Вікіконференція 2020: як це було

5 та 6 грудня 2020 відбулась українська Вікіконференція — десята за ліком, але перша, що повністю прошла в онлайн-форматі. У ній взяло участь близько 80 людей, зокрема рекордна кількість іноземних вікімедійців. Розповідаємо, про що говорили на Вікіконференції і як на неї вплинув онлайн-формат.

«Вікімедіа Україна» проводить Вікіконференцію кожного року починаючи із 2011. У попередні роки конференції проводились в різних містах України, у просторах бібліотек та університетів.

Однак цього року через пандемію конференцію довелося перенести в онлайн (як і більшість інших конференцій вікімедійного руху — наприклад, онлайн були проведені Wikimedia Hackaton 2020 та центральносхідноєвропейська конференція Wikimedia CEE Meeting 2020). Сесії проводилися у програмі Zoom, дивитися їх можна було також на YouTube.

Про що говорили на конференції

Протягом двох днів на Вікіконференції пройшло 22 сесії — тренінги, обговорення, доповіді та їхні комбінації. Чимало доповідей було від українських вікімедійців, зокрема членів ГО «Вікімедіа Україна», хоча подати заявку на виступ міг будь-хто.

На конференції представили свої доповіді троє запрошених міжнародних спікерів: Асаф Бартов розповів про вигорання та утримання волонтерів; Денні Врандечич, відомий як засновник Вікіданих, розповів про розроблювану ним Абстрактну Вікіпедію, яка буде мовнонезалежним сховищем алгоритмів; Каарел Вайдла розповів про стратегію руху Вікімедіа до 2030 року, після чого учасники обговорили впровадження цієї стратегії в українській спільноті та у «Вікімедіа Україна».

Були проведені тренінги із Вікіджерел, Вікісховища та взаємодії із ЗМІ; обговорення конкурсів статей у Вікіпедії та співпраці із ЗМІ; доповіді із обговореннями про Вікіпедію у вищій і середній освіті, про співпрацю із інституціями «БоГеМА» (галереї, бібліотеки, архіви та музеї), про домашню сторінку новачка, про прогалини в контенті Вікіпедії, про плани «Вікімедіа Україна» на 2021 рік та багато інших тем.

Ще один запрошений спікер — журналіст видання «Детектор медіа» Ярослав Зубченко — розповів, які є методи виявлення фейкових новин, які б знадобились вікіпедистам.

Онлайн vs. офлайн: що краще?

Формат проведення конференції онлайн має свої переваги і недоліки. Почнемо з переваг: цьогоріч у конференції взяли участь близько 80 учасників, і це рекордна для української вікіконференції кількість. Із них було багато новачків — більше третини з активних учасників взяли участь у конференції уперше за десять років.

Онлайн-формат більш гнучкий — людина, яка лише долучилася до вікімедійного руху, може приєднатися до однієї чи кількох сесій, які її цікавлять, замість того, щоб інвестувати кілька днів свого часу на участь в офлайн-конференції та дорогу туди і назад.

Також онлайн конференція стала «подарунком долі» для вікіпедистів, які живуть за кордоном. Деякі активні учасники української вікіспільноти, які живуть за кордоном, змогли взяти участь в конференції вперше за декілька років або взагалі вперше. Раніше, запрошувати вікімедійців з-за кордону було непростою справою, цього ж разу серед іноземних учасників лише спікерів було троє.

Інша перевага — цього року ми вели відеотрансляцію, яку міг подивитися будь-хто і яка доступна й після конференції. Цю практику ми започаткували минулого року, але завдяки онлайн-формату якість трансляції була кращою. Завдяки цьому ще більше людей могли брати пасивну участь в конференції (дивитися і слухати її). До речі, записи конференції на YouTube уже переглянули більше сотні людей.

Разом із тим, вікіконференції звісно ж бракувало живого спілкування. «Розвіртуалізація» є важливим елементом побудови спільноти. Багатьом волонтерам важливо бачити не просто нікнейми, а людей, які за ними стоять, які поділяють ту саму мету побудови вільного доступу до всіх накопичених людством знань. Саме у «кулуарних теревенях» народжуються гарні ідеї, починаються великі проєкти (наприклад, так зародився конкурс статей «Європейська весна»).

Онлайн формат також не дозволив багато поспілкуватися віч-на-віч чи у групах поза основною програмою, як це зазвичай буває на вікіконференціях чи завести багато нових знайомств. Тому в майбутньому ми сподіваємося поєднувати переваги обох форматів — повернутися до офлайн-конференцій, але обов’язково вбудовувати у них онлайн-складові.

 

Учасники й учасниці Вікіконференції 2020
Колаж: Tohaomg, CC-BY-SA-4.0

Записи трансляції конференції

Сторінка конференції

Див. також:

Опубліковано у Вікіпедійне, Закордонний досвід, Поточні події, Уроки вікі. Додати до закладок постійне посилання.

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s