5 та 6 грудня 2020 відбулась українська Вікіконференція — десята за ліком, але перша, що повністю прошла в онлайн-форматі. У ній взяло участь близько 80 людей, зокрема рекордна кількість іноземних вікімедійців. Розповідаємо, про що говорили на Вікіконференції і як на неї вплинув онлайн-формат.
«Вікімедіа Україна» проводить Вікіконференцію кожного року починаючи із 2011. У попередні роки конференції проводились в різних містах України, у просторах бібліотек та університетів.
Однак цього року через пандемію конференцію довелося перенести в онлайн (як і більшість інших конференцій вікімедійного руху — наприклад, онлайн були проведені Wikimedia Hackaton 2020 та центральносхідноєвропейська конференція Wikimedia CEE Meeting 2020). Сесії проводилися у програмі Zoom, дивитися їх можна було також на YouTube.
Про що говорили на конференції
Протягом двох днів на Вікіконференції пройшло 22 сесії — тренінги, обговорення, доповіді та їхні комбінації. Чимало доповідей було від українських вікімедійців, зокрема членів ГО «Вікімедіа Україна», хоча подати заявку на виступ міг будь-хто.
На конференції представили свої доповіді троє запрошених міжнародних спікерів: Асаф Бартов розповів про вигорання та утримання волонтерів; Денні Врандечич, відомий як засновник Вікіданих, розповів про розроблювану ним Абстрактну Вікіпедію, яка буде мовнонезалежним сховищем алгоритмів; Каарел Вайдла розповів про стратегію руху Вікімедіа до 2030 року, після чого учасники обговорили впровадження цієї стратегії в українській спільноті та у «Вікімедіа Україна».
Були проведені тренінги із Вікіджерел, Вікісховища та взаємодії із ЗМІ; обговорення конкурсів статей у Вікіпедії та співпраці із ЗМІ; доповіді із обговореннями про Вікіпедію у вищій і середній освіті, про співпрацю із інституціями «БоГеМА» (галереї, бібліотеки, архіви та музеї), про домашню сторінку новачка, про прогалини в контенті Вікіпедії, про плани «Вікімедіа Україна» на 2021 рік та багато інших тем.
Ще один запрошений спікер — журналіст видання «Детектор медіа» Ярослав Зубченко — розповів, які є методи виявлення фейкових новин, які б знадобились вікіпедистам.
Онлайн vs. офлайн: що краще?
Формат проведення конференції онлайн має свої переваги і недоліки. Почнемо з переваг: цьогоріч у конференції взяли участь близько 80 учасників, і це рекордна для української вікіконференції кількість. Із них було багато новачків — більше третини з активних учасників взяли участь у конференції уперше за десять років.
Онлайн-формат більш гнучкий — людина, яка лише долучилася до вікімедійного руху, може приєднатися до однієї чи кількох сесій, які її цікавлять, замість того, щоб інвестувати кілька днів свого часу на участь в офлайн-конференції та дорогу туди і назад.
Також онлайн конференція стала «подарунком долі» для вікіпедистів, які живуть за кордоном. Деякі активні учасники української вікіспільноти, які живуть за кордоном, змогли взяти участь в конференції вперше за декілька років або взагалі вперше. Раніше, запрошувати вікімедійців з-за кордону було непростою справою, цього ж разу серед іноземних учасників лише спікерів було троє.
Інша перевага — цього року ми вели відеотрансляцію, яку міг подивитися будь-хто і яка доступна й після конференції. Цю практику ми започаткували минулого року, але завдяки онлайн-формату якість трансляції була кращою. Завдяки цьому ще більше людей могли брати пасивну участь в конференції (дивитися і слухати її). До речі, записи конференції на YouTube уже переглянули більше сотні людей.
Разом із тим, вікіконференції звісно ж бракувало живого спілкування. «Розвіртуалізація» є важливим елементом побудови спільноти. Багатьом волонтерам важливо бачити не просто нікнейми, а людей, які за ними стоять, які поділяють ту саму мету побудови вільного доступу до всіх накопичених людством знань. Саме у «кулуарних теревенях» народжуються гарні ідеї, починаються великі проєкти (наприклад, так зародився конкурс статей «Європейська весна»).
Онлайн формат також не дозволив багато поспілкуватися віч-на-віч чи у групах поза основною програмою, як це зазвичай буває на вікіконференціях чи завести багато нових знайомств. Тому в майбутньому ми сподіваємося поєднувати переваги обох форматів — повернутися до офлайн-конференцій, але обов’язково вбудовувати у них онлайн-складові.

Колаж: Tohaomg, CC-BY-SA-4.0
Див. також:
Сповіщення: Як пройшов перший форум адміністраторів українських вікіпроєктів | Вікімедіа Україна