У червні ГО «Вікімедіа Україна» разом з партнерами з Creative Commons Ukraine та Лабораторії цифрової безпеки провели серію вебінарів про юридичні аспекти діяльності в інтернеті, в тому числі редагування статей у Вікіпедії. Лектор/ки розповідали про те як юридичні тонкощі впливають на поширення вільних знань та де проходить межа між свободою поширення інформації та порушенням чиїхось прав. Дякуємо всім, хто зміг долучитись до трансляції, всіх інших запрошуємо переглянути вебінари в записі.
З 22 липня до 22 серпня в українській Вікіпедії пройде тематична акція з написання статей про комах та інших наземних членистонгих — Тиждень ентомології. Запрошуємо створювати статті або доповнювати існуючі та знайомити читачів найбільшої онлайн-енциклопедії з цими цікавими представниками тваринного світу.
Редакція сайту «Читомо» вирішила розібратися, як представлена книжкова тематика в українській Вікіпедії. Зокрема, з’ясовували, кого із українських та іноземних авторів, а також які українські видавництва найчастіше шукають в онлайн-енциклопедії. Допомагав їм у цьому адміністратор української Вікіпедії і заступник голови Правління ГО «Вікімедіа Україна» Микола Козленко. Пропонуємо короткий огляд матеріалу з візуалізаціями, які підготували в «Читомо».
Відразу зазначимо, що назвати точну кількість статей у Вікіпедії чи то з літератури, чи з будь-якої іншої теми неможливо, оскільки спиратися можна лише на категорії, які за правилами мають додаватися до статей. Тут можуть бути неточності. Наприклад, якщо людина, що створила статтю, не заніесла її у категорію «Українські письменники» чи помилилася з визначенням, то така стаття не потрапить у статистичний аналіз (хоча з часом інші редактори Вікіпедії можуть виправити це і додати коректну категорію). З іншого боку, статті відносяться до багатьох категорій водночас, тому в перелік потрапляють ті, для кого письменництво не є (або не було) основною сферою професійної діяльності (скажімо, якщо це відомий співак, який написав одну-дві книжки, його, ймовірно, занесуть як до категорії співаків, так і до категорії письменників).
З урахуванням цього на початок травня 2020 року українська Вікіпедія налічувала 5 тис. 403 статті* про українських письменників. З них українські письменники-сучасники (живі або ті, які померли у 21-му столітті) — 3 тис. 259 (2 тис. 419 — живі, 840 — померли). Іноземних письменників — 15 тис. 299. Серед них сучасних — 6 тис. 886 (5 тис. 125 живих та 1 тис. 761, які померлі у 21-му ст.).
Як бачимо, серед українських письменників представлені передусім сучасники, а серед іноземних — здебільшого класики. Пояснити це можна тим, що про сучасних українських письменників, які друкуються українською та про яких пишуть україномовні видання, статті з’являються оперативно, а з іноземних до нас доходять лише найвідоміші.
*Статистика відвідуваності представлена за 2019 рік, без урахування переглядів пошуковими машинами.
Українські автори-класики
Українські сучасні автори
Цей перелік якраз і демонструє описану вище ситуацію, коли в категорію віднесені статті про діячів, які не асоціюються передовсім із літературою. Саме тому тут — телеведуча Ольга Фреймут, співак і шоумен Андрій Кузьменко (Кузьма-Скрябін), журналіст Дмитро Гордон, режисер та політв’язень Олег Сенцов.
Закордонні автори-класики
Закордонні сучасні автори
Серед іноземних письменників-сучасників теж частина — письменники за сумісництвом. Серед них чинний та колишній президенти США Дональд Трамп і Барак Обама, фізик-теоретик Стівен Гокінг, музикантка LP і порноакторка Саша Грей.
«Як бачимо, переважно до переліку найпопулярніших письменників в українській Вікіпедії входить дві категорії — ті, що внесені до навчальних програм освітніх закладів та персони, які перебувають у фокусі уваги громадськості (через публічну діяльність, вихід нових книг, появу новин про них у ЗМІ тощо)», — коментує Микола Козленко.
Українські видавництва
Загалом українська Вікіпедія містить близько 50 тисяч статей на тему «Література», у тому числі статті як про письменників, твори, книжки, так і статті з літературознавства, про персонажів, літературні об’єднання, премії тощо.
Категорія «Культура» налічує близько 200—250 тисяч, що орієнтовно складає 20—25% енциклопедії. Проте мова йде про культуру в широкому сенсі, включаючи архітектуру, народні звичаї, кінематограф, спорт тощо, а також усіх пов’язаних із цими сферами діячів.
Микола Козленко нагадує, що у Вікіпедії описана далеко не вся література, тож кожен охочий може створити статтю про письменника чи літературний твір, якщо вони є достатньо відомими і про них є інформація у ЗМІ.
«Крім того, енциклопедія постійно допрацьовується, тож якщо ви бачите коротку чи застарілу статтю на цікаву вам тему, ви можете її покращити. Важливо розуміти, що стаття у Вікіпедії не може бути написана у вигляді власної рецензії або своїх вражень від прочитаної книги чи творчості автора. Зокрема, слід опиратися на вже опубліковану інформацію у авторитетних джерелах, уникати плагіату та дотримуватися нейтральної точки зору», — наголошує Микола.
Журналіст «Детектор медіа» Ярослав Зубченко провів два вебінари для спільноти Вікіпедії: «Як читати новини критично» й «Експерти та експертність у медіа» у рамках Місячника журналістики, який ми проводили у червні—липні. Ми занотували найважливіше із цих онлайн-зустрічей.
Минуло 15 днів, тобто половина, цьогорічного фотоконкурсу «Вікі любить Землю». Станом на ранок 15 липня завантажено 7656 світлини, сфотографовано 1221 об’єкти ПЗФ. Із цими показниками Україна, як і в попередні роки, входить до лідерів на міжнародному рівні. Її позиція — третя, після Німеччини й Росії, з-поміж загалом 34 країн, у яких цього року проходить «Вікі любить Землю». Пропонуємо детальніший огляд статистики завантажень на півдорозі до фінішу.
31 травня 2020 року в українській вільній бібліотеці «Вікіджерела» завершився другий в її історії конкурс «Книжкова Шафа», який тривав із середини лютого. За результатами конкурсу, силами двадцяти учасників та учасниць розпізнано та вичитано понад п’ять тисяч сканованих сторінок вільних творів. Розповідаємо про детальні результати конкурсу.
У 2018 році ми вперше провели конкурс «Книжкова Шафа». Його метою є наповнити українські Вікіджерела вичитаними творами, що розміщені під вільною ліцензією Creative Commons або перебувають у суспільному надбанні. Тоді у межах конкурсу було розпізнано та вичитано понад дві тисячі сторінок.
Громадська книжкова шафа у Німеччині (Дітмар Рабіх, CC BY-SA 4.0)
Щоб продовжити корисну роботу, цьогоріч «Книжкова Шафа» відкрилася вдруге. У результаті до неї долучилися майже вдвічі більше людей, ніж минулого разу — 20 користувачів/ок, а вичитано понад 200% позаминулорічного результату: 5279 сторінок творів.
Серед повністю вичитаних індексів є зокрема прижиттєві твори Івана Франка, Мирона Кордуби, Василя Чумака та Майка Йогансена. Також до цього списку увійшли переклади європейських класиків, як от Альфонс Доде та Генріх Кляйст. Крім цього, тепер у Вікіджерелах є повністю вичитані видання представників українського національного руху Другої світової війни, нормативно-правові акти та багато іншого.
У квітні ми оголосили про початок співпраці із Міністерством закордонних справ України. Спільно ми визначили два напрями співпраці: наповнення української Вікіпедії інформацією про українську дипломатію, а також розвиток тем про Україну в інших мовних розділах.
У межах першого напряму ми провели в українській Вікіпедії онлайн-марафон «Місяць української дипломатії» у травні. Розповідаємо про його підсумки, зустріч вікіпедистів із міністром закордонних справ та плани майбутньої співпраці.
Місяць української дипломатії в українській Вікіпедії став першим великим проєктом, який «Вікімедіа Україна» організувала разом із МЗС. Він проходив протягом травня 2020 року і допоміг залучити майже 200 створених і поліпшених статей до україномовного розділу Вікіпедії.
У межах цієї кампанії учасники та учасниці писали про:
відносини України із різними країнами та міжнародними організаціями (наприклад, створено статтю про відносини Україна—МВФ та поліпшено низку статей про відносини України із різними країнами: від Бельгії до Ефіопії);
За результатами кампанії у Вікіпедії з’явилося майже на 200 статей більше про різні аспекти української дипломатії, над якими працювали близько 25 людей. Учасники проєкту робили також й іншу корисну роботу: наприклад, користувач Perohanych поліпшив категоризацію у понад 300 статтях про дипломатію. Детальні результати та список усіх створених статей дивіться тут.
За результатами Місяця української дипломатії ми визначили п’ять переможців — учасників, які додали найбільше інформації до Вікіпедії у рамках Місяця української дипломатії (і при цьому не порушували правил Вікіпедії та тематики проєкту). Ними стали користувачі Artemis Dread, NV, Tohaomg, VladyslavLesyuk та Боровіков Олексій.
«Вікімедіа Україна» та Міністерство закордонних справ нагородили переможців окремим призами, а також запросили на зустріч із міністром закордонних справ Дмитром Кулебою, що пройшла 30 червня.
У зустрічі із міністром змогли взяти участь три із п’яти переможців — Антон Обожин, Валентин Нефедов та Володимир Шилін. Також у зустрічі взяв участь менеджер проєктів «Вікімедіа Україна» Антон Процюк як представник організаторів спільного проєкту.
Відеорепортаж із зустрічі вікіпедистів із міністром закордонних справ Дмитром КулебоюЗустріч із міністром закордонних справ Дмитром Кулебою (Фото: Міністерство закордонних справ, CC BY-SA 4.0)Зустріч із міністром закордонних справ Дмитром Кулебою (Фото: Міністерство закордонних справ, CC BY-SA 4.0)
…
Місяць української дипломатії у Вікіпедії — це лише перша стадія нашої співпраці із Міністерством закордонних справ. Як ми анонсували раніше, ми також спільно прагнемо покращити висвітлення України різними мовами у найбільшій онлайн-енциклопедії світу.
У кінці квітня ми вже провели серію вебінарів про Вікіпедію для працівників українських посольств за кордоном, у яких сумарно взяло участь близько 130 людей. Зараз плануємо наступні спільні проєкти. Зокрема, збираємося розвивати ініціативи із висвітлення України у мовних розділах Вікіпедії різними мовами.
У червні 2020 року число переглядів статей розділу Вікіпедії українською мовою сягнуло 50 мільйонів. Це на 13,5 % більше, ніж у червні 2019 року.Російська Вікіпедія залишається більш популярною в Україні, але популярність україномовного розділу зростає утричі швидше.
Якщо аналізувати відвідуваність української Вікіпедії за країнами, то у червні 2020 року з території України її переглянули 44 мільйони разів, з Росії — 1 мільйон разів, зі США — 0,9 мільйона, з Польщі — 0,8 мільйона, з Німеччини — 0,7 мільйона, із Чехії — 0,3 мільйона; із Франції, Великої Британії та Італії — по 0,2 мільйона; із Нідерландів, Канади й Іспанії — по 0,1 мільйона
Водночас з території України у червні російську Вікіпедію переглянули 98 мільйонів разів.
За рік в Україні:
популярність української Вікіпедії виросла з 36 до 44 мільйонів переглядів, тобто на 8 мільйонів, або на 22%;
популярність російської Вікіпедії виросла з 92 до 98 мільйонів переглядів, тобто на 6 мільйонів, або на 6,5%.
З 13 квітня по 17 травня 2020 року в українській Вікіпедії пройшов «Місяць Криму» — кампанія зі створення та поліпшення статей про Крим. В акції взяли участь понад 20 дописувачів, які створили понад 380 і поліпшили більше 50 статей.Розповідаємо, яку користь Вікіпедії приніс Місяць Криму.
Сьогодні — 26 червня, день кримськотатарського прапора. Це символічний день для публікації результатів «Місяця Криму»в українській Вікіпедії. Однією з причин проведення такої кампанії стало «відставання» української Вікіпедії за кількістю статей про Півострів — українською існує понад 7 тисяч статей [1], у яких хоча б трохи згадується Крим, тоді як російською — понад 12 тисяч. Василь Шиманський, дописувач української Вікіпедії, вирішив організувати роботу волонтерів із заповнення цієї прогалини.
Протягом трохи більше місяця учасники створювали нові статті й поліпшували наявні. Після завершення проєкту, як ініціатор кампанії, Василь поділився своїми враженнями про результати та про статті й учасників, яких хотілося б особливо відзначити:
«[Загалом] я приємно здивований активністю як місцевих [з Криму] вікіпедистів, так і тих, хто долучився до [Місяця Криму] — а таких було понад 20 учасників. Така активність дала чудовий результат, і було створено майже 400 статей, що робить його одним з найбільш успішних в історії проєкту. Радує і те, що понад 50 статей було суттєво доповнено — зі зростанням нашої Вікі все більше ресурсів потрібно на підтримку того що створено у актуальному стані.
Гробниця Джаніке в Кирк-Орі. Фото ілюструє новостворену добру статтю. Автор світлини: Богунов Богдан / CC BY-SA 4.0
Особливо хотів би відзначити [дописувачів] Дми88, Nikolay.sinitskiy, Sehrgта IgorTurzh, які були основними “локомотивами” такої співпраці і створили багато чудових статей. Не може не радувати і те, що стаття “Джаніке” отримала статус доброї — це вагомий здобуток для тематичного місячника, завдяки роботі і зусиллям [дописувача] Devlet Geray».
Василь Шиманський також зауважив, що такий проєкт планує реалізувати й у наступному році:
«Сподіваюсь наступного року повернутися до такої співпраці і ще більше скоротити відставання з російською і англійською Вікіпедіями. А колись, можливо, і відвідаю наш півострів, адже моя нога туди ще не ступала, тож хоч так допоможу».
Звичайно, потрібно провести ще багато таких кампаній, аби можна було українською прочитати про все, що пов’язане з Кримом, але поступ у цьому напрямку радує. Тут можна ознайомитися із календарем тематичних кампаній і долучитися до розбудови Вікіпедії українською мовою.
На початку квітня 2020 року стаття про богомолів стала вибраною та опинилась на головній сторінці української Вікіпедії. «Вибрана» — це статус, який отримують найкращі статті у Вікіпедії, які найповніше відповідають вимогам цієї онлайн-енциклопедії. Із понад мільйона статей в українській Вікіпедії лише 223 є «вибраними». Основний автор статті «Богомоли», вікіпедист Brunei, розповідає як вдалося досягти такого результату, що його мотивує дописувати саме про богомолів і що допомогло підготувати вибрану статтю.
Скриншот вибраної статті Богомоли на головній сторінці української Вікіпедії у травні 2020 року
«Якщо запитати когось, чи він або вона знають, „що таке богомол”, ви, ймовірно, можете отримати доволі гарну відповідь: богомол – це комаха, типу коника з двома шипастими передніми ногами, які вона використовує, щоб схопити здобич; а ще самиця часто з’їдає самця під час парування. …Але якщо ви спитаєте: „А далі?” — Тиша.» — пишуть англійською італійські ентомологи, автори книги «Богомоли Євросередземноморського регіону». (Battiston, R; Picciau, L.; Fontana, P.; Marshall, J. (2010). Mantids of the Euro-Mediterranean Area. WBA Books. ISBN 978-88-903323-1-9)
Богомоли — це комахи, які приголомшували людину ще в кам’яну добу (петрогліфи в Ірані тому свідки). Однак, на жаль, про них існує дуже мало доступної літератури, а ті праці, які доступні, часто застарілі.
Зображення богомола, петрогліфи в Ірані. Автори фото: Kolnegari M, Naserifard M, Hazrati M, Shelomi M, CC BY-SA 4.0
Тому італійські автори (Роберто Баттістон, Лука Піччіо, Паоло Фонтана та Юдіт Маршалл) узялися написати книгу для читачів з різним рівнем обізнаності. На жаль, поки що в Україні такої літератури майже не пишуть і не видають. Для мене, як ентомолога-любителя, поява такої літератури завжди на вагу золота. Як вікіпедист-волонтер я координую роботу між аматорами й знавцями у вікіпроєкті Ентомологія, і такі видання дуже корисні для наповнення Вікіпедії.
За моїми підрахунками, ще 2018 року в українській Вікіпедії було лише два десятки статей про цих комах. Тим часом в російській — близько сімдесяти, в англійській Вікіпедії — понад тисячу. Тоді я також примітив, що немає точних даних щодо кількості видів, які поширені навіть у таких неекзотичних країнах як Іспанія чи Греція. Окрім того, доступні мені наукові джерела подавали різну інформацію щодо наукових назв та ареалів, а описів зовнішнього вигляду богомолів різних видів майже неможливо було знайти. Отже, потрібно бути вузьким спеціалістом із біології богомолів, щоб якісно редагувати статті бодай про європейську фауну. Не дивно, що довгий час наш розділ Вікіпедії мав лише статті про 4 види богомолів, що занесені до Червоної книги, тоді як всього у нас поширено 7 видів. До серпня 2015 року не було навіть статті про богомола звичайного.
Личинка богомола звичайного на поштовій марці України, фото у суспільному надбанні
Я поставив собі за мету поліпшити представлення богомолів у Вікіпедії, однак у мене не було часу на повноцінне заглиблення в ентомологію цих комах. Тому потрібна була література, в якій би було описано біологію, фізіологію, поведінку богомолів, а також базова характеристика зовнішнього вигляду окремих, найпоширеніших видів. Коли я шукав та аналізував джерела до статті «Богомоли», то переконався, що існує три видання, що відповідають цим потребам: американського науковця Фредеріка Прете 1999 року, німця Райхарда Ерманна та 2002 року та згадана книга Баттістона зі співавторами 2010 року видання.
Перша книга «The Praying Mantids» дуже цікава — її фрагменти є у відкритому доступі онлайні – автор концентрується більше на фізіології богомолів, а також описує види, характерні більше для Північної Америки, що українському читачу не настільки цікаво. Наявність хоча б частини книги онлайн зменшує її необхідність мати в руках для вікіпедиста. Друга «Mantodea: Gottesbeterinnen der Welt» є фундаментальною працею з систематики, в ній подано описи тисячі видів світу, але інформація про систематику є дещо застарілою, а також більшою частиною написана німецькою мовою. Натомість «Mantids of the Euro-Mediterranean Area» містить інформацію й про загальну біологію, і про охорону біорізноманіття, і описи окремих видів, і охоплює доступні для багатьох українців європейський і середземноморський регіони. У цьому я переконався, коли ознайомився з уривками у відкритому доступі в науковій соцмережі ResearchGate.
З огляду на відсутність повного тексту цього видання у відкритому доступі, наприкінці 2018 року я звернувся до «Вікімедіа Україна» та попрохав купити книгу «Mantids of the Euro-Mediterranean Area» як вікігрант. Для заявки потрібно було повідомити, скільки вона коштує. Ціни в інтернет-магазинах були дуже різні: знаходив за 2500 грн, за 2 тисячі, й нарешті майже за 1600 грн. Навіть найменша вартість для українського науковця, на кшталт мене, є зависокою, тому отримати вікігрант було корисно.
Відповідно до умов програми операцію з онлайн-купівлі необхідно здійснити самостійно. Це було нескладно: зайти на сайт магазину, ввести домашню адресу та номер банківської карти. Мені повернули витрати після того, як я замовив і отримав книжку. Посилка встигла прийти до початку 2019, чим задала гарний напрям руху для роботи над цією темою у новому році.
Це джерело дозволило створити 50 статей про види, роди й інші таксономічні категорії богомолів, також десяток списків видів, поширених у Європі, Азії та Африці. Поліпшено з дюжину статей, що вже існували. Книга не була єдиним джерелом для більшості цих статей, але вона стала відправним пунктом, надавала базову інформацію, на яку можна нанизувати дані з інших джерел, розкриваючи деталі, аж до добрих і вибраних статей.
Африканський богомол Pseudocreobotra wahlbergi на квітці цинії. Фото: Ngirilover / CC BY-SA 4.
Також вдалося розібратися з низкою зображень у Вікісховищі — визначити види з нечітких фотографій, утонити та доповнити описи до зображень, тож тепер їх можна співставити зі списками видів для кожної країни та й з точно визначеними видами з книги. Трошки корисних доповнень зробив до Віківидів.
Зокрема праця італійських науковців була корисна для доповнення оглядової статті «Богомоли». Наприклад, я додав інформацію з неї про поведінку цих комах, їхнє забарвлення, зовнішній вигляд та ентомологів, котрі їх вивчали. Після допрацювання вирішив номінувати статтю на статус «доброї». Після нетривалого обговорення стаття отримала цей статус. За правилами статтю, що має статус доброї, можна номінувати на статус вибраної, подавши її на сторінку пропозицій. Вибрана стаття має бути якісною та відповідати критеріям вибраної статті.
Дякую усім, хто долучився до обговорень, надавав поради та зауваження. Дуже тішусь, що стаття про цих чудових тварин має знак якості. Після надання статусу вибраної статтю було винесено на головну сторінку Вікіпедії.
Робота зі наповнення Вікіпедії інформацією про богомолів триває. У планах ще близько сотні статей. Зокрема, збираюсь започаткувати статті про відомих ентомологів-богомолознавців. Їх теж, як виявилося, небагато, але з невеличких довідок у книзі можна зібрати перші крупинки інформації для статей, багатьох з яких немає в інших мовних розділах. Загалом станом на сьогодні у категорії «Богомоли» та її підкатегоріях у Вікіпедії українською — 91 стаття: у чотири рази більше, ніж два роки тому.
Довідково:
Вікігранти — це постійна програма, яка допомагає, серед іншого, в покритті витрат на поїздки, купівлю квитків у музей або на культурну подію, сплату витрат за копіювання (фотокопіювання, сканування) архівних і бібліотечних матеріалів, придбання цінних книжок чи журналів, отримання доступу до електронних баз даних (включаючи архіви преси та словники). Це лише приклади — ваша ініціатива може бути новаторською. Однак вона не може стосуватися придбання фото- чи комп’ютерного обладнання, або оплати за навчання.
Заявки розглядаютьсяКомітетом, який приймає рішення про виділення коштів. Він також оцінює їхню ефективність, щоб гарантувати, що гроші наших донорів були використані правильно.
Щоб дізнатися більше про умови, переходьте на відповідні тематичні сторінки запосиланням (або пишіть на microgrants@wikimedia.org.ua).
.jpg)
Вікі любить Землю
Вікімедіа Україна 