2-го PR-Space Congress, регіональний менеджер з маркетингу, Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України»

«Корисний захід, це реальний майданчик, де піарщики можуть: 1) зустрітися та просто поспілкуватися, познайомитися; 2) поділитися успіхами й досягненнями; 3) отримати відповіді на свої запитання (проблеми) та далі рухатися уперед!» — Жанна Кобилінська, учасник 1-го та 2-го PR-Space Congress, PR-менеджер Інтернет-проектів і блогер

«Дякую за чудовий захід», — Віталій Вибранський, учасник 2-го PR-Space Congress, начальник відділу маркетингу та реклами, СК «Українська страхова група»

«Дякую за цікавий захід. Особливий респект — за музичне оформлення. Двоє чудових музикантів дарували гарний настрій із самого ранку: як чудовою музикою, так і позитивом, що він них буквально струменів! Доповіді теж були гарними. Буду рада брати участь у подальших заходах, організованих Вами». — Галина Цвинтарна, учасник 1-го та 2-го PR-Space Congress, начальник відділу внутрішніх комунікацій Служби зв’язків з громадськістю та корпоративних комунікацій Райффайзен Банку Аваль

«Від імені PR-бюро «Дієслово» хочу подякувати Вам за цікаву та дуже інформативну подію, організовану Вами. Сподіваємося, що організація такої значущої для PR-суспільства конференції, як PR-congress, стане доброю традицію в майбутньому». — Ніна Алі, спікер 1-го PR-Space Congress, директор PR-бюро «Дієслово»

Для того, щоб стати учасником Третього Українського PR-Space Congress, потрібно надіслати заявку до оргкомітету одним із трьох шляхів:

  • або електронною поштою за адресою pr@msbrand.net, вказавши Ім’я, прізвище учасника (ів); Посада / предмет діяльності; Назва компанії, яку Ви представляєте; Сфера діяльності компанії; Контактний номер телефону; Контактний e-mail; Реквізити для виставлення рахунку)
  • або відправити запит на бланк заявки за адресою pr@msbrand.net, заповнити його та відіслати на ту саму адресу;
  • або додати пост-заявку з цією інформацією в ФБ-сторінці події 3-й Український PR-Space Congress.

Для найоперативніших вартість акредитації складатиме 820 грн. — до 31 серпня.

З 1 вересня вартість акредитації PR-Space Congress складе 1199 грн. з особи, а при акредитації двох і більше представників від компанії: 950 грн. з особи.

Знижки (не підсумовуються)

10% — при оплаті до 10 вересня

15% — для компаній-членів EBA – The European Business Association

 Участь для представників ЗМІ — безкоштовна при попередній акредитації до 20 вересня через e-mail: pr@msbrand.net.

Адреса проведення Міжнародної виставки реклами, маркетингу, мас-медіа REX-2013 і, відповідно, PR-Space Congress: Київ, ВЦ «КиївЕкспоПлаза», вул. Салютна, 2-Б.

Додаткову інформацію можна отримати у координатора PR-Space Congress Ксенії Мацкевич:

моб.: +380503729200, e-mail: ksena@msbrand.net

Оприлюднено в Конференції, Прес-релізи | Позначки: , | Залишити коментар

Українське товариство охорони пам’яток історії і культури — партнер конкурсу «Вікі любить пам’ятки 2013»

Сьогодні відбулася зустріч членів «Вікімедіа Україна» Євгена Букета та Юрія Пероганича із першим заступником голови Українського товариства охорони пам’яток історії і культури (УТОПІК) Миколою Пархоменком і членом колегії головної ради УТОПІК, заступником голови громадської ради при Міністерстві культури України Богданом Кожушком.

Пам’яткоохоронці і вікімедійці домовилися про партнерство в проведенні конкурсів «Вікі любить пам’ятки» в Україні. Зокрема, заступник голови УТОПІК пообіцяв сприяння в формуванні списків пам’яток і надав для користування книгу «Пам’ятники Історії і культури Української РСР” (1987 рік видання) з бібліотеки товариства. В книзі перелічені біля 100 000 пам’яток історії і культури (хоча цей перелік, на жаль, не повний і з дуже великим ідеологічним ухилом).

Питання більш широкої співпраці УТОПІК з ВМУА буде розглянуто на найближчій колегії УТОПІК. Згідно з Угодою про співпрацю, яку передбачається підписати, членам «Вікімедіа Україна» буде надано дозвіл на користування бібліотекою товариства, зокрема, опрацювання наявної там інформації про пам’ятки України. Також УТОПІК готове надавати свої приміщення для заходів ВМ УА. Нагадаємо, саме в приміщенні УТОПІК була проведена презентація проекту «Вікі любить пам’ятки» минулого року.

Керівництво і члени УТОПІК готові надавати консультації з питань пам’яткоохоронної діяльності, долучитися до формування журі конкурсу «Вікі любить пам’ятки».

Окремо обговорена і підтримана ідея створення спільного громадського електронного реєстру пам’яток України із залученням усіх зацікавлених установ і організацій. Сьогодні нам вкотре підтвердили, що повного реєстру пам’яток в Україні не існує, тому почавши створення списків для конкурсу «Вікі любить пам’ятки», «Вікімедіа Україна» започаткувала справу справді державної ваги.

Оприлюднено в Конкурси, Наука і освіта, Поточні події | Позначки: , | 1 коментар

Вікіекспедиція на Соловецькі острови

Учасники “Соловецької прощі” – 2013

Уранці 2 серпня 2013 року від Покровської церкви, що на Подолі в Києві, з благословення владики Володимира Черпака, відбув автобус із тридцятьма шістьма паломниками. Їм прослалася далека дорога у понад дві тисячі кілометрів на північ: Санкт-Петербург, Петрозаводськ, Медвежогорськ, урочище Сандармох, порт Кем на березі Білого моря, відтак — Соловецькі острови.

Із 2006 року ці експедиції організовує Григорій Куценко — голова Київського товариства політв’язнів і жертв репресій. Як завжди, у її складі священик і кобзар. Сього року це отець Іван Кузьмин та Віталій Мороз. Також колишні політв’язні та їхні нащадки, дослідники історії політичних репресій, журналісти з кількох міст України. У складі делегації також два представники ГО «Вікімедіа Україна»Євген Букет та Віктор Семенюк. Відтак — в межах «Соловецької прощі» пройшла й 14-а українська Вікіекспедиція.

Третього серпня паломники відвідали у Санкт-Петербурзі меморіальне кладовище «Левашівська пустинь», де покояться сотні тисяч жертв комуністичного терору, у тому числі й 507 соловецьких в΄язнів. Увечері того ж дня українські вікіпедисти зустрілись у Санкт-Петербурзі з виконавчим директором «Вікімедіа РУ» Володимиром Мєдєйком. В рамках зустрічі мали невелику прогулянку містом, розповіли про Вікіекспедицію на Соловки, обговорили роботу «Вікімедіа Україна» та «Вікімедіа РУ» та плани на майбутнє.

Зокрема, було досягнуто домовленостей про:

  • Участь ВМ РУ в конкурсі «Вікі любить Землю» в 2014 році
  • Передачу українським вікіпедистам бази даних «Річки Росії»
  • Співпрацю Вікімедій України і Росії в організації і проведенні тематичних конкурсів.

4 серпня в Петрозаводську зустрілися з членами Карельської республіканської громадської організації “Товариство Української культури “Калина”, відвідали Національний музей Республіки Карелія.

5 серпня в урочищі Сандармох, що на півдні Карелії, в «обычном месте расстрелов» 30-х років, де покоїться близько 9 тисяч невільників, відбувся жалобний мітинг і панахида з участю громадськості кількох країн.

У Сандармосі, 2004 року стараннями Карельського Товариства української культури «Калина», її голови Лариси Скрипникової, відкрито величний пам’ятник — козацький хрест «Убієнним синам України» (автори Микола Малишко та Назар Білик).

Соловецький кремль

Паломники також відвідали перші шлюзи Біломорсько-Балтійського каналу, що починається неподалік. Уночі з 5 на 6 серпня експедиція вирушила далі на північ. 6-8 серпня вона взяла участь у Днях пам’яті на Соловецьких островах. На місці розстрілу політв’язнів, біля каменя з написом «Соловецким узникам», була відслужена панахида, відбувся жалобний мітинг. Паломники відвідали Соловецький кремль, що від 25 травня 1920 до 2 листопада 1939 року був місцем ув’язнення і загибелі сотень тисяч в’язнів, побачили камеру, де 25 років просидів останній отаман Січі Запорозької Петро Калнишевський, відвідали кілька екскурсій.

На зворотному шляху українська делегація мала можливість відвідати місто Псков та Святогірський монастир, де поховано Олександра Сергійовича Пушкіна.

Фото з експедиції будуть завантажені на Вікісховище.

Детальніше про подію: http://uk.wikipedia.org/wiki/Вікіпедія:Вікізустрічі/101

Оприлюднено в Поточні події | Позначки: , | Залишити коментар

Вікіманія 2013 пройшла в Гонконзі

479px-Wikimania-2013-logo-finalВ Гонконзі 9-11 серпня відбулася міжнародна конференція “Вікіманія” – щорічна конференція вікіпедистів з усього світу.  Незважаючи на далекий шлях. на конференцію вдалося потрапити трьом учасникам з України. Побували на конференції і наші колеги з країн колишнього СРСР – Естонії. Білорусі, Вірменії, Азербайджану, Киргизстану і, звичайно, Росії.

Успішною для українців стала презентація вікіконкурсу “Вікі любить Землю“. що була представлена в контексті майстер-класу конкурсу “Вікі любить пам’ятки” Андрієм Бондаренком. Якщо останній конкурс був придуманий нідерландцями і спрямований на фотографування переважно рукотворних пам’яток – архітектурних споруд і пам’ятників, то останній – був ініціативою українського вікімедійця і краєзнавця Євгена Букета і спрямований на фотографування пам’яток, створених природою. Ідея такого конкурсу і успішна її реалізація навесні цього року українцями викликала інтерес у представників ряду європейських країн, і українські вікімедійці підготують платформу для міжнародної співпраці навколо цього конкурсу.

Учасники Вікіманії на сходах Гонконзької політехніки (PolyU), фото – Qweaz

Нелегким виявилося зібрання Ради відділень Фонду Вікімедіа, що відбулося у переддень конференції. Створена з ініціативи Фонду Вікімедіа, Асоціація, однак. була позбавлена джерел фінансування і упродовж півтора року свого існування була фактично бездіяльною. Натомість усі вікімедійні проекти – як локальні так і міжнародні, зокрема й “Вікі любить пам’ятки”, здійснювалися відділеннями Фонду без залучення Ради відділень. Відтак, ряд відділень зневірилися у самому сенсі існування Ради відділень і її було запропоновано розпустити. Щоправда ця пропозиція не набрала більшості голосів, і Рада відділень надалі шукатиме ніші своєї діяльності у волонтерському форматі.

Багато лекцій було присвячено питанням співпраці вікімедійців з мистецькими та освітніми організаціями, а також проблемам вікімедійної спільноти. Виконавчий директор Фонду Сью Гарднер розповіла про останні іновації проекту – такі як Візуальний редактор (в українській версії поки що не працює) і впровадження версій для мобільних телефонів. Остання стрімко збільшила кількість завантажуваних фотографій до Вікісховища, щопрадва в більшості випадків вони низької якості.

В ході неформальної частини учасники конференції піднялися на найбільший хмарочос міста  – ICC Tower та відвідали найбільший пляж передмістя Shek O Beach.  До речі, усі пляжі Гонконгу винесено за межі міста, тоді як саме місто вражає великою кількістю висотних будівель і надзвичайною економією та регламентацією простору. Наприклад, практично усі тротуари та зелені насадження міста огороджені сталевими парканами, і хоча відстань між будівлями і проїжджою частиною зазвичай дуже маленька, місця вистачає усім. Можливо саме тому атмосфера міста сприяє зосередженню і концентрації на важливих справах.



Панорамні фото – Анастасія Львова, cc-by-sa 3.0

Оприлюднено в Закордонний досвід, Конференції | 1 коментар

Вікі любить пам’ятки – 2013 стартує 1 вересня

30 днів залишилось до старту конкурсу “Вікі любить пам’ятки” – 2013. “Вікімедіа Україна” вдруге проводитиме цей конкурс в Україні і вдруге фотографи та фотолюбителі з України матимуть можливість подарувати свої кращі фотографії пам’яток України світові.

Минулий конкурс, дебютний для нас, був вдалим. Україна фінішувала третьою, зібрала більше 33 тисяч фотографій для більш як 7 тисяч пам’яток. Потім, щоправда, результати були переглянуті – деякі фотографії були дискваліфіковані, зокрема через те що були не авторськими, а просто скопійовані з сайтів, і німці таки відтіснили на 4-е місце. В конкурсі взяли участь близько 600 учасників з різних куточків України. Успіх конкурсу став значним креативним поштовхом для вікімедійців. “Вікімедіа Україна” ініціювала проведення ряду нових проектів, зокрема:

  • Одразу ж після конкурсу “Вікі любить пам’ятки” було проведено конкурс статей і фотографій для Закарпатського реігону, а навесні цього року – для Миколаївської області. Кожен з цих конкурсів приніс українському розділу Вікіпедії близько 300 статей і кілька сотень фотографій з цих регіонів.
  • У травні 2013 року за прикладом “Вікі любить пам’ятки” був організований подібний конкурс – “Вікі любить землю“, в ході якого було сформовано список з 7384 об’єктів природно-заповідного фонду України і 1104 з них було сфотографовано. Цей конкурс поки що немає аналогів у світі
  • “Вікімедіа Україна” також стала першою із регіональних відділень Фонду Вікімедіа, що стала партнером музичного конкурсу і наважилася на організацію концерту з ексклюзивним репертуаром.
  • Нарешті, саме Україні випала честь увічнити Вікіпедію на небосхилі – астероїд з такою назвою був відкритий і названий іменем нашого улюбленого Інтернет-ресурсу астрономами Андрушівської лабораторії

Що очікує на конкурсантів у 2013 році? Списки пам’яток поповнюються новими об’єктами. Станом на 2 серпня загальний список пам’яток нараховує 41924 об’єкти, з яких лише для 8315 є фотографії. Інтерактивна карта пам’яток налічує 6598 об’єктів – саме для стількох на сьогодні нам вдалося встановити їх географічні координати. Протягом місяця, що лишився до початку конкурсу ми сподіваємося поліпшити ці показники.

Призовий фонд конкурсу залежитиме частково від того, чи отримає “Вікімедіа Україна” грант Фонду Вікімедіа, а частково від можливостей наших майбутніх партнерів. Як і минулого разу – ми відкриті для співпраці! Контакти Ви знайдете на відповіднй сторінці сайту.

Учасникам ми бажаємо ретельно підготуватися! Як і минулого разу ми плануємо передбачити “кількісні” призи – а саме за кількість відзнятих пам’яток, отже чим більше об’єктів ви зможете об’їхати і сфотографувати, тим більший шанс Ви матимете виграти цінний приз!

Posted on 02.08.2013 by 

Джерело: http://wlm.org.ua/wlm2013_start-2

Оприлюднено в Некатегоризовано | Позначки: | 1 коментар

Вікіпедія в 10 разів краща за “Британіку”

На думку португальських експертів 90% статей в англомовній Вікіпедії кращі або не поступаються аналогічним в енциклопедії Британіка. Такого висновку дійшли науковці університету міста Евора. Для порівняння дослідниками було взято 245 пар статей з англомовної Вікіпедії та енциклопедії “Британіка”. Кожна зі статей була попередньо відформатована таким чином, щоб неможливо було зрозуміти її джерело і представлена на розгляд експертам у відповідних галузях для оцінки за  п’ятибальною шкалою. Експертам було запропоновано оцінювати лише точність і об’єктивність статті.   Статті були розділені на 4 основні категорії: “Мистецтво і розваги”, “Історія і Суспільство”, “Наука і Технологія” та “Подорожі і Географія”. Для останньої, щоправда, в університеті не знайшлося достатньої кількості експертів і лише 5% статей в цій категорії були оцінені.

Результати оцінювання по кожній категорії представлені таким малюнком:

Різниця в якості статей має нелінійну кореляцію з різницею в їх обсягу. Наступний графік показує цю кореляцію: по вертикальній осі показана різниця в експертній оцінці, по горизонтальній – різниця в кількості слів.

Якщо не брати до уваги статті географічної тематики, для оцінки яких у дослідників забракло  експертів, висновок дослідження такий: 90% статей Вікіпедії отримали таку ж саму або кращу оцінку ніж їх відповідники в Британіці:

Успіх Вікіпедії, на думку дослідників, пояснюється альтруїзмом дописувачів, які об’єднують свої зусилля в опрацюванні певного тематичного кола, що їх захоплює, і в якому вони мають значні пізнання. Масова співпраця демонструє самоорганізацію, її учасники здатні до самооцінки та самокоректування, завдяки чому досягається вражаючий результат попри будь-які суперечки між ними.

Додамо, що якісна перевага англомовної Вікіпедії над Британікою вперше була засвідчена ще у 2005 році  і викликала тоді чимало  суперечок.  З тих пір, однак, англомовна Вікіпедія суттєво додала і в кількісному і в якісному відношеннях, і тепер подібні результати сприймаються як цілком прогнозовані. На жаль нам поки що невідомі дослідження, що порівнювали би якість української Вікіпедії з її побратимами в паперовому світі.  Між тим, таке дослідження було би актуальним і новаторським для дослідження українського соціуму.

За матеріалами публікації “Mass collaboration or mass amateurism?

Оприлюднено в Аналітика, Закордонний досвід | Залишити коментар

Найпопулярніша публікація

Публікація «Коментар спільноти Вікіпедії щодо публікацій в медіа про вилучення статей про УПА» здобула рекордне з часу існування блога ВМУА число відвідувань протягом одного дня.

Це свідчить про значний суспільний інтерес до теми висвітлення історичних подій у Вікіпедії.

1

Оприлюднено в Спілкування з масмедіа | Позначки: | 1 коментар

Українська Вікіпедія шостий місяць поспіль перша в світі за темпами зростання відвідуваності

За липень в українській Вікіпедії відвідано майже 72 мільйони сторінок. В середньому щодня переглядалося 2 400 000 сторінок, щогодини рівно 100 000, щохвилини 1700, а щосекунди 28 сторінок.

Зростання відвідуваності в порівнянні з липнем минулого року становило 102%, тобто більше ніж удвічі. Це перше місце у світі, коли брати до уваги 30 найвідвідуваніших Вікіпедій. Далі йдуть арабська (+92%), російська (+79%) і в’єтнамська (+74%).

Зважаючи на традиційний літній спад відвідуваності, за числом відвідувань українська Вікіпедія на 21 місці в світі, це на 4 сходинки нижче ніж місяць тому, але на 4 сходинки вище, ніж у липні 2012.

Поліномна квадратична лінія тренду вказує, що в жовтні цього року число відвідувань перетне позначку у 100 мільйонів сторінок.

Джерельний файл для побудови графіка: pageviewsmonthly

Оприлюднено в Статистика | Позначки: | Залишити коментар

Коментар спільноти Вікіпедії щодо публікацій в медіа про вилучення статей про УПА

Ми, користувачі і редактори української Вікіпедії, а також члени ГО «Вікімедіа Україна», вважаємо необхідним прокоментувати інформацію, яка поширилась в українських засобах масової інформації, про, начебто, вилучення статей про Українську повстанську армію із української Вікіпедії.

Насправді ж статті, про які йде мова, просто об’єднали в одну статтю: «Боротьба УПА проти німецьких окупантів». З технічного боку це означає, що увесь текст зі статей, які об’єднуються, копіюється до зазначеної статті, а старі статті вилучаються. Це аж ніяк не означає, що інформація про зазначені події вилучається з української Вікіпедії.

Оскільки всі попередні редагування статті «Боротьба УПА проти німецьких окупантів» (як і будь-якої іншої статті у Вікіпедії, яка не перебуває у статусі вилученої) можна переглянути, відкривши вкладку «Перегляд історії», кожен може пересвідчитись, що інформацію про зазначені події[1] додали до цієї статті 3 травня 2011 р.[2], тобто за тиждень до того, як старі статті вилучили.

Фрагмент обговорення вилучення й об’єднання статей, наведений в публікації Радіо Свобода «Чому з «Вікіпедії» зникають статті про УПА?» від 29 липня 2013 р.[3], мав би звернути увагу читачів на те, що текст перенесено до іншої статті, а не вилучено. На жаль, інформація, яка поширилась, упускає цей факт.

Окрім того в статті подано слайд про вилучення навігаційного шаблону «Мартиролог загиблих діячів ОУН та УПА», який узагалі не є статтею і був вилучений 7 жовтня 2012 з технічних причин[4], а замість нього того ж дня створили статтю «Мартиролог загиблих діячів ОУН та УПА».

Звертаємо увагу суспільства на те, що Вікіпедія є відкритим волонтерським проектом, і має свої особливості функціонування. Ці особливості потрібно враховувати, щоб не допускати неточностей при висвітленні діяльності редакторів Вікіпедії, редакторів, які працюють безоплатно, бажаючи бути корисними суспільству. Навіть адміністратори Вікіпедії є волонтерами, яких обирає спільнота з користувачів Вікіпедії.

Також заохочуємо усіх, для кого важливою є тема Української повстанської армії, приєднуватись до розширення, поліпшення та створення нових статей на цю тему у Вікіпедії, адже лише спільними зусиллями можна досягнути якісного висвітлення цієї (чи будь-якої іншої) теми у безкоштовній та вільній енциклопедії, якою є Вікіпедія.

Примітки

  1. А саме: Бій біля с. Городець (20 січня 1943), Бій біля м. Володимирця (7 лютого 1943), Бій біля с. Висоцьк (22 лютого 1943), Звільнення в’язнів з німецької тюрми у м. Дубно (лютий 1943), Звільнення в’язнів концтабору Осада Креховецька (24 березня 1943), Підрив лінії зв’язку Вінниця—Берлін (осінь 1942), Акція проти німецьких карателів біля с. Майків (7 березня 1943)
  2. Перші дві версії статті «Боротьба УПА проти німецьких окупантів» за 3 травня 2011 уже містять зазначений текст:https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Боротьба_УПА_проти_німецьких_окупантів&oldid=6698977,https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Боротьба_УПА_проти_німецьких_окупантів&oldid=6775471
  3. http://www.radiosvoboda.org/content/article/25059621.html
  4. http://uk.wikipedia.org/wiki/Вікіпедія:Статті-кандидати_на_вилучення/17_серпня_2012

Підписи

  1. Юрій Булка (обговорення)
  2. pavlosh ҉
  3. ReAl (обговорення)
  4. Ваѕеобг.вн.
  5. OlegVDV68
  6. ✍ Ґрін Зіро Обг
  7. vityok (обговорення)
  8. RLuts (talk)
  9. Natk (обговорення)
  10. Lystopad (обговорення)
  11. Albedo (обговорення)
  12. Consigliere Обг
  13. dor (обговорення)
  14. Krystofer (обговорення
  15. Л. Панасюк (обговорення
  16. Perohanych (обговорення

Джерело: http://uk.wikipedia.org/wiki/Вікіпедія:Кнайпа_(різне)

Оприлюднено в Спілкування з масмедіа | Позначки: | 4s коментарів