«Вікімедіа Україна» розповідає історії вікімедійців, котрі розвивають вікіпроєкти та роблять інші корисні справи під час війни. Якщо ви хотіли б розповісти про себе, заповніть анкету за посиланням — ми шукаємо різноманітні історії від різноманітних людей. Усі історії читайте за посиланням.

Андрій Гриценко проживає у містечку Глухів за 20 кілометрів від російсько-українського кордону. Близько п’ятої ранку 24 лютого його сон перервав звук сирени повітряної тривоги. О дев’ятій ранку за містом було чути звуки боїв, по трасі вздовж міста пройшли ворожі війська. Місто, у якому проживає Андрій, опинилося у тилу ворога, але влада у ньому залишилася українською. 

Уже скоро шлях для евакуації до Києва було перервано через зруйнований міст, а на шляху до Сум цілі райони контролювалися російською армією. Андрій з дружиною та дітьми вирішили залишатися у місті.

Андрій (користувач Андрій Гриценко) — доктор педагогічних наук та активний редактор української Вікіпедії. Він долучився до Вікіпедії у 2013 році, а починаючи з січня 2018 року створює принаймні одну нову статтю у онлайн-енциклопедії щодня. Загалом він започаткував понад 6800 статей. До повномасштабного вторгнення Андрій писав статті на історичну тематику, про видатних жінок та розкривав різні популярні теми. 

Від початку нової фази війни Андрій Гриценко активно створює статті про українських захисників та захисниць, що відзначилися під час війни: Інну Дерусову, першу жінку, якій надано звання Герой України посмертно; Степана Тарабалка, Героя України, який загинув у повітряному бою з переважними силами російських окупантів; військовослужбовців, що нагороджені орденами та медалями, зокрема жінок. Більшість із них загинули у цій війні.

За майже два місяці повномасштабної війни Андрій створив уже понад 1300 статей. Серед них є статті озброєння: Тополь-М, А-50, УР-100Н, Барнаул-Т. Також він писав про події, процеси та явища: «Українсько-російські переговори (2022)», «Судовий процес проти РФ через вторгнення російських військ в Україну», «Тристороння зустріч глав МЗС України, Туреччини та Росії», «Репарації з Росії», «Z (маркування військової техніки ЗС РФ)» та інші. Кількість створених Андрієм статей щодня зростає.

Під час війни Андрій Гриценко також продовжує працювати на посаді завідувача кафедри історії, правознавства та методики навчання Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка, виконує адміністративні функції та проводить дистанційні заняття з студентами. Також з колегами він бере участь у нічних чергуваннях центром міста.

Відтоді як Андрій розповів нам свою історію, завдяки успіхам ЗСУ російська армія покинула територію Сумщини. Глухів більше не перебуває під загрозою окупації, хоча місцеві жителі все ще побоюються повернення ворога. Попри наявні проблеми з доставкою харчових продуктів, пального та інших товарів, місто поступово оговтується від пережитої блокади, а Андрій — продовжує інформаційний спротив у Вікіпедії.